23 березня 2020 р. № 400/171/20
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1
до відповідача:Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020
про:визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Миколаївській області (далі - відповідач), в якому просить визнати протиправними дії відповідача щодо відмови позивачу в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 відповідно до статті 114 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058 від 09.07.2003; зобов'язати відповідача призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 відповідно до статті 114 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058 від 09.07.2003 з дня досягнення позивачем віку 50 років, а саме: з вересня 2019 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на протиправність відмови відповідача у призначенні йому пенсії на пільгових умовах за списком № 1 та безпідставність неврахування до спеціального стажу періоду роботи на „Шахті „Комсомольська" ДП „Антрацит".
Ухвалою від 02.01.2020 суд відкрив провадження у справі та постановив розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження в порядку статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України.
У відзиві на позовну заяву, що надійшов до суду 07.02.2020, відповідач проти позовних вимог заперечує та просить відмовити в позові, з посиланням на статтю 114 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058-IV), пункт 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі - Порядок № 637), пункти 2, 3 Порядку застосування списків № 1 та № 2 виробництв, робіт, посад і показників при обчисленні стражу роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383 (далі - Порядок № 383), а також обставину неможливості зарахування до пільгового стажу за Списком № 1 періоду роботи позивача на відокремленому підрозділі „Шахта „Комсомольська" ДП „Антрацит" з 05.11.2007 по 21.07.2013, з 22.07.2013 по 05.09.2014 у зв'язку з відсутністю уточнюючої довідки за формою, передбаченою додатком № 5 до Порядку № 637, що підтверджує пільговий характер роботи.
Відповідно до частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу у письмовому провадженні.
Безпосередньо, повно, всебічно та об'єктивно дослідивши докази, що містяться у справі, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, суд установив такі обставини справи та відповідні їм правовідносини.
27.08.2019 позивач звернувся до Управління з заявою про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 1 відповідно до статті 114 Закону № 1058-IV. Разом з заявою позивачем були надані копії документів, що підтверджують факт виконання робіт, які надають право на призначення пенсії на пільгових умовах.
Серед іншого, позивач надав відповідачу трудову книжку, у якій містяться записи про роботу на відокремленому підрозділі „Шахта „Комсомольська" Державного підприємства „Антрацит" (а. с. 27):
- запис № 26 від 05.11.2007: „Прийнятий гірником підземним 3 р. з повним робочим днем під землею" з посиланням на наказ від 05.11.2007 № 328-ок;
- запис № 27: „По результатам аттестации рабочих мест по условиям труда подтверждаем право на пенсию на льготных условиях по СП. № 1. Пр. № 63 от 19.03.2003" та „По результатам аттестации рабочих мест по условиям труда подтверждаем право на пенсию на льготных условиях по СП. № 1. Пр. № 118 от 01.03.2008";
- запис № 28 від 22.07.2013: „Назначен начальником участка с полным рабочим днем под землей" з посиланням на наказ від 22.07.2013 № 429;
- запис № 29: „По результатам аттестации рабочих мест по условиям труда подтверждаем право на пенсию на льготных условиях по СП. № 1. Пр. № 117 от 04.02.2013";
- запис № 30 від 05.09.2014: „Уволен по соглашению сторон, ст. 36 п. 1 КзоТ Украины" з посиланням на наказ від 15.09.2014 № 575-ок.
Рішенням від 26.11.2019 № 663/03.19-р (а. с. 10-13) відповідач відмовив позивачу в призначенні пенсії, посилаючись на відсутність необхідного стажу роботи на пільгових умовах (8 років 10 місяців замість необхідних 10 років). Зокрема, у рішенні відповідач зазначив про відсутність можливості витребувати довідку, яка уточнює особливий характер роботи позивача на „Шахті „Комсомольська" ДП „Антрацит", та неможливість провести перевірку первинних документів щодо підтвердження зайнятості позивача повний робочий день на посадах, які дають право на пільгове пенсійне забезпечення, оскільки м. Антрацит Луганської області віднесено до населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження і доступ до необхідної документації та архівів повністю відсутній. Зазначене підприємство перереєстроване у м. Дружківка Донецької області, тобто на підконтрольній державі України території, але за новим місцем реєстрації первинні документи, які б підтверджували зайнятість позивача повний робочий день на посадах, робота на яких дає право на пільгове пенсійне забезпечення, відсутні.
Отже, підставою для відмови у призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах є незарахування відповідачем до стажу позивача, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, періоду роботи на відокремленому підрозділі „Шахта „Комсомольська" ДП „Антрацит" з 05.11.2007 по 21.07.2013, з 22.07.2013 по 05.09.2014 у зв'язку з ненаданням позивачем уточнюючої довідки за формою, передбаченою додатком № 5 до Порядку № 637, що підтверджує пільговий характер роботи.
Вирішуючи спір між сторонами, суд виходив з такого.
Частина друга статті 114 Закону № 1058-IV передбачає, що на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Аналогічна правова норма зазначена у пункті «б» частини першої статті 13 Закону України від 05.11.1991 № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-ХІІ).
Згідно зі статтею 62 Закону № 1788-ХІІ, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктами 1, 2 Порядку № 637 передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Відповідно до пункту 3 Порядку № 637, за відсутності трудової книжки, а також в тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Згідно з пунктом 20 Порядку № 637, в тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року № 58 було затверджено Інструкцію про порядок ведення трудових книжок працівників (далі - Інструкція).
Записи 26-30 трудової книжки позивача виконані з дотриманням вимог Інструкції і містять необхідні відомості щодо зайнятості позивача повний робочий день під землею, у тому числі щодо атестації робочого місця позивача за умовами праці за Списком № 1.
Надання уточнюючої довідки підприємств, установ, організації або їх правонаступників вимагається виключно у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 21.07.2018 по справі № 235/1112/17.
Відповідно до частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Суд відхиляє аргументи позивача щодо відсутності можливості провести перевірку первинних документів та ненадання ним уточнюючої довідки, оскільки ці обставини не можуть нівелювати право позивача на пенсію, яке гарантовано Конституцією України, відповідно до статті 46 якої громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Крім того, відповідач не надав доказів на підтвердження неможливості провести зазначену вище перевірку первинних документів з використанням повноважень, передбачених частиною третьої статті 44 Закону № 1058-IV.
Відповідно до пункту 3 Порядку № 383, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92.
Позивач надав відповідачу всі необхідні документи для призначення йому пільгової пенсії із зменшенням пенсійного віку, включаючи основний документ - трудову книжку з необхідними записами та докази проведення атестації робочого місця позивача.
Відповідач безпідставно не взяв до уваги трудову книжку позивача, де вказані всі періоди його роботи, та не довів правомірність своїх дій щодо неврахування спірного періоду роботи позивача при розгляді його заяви про призначення пенсії на пільгових умовах, оскільки професія позивача відноситься до Списків № 1, на відокремленому підрозділі „Шахта „Комсомольська" ДП „Антрацит" була проведена атестації робочих місць та прийняті накази про затвердження результатів атестації робочих місць за Списком № 1, що дає позивачу право на призначення пільгової пенсії.
Отже, відмова відповідача у призначені позивачу пенсії за віком на пільгових умовах у формі прийняття рішення від 26.11.2019 № 663/03.19-р про відмову в призначенні пенсії є протиправною.
Позивач заявив позовну вимогу про визнання протиправними дій відповідача щодо відмови позивачу в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 відповідно до статті 114 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058 від 09.07.2003.
Згідно з частиною другою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до пункту 2 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
На цій підставі суд вважає застосувати більше ефективний спосіб захисту прав позивача саме визнання протиправним та скасування рішення відповідача від 26.11.2019 № 663/03.19-р про відмову в призначенні пенсії.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання відповідача призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 відповідно до статті 114 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058 від 09.07.2003 з дня досягнення позивачем віку 50 років, а саме: з вересня 2019 року, суд зазначає таке.
Позивач досяг пенсійного віку (50 років) 21.09.2019.
За нормами пункту 1 частини першої статті 45 Закону № 1058-IV пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
У зв'язку із зазначеним суд вбачає підстави для зобов'язання відповідача призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах з 22.09.2019.
На підставі наведеного суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України сплачений позивачем судовий збір підлягає до стягнення за рахунок бюджетних асигувань відповідача.
Керуючись статями 2, 9, 19, 77, 139, 241-243, 246, 250, 255, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ: 13844159) задовольнити частково.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ: 13844159)про відмову у призначенні пенсії від 26.11.2019 № 663/03.19-р.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Миколаївській області призначити та виплачувати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1, відповідно до частини другої статті 114 Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з 22.09.2019.
4. У решті позовних вимог відмовити.
5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ: 13844159) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) судовий збір в сумі 840,40 грн (вісімсот сорок гривень 40 копійок), сплачений за квитанціями від 14.01.2020 № 0.0.1580454908.1 та від 30.01.2020 № 0.0.1600035358.1.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду , або справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням пункту 15.5 Розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.В. Птичкіна