Справа № 420/1139/20
23 березня 2020 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Свиди Л.І.
розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання неправомірною відмови та зобов'язання вчинити дії,-
До суду звернулася ОСОБА_1 з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання неправомірною відмову відповідача викладену в листі від 16.12.2019 року №33356/05-3, зобов'язання відповідача звернутися з поданням, в порядку передбаченому п. 5 «Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів», затвердженого наказом Міністерства фінансів України 3 вересня 2013 року №787 до Управління державної казначейської служби України у м. Чорноморськ Одеської області щодо повернення позивачу помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 4700 грн.
За цією позовною заявою відкрито спрощене позовне провадження у відповідності до ст. 12 КАС України та наданий відповідачу строк для подання до суду відзиву на цю заяву, позивачу - відповіді на відзив, а третій особі - пояснень щодо суті спору.
Позивачка в судове засідання не з'явилася, надіслала заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження. Позов обґрунтований позивачкою тим, що вона вперше придбала житло за адресою: АДРЕСА_1 , однак при здійсненні операції купівлі-продажу нерухомого майна позивачкою сплачено збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 1% від вартості такого нерухомого майна в загальному розмірі 4700 грн., але відповідно до п. 9 ст. 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» громадяни, які придбавають житло вперше звільняються від обов'язку сплачувати вищезазначений збір. Позивачка звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області із заявою про подання до Управління Державної казначейської служби України у м. Чорноморськ Одеської області подання про повернення позивачу збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 4700 грн., однак відповідач безпідставно відмовив позивачу з посиланням на відсутність інформації щодо прав власності громадян на нерухоме майно.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, надіслав заяву про розгляд справи без участі представника. З відзиву на позовну заяву вбачається, що відповідач позов не визнає, оскільки позивачем не надано управлінню доказів звільнення його від обов'язку сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, а Пенсійний фонд не володіє інформацією щодо прав власності громадян на нерухоме майно.
Відповідно до ч. 9 ст. 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи вищевикладені приписи КАС України суд прийшов до висновку про можливість продовження розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі, виходячи з наступного.
Між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 22.11.2019 року укладений договір купівлі-продажу квартири, посвідчений приватним нотаріусом Чорноморського міського нотаріального округу Одеської області Мірошниченко Л.М. та зареєстрований в реєстрі за № 1028, за яким позивачка придбала квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (аркуші справи 6-8).
При здійсненні операції купівлі-продажу нерухомого майна позивачкою сплачений збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 4700 грн., про що свідчать квитанція №0.0.1531246784.1 від 21.11.2019 року на суму 4700 грн. (аркуш справи 5).
Оскільки позивачка вперше придбала житло, вона звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області із заявою від 03 грудня 2019 року про повернення помилково сплачених коштів у розмірі 14865,70 грн. шляхом формування та подання до Управління Державної казначейської служби України в Одеській області подання про повернення помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна (аркуші справи 11-12).
Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області листом №33356/05-3 від 16.12.2019 року повідомило позивача про те, що органи Пенсійного фонду України не володіють інформацією щодо прав власності громадян на нерухоме майно, таке подання може бути сформоване лише за наявності документального підтвердження компетентного органу, який би володів інформацією щодо прав на нерухоме майно. З 01.01.2013 року функціонує Державний реєстр речових прав на нерухоме майно як єдина державна інформаційна система, що забезпечує обробку, збереження та надання відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об'єкти та суб'єкти таких прав. Зазначений реєстр включає в себе відомості про зареєстровані лише після 01.01.2013 року речові права, що були внесені до Реєстру прав власності на нерухоме майно, а тому не є повним реєстром щодо прав на нерухоме майно. Тому надати подання на повернення збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі - продажу нерухомого майна в сумі 4700 грн. неможливо (аркуш справи 13).
Позивачка не погодилася з рішенням відповідача, викладеним у листі №33356/05-3 від 16.12.2019 року щодо відсутності підстав для повернення їй помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі - продажу нерухомого майна та звернулася до суду з цим позовом
Відповідно до положень п. 9 ст. 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є, зокрема, фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об'єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України.
Нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.
Суми збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачуються платниками цього збору за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса.
Нотаріуси щокварталу, до 20 числа місяця, що настає за звітним кварталом, подають до органів Пенсійного фонду України за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса звіт про укладені договори купівлі-продажу нерухомого майна, включаючи інформацію про вартість такого майна та суму сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування в порядку та за формою, визначеними Кабінетом Міністрів України.
Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на запит Пенсійного фонду України та його територіальних органів, інших органів державної влади, органів місцевого самоврядування, судів, органів внутрішніх справ, органів прокуратури, органів Служби безпеки України, нотаріусів, адвокатів надається у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.
При цьому, відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» об'єктом оподаткування є для платників збору, визначених пунктом 9 статті 1 цього Закону, - вартість нерухомого майна, зазначена в договорі купівлі-продажу такого майна.
Питання сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій згідно із Законом України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» врегульовано «Порядком сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 3 листопада 1998 року № 1740.
Згідно із абз. 1 п. 15-1, п. 15-3 «Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 листопада 1998 року № 1740, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується, зокрема, фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Нотаріальне посвідчення або реєстрація на біржі договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.
Процедура повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а саме: податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджету, коштів від повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (місцевими бюджетами) або під державні (місцеві) гарантії, визначена «Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 3 вересня 2013 року № 787.
Відповідно до п. 5 «Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 3 вересня 2013 року № 787, повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за ухвалою суду, яка набрала законної сили. Подання на повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи Державної фіскальної служби України) подається до відповідного органу Казначейства за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку. Подання за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку подається платником до органу Казначейства разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ, або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету.
Відповідно до п. п. 2 п. 4 «Положення про Державну казначейську службу України», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 квітня 2015 року № 215, казначейство відповідно до покладених на нього завдань та в установленому законодавством порядку забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунка, відкритого у Національному банку, зокрема, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.
Позивачка зазначає в позові, що придбала житло вперше та на підтвердження цих обставин надає докази, зокрема, інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з якої не вбачається реєстрація за позивачем будь-якого іншого нерухомого майна.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, однак відповідач не довів, що позивач придбав житло не вперше, що відповідач є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Оскільки з матеріалів справи вбачається придбання позивачкою житла вперше, вона звільнена від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, а тому сплачена нею сума цього збору при придбанні житла за договором купівлі-продажу є помилково зарахованою до бюджету та має бути повернута її шляхом направлення Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області подання до органів Державної казначейської служби про повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.
В Україні відсутній механізми перевірки інформації про те, чи вперше особа придбала нерухомість, а тому саме держава, в особі Пенсійного фонду України, як уповноваженого суб'єкта владних повноважень, зобов'язана доводити той факт, що у кожному конкретному випадку особа, що зобов'язана сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, придбала житло не вперше. Держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов'язана забезпечити його реалізацію. В протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності належного правового регулювання покладаються саме на державу.
Відсутність в Україні єдиної системи реєстрації прав на нерухоме майно та позбавлення можливості Пенсійного фонду України та його територіальних відділень встановити придбання квартир конкретною особою вперше не може ставитись в провину особі, оскільки невизначення порядку виконання законодавчо закріплених норм не може призводити до порушення чи обмеження прав громадян, які наділені такими правами.
Такий висновок відповідає висновкам Верховного Суду, що наведені у постановах від 21 серпня 2018 року у справі № 819/657/17, від 20 березня 2018 року у справі № 819/1249/17, від 19 червня 2018 року у справі № 819/1554/16.
Оскільки саме держава не виконала свій обов'язок запровадити внутрішню процедуру встановлення факту придбання нерухомого майна вперше, що сприяло б юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси особи, то негативні наслідки вказаної бездіяльності мають покладатися саме на державу.
Таким чином, посилання відповідача на неможливість перевірки інформації щодо придбання квартири конкретною особою вперше, як на підставу для відмови позивачу в поверненні помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна є необґрунтованими.
Вказаний висновок суду відповідає висновкам Верховного Суду, що наведені у постанові Верховного Суду від 13.12.2018 року по справі № 813/969/17.
Відповідачем не доведено правомірності рішення, викладеного в листі №33356/05-3 від 16.12.2019 року щодо відсутності підстав для повернення ОСОБА_1 помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна в сумі 4700 грн., а тому його має бути зобов'язано судом сформувати подання про повернення ОСОБА_1 , з Державного бюджету України збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в сумі 4700 грн.
Позивачка зазначила в прохальній частині позову, що просить визнати неправомірною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області викладену в листі від 16.12.2019 року №33356/05-3, однак суд звертає увагу що у відповідності до ст. 5 КАС України можна визнавати протиправним та скасовувати індивідуальний акт чи окремих його положень, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню шляхом визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області викладеного в листі від 16.12.2019 року №33356/05-3 та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області сформувати подання про повернення ОСОБА_1 з Державного бюджету України збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в сумі 4700 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно з ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи вищезазначене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 6, 14, 90, 139, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83, код ЄДРПОУ 20987385) про визнання неправомірною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області викладену в листі від 16.12.2019 року №33356/05-3, зобов'язання відповідача звернутися з поданням, в порядку передбаченому п. 5 «Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів», затвердженого наказом Міністерства фінансів України 3 вересня 2013 року №787 до Управління державної казначейської служби України у м. Чорноморськ Одеської області щодо повернення ОСОБА_1 помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 4700 грн. - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, викладене в листі від 16.12.2019 року №33356/05-3.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області сформувати подання про повернення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з Державного бюджету України збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в сумі 4700 грн.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83, код ЄДРПОУ 20987385) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір у розмірі 840,80 грн.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення суду може бути оскаржено в порядку та строки, встановлені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Л. І. Свида
.