23 березня 2020 року справа № 340/404/20
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Брегея Р.І., розглянувши в м.Кропивницький у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у порядку письмового провадження) адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області (далі - Управління) про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернулася до суду з заявою до Управління про визнання протиправним рішення від 07 серпня 2019 року, яким відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою.
Водночас просила суд зобов'язати відповідача повторно розглянути звернення та надати згаданий дозвіл.
Ухвалою суду від 10 лютого 2020 року відкрито спрощене позовне провадження у справі без виклику сторін (а.с.2-3).
У позові ОСОБА_1 пояснює, що Управління незаконно відмовило надати дозвіл на розробку проекту землеустрою земельної ділянки, оскільки зазначило не передбачену законом підставу.
Управління заперечило стосовно задоволення позову, надавши відзив на нього (а.с.16-19).
Зазначило, що відмовило у задоволенні заяви про надання згоди стосовно розроблення проекту землеустрою, оскільки земельна ділянка включена до переліку тих, які можуть бути передані у власність виключно учасникам АТО.
Суд, дослідивши матеріали справи, зробив висновок про часткове задоволення позову з таких підстав.
Встановлені судом обставини і факти, що стали підставами звернення.
Так, 16 лютого 2016 року Управління прийняло наказ №77, яким встановило перелік підібраних (зарезервованих) земельних ділянок, які можуть бути передані у власність учасникам АТО (а.с.8).
Однією з земельних ділянок, яку внесено до згаданого переліку, є земельна ділянка, яка розташована на території Гурівської сільської ради Долинського району Кіровоградської області (далі - Рада).
08 липня 2019 року ОСОБА_1 подала до Управління заяву про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 2 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Ради (а.с.9).
Разом із заявою позивач надала викопіювання з кадастрової карти, на якому зазначене бажане місця розташування земельної ділянки (а.с.9 (на звороті)).
07 серпня 2019 року (у місячний строк) Управління прийняло рішення, яким відмовило у задоволенні заяви, пояснивши, що земельна ділянка, на яку претендує позивач, включена до переліку підібраних (зарезервованих) земельних ділянок, які можуть бути передані лише учасникам АТО (а.с.8).
Юридична оцінка, встановлених судом, обставин і фактів справи.
Перш за все, приписами частини 6 статті 118 Земельного кодексу України встановлено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.
У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Проаналізувавши ці норми права, суд зробив висновок, що відмова Управління у наданні дозволу не ґрунтується на приписах закону і має юридичне значення, оскільки прийнята в межах строку, який встановлено законом (місячний строк).
У позивача не виникло права замовити проект землеустрою внаслідок бездіяльності відповідача щодо несвоєчасності розгляду звернення.
Тому, оскаржене рішення порушує право позивача на отримання у власність земельної ділянки.
Земельна ділянка, яку прагне отримати у власність позивач, не обтяжена жодним сервітутом, а її розмір не перевищує максимально-допустимої величини, котра встановлена законом (пункт «б» частини 1 статті 121 Земельного кодексу України).
Відповідач не надав доказів, які б спростували такий факт.
Приписами статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» встановлено перелік пільг учасників бойових дій та особам, прирівняним до них.
Положеннями пункту 14 частини 1 цієї норми права визначено, що згадана категорія осіб має право на першочергове забезпечення жилою площею осіб, які потребують поліпшення житлових умов, та першочергове відведення земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва, першочерговий ремонт жилих будинків і квартир цих осіб та забезпечення їх паливом.
Отже, учасники антитерористичної операції (учасники бойових дій) не мають переваг у питанні відведення земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства.
Підсумовуючи, суд зробив висновок про очевидну протиправність рішення відповідача, що є підставою його скасування.
Таким чином, суд зобов'язує Управління повторно розглянути заяву позивача з урахуванням правового висновку суду.
Отже, позов належить задовільнити частково.
Судові витрати у справі складаються з судового збору у сумі 840,80 грн. (а.с.6).
Суд розподіляє судові витрати відповідно до приписів частини 1 статті 139 КАС України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.139, 243-246, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовільнити частково.
Визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградської області від 07 серпня 2019 року, яким ОСОБА_1 відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою на підставі заяви від 08 липня 2019 року.
Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства від 08 липня 2019 року з урахуванням правового висновку суду.
В іншій частині позову відмовити у задоволенні.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградської області на користь ОСОБА_1 судові витрати у сумі 840,80 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську, Запорізьку та Кіровоградську області, протягом тридцяти днів з дня його складення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Р.І. Брегей