справа №1.380.2019.005350
з питань відводу
16 березня 2020 року зал судових засідань №7
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючої судді Братичак У.В.,
секретар судового засідання Тронка О.В.,
за участю:
представника позивача Тітков Г.М.,
представника відповідача Брильовської О.Р.,
розглянувши у судовому засіданні клопотання представника позивача про відвід складу суду у справі за позовом ОСОБА_1 до Львівської обласної державної адміністрації, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Департаменту соціального захисту населення Львівської обласної державної адміністрації, Золочівської міської ради Львівської області про визнання протиправними дій та зобов'язання до вчинення дій, -
ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) звернулася з позовною заявою до Львівської обласної державної адміністрації (місцезнаходження: вул.Винниченка, 18, м.Львів, 79008), за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Департаменту соціального захисту населення Львівської обласної державної адміністрації, Золочівської міської ради Львівської області, в якій просить:
-визнати дії Львівської обласної державної адміністрації неправомірними щодо відмови ОСОБА_1 у відшкодуванні коштів за самостійно придбане житло;
-стягнути з Львівської обласної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 завдані збитки у розмірі вартості квартири, у зв'язку із будівництвом за власні кошти квартири АДРЕСА_2 , відповідно до вимог Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи" в сумі 399170,85 грн.
Ухвалою судді від 21.10.2019 відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати в порядку загального позовного провадження.
16.03.2020 представник позивача подав клопотання про відвід складу суду.
Відповідно до ч. 4 ст. 40 КАС України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Оскільки заява про відвід судді подана менш ніж за три дні до наступного засідання, отже така заява вирішується судом, що розглядає справу.
В обґрунтування клопотання зазначає, що такий склад суду не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу, за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
В судовому засіданні представник позивача підтримав клопотання про відвід складу суду.
Представник відповідача щодо задоволення клопотання про відвід складу суду заперечила, просила у його задоволенні відмовити.
Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Департамент соціального захисту населення Львівської обласної державної адміністрації та Золочівська міська рада Львівської області в судове засідання не з'явились, хоча належним чином були повідомлені про розгляд справи.
Підстави для відводу (самовідводу) судді визначено статтею 36 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до частини першої якої суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу), зокрема згідно з п. 4 за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Згідно з ч. 3 ст. 39 КАС України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Вирішуючи питання щодо обґрунтованості заяви та наявності підстав для її задоволення, суд зазначає, що важливу роль у розробці критеріїв неупередженості (тобто безсторонності), як складової права на справедливий судовий розгляд відіграє практика Європейського суду з прав людини, яку згідно ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права.
Так, у справі "П'єрсак проти Бельгії" ЄСПЛ висловив позицію, згідно з якою, незважаючи на той факт, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередженості, її відсутність або, навпаки, наявність може бути перевірено різноманітними способами. У даному контексті, можна провести розмежування між суб'єктивним підходом, який відображає особисте переконання даного судді у конкретній справі, та об'єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-які сумніви з цього приводу. Таким чином, на основі вищезазначеного, слід зробити висновок, що при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб'єктивний та об'єктивний аспект.
Щодо суб'єктивної складової даного поняття, то у справі "Хаушильд проти Данії" зазначається, що ЄСПЛ потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. При цьому враховується думка сторін, однак вирішальними є результати об'єктивної перевірки.
Стосовно об'єктивної неупередженості у справі "Фей проти Австрії" ЄСПЛ вказав, що вона полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об'єктивну неупередженість слід визначити, чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості.
Проаналізувавши викладені в клопотанні від 16.03.2020 доводи, суд дійшов висновку про відсутність визначених процесуальним законом підстав для відводу судді Братичак У.В. у даній справі.
Викладені представником позивача обставини в обґрунтування відводу є суб'єктивними та не свідчать про те, що суд, який розглядає дану справу, прямо чи опосередковано заінтересований в результаті її розгляду або його дії викликають сумніви в неупередженості та об'єктивності.
З огляду на наведені норми процесуального права та викладені в заяві доводи, суд дійшов до висновку про відсутність визначених процесуальним законом підстав для відводу судді у цій справі, тому в задоволенні клопотання представника позивача про відвід складу суду по справі № 1.380.2019.005350 необхідно відмовити.
Керуючись ст.ст. 240, 248, 256 КАС України, суд,-
В задоволенні клопотання представника позивача про відвід складу суду - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, окремо не оскаржується, заперечення щодо строку звернення до суду може бути викладено в апеляційній скарзі на рішення у даній справі.
Повний текст ухвали виготовлено 23 березня 2020 року.
Суддя Братичак Уляна Володимирівна