Справа № 420/2264/20
23 березня 2020 року м.Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Корой С.М., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, третя особа - ОСОБА_2 про зобов'язання вчинити певні дії та скасування права власності,
16 березня 2020 року до суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, третя особа - ОСОБА_2 , в якому позивач просить суд:
- зобов'язати Головне управління Держгеокадастру в Одеській області скасувати відомості з державного земельного кадастру на земельну ділянку під номером - 5123781600:02:001:0026;
- скасувати право власності на земельну ділянку згідно з Витягом з реєстру прав на нерухоме майно, що розташована за адресою, Одеська область, Овідіопольский район, Йосипівська сільська рада,с. Йосипівка (кадастровим номером- 5123781600:02:001:0026).
В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначає, що у зв'язку з потребою отримати кадастровий номер для земельної ділянки він зіштовхнувся з проблемою реєстрації через те, що зареєстрована (під кадастровим номером - 5123781600:02:001:0026) в земельному кадастрі земельна ділянка сусіда позивача ( ОСОБА_2 ), не за правильним розташуванням, на карті його земельна ділянка розташована на 19, 123 % земельної ділянки позивача. У позові вказано, що ОСОБА_1 звертався до Державного кадастрового реєстратору Відділ в Овідіопольскому районі Міськрайонного управління в Овідіопольскому районі та м. Чорноморську Головного управління Держкадастру в Одеській області. Там було розглянуто його заяву про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру від 16.08.2019 року (реєстраційний номер ЗВ- 9705919292019) разом з доданими до неї документами та відповідно до Порядку ведення Державного земельного кадастру було прийнято рішення про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру, через невідповідності електронного документа установленим вимогам, а саме: ХБО Схема наявні зауваження щодо валідності електронного документу, перетин ділянок з ділянкою 5123781600:02:001.0026 Площа співпадає на 19, 123%.
Відповідно до ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Розглянувши даний позов, суддя дійшов висновку, що існують підстави для відмови у відкритті провадження у даній адміністративній справі, виходячи з наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно з ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Стаття 4 КАС України в частині 1 пункту 1 дає визначення терміну "адміністративна справа", а саме, що це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.
В свою чергу пунктом 2 частини 1 цієї ж статті визначено, що публічно-правовий спір - це спір, у якому:
- хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або
- хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або
- хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
За приписами п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб'єкт владних повноважень» позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.
Таким чином, із системного аналізу вищенаведених законодавчих приписів вбачається, що у порядку адміністративного судочинства захисту підлягають права та охоронювані законом інтереси осіб у сфері публічно-правових відносин, які є складовою частиною правових відносин, що виникають у суспільстві.
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама по собі участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.
Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
У постанові Верховного суду України від 14.12.2016 року у справі №6-2554цс16 суд вказав, що аналіз статті 15 ЦПК України та статті 17 КАС України (в редакціях, які діяли до 15.12.2017 року) дає підстави для висновку, що при вирішенні питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду адміністративних і цивільних справ у кожній конкретній справі не достатньо застосування виключно формального критерію - визначення суб'єктного складу спірних правовідносин (участь у них суб'єкта владних повноважень). Визначальною ознакою для правильного вирішення такого питання є характер спірних правовідносин, із яких виник спір.
Отже, визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу (як правило, майнового) конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин.
Стаття 15 Цивільного кодексу України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно з частиною першою статті 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Враховуючи наведені вище нормативні положення, не є публічно-правовим спір між органом державної влади та/або органом місцевого самоврядування (суб'єктом владних повноважень) як суб'єктом публічного права та суб'єктом приватного права - фізичною особою чи юридичною особою, в якому управлінські дії суб'єкта владних повноважень спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав фізичної чи юридичної особи. У такому випадку - це спір про право цивільне, незважаючи на те, що у спорі бере участь суб'єкт публічного права, а спірні правовідносини врегульовано нормами цивільного та адміністративного права.
Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного суду від 20.12.2019 року по справі №200/2686/19-а.
Позивач просить суд зобов'язати Головне управління Держгеокадастру в Одеській області скасувати відомості з державного земельного кадастру на земельну ділянку під номером - 5123781600:02:001:0026 та скасувати право власності на земельну ділянку згідно з Витягом з реєстру прав на нерухоме майно, що розташована за адресою, Одеська область, Овідіопольский район, Йосипівська сільська рада,с.Йосипівка (кадастровим номером- 5123781600:02:001:0026).
При цьому в рамках даної адміністративної справи ОСОБА_1 не просить суд перевірити правомірність відмови Державного кадастрового реєстратору Відділ в Овідіопольскому районі Міськрайонного управління в Овідіопольскому районі та м. Чорноморську Головного управління Держкадастру в Одеській області у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру.
Таким чином, зі змісту позовних вимог вбачається, що метою звернення позивача до суду із даною позовною заявою є захист свого цивільного права (у сфері земельних відносин) - права на майно, а саме на земельну ділянку під номером - 5123781600:02:001:0026 через скасування права власності на земельну ділянку згідно з Витягом з реєстру прав на нерухоме майно, що розташована за адресою, Одеська область, Овідіопольский район, Йосипівська сільська рада,с. Йосипівка (кадастровим номером- 5123781600:02:001:0026), яка, свою чергу, належить третій особі - ОСОБА_2 .
Таким чином, спір має приватноправовий характер та підлягає розгляду за правилами ЦПК України.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що даний спір не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 12.10.1978 у справі "Zand v. Austria" вказав, що словосполучення "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття "суд, встановлений законом" у частині першій статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з <…> питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів <…>". З огляду на це не вважається "судом, встановленим законом" орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.
Таким чином, зважаючи на викладене, Одеський окружний адміністративний суд не є судом, який "встановлений законом" при розгляді даної справи.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
З урахуванням зазначеного, суддя дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, роз'яснивши позивачу його право звернення із зазначеними позовними вимогами в порядку цивільного судочинства.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170, 256, 294 КАС України, суддя,-
Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, третя особа - ОСОБА_2 про зобов'язання вчинити певні дії та скасування права власності.
Суддя роз'яснює позивачам, що розгляд даних позовних вимог підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Копію ухвали разом із позовною заявою та доданими до неї матеріалами повернути особі, яка подала позовну заяву.
Копія позову з додатками залишається в суді.
Повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача не допускається.
Ухвала підлягає оскарженню у встановлений статтями 295, 297 та Перехідних положень КАС України строк і порядок.
Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 256 КАС України.
Суддя Корой С.М.