справа №1.380.2019.006571
11 березня 2020 року
зал судових засідань № 12
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Кузана Р.І.,
секретар судового засідання Козак О.М.,
за участю:
представника позивача Яценка С.А.,
представника відповідачів Ярової А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові в порядку загального позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Львівській області про визнання неправомірними дій, визнання протиправним і скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Державної фіскальної служби України (місцезнаходження: 04053, м.Київ - 53, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 39292197) (далі - відповідач 1, ДФС України), Головного управління ДФС у Львівській області (місцезнаходження: 79003, вул.Стрийська, 35, м.Львів, код ЄДРПОУ 39462700) (далі - відповідач 2, ГУ ДФС у Львівській області), в якому просить:
- визнати неправомірними дії Державної фіскальної служби України та Головного управління ДФС у Львівській області щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку із інвалідністю, що настала в період проходження служби в податковій міліції, відповідно до Закону України «Про міліцію» (в редакції від 13.02.2015).
- визнати протиправним та скасувати рішення Державної фіскальної служби України від 28.11.2019 №8465/А/99-99-04-04-02-14 щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку із інвалідністю, що настала в період проходження служби в податковій міліції, відповідно до Закону України «Про міліцію» (в редакції від 13.02.2015).
- зобов'язати Державну фіскальну службу України та Головне управління ДФС у Львівській області здійснити нарахування і виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку із інвалідністю, що настала в період проходження служби в податковій міліції, відповідно до ст.23 Закону України «Про міліцію» (в редакції від 13.02.2015) в розмірі 150- кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб.
Позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги покликається на те, що він до 29.05.2019 працював в органах податкової міліції України та був звільнений з податкової міліції у запас за п.64 під. «б» «Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України». ОСОБА_1 зазначає, що після звільнення зі служби йому встановили III групу інвалідності, причина якої є захворювання пов'язане з проходженням військової служби. З огляду на це, позивач вважає, що має право на призначення і отримання одноразової грошової допомоги, у зв'язку з встановленням інвалідності. На підставі чого звернувся до відповідачів з заявами про виплату такої. Проте, відповідач 1 протиправно відмовив ОСОБА_1 в нарахуванні і виплаті одноразової грошової допомоги, у зв'язку з інвалідністю, що настала в період проходження служби в податковій міліції, відповідно до ст. 23 Закону України «Про міліцію» в редакції від 13.02.2015. Вважаючи у зв'язку з цим свої права порушеними, позивач звернувся до суду з даним позовом. Позовні вимоги просив задовольнити повністю.
Ухвалою від 16.12.2019 суддя прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження.
Відповідачі 03.01.2020 подали до суду відзиви на позовну заяву, в яких просять суд відмовити в задоволенні позову. Відзиви обґрунтовані тим, що постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2015 №850 затверджено Порядок та умови призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції. Відповідачі зазначають, що ця постанова та Закон України «Про національну поліцію» від 02.07.2015 №580 із змінами та доповненнями не поширюється на працівників податкової міліції. Таким чином, вважають, що оскільки 07.11.2015 втратив чинність Закон України «Про міліцію» приймати заяви та готувати висновки про призначення одноразової грошової допомоги, у зв'язку з встановленням інвалідності колишнім працівникам податкової міліції, після вказаної дати є неможливо. Додатково зазначили, що ДФС України вживаються заходи щодо відновлення пільг для працівників та пенсіонерів податкової міліції, розроблено проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України у зв'язку з проведенням реформи» (щодо податкової міліції). Розгляд матеріалів про виплату одноразової допомоги працівникам податкової міліції буде відновлено після внесення відповідних змін до нормативно-правових актів. З урахуванням наведеного, представники відповідачів вважають вимоги позивача безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. У задоволенні позовних вимог просять відмовити повністю.
Ухвалою від 27.01.2020 суд закрив підготовче провадження у справі та призначив справу до судового розгляду по суті.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених в позовній заяві. Просив суд позов задовольнити повністю.
Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечила з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву. Просила суд в задоволенні позову відмовити повністю.
Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
ОСОБА_1 проходив службу в органах податкової міліції України на посаді старшого слідчого другого відділу розслідування кримінальних проваджень слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Львівській області.
Наказом Головного управління ДФС у Львівській області від 29.05.2019 №265-о майора податкової міліції ОСОБА_1 (М-238716) старшого слідчого другого відділу розслідування кримінальних проваджень слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Львівській області звільнено з податкової міліції із поставкою на військовий облік за пунктом 64 підпунктом «б» (через хворобу) «Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ» з 29.05.2019.
Згідно з довідкою до акта огляду медико-соціальної експертної комісії серії 12 ААБ № 311900 від 29.10.2019 ОСОБА_1 встановлено ІІІ групу інвалідності у зв'язку із захворюванням, пов'язаним з проходженням служби в органах внутрішніх справ, строком до 01.11.2020.
Відповідно до довідки про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках серії 12 ААА № 011169 від 29.10.2019 ОСОБА_1 встановлено 45% ступеня втрати професійної працездатності.
Відповідно до довідки приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «БРОКБІЗНЕС» № ЦВ14585/19 від 09.09.2019 ОСОБА_1 не подавав заяв щодо виплати страхової суми та не отримував від приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «БРОКБІЗНЕС» страхову суму по Договору про закупівлю послуг з обов'язкового соціального страхування.
29.10.2019 позивач звернувся до ГУ ДФС України у Львівській області із заявою (рапортом) в якій просив провести виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з тим, що йому встановлено ІІІ групу інвалідності пов'язану з проходження служби в податковій міліції. До вказаного рапорту долучено необхідні документи.
06.11.2019 ГУ ДФС у Львівській області листом № 951/10/04.1-11, повідомив позивача про те працівники податкової міліції проходять службу у складі ДФС України і не належать до органів внутрішніх справ. Окрім цього, повідомлено позивача, що на сьогодні проведення розрахунку та виплати одноразової грошової допомоги працівникам податкової міліції законодавчо не врегульовано.
07.11.2019 позивач звернувся до ДФС України із заявою (рапортом) та документами, в яких просив призначити одноразову грошову допомогу у зв'язку із встановленням інвалідності та втратою працездатності.
28.11.2019 ДФС України листом №/А/99-99-04-04-02-14 відмовила позивачу у виплаті одноразової грошової допомоги та повідомлено позивача про те, що колишнім працівникам податкової міліції, інвалідність яким встановлено після втрати чинності Законом України від 20.12.1990 №565-ХІІ «Про міліцію», проводити розрахунок та виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності та втратою працездатності після 07.11.2015 законні підстави відсутні.
Додатково повідомлено, що виплата та розрахунок одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності та втратою працездатності пенсіонерам податкової міліції після втрати чинності Законом України від 20.12.1990 №565-ХІІ «Про міліцію» здійснюється на виконання судових рішень, що набрали законної сили.
Позивач, не погоджуючись із вказаним рішенням відповідача, звернувся до суду з даним позовом.
Предметом спору у даній справі є оцінка наявності чи відсутності правових підстав для виплати одноразової грошової допомоги позивачу, як колишньому працівнику податкової міліції, якому встановлено інвалідність по захворюванню, яке пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ у зв'язку із втратою чинності Закону України «Про міліцію».
При вирішенні спору суд керувався таким.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.356 Податкового кодексу України держава гарантує правовий та соціальний захист осіб начальницького і рядового складу податкової міліції та членів їхніх сімей. На них поширюються гарантії соціального і правового захисту, передбачені статтями 20-23 Закону України «Про міліцію» № 565-XII (далі - Закон № 565-XII) та Законом України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист».
Згідно з ч.6 ст.23 Закону № 565-XII у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Закон № 565-XII втратив чинність 07.11.2015 у зв'язку з набранням чинності Законом України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015. При цьому у пункті 15 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію» встановлено, що за колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їхніх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені цим Законом для колишніх поліцейських, членів їхніх сімей, інших осіб.
Право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом № 565-XII, зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України «Про Національну поліцію».
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом, зокрема, в постановах від 07.03.2018 у справі № 464/5571/16-а, від 21.06.2018 у справі № 822/31/18 та від 28.08.2018 № 804/6297/17, від 06.03.2019 у справі № 822/163/18.
Відповідно до ст.23 Закону № 565-XII постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 затверджено Порядок та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції №850 (далі - Порядок №850).
Пунктом 2 зазначеного Порядку установлено, що особам, які до набрання чинності (12 березня 2015 року) Законом України «Про внесення змін до статті 23 Закону України "Про міліцію" щодо виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва працівника міліції» № 208-VIII (далі - Закон № 208-VIII) мають право на отримання одноразової грошової допомоги, допомога призначається і виплачується відповідно до Порядку № 707.
Згідно з п.1 Порядку № 707 одноразова грошова допомога (далі - грошова допомога) виплачується у разі: установлення інвалідності, яка настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ, органах державної податкової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення такого строку внаслідок захворювання або нещасного випадку, що сталися: під час виконання службових обов'язків, пов'язаних з безпосередньою участю в охороні громадського порядку та боротьбі із злочинністю, у розмірі: п'ятирічного грошового забезпечення - інвалідам I групи; чотирирічного грошового забезпечення - інвалідам II групи; трирічного грошового забезпечення - інвалідам III групи; у період проходження служби, - у відсотках відповідного розміру грошового забезпечення згідно із ступенем втрати працездатності, який визначається медико-соціальною експертною комісією.
Суд зазначає, що за колишніми працівниками міліції, в тому числі і податкової міліції, яким встановлено інвалідність внаслідок захворювання, що пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ, зберігається право на отримання одноразової грошової допомоги на умовах, передбачених Законом № 565-XII та Порядку № 850.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 20.05.2019 № 405/704/17.
Судом встановлено, що відповідно до довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААБ № 311900 інвалідність ІІІ групи позивачу встановлена 29.10.2019, тобто після набрання чинності Законом № 208-VIII та Порядком № 850.
З огляду на наведене, суд дійшов висновку по те, що за позивачем, як колишнім працівником податкової міліції, якому встановлено інвалідність внаслідок захворювання, що пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ, зберігається право на отримання одноразової грошової допомоги на умовах та в порядку, передбачених Законом № 565-XII та Порядком №850.
Таким чином, суд вважає, що дії Державної фіскальної служби України та Головного управління ДФС у Львівській області, які полягають у поверненні без розгляду заяви ОСОБА_1 про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку із інвалідністю, що настала в період проходження служби в податковій міліції, відповідно до Закону України «Про міліцію» (в редакції від 13.02.2015) слід визнати протиправними, а тому першу позовну вимогу необхідно задовольнити.
Щодо позовної вимоги про визнання протиправним та скасування рішення Державної фіскальної служби України від 28.11.2019 №8465/А/99-99-04-04-02-14 щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку із інвалідністю, що настала в період проходження служби в податковій міліції, відповідно до Закону України «Про міліцію» (в редакції від 13.02.2015), суд зазначає таке.
Відповідно до п.7 Порядку №850, працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, подає за місцем служби такі документи:
заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв'язку з установленням інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності за формою згідно з додатком до цих Порядку та умов;
довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках).
До заяви додаються копії:
довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією;
постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання;
акта розслідування нещасного випадку та акта, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) працівника міліції, зокрема про те, що воно не пов'язане з учиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, за формою, що затверджується МВС;
сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації;
документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідному контролюючому органу і має відповідну відмітку у паспорті громадянина України).
Пунктом 8 Порядку №850 визначено, що керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 цих Порядку та умов, висновок щодо виплати грошової допомоги, а також у разі загибелі (смерті) працівника міліції:
витяг з наказу про виключення загиблого (померлого) працівника міліції із списків особового складу;
витяг з особової справи про склад сім'ї загиблого (померлого) працівника міліції.
Згідно з п.9 Порядку №850, МВС в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 цих Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.
Відповідно до п.14 Порядку №850 призначення і виплата грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність чи часткова втрата працездатності без установлення інвалідності працівника міліції за висновком комісії з розслідування нещасного випадку є наслідком:
учинення ним злочину, адміністративного правопорушення або дисциплінарного проступку;
учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння;
навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи іншої шкоди своєму здоров'ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, установленого судом);
подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати грошової допомоги.
Таким чином, механізм призначення та виплати одноразової грошової допомоги передбачає певну послідовність дій: звернення працівника поліції до органу, в якому він проходив службу з заявою та відповідними документами; підготовка цим підрозділом висновку щодо виплати одноразової грошової допомоги та направлення такого разом з документами до центрального органу; аналіз документів та прийняття рішення про виплати чи відмову у виплаті одноразової грошової допомоги; проведення виплати, у разі позитивного рішення.
Отже, рішення про призначення та виплату одноразової грошової допомоги приймається центральним органом виконавчої влади на підставі поданих заявником документів та висновку органу, де проходив службу працівник поліції чи, як в даному випадку, податкової поліції.
Проте, з долучених до матеріалів справи доказів, суд встановив, що висновок щодо виплати позивачу одноразової грошової ГУ ДФС у Львівській області складений не був, документи позивача Головним управлінням ДФС у Львівській області до ДФС України для розгляду не надсилались, відтак відповідач 1 будь-якого рішення за результатами розгляду заяви позивача не приймав.
Таким чином, у задоволені даної позовної вимоги необхідно відмовити.
Одночасно, суд вважає, що відсутні підстави для зобов'язання ДФС України здійснити нарахування ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку із інвалідністю, що настала в період проходження служби в податковій міліції, відповідно до ст.23 Закону України «Про міліцію» (в редакції від 13.02.2015) в розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, оскільки за результатами аналізу матеріалів особової справи та документів позивача, ГУ ДФС у Львівській області не було складено висновку, щодо можливості виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, відтак такий і не направлявся до ДФС України. Рішення про виплату одноразової грошової допомоги не приймалось. Тому відсутні також підстави для зобов'язання ГУ ДФС у Львівській області провести виплату ОСОБА_1 такої допомоги.
Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Таким чином, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити частково.
При цьому, суд враховує, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним і таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося б примусове виконання рішення. За таких обставин суд вважає, що в даному випадку ефективним способом захисту порушених прав, свобод чи інтересів позивача буде зобов'язати ГУ ДФС у Львівській області повторно розглянути заяву (рапорт) ОСОБА_1 про проведення виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку із інвалідністю та направити до ДФС України висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку із інвалідністю, що настала в період проходження служби в податковій міліції та зобов'язати ДФС України розглянути документи та висновок щодо виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку із інвалідністю, що настала в період проходження служби в податковій міліції та прийняти рішення відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850, з урахуванням правового висновку, викладеного у судовому рішенні.
Відповідно до ст. 139 КАС України на користь позивача з відповідачів за рахунок їхніх бюджетних асигнувань необхідно стягнути судовий збір у розмірі 768,40 грн. з кожного.
Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, 262, 291, 382, підп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
позов задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії Державної фіскальної служби України та Головного управління ДФС у Львівській області щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку із інвалідністю, що настала в період проходження служби в податковій міліції, відповідно до Закону України «Про міліцію» (в редакції від 13.02.2015).
Зобов'язати Головне управління ДФС у Львівській області повторно розглянути заяву (рапорт) ОСОБА_1 про проведення виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку із інвалідністю та направити до Державної фіскальної служби України висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку із інвалідністю, що настала в період проходження служби в податковій міліції.
Зобов'язати Державну фіскальну службу України розглянути документи та висновок щодо виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку із інвалідністю, що настала в період проходження служби в податковій міліції та прийняти рішення відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850, з урахуванням правового висновку, викладеного у судовому рішенні.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з Державної фіскальної служби України (місцезнаходження: 04053, м.Київ - 53, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 39292197) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір в сумі 768 (сімсот шітсдесят вісім) гривень 40 копійок.
Стягнути з Головного управління ДФС у Львівській області (місцезнаходження: 79003, вул.Стрийська, 35, м.Львів, код ЄДРПОУ 39462700) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір в сумі 768 (сімсот шітсдесят вісім) гривень 40 копійок.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складений та підписаний 23.03.2020.
Суддя Р.І. Кузан