про залишення позовної заяви без руху
23 березня 2020 року м. Київ № 320/2570/20
Суддя Київського окружного адміністративного суду Леонтович А.М., розглянувши позовну заяву фізичної соби-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Київській області про скасування рішень,
До Київського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 з позовом до Головного управління ДПС у Київській області, в якому просить суд:
-скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Київській області від 03.01.2020 №0000013304;
-скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Київській області від 03.01.2020 №0000023304;
-скасувати рішення ГУ ДПС у Київській області про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів та зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 03.01.2020 №0000043304;
-скасувати вимогу ГУ ДПС у Київській області про сплату боргу (недоїмки) від 03.01.2020 №0000033304.
Частиною першою статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними) (пункт 5).
Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивач просить скасувати вимогу ГУ ДПС у Київській області про сплату боргу (недоїмки) від 03.01.2020 №0000033304.
Відповідно до статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами (частина перша).
Спеціальними законом, яким визначено правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати, є Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464-VI.
Абзацом дев'ятим частини четвертої статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» встановлено, що у разі якщо згоди з органом доходів і зборів не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного органу доходів і зборів або оскаржити вимогу до органу доходів і зборів вищого рівня чи в судовому порядку.
Відтак, до відносин щодо оскарження в судовому порядку вимоги про сплату боргу (недоїмки) застосовується десятиденний строк звернення до суду, встановлений Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
Правова позиція щодо застосування до спірних відносин десятиденного строку звернення до суду неодноразово висловлювалась Верховним Судом у своїх постановах, зокрема, від 31.01.2019 у справі №802/983/18-а, від 17.07.2019 у справі №0740/1050/18, від 08.08.2019 у справі №480/106/19.
Водночас, з позовом до суду позивач звернувся лише 17.03.2020, про що свідчить дата, яка вказана на відмітці про прийняття матеріалів позовної заяви та дата підписання відповідної позовної заяви, тобто з пропуском десятиденного строку звернення до суду. При цьому, позивачем не подано заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду та докази, що підтверджують поважність причин пропуску звернення до суду.
Частиною першою статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Наведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального законодавства.
Згідно з частинами 1, 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 160 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Недоліки позовної заяви мають бути усунені протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали шляхом подання до суду:
- заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду;
- докази, що підтверджують поважність причин пропуску звернення до суду з даним адміністративним позовом.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позовну заяву фізичної соби-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Київській області про скасування рішень, - залишити без руху.
2. Позивачеві у десятиденний строк з дня одержання ухвали усунути наведені у ній недоліки у вказаний у ній спосіб.
3. Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
4. Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати позивачеві за адресою, зазначеною у позовній заяві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Леонтович А.М.