Справа № 420/2251/20
23 березня 2020 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Білостоцький О.В., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на перемет спору - управління соціального захисту населення в Київському районі департаменту соціальної політики Одеської міської ради про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити пені дії, -
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на перемет спору - управління соціального захисту населення в Київському районі департаменту соціальної політики Одеської міської ради , в якому позивач просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління пенсійного фонду України в Одеській області в припиненні позивачу виплати пенсії з листопада 2017 року;
- зобов'язати Головне управління пенсійного фонду України в Одеській області поновити позивачу виплату пенсії та виплати заборгованість по пенсії з листопада 2017 року;
- визнати протиправним та скасувати протокол Управління соціального захисту населення в Київському районі департаменту соціальної політики Одеської міської ради від 12.10.2017 року №20/п в частині, що стосується позивача;
- зобов'язати Управління соціального захисту населення в Київському районі департаменту соціальної політики Одеської міської ради поновити позивача на обліку в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб з дати зняття з обліку та вважати Довідку № 5319 від 21.06.2017 року чинною.
Відповідно до ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі (частина 2 ст. 171 КАС України).
Розглянувши зміст позовної заяви та доданих до неї матеріалів, суддя встановив наявність підстав для залишення позову без руху, оскільки позов поданий із порушенням вимог, встановлених КАС України.
Так згідно п.2 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначається повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
В порушення вищезазначеної норми, позивачем у позовній заяві не зазначено відомих номерів засобів зв'язку, офіційної електронної адреси або адреси електронної пошти відповідача та третьої особи.
Крім того зазначений в адміністративному позові ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 36290160 відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань належить Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради, а не управлінню соціального захисту населення в Київському районі департаменту соціальної політики Одеської міської ради.
Також в прохальній частині адміністративного позову позивач просить визнати протиправним та скасувати протокол Управління соціального захисту населення в Київському районі департаменту соціальної політики Одеської міської ради від 12.10.2017 року №20/п та зобов'язати зазначену особу поновити позивача на обліку в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб з дати зняття з обліку. Водночас позивач заявляючи позовні вимоги до зазначеного суб'єкта владних повноважень визначає його статус у справі в якості третьої особи, а не як другого відповідача.
Також позивачем не зазначено фактичних та правових підстав, з яких позовні вимоги адресовані до різних суб'єктів владних повноважень повинні розглядати судом в межах однієї адміністративної справи.
Згідно із ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 3 ст. 122 КАС України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів
Як вбачається з матеріалів адміністративного позову ОСОБА_1 просить суд визнати протиправним та скасувати протокол Управління соціального захисту населення в Київському районі департаменту соціальної політики Одеської міської ради від 12.10.2017 року №20/п. При цьому до суду для захисту своїх прав та інтересів позивач звернувся лише 16.03.2020 року, тобто з пропуском встановленого Кодексом адміністративного судочинства України шестимісячного строку звернення до суду.
При цьому заяви про поновлення строку звернення до суду позивачем разом із позовом не надано, клопотання в адміністративному позові не заявлено та не зазначено будь-яких обставин, за яких позивач не мав змогу звернутися до суду із адміністративним позовом в межах встановленого КАС України строку.
У разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву (частини 1 та 2 ст. 123 КАС України).
Відповідно до п.8 ч.5 ст.160 КАС України позивачем в позовній заяві повинен бути зазначений перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності).
Позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (ч. 4 ст. 161 КАС України).
Згідно ст.77 КАС України суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч.1 ст.80 КАС України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.
Так позивач в адміністративному позові оскаржує протокол Управління соціального захисту населення в Київському районі департаменту соціальної політики Одеської міської ради від 12.10.2017 року №20/п. Разом з тим, до суду оскаржуваного рішення позивач не надає, причин неможливості його надання не зазначає.
Щодо клопотання позивача про витребування у Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області інформації про суму заборгованості по пенсії, протоколу, розпорядження (чи іншого документу) про припинення пенсійних виплат позивачу, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст. 80 КАС України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах 2 та 3 статті 79 цього Кодексу.
У клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено:
1) який доказ витребовується;
2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати;
3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа;
4) заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Надавши до суду клопотання про витребування доказів по справі, позивач жодним чином його не обґрунтувала та не вмотивувала, не зазначила та не надала доказів вжиття заходів для самостійно отримання необхідних документів, які вона просить суд витребувати з відповідача, та (або) причини неможливості самостійного їх отримання, а тому на думку суду таке клопотання є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.
Щодо клопотання позивача про звільнення її від сплати судового збору у зв'язку із скрутним матеріальним становищем, суд зазначає наступне.
Згідно ч. 3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Згідно ст.8 Закону України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року № 3674-VI (далі - ЗУ № 3674-VI), враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Єдиною підставою для звільнення, розстрочки, відстрочки від сплати судового збору є незадовільний майновий стан фізичної особи.
У той же час позивачем не надано жодного належного та допустимого доказу, який би доводив зазначений нею майновий стан та неможливість сплати судового збору під час подачі позову.
Крім того суд зазначає, що прийняття рішення щодо звільнення сторони від сплати судового збору чи відстрочення його сплати є правом суду. Невмотивоване звільнення від сплати судового збору, на думку суду, може утворювати умови для дискримінаційного становища інших суб'єктів звернення до суду.
У свою чергу, Європейський суд з прав людини (рішення у справі «Креуз проти Польщі», заява № 28249/95) виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його прав і обов'язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
На підставі викладеного суд дійшов висновку про необґрунтованість клопотання позивача щодо звільнення його від сплати судового збору, у зв'язку із чим останнє задоволенню не підлягає.
Таким чином позивачу необхідно сплати за подання даного адміністративного позову судовий збір відповідно до кількості заявлених нею позовних вимог.
Згідно частини 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
На підставі вищевикладеного суд зазначає, що недоліки позовної заяви повинні бути усунені шляхом надання до суду належним чином оформленого, обґрунтованого та вмотивованого адміністративного позову з правильним визначенням позивачем суб'єктного складу учасників справи з урахуванням заявлених нею позовних вимог, надання копій такого позову для всіх учасників справи, надання до суду доказів, зазначених в ухвалі суду, а також доказів сплати судового збору та заяви про поновлення строку звернення до суду у справі №420/2251/20 із доказами поважності причин пропуску такого строку.
Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу (ч. ч. 2 та 3 ст. 169).
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що у разі своєчасного виконання ухвали суду та направлення необхідних документів засобами поштового зв'язку, позивачу, з метою попередження повернення судом позовної заяви позивачеві з підстав невиконання вимог ухвали суду про залишення адміністративного позову без руху, необхідно завчасно повідомити суд відповідними засобами зв'язку (телефон, факс, електронна пошта, тощо) про надіслання матеріалів, оскільки згідно з п.1 розділу ІІ Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених Наказом Міністерства інфраструктури України № 958 від 28 листопада 2013 року, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 28.01.2014 року за №173/24950, нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв'язку (без урахування вихідних днів об'єктів поштового зв'язку) складають: місцевої - Д+2; у межах області та між обласними центрами України - Д+3, пріоритетної - Д+1, де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об'єкті поштового зв'язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 2, 3 кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення.
Керуючись приписами ст.ст. 2, 5-11, 160, 161, 169, 171, 256, 294 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на перемет спору - управління соціального захисту населення в Київському районі департаменту соціальної політики Одеської міської ради про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити пені дії - залишити без руху.
Встановити позивачу для усунення недоліків позовної заяви 10-денний строк з дня отримання копії ухвали.
Роз'яснити позивачу, що у разі неусунення у визначений судом строк недоліків, позов буде повернуто відповідно до приписів ч. 4 п. 1 ст. 169 КАС України.
Ухвалу суду окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.
Ухвала набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 256 КАС України.
Головуючий суддя Білостоцький О.В.