Справа № 420/1404/20
23 березня 2020 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Балан Я.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження, у порядку письмового провадження, адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, -
До Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою звернувся ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, про:
визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області при проведенні перерахунку пенсії, який здійснений на виконання постанови Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.2018 року, щодо зменшення з 01.01.2018 року основного розміру пенсії за вислугу років з 77 відсотків на 70 відсотків грошового забезпечення;
зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести з 01.01.2018 року перерахунок пенсії з урахуванням розміру пенсії за вислугу років 77 відсотків грошового забезпечення, врахованого для обчислення пенсії та виплатити відповідну заборгованість по день проведення такого перерахунку.
Адміністративний позов мотивовано наступним.
ОСОБА_1 зазначив, що отримував пенсію у розмірі 77% відповідних сум грошового забезпечення відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, та деяких інших осіб». З 01.01.2018 року, Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області неправомірно зменшило розмір пенсії позивача виходячи з 70% сум грошового забезпечення відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.2018 року. Позивач також зазначає, що показник максимального розміру пенсії у розмірі 70%, що встановлений статтею 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», має застосовуватись виключно при призначенні нових пенсій. Водночас, при зміні цього показника стосовно пенсії позивача, відповідач проводив перерахунок пенсії, що за механізмом, умовами та порядком не є тотожним поняттю «призначення пенсії».
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 05 березня 2020 року, вищезгадану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження по справі, без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
За приписами п. 2 ч. 1 ст. 263 КАС України, суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Сторони про відкриття провадження у справі були повідомлені судом належним чином, що підтверджується наявними у матеріалах справи доказами.
У встановлений судом строк, відповідач надав відзив (вх.№12588/20 від 19.03.2020р. на позовну заяву (а.с.45-46).
Відзив обґрунтований наступним.
На думку Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, посадові особи пенсійного органу, при перерахунку пенсії ОСОБА_1 , діяли на підставі, у межах повноважень та у спосіб, який передбачений чинним законодавством України, оскільки на момент виникнення у позивача права на перерахунок пенсії, 01.01.2018 року, встановлений максимальний розмір пенсії становив 70% відповідних сум грошового забезпечення, що передбачено Законом України № 1166-VІІ «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні». Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області вказує, що звуження обсягу існуючого права щодо позивача не відбулось, оскільки у первісній редакції статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» №22562-ХІІ від 09.04.1994 року, було закладено обмеження максимального розміру пенсії.
Станом на 23 березня 2020 року, інших заяв по суті справи та додаткових доказів з боку сторін на адресу суду не надходило.
Старший прапорщик ОСОБА_1 , старшина інженерної саперної роти, звільнений у запис Збройних Сил України наказом начальника Південного регіонального управління №163-ос від 14 грудня 2009 року, за статтею 26 частини 6 пункту «в» (за віком у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі) (а.с.56 зворотній бік).
Вислуга років ОСОБА_1 становить 29 років 01 місяців, 12 днів.
Згідно протоколу про призначення пенсії за вислугу років ОСОБА_1 , з 22.12.2009 року, останньому було призначено пенсію у розмірі 77 відсотків від сум грошового забезпечення (а.с.50).
З 01 січня 2018 року, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області, на виконання постанови Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.2018 року «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», за нормами чинними на 01 березня 2018 року, керуючись Порядком проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» затвердженою постановою Кабінету Міністрів України №45 від 13 лютого 2008 року, ОСОБА_1 , проведено перерахунок пенсії (а.с.53).
Розмір пенсії позивача після проведення перерахунку становить - 3426,57 гривень та складається з 70 % від:
посадового окладу - 3260,00 гривень;
окладу за військовим званням - 1020,00 гривень;
надбавки за вислугу років 50% - 2140,00 гривень;
Згідно протоколів про перерахунок пенсії, які наявні у пенсійній справі №1510005967 ОСОБА_1 , судом встановлено, що позивачу у період з 2010 року по 2018 рік неодноразово були проведені перерахунки пенсії, виходячи із основного розміру пенсії 77% (а.с.50 зворотній бік-52).
Проте від 01.01.2018 року, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області, проведено перерахунок пенсії позивача та обмежено її максимальний розмір до 70% від грошового забезпечення (а.с. 53).
Вважаючи дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, щодо обмеження відсоткового розміру пенсії протиправними, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.
Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-ХІІ від 09 квітня 1992 року (далі - Закон №2262-ХІІ). Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Відповідно до статті 63 Закону №2262-XII перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Стаття 13 Закону №2262-ХІІ, у редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу, передбачала, що пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах:
а) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт «а» статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення;
б) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають загальний трудовий стаж 25 календарних років і більше, з яких не менше 12 років і 6 місяців становить військова служба або служба в органах внутрішніх справ (пункт «б» статті 12): за загальний трудовий стаж 25 років - 50 процентів і за кожний рік стажу понад 25 років - один процент відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43);
в) особам, зазначеним у пунктах «а» і «б» цієї статті, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, розмір пенсії за вислугу років збільшується на 10 процентів, а віднесеним до категорій 2, 3 - на 5 процентів відповідних сум грошового забезпечення.
Загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.
08 липня 2011 року, прийнято Закон №3668-VI «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» (далі - Закон №3668-VI), який набрав чинності 1 жовтня 2011 року, підпунктом 8 Прикінцевих та перехідних положень якого внесено зміни до Закону №2262-ХІІ, зокрема у частині другій статті 13 цифри « 90» замінено цифрами « 80».
27 березня 2014 року, прийнято Закон №1166-VII «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» (далі - Закон №1166-VII), який набрав чинності з 1 квітня 2014 року, крім деяких положень, пунктом 23 Розділу ІІ якого внесено зміни до Закону №2262-ХІІ: у частині другій статті 13 цифри « 80» замінено цифрами « 70». Ці зміни набрали чинності з 1 травня 2014 року.
Водночас, пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» №1166-VII від 27.03.2014 року передбачено, що обмеження пенсії максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія призначена до набрання чинності цим Законом.
Таким чином, при перерахунку пенсії відповідним категоріям військовослужбовців має застосовуватися норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії.
Внесені Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» №1166-VII від 27.03.2014 року, зміни до частини 2 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 70 відсотків грошового забезпечення, не стосуються перерахунку вже призначених пенсій і мають застосовуватися виключно при призначенні нових пенсій. Процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення.
За загальновизнаним принципом права, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Принцип незворотності дії нормативно-правових актів у часі втілено у змісті частини першої статті 58 Конституції України, відповідно до якої дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
Слід зазначити, що Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України № 8-рп/99 від 06.07.1999 року у справі щодо права на пільги, № 5-рп/2002 від 20.03.2002 року у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).
У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян, як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави, пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.
Виходячи із висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства.
За приписами частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом України у постановах по справам №21-420а13 від 10.12.2013 року та №21-348а13, від 17.12.2013 року та Верховним Судом у постановах по справам № 175/1665/17 від 03.04.2018 року та № 686/12623/17 від 24.04.2018 року.
Крім того, при перерахунку пенсії відповідно до статті 63 Закону №2262-ХІІ на підставі постанови Кабінету Міністрів України №103 відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм частини другої статті 13 Закону №2262-ХІІ, яка застосовується саме при призначенні пенсії. Тому при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалось при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що у відповідача були відсутні підстави для зменшення відсоткового значення розміру основної пенсії при здійсненні її перерахунку, а тому його дії, що виразились у зменшенні розміру пенсії позивача з 77 до 70 відсотків відповідних сум грошового забезпечення при здійсненні її перерахунку, є протиправними.
Тобто, є обґрунтованими та підлягають задоволенню вимоги позивача у частині зобов'язання відповідача здійснити позивачу перерахунок пенсії у розмірі 77 відсотків відповідних сум грошового забезпечення встановлених позивачеві під час призначення пенсії починаючи з 01.01.2018 року та виплатити відповідну заборгованість по день проведення такого перерахунку.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду достатньо належних і достовірних доказів, а відтак, не довів правомірності своїх дій щодо зменшення розміру пенсії позивача з 77 відсотків на 70 відсотків від відповідних сум грошового забезпечення.
Згідно ст.17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.
Так, у п.29 Рішення Європейського суду з прав людини від 09.12.1994р. Справа «РуїзТоріха проти Іспанії» (серія А, №303А) Суд повторює, що згідно з його установленою практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтованості рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Таким чином, на підставі ст. 8 КАС України, згідно якої усі учасники адміністративного процесу є рівними та ст. 9 КАС України, згідно якої розгляд і вирішення справ у адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, з'ясувавши обставини у справі, перевіривши всі доводи і заперечення сторін та надавши правову оцінку наданим доказам, суд дійшов висновку, що позовні ОСОБА_1 підлягають задоволенню.
Розподіл судових витрат.
Відповідно до ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Судом встановлено, що під час подання позовної заяви ОСОБА_1 , сплачено судовий збір у розмірі 845,00 гривень, який підлягає відшкодуванню.
Керуючись ст.ст. 2, 6-10, 77, 90, 139, 250, 251, 255, 257, 258, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65012, м. Одеса, вул. Канатна 83, код ЄДРПОУ 20987385), про визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області при проведенні перерахунку пенсії, який здійснений на виконання постанови Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.2018 року, щодо зменшення з 01.01.2018 року основного розміру пенсії за вислугу років з 77 відсотків на 70 відсотків грошового забезпечення; зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести з 01.01.2018 року перерахунок пенсії з урахуванням розміру пенсії за вислугу років 77 відсотків грошового забезпечення, врахованого для обчислення пенсії та виплатити відповідну заборгованість по день проведення такого перерахунку - задовольнити.
Дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, при проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 , який здійснений на виконання постанови Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.2018 року, щодо зменшення з 01.01.2018 року основного розміру пенсії за вислугу років з 77 відсотків на 70 відсотків грошового забезпечення - визнати протиправними.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385) провести з 01.01.2018 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з урахуванням розміру пенсії за вислугу років 77 відсотків грошового забезпечення врахованого для обчислення пенсії та виплатити відповідну заборгованість по день проведення такого перерахунку.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) понесені судові витрати у розмірі 845,00 (вісімсот сорок п'ять) гривень.
Рішення набирає законної сили згідно статті 255 КАС України - після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду згідно статті 295 КАС України подається до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні скарги подаються учасниками справи через Одеський окружний адміністративний суд.
Суддя Балан Я.В.
.