23 березня 2020 року м. ПолтаваСправа № 440/901/20
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Костенко Г.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
19 лютого 2020 року ОСОБА_1 (далі- ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (далі-ГУПФУ в Полтавській області, відповідач), у якій просить:
- визнати незаконною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області в частині не здійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1 у розмірі 83% від грошового забезпечення;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити з 01.01.2018, а також у подальшому перерахунок та виплату основного розміру пенсії ОСОБА_1 у розмірі 83% від грошового забезпечення, виплату загальної недоотриманої з 01.01.2018 щомісячної суми пенсійного боргу (різниця між нарахованою та фактично виплаченою сумами пенсії, станом на дату виплати за даним рішенням суду) відповідно до ч.18 ст.43, ч.2,3 ст.51 та ч.2 ст.55 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та здійснити невідкладно без відтермінування, одноразово.
Позов обґрунтований тим, що пенсія за вислугу років призначена позивачу у розмірі 83 процентів суми грошового забезпечення відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Разом з тим, перерахунок пенсії з 01.01.2018 на підставі постанови Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.2018 здійснено ГУ ПФУ в Полтавській області у розмірі 70 процентів суми грошового забезпечення. На заяву позивача листом Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області №149-208/П-03/8-1600/20 від 04.02.2020 позивачу повідомлено, що з 01.05.2014 чинною є редакція частини другої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", яка встановлює максимальний розмір пенсії за вислугу років - 70 процентів суми грошового забезпечення, а тому пенсію перераховано з урахуванням такого обмеження.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 21.02.2020 відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) /а.с.19/.
Відповідач позов не визнав та, у поданому 28.02.2020 відзиві на позовну заяву /а.с.35-36/ зазначив, що позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Полтавській області та отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". У зв'язку зі зміною грошового забезпечення поліцейських позивачу здійснено перерахунок пенсії з 01.01.2018 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" №103 від 21.02.2018. На момент здійснення перерахунку пенсії позивача з 01.01.2016 чинна редакція частини другої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" встановлювала максимальний розмір пенсії за вислугу років - 70 процентів суми грошового забезпечення. З огляду на це, позивачу здійснено перерахунок пенсії у розмірі 70 процентів суми грошового забезпечення. У результаті проведеного перерахунку розмір пенсії позивача фактично збільшився, оскільки відбулося підвищення розміру грошового забезпечення, чим забезпечено дотримання норм чинного законодавства щодо недопущення звуження обсягу прав пенсіонера на існуючий рівень пенсійних гарантій.
Справу розглянуто судом у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України.
Дослідивши письмові докази, суд встановив такі обставини та відповідні до них правовідносини.
Позивач є пенсіонером, якому призначена пенсія за вислугу років у порядку Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Полтавській області, що не заперечується сторонами.
Судом встановлено, що позивачу з 01.01.2002 за вислугу 30 років 09 місяців 18 днів призначено пенсію в розмірі 80% грошового забезпечення /а.с.24-28/.
При подальших перерахунках пенсії позивача застосовано 83% грошового забезпечення /а.с.11-12/.
На виконання постанови Кабінету Міністрів України "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" №103 від 21.02.2018 у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідної категорії військовослужбовців, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" №704 від 30.08.2017, ГУ ПФУ в Полтавській області з 01.01.2018 здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 , виходячи із розміру - 70 процентів суми грошового забезпечення, встановленого частиною другою статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" у редакції, чинній на час перерахунку пенсії /а.с.13/.
24.01.2020 позивач звернувся до ГУ ПФУ в Полтавській області із заявою про перерахунок та виплату пенсії у розмірі 83 процентів суми грошового забезпечення з 01.01.2018 без обмеження її максимальним розміром /а.с.9/.
Листом ГУ ПФУ в Полтавській області №149-208/П-03/8-1600/20 від 04.02.2020 ОСОБА_1 повідомлено, що під час проведення перерахунку пенсії застосовані норми законодавства, чинні на момент такого перерахунку, а саме: станом на 01.01.2018. З 01.05.2014 чинною є редакція частини другої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", яка встановлює максимальний розмір пенсії за вислугу років - 70 процентів суми грошового забезпечення. З огляду на це, пенсію перераховано з урахуванням такого обмеження. У результаті проведеного перерахунку сума пенсії збільшилася, чим забезпечено дотримання конституційних норм щодо недопущення звуження обсягу прав на існуючий рівень пенсійних гарантій.
Не погодившись з діями відповідача щодо здійснення перерахунку та виплати пенсії у розмірі 70 процентів суми грошового забезпечення, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам та доводам учасників справи, суд виходить з наступного.
Згідно з статтею 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі-Закон № 2262-ХІІ). Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Згідно з частиною четвертою статті 63 Закону № 2262-ХІІ (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною другою статті 51 цього Закону. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Пунктами 1-2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 передбачено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" до 01 березня 2018 року (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 01.03.2018 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб". Виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) проводити з 01 січня 2018 року у таких розмірах: з 01 січня 2018 року - 50 відсотків; з 01 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - 75 відсотків; з 01 січня 2020 року - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року.
Матеріалами справи підтверджено, що на виконання вимог постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 відповідачем здійснено перерахунок пенсії позивача з 01.01.2018, проте під час виконання такого перерахунку орган Пенсійного фонду застосував розмір пенсії позивача обмежений 70% розміру грошового забезпечення.
Суд не погоджується з правомірністю обмеження відсоткового розміру пенсії позивача з огляду на таке.
За приписами пункту "а" частини першої статті 13 Закону № 2262-XII (в редакції, яка діяла станом на дату призначення пенсії), пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.
При цьому частиною другою зазначеної статті (в редакції, що діяла станом на дату призначення пенсії) передбачено, що загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 85 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, - 95 процентів, до категорій 2 і 3, - 90 процентів.
У подальшому редакція частини другої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", норма якої визначала максимальний процентний розмір відповідних сум грошового забезпечення військовослужбовців та осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, для обчислення пенсії, змінилася.
Законом № 3668-VI, який набрав чинності з 01.10.2011, внесено зміни до статті 13 Закону України № 2262-ХІІ, зокрема змінено у відсотках розмір грошового забезпечення. З цього часу максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 80% відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43).
Таким чином, з 01.10.2011 положення частини другої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" щодо визначення граничного розміру пенсії за вислугу років 90% відповідних сум грошового забезпечення втратили чинність з внесенням змін до редакції цієї статті Законом № 3668-VI.
Крім того, відповідно до Закону України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання України", який набрав чинності 01.04.2014, внесено зміни до частини другої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", відтепер граничний розмір пенсії за вислугу років з 80% грошового забезпечення знижено до 70% грошового забезпечення.
На переконання суду, під час перерахунку пенсії має застосовуватись норма, що визначає відсотковий розмір грошового забезпечення, яка діяла на момент призначення пенсії. Внесені Законами № 3668-VІ та №1166-VII зміни до частини другої статті 13 Закону № 2262-ХІІ щодо обмеження граничного розміру пенсії за вислугу років граничним розміром 80%, а потім 70% грошового забезпечення не мають впливати на перерахунок вже призначеної пенсії, оскільки процедури призначення та перерахунку пенсії відрізняються за змістом і механізмом їх проведення.
Відтак, станом на дату призначення позивачу пенсії на підставі пункту "а" статті 13 Закону України № 2262 позивач за вислугу 31 рік набув право на пенсію в розмірі 85%. При подальших перерахунках пенсії позивача застосовано 88% грошового забезпечення.
Згідно зі статтею 22 Конституції України закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року № 8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).
У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.
Таким чином, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області неправомірно обмежено право позивача на отримання пенсії в розмірі 83% відповідного грошового забезпечення.
Висновки суду відповідають правовим висновкам Верховного Суду, викладеним у рішенні від 04 лютого 2019 року у зразковій справі №240/5401/18 (реєстраційний номер рішення в ЄДРСР 79615886), залишеному без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 16 жовтня 2019 року.
Відтак, суд вважає необґрунтованими та відхиляє доводи відповідача про правомірність застосування при перерахунку пенсії позивача положень статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" у редакції, чинній станом на 01.01.2018, якою передбачено максимальний розмір пенсії за вислугу років у розмірі 70% відповідних сум грошового забезпечення.
Отже, дії відповідача щодо здійснення перерахунку пенсії позивача з 01.01.2018, виходячи з розміру пенсії 70% відповідних сум грошового забезпечення вчинені не на підставі, не у межах повноважень та у не спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Враховуючи те, що пенсійний орган вчинив дії щодо перерахунку пенсії позивача з 83% до 70% суми грошового забезпечення, а тому правові наслідки для позивача створюють саме дії відповідача, а не його бездіяльність.
Таким чином, суд доходить висновку про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо здійснення перерахунку та виплати пенсії позивача з 01 січня 2018 року у розмірі 70 процентів суми грошового забезпечення.
Оскільки спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, суд вважає за необхідне зобов'язати ГУ ПФУ в Полтавській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2018 у розмірі 83 процентів відповідної суми грошового забезпечення з урахуванням проведених виплат.
Разом з тим вимога позивача щодо здійснення перерахунку та виплати пенсії у подальшому задоволенню не підлягає, позаяк суд захищає лише порушені права, свободи чи законні інтереси позивача у правовідносинах щодо яких виник спір про право, а тому позбавлений права здійснювати судовий захист права на майбутнє.
Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню.
При розподілі судових витрат суд виходить з наступного.
Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Разом з тим, частиною восьмою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Суд бере до уваги те, що спір у даній справі виник внаслідок неправильних дій відповідача щодо перерахунку пенсії, відтак суд вважає за можливе на підставі частини восьмої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України покласти на відповідача судові витрати позивача повністю.
За подання позову до суду позивач поніс витрати у вигляді сплати судового збору у сумі 840,80 грн, що підтверджується квитанцією /а.с.8/.
Зважаючи на те, що суд частково задовольнив позовні вимоги позивача та те, що позивачем при поданні позовної заяви сплачено 840,80 грн, а тому вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ГУПФУ в Полтавській області судовий збір у розмірі 840,80 грн.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, 66, м. Полтава, Полтавська область, 36000, ідентифікаційний код 13967927) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо здійснення перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 з 01 січня 2018 року у розмірі 70 процентів суми грошового забезпечення.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01 січня 2018 року у розмірі 83 процентів відповідної суми грошового забезпечення з урахуванням проведених виплат.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, 66, м. Полтава, Полтавська область, 36000, ідентифікаційний код 13967927) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати зі сплати судового збору в розмірі 840,80 грн (вісімсот сорок гривень вісімдесят копійок).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги у порядку, встановленому статтею 297 з урахуванням положень підпункту 15.5 пункту 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Г.В. Костенко