23 березня 2020 р. № 400/270/20
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Брагар В. С. в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження розглянув адміністративну справу
за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю " Мегабуд-Н", вул. 1 Слобідська, 8-А, кв.3, м. Миколаїв,54055
до відповідача:Державної податкової служби України, Львівська площа, 8,Київ 53,04053
треті особи:Товариство з обмеженою відповідальністю " Чисто Клінінг", вул. Кагатна, 1-К,Миколаїв,54007
про:скасування рішення від 06.12.2019 р. № 1346403/41528079,
ТОВ «Мегабуд-Н» (далі - позивач) звернулось до адміністративного суду з позовом до Державної податкової служби України (далі - відповідач), ТОВ «Чисто Клінінг» (далі - третя особа) з вимогами скасувати рішення комісії ДПС України, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації від 06.12.2019 р. № 1346403/41528079.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що рішення прийняте відповідачем є необґрунтованим, оскільки не зрозуміло з яких підстав позивачу відмовлено у реєстрації податкових накладних, не зазначено які саме недоліки позивач повинен усунути.
Відповідачі в наданому відзиві просили відмовити в задоволені адміністративного позову, оскільки рішення є законним, та під час прийняття оскаржуваного рішення відповідач діяв в спосіб та в межах передбачених законодавством.
Ухвалою суду від 24.01.2020 року провадження по справі відкрито та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), суд здійснив розгляд справи у письмовому проваджені.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в них фактичні дані, суд, -
01.10.2019 року Позивачем укладено з ТОВ «Чисто Клінінг» договір №01-10-2019 купівлі-продажу товарів, предметом якого є поставка товарно-матеріальних цінностей на загальну суму 400 000,0 грн.
Згідно видаткової накладної №205 від 22.10.2019 року на адресу ТОВ «Чисто Клінінг» поставлено товарно-матеріальні цінності на загальну суму 150,00 грн. із ПДВ.
22.10.2019 року позивач оформив рахунок-фактуру №211 на суму 150,00 грн. із ПДВ для оплати за товари, згідно договору №01-10-2019 від 01.10.2019 року.
21.11.2019 року ТОВ «Чисто Клінінг» платіжним дорученням №7 перерахувало оплату за поставлені товари в сумі 21466,57 грн, згідно договору № 01-10-2019 від 01.10.2019 року (рахунок-фактури від №76 від 01.10.2019 р. по №120 від 16.10.2019 р.)
22.10.2019 року позивачем складено податкову накладну № 136 на суму 150,00 грн., та 13.11.2019 року позивачем було направлено зазначену накладну для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН).
27.11.2019 року відповідачем направлено позивачу квитанцію про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - квитанція) , в результаті обробки якої зазначено, що документ прийнято, але реєстрація зупинена на підставі п.201.16 ст. 201 Податкового кодексу України ( далі - ПК України), ПН/РК відповідає вимогам пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку, та позивачу було запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.
Позивач 27.11.2019 року направив на адресу відповідача письмове пояснення щодо обставин виконання договору із своїм контрагентом та копії фінансово-господарських документів позивача, які беззаперечно підтверджують реальність здійснення операцій, та документи цілком відповідають вимогам викладеним у Вичерпному переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.
06.12.2019 року відповідачем винесено рішення № 1346403/41528079 про відмову в реєстрації податкової накладної від 22.10.2019 № 136 з посиланням на те, що платником податків не надано документи, а саме: первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні.
З матеріалів справи вбачається, що зазначене не відповідає дійсності, оскільки після зупинення реєстрації податкової накладної, позивачем направлено відповідачу всі первинні документи.
Позивач не погоджується з цими рішеннями, оскільки факт зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у ЄРПН не спростовує ані факту здійснення платником податків господарської операції, ані факту наявності дати виникнення саме першої події, що підтверджується первинними документами, на підставі яких складається податкова накладна.
Відповідачі в наданому відзиві до суду, заперечували проти задоволення позовних вимог та просили в його задоволенні відмовити. Свою позицію аргументували тим, що реєстрація податкових накладних позивача була зупинена на підставі п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України. Згідно квитанцій №1, підставою для зупинення реєстрації зазначених накладних є те, що вони відповідають п.п.16 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку. Позивачу було запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН. Рішення комісії ДФС, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмовляє в реєстрації податковій накладної відмовлено в реєстрації податкової накладної. Про вказані обставини позивача повідомлено квитанцією №2. Підставою відмови у реєстрації вказаної накладної стало ненадання платником податків необхідних документів, а саме - первинних документів, щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи) та розрахункових документів, банківських виписок з особового рахунку.
Оцінка ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється ДФС шляхом проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям.
Моніторинг здійснюється ДФС на підставі аналізу даних звітних показників платника податку, наявної податкової інформації, а також інформації поданої платником податку за формою згідно з додатком до цих Критеріїв, яка відображає специфіку господарської діяльності платника податку окремо за кожним видом економічної діяльності, якщо така інформація врахована комісією ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладною в ЄРПН або відмову в такій реєстрації.
Відповідно до Рішення від 06.12.2019 р. № 1346403/41528079 вбачається, що підставою для відмови у реєстрації податкової накладної позивача було не надання платником податку копій документів, а саме: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні, що в свою чергу призвело до порушення вимог встановлених п.14 Порядку.
Відповідно до п.201.1 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Відповідно до п.201.10 Кодексу, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Відповідно до п.201.16 Кодексу реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п.6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України №117 від 21.02.2017, у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.
Пунктом 10 Порядку, передбачено, що критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади.
Відповідно до п.п.2.1 п.2 2.1. Критеріїв ризиковості платника податку і здійснення операцій податкові накладні/розрахунки коригування, які затверджені наказом ДФС України від 05.11.2018, складені платниками податку, перевіряються на відповідність ознакам ризиковості здійснення операцій: обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній / розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов'язань, яку(ий) подано на реєстрацію в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 рази, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75 відсотків загального такого залишку) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД та послуг з кодами згідно з ДКПП, перелік яких визначено ДФС відповідно до додатка, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в Таблиці даних платника податку як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється);
Відповідно до п.21 Порядку, підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є:
- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження
інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких
зупинено;
- ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку;
-надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.
Вирішуючи по суті зазначений спір, суд виходить з того, що підставами для зупинення реєстрації податкової накладної є відповідність податкової накладної критеріям ризиковості у п.п.1.6 п.1 «Критеріїв ризиковості платника податку і здійснення операцій».
Але, який саме абзац п.п.1.6 п.1 Критеріїв став підставою для зупинення реєстрації податкових накладних позивача, відповідач не зміг обґрунтувати.
На вимогу відповідача, позивачем надані пояснення та документи, які доводять реальність та товарність його господарських операцій з ТОВ «Чисто Клінінг» .
Надані позивачем документи на адресу відповідача, цілком відповідають вимогами п.14 Порядку необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.
З самого Рішення від 06.12.2019 р. № 1346403/41528079, вбачається що воно прийнято з підстав не надання платником податку первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні.
Але, суд зазначає, що вказана підстава є лише цитатою з п.21 Порядку, та є досить абстрактною та формальною.
У самому Рішенні відсутні будь-яка конкретизація, яких документів не вистачило для прийняття комісією ДПС рішення про реєстрацію податкової накладної №136 від 22.10.2019.
В запереченнях відповідачів також не вказано, що саме порушено позивачем, та яких конкретно документів не вистачає для здійснення реєстрації податкової накладної.
Суд акцентує увагу на тому, що всі претензії відповідачів, як під час зупинення реєстрації, так і під час відмови в реєстрації податкових накладних стосувалися не надання документів.
В оскаржуваному рішенні відповідачем зазначена лише юридична оцінка (кваліфікація), але не викладено жодної фактичної обставини, стосовно якої така оцінка (кваліфікація) надана.
Посилання на те, що формою Рішення, постановою Кабінету Міністрів України №117 від 21.02.2018 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» не передбачено більш детального визначення підстав відмови у реєстрації, судом не приймається, як належне та таке, що суперечить принципу належного урядування.
В Рекомендації Ради Європи, зокрема Резолюцію 77 (31) про захист особи від актів адміністративних органів, зазначено, що обов'язок органу інформувати про мотиви свого рішення, віднесений до одного з п'ять основних складових (принципів) адміністративної процедури.
Ні позивачем, ні судом не заперечується, надане законодавством відповідачу право ДФС України на відмову у реєстрації податкових накладних, з підстав того, що надання платником податку копій документів, але це не є безумовним повноваженням, яке не потребує доказування або будь-якої аргументації.
Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
За таких обставин, саме відповідачі повинні надати суду докази про те, що первинні документи позивача не є достатніми, для підтвердження реальності та товарності господарської операції з постачання продуктів харчування.
При цьому, відповідачі повинні конкретизувати, які саме недоліки допущено при направлені податкових накладних для їх реєстрації, щоб платник податків мав можливість або їх виправити або оскаржити.
Відповідачем не доведено правомірність свого рішення щодо відмови у реєстрації податкових накладних.
Однією з вимог заявлених позивачем в адміністративному позові, є вимога п.3: «Стягнути з відповідачів судові витрати, в тому числі витрати на правову допомогу.
Вирішуючи питання про розподіл витрат на правничу допомогу у цій справі, суд керується такими мотивами.
З огляду на викладене, враховуючи складність справи та надані адвокатом послуги, час, витраченим адвокатом на надання таких послуг, обсяги наданих адвокатом послуг, ціну позову та значення справи для сторони, суд не знаходить підстав для задоволення вимоги про відшкодування витрат на професійну допомогу з тих підстав, що на думку суду, поведінка Товариства ( складення якомога більшої кількості податкових накладних з метою отримання якомога більшої кількості рішень суб'єкта владних повноважень, що в подальшому оскаржуються; подання окремих адміністративних позовів за кожним рішенням, за реальної можливості об'єднання позовних вимог; укладення договору про надання правничої допомоги з особою, яка є штатним юристом) свідчить про те, що позивач штучно створює численні спори, і мета розгляду судом цих спорів - не надання юридичній особі ефективного захисту, а отримання позивачем коштів за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Отже суд дійшов висновку про необхідність відмови в задоволенні вимоги "Стягнути з відповідачів витрати на правничу допомогу".
За таких обставин, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Судовий збір розподіляється відповідно до ст.139 КАС України та підлягають поверненню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 19, 134, 139, 241, 244, 242 - 246 КАС України, суд, -
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегабуд-Н» (вул. 1 Слобідська, 8-А, кв.3, м. Миколаїв, 54055, код ЄДРПОУ 41528079 ) до ДПС України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393), третя особа ТОВ «Чисто Клінінг» ( вул. Кагатна, 1-К, м. Миколаїв, 54007, код ЄДРПОУ 41304358), задовольнити частково.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення комісії ДПСУкраїни, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації від 06.12.2019 р. № 1346403/41528079.
3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ДПС України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегабуд-Н» (вул. 1 Слобідська, 8-А, кв.3, м. Миколаїв, 54055, код ЄДРПОУ 41528079 ) судовий збір в розмірі 2102,00 грн (дві тисячі сто дві грн. 00 коп) сплачений платіжним дорученням № 407 від 15.01.2020 р.
4. В задоволені інших вимог відмовити.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Строк на апеляційне оскарження рішення суду - 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження - 30 днів з дня складання повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається в порядку та строки, визначені ст.ст. 295-297 КАС України і п. 15.5 Перехідних положень КАС України.
Суддя В. С. Брагар