ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"23" березня 2020 р. справа № 300/388/20
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Главача І.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Павелків Тетяни Леонідівни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Росвен Інвест Україна" про визнання протиправними та скасування постанов, -
ОСОБА_1 18.02.2020 звернулася до суду з позовною заявою до Приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Павелків Тетяни Леонідівни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Росвен Інвест Україна" про визнання протиправними та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 17.10.2019 №60322647 та постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 06.11.2019 у виконавчому провадженні ВП №60322647.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач, всупереч вимогам частини 2 статті 24 Закону України «Про виконавче провадження», прийняв до виконання виконавчі документи не за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи чи за місцезнаходженням майна, а за місцем відкриття у відділенні банку карткового рахунку для погашення заборгованості. Зазначає, що такий рахунок не може вважатися майном, оскільки відсутні відомості про наявні грошові кошти на даному рахунку. За таких обставин, вважає, що оскільки у відповідача не було доказів про наявність у межах виконавчого округу міста Києва майна боржника, необхідно було повернути виконавчий документ без прийняття до виконання. Таким чином, на думку позивача, є протиправними та підлягають скасуванню винесені Приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Вольф (Павелків) Тетяною Леонідівною постанова про відкриття виконавчого провадження від 17.10.2019 №60322647 та постанова про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 06.11.2019 у виконавчому провадженні ВП №60322647.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20.02.2020 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу десятиденний строк для усунення недоліків.
У зазначений строк недоліки позовної заяви усунуто, тому ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13.03.2020 відкрито провадження в адміністративній справі та постановлено розгляд справи здійснювати за правилами, встановленими статтею 287 КАС України, із врахуванням особливостей розгляду окремих категорій термінових справ, визначених статями 268, 269, 271 КАС України.
Учасники справи в судове засідання не з'явилися, хоча про дату, час та місце судового розгляду були повідомлені належним чином, що підтверджується направленими на електронні адреси ухвалами про відкриття провадження та повістками про виклик, а також рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення (а.с. 70-74).
Позивач подала клопотання про розгляд даної справи без її участі.
Відповідач правом на подання відзиву не скористався. Згідно з ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ч. 1 ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Окрім цього, частиною 3 статті 268 КАС України визначено, що неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
За наведених обставин, керуючись п.1 ч.3, ч.9 ст.205, ч.3 ст.268 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглянув справу за відсутності учасників справи у письмовому провадженні.
У разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється (частина 4 статті 229 цього Кодексу).
Суд, розглянувши справу без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, згідно частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до особливостей провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, визначених статтями 268, 269, 271, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, з'ясувавши обставини справи, встановив наступне.
18.09.2019 приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатовою А.А. вчинено виконавчий напис № 5458 про стягнення зі ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Росвен Інвест Україна" заборгованості в розмірі 14 532,65 грн. (а.с. 7).
У подальшому Товариство з обмеженою відповідальністю "Росвен Інвест Україна" з метою стягнення заборгованості з позивача звернулося до приватного виконавця Вольф Тетяни Леонідівни з заявою №25/09/19-620 від 25.09.2019 про примусове виконання рішення за виконавчим написом № 5458, виданим 18.09.2019. У вказаній заяві стягувачем зазначено, що місцезнаходженням майна боржника є картковий рахунок для погашення заборгованості у форматі IBAN: НОМЕР_3, відритий у відділенні «Київське №4» АТ «Аьфа Банк», м. Київ, МФО: 300346, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул.. Хрещатик, буд. 14 (а.с. 8).
17.10.2019 Приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Вольф Тетяною Леонідівною, за розглядом вказаної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Росвен Інвест Україна" про примусове виконання, прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження №60322647 про стягнення зі ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Росвен Інвест Україна" заборгованості у розмірі 14 532,65 грн. (а.с. 11-12).
Також 06.11.2019 відповідачем прийнято постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника у виконавчому провадженні ВП №60322647, на підставі якої на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Росвен Інвест Україна" проводяться відрахування у розмірі 20 відсотків із заробітної плати боржника (а.с. 13-14).
Не погоджуючись із даними постановами, позивач звернулась з даним позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентується Законом України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII).
Відповідно до статті 1 Закону №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Пунктом 3 частини першої статті 3 Закону №1404-VIII передбачено, що виконавчі написи нотаріусів віднесено до виконавчих документів, які підлягають примусовому виконанню.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 26 Закону №1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Відповідно до вимог частини 3 статті 26 Закону №1404-VIII у заяві про примусове виконання рішення стягувач має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місцезнаходження тощо), рахунки в банківських установах для отримання ним коштів, стягнутих з боржника, а також зазначає суму, яка частково сплачена боржником за виконавчим документом, за наявності часткової сплати.
Частиною 1 статті 5 Закону №1404-VIII передбачено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" (далі - Закон №1403-VIII).
Відповідно до частин 1, 2 статті 22 Закону №1403-VIII про початок діяльності приватний виконавець повідомляє Міністерство юстиції України. У повідомленні про початок діяльності обов'язково зазначаються зокрема виконавчий округ, на території якого приватний виконавець має намір здійснювати діяльність.
Згідно з пунктом 4 частини 2 статті 23 Закону №1403-VIII у Єдиному реєстрі приватних виконавців України містяться відомості про виконавчий округ, на території якого приватний виконавець здійснює діяльність.
Відповідно до частини 1 статті 25 вказаного Закону виконавчим округом є територія Автономної Республіки Крим, області, міста Києва чи Севастополя.
Відповідно до приписів частини 1 та 2 статті 25 Закону №1403-VIII приватний виконавець має право приймати до виконання виконавчі документи, місце виконання яких відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" знаходиться у межах Автономної Республіки Крим, області або міста Києва чи Севастополя, у яких розташований його виконавчий округ.
Згідно з положеннями частини 2 статті 24 Закону №1404-VIII, приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника.
Із аналізу зазначених статей слідує, що прийняття приватним виконавцем до виконання виконавчих документів закон пов'язує із місцем проживання або місцем перебування боржника-фізичної особи, а також місцезнаходженням майна боржника, у його виконавчому окрузі. У випадку пред'явлення виконавчого документу не за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи або не за місцезнаходженням майна боржника, приватний виконавець зобов'язаний виконавчий документ повернути стягувачу без прийняття до виконання.
Наявні в матеріалах справи відомості свідчать про те, що виконавчим округом приватного виконавця Вольф (Павелків ) Тетяни Леонідівни визначено місто Київ.
Разом з цим, у заяві про примусове виконання №25/09/19-620 від 25.09.2019 та постанові про відкриття виконавчого провадження ВП №60322647 від 17.10.2019 адресу боржника зазначено: АДРЕСА_3
Отже, з наведеного слідує, що місце проживання боржника не відноситься до виконавчого округу, на території якого приватний виконавець Вольф (Павелків) Т.Л. здійснює діяльність, а виконавчий документ у виконавчому провадженні № 60322647 прийнято до виконання відповідачем не за місцем проживання перебування боржника - фізичної особи.
Щодо можливості прийняття постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №60322647 від 17.10.2019 за місцезнаходженням майна боржника визначеного стягувачем у заяві про примусове виконання рішення, а саме: карткового рахунку для погашення заборгованості у форматі IBAN: НОМЕР_3, відритого у відділенні «Київське №4» АТ «Аьфа Банк», м. Київ, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 14, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 190 Цивільного Кодексу України, майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки.
Згідно статті 179 цього ж Кодексу річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов'язки.
В цій же Главі ЦК України міститься норма статті 192 «Гроші (грошові кошти)», частиною першою якої передбачено, що законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня.
Відповідно до статті 3 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» кошти існують у готівковій формі (формі грошових знаків) або у безготівковій формі (формі записів на рахунках у банках). Таким чином, гроші (грошові кошти) є різновидом майна.
Такий правовий висновок викладено Верховним Судом України у постанові від 5 липня 2017 року № 6-1032цс17 та у постанові від 08 лютого 2018 року по справі №662/928/15ц.
Згідно Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07 лютого 2013 року №73 грошові кошти - готівка, кошти на рахунках у банках та депозити до запитання.
В той же час, суд звертає увагу, що жодним нормативно-правовим актом не передбачено, що «картковий рахунок» є майном в розумінні статті 190 ЦК України як і не передбачено й визначення місцезнаходження «карткового рахунку» за місцем знаходження будь-якого банку.
Тобто, з наведеного слідує, що наявність у позивача відкритого карткового рахунку у відділенні «Київське № 4» АТ «Аьфа Банк», м. Київ, місцезнаходженням якого м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 14, не свідчить про те, що за вказаною адресою знаходиться майно, належне боржнику.
При цьому, суд зауважує, що відповідно до наведених вище норм законодавства майном боржника можуть бути визнані саме кошти особи на рахунках у банках.
Водночас, судом встановлено, що документальне підтвердження того, що на рахунку позивача ОСОБА_1 обліковуються належні їй на час відкриття виконавчого провадження грошові кошти в матеріалах справи відсутні.
Також суд зауважує, що вказаний рахунок не є поточним, на якому акумулюються кошти вкладника, а є рахунком, на який мають надходити кошти для погашення кредитної заборгованості, тобто у будь-якому випадку такі кошти не можуть вважатися майном особи.
Відповідно до пункту 10 частини четвертої статті 4 Закону №1404-VIII виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо: виконавчий документ пред'явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю.
Отже, оскільки в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази наявності у позивача будь-якого майна, розташованого у м. Києві, а місцем проживання боржника визначено м. Івано-Франківськ, суд приходить до висновку, що відповідач не мала жодних правових підстав для відкриття виконавчого провадження у м. Києві та відповідно прийняття оскаржуваних постанов.
З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку про те, що оскаржувана постанова про відкриття виконавчого провадження №60322647 від 17.10.2019 винесена відповідачем з порушенням вимог частини другої статті 24 Закону №1404-VIII, частин першої, другої статті 25 Закону №1403-VIII, оскільки відповідач прийняв до виконання виконавчий документ - виконавчий напис №5458 від 18.09.2019, виданий приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області, з порушенням правил територіальної діяльності приватних виконавців та правил щодо місця виконання виконавчих документів.
На переконання суду, вказаний вище виконавчий документ - виконавчий напис №5458 від 18.09.2019 відповідач повинен був повернути стягувачу без прийняття до виконання як такий, що пред'явлений не за місцем виконання, протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення відповідно до пункту 10 частини четвертої статті 4 Закону №1404-VIII.
Статтею 19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (частина 1 статті 9 КАС України).
Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За результатами розгляду даної адміністративної справи відповідачем не доведено правомірності винесення постанови про відкриття виконавчого провадження в рамках виконавчого провадження №60322647, через що й постанова про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, винесена приватним виконавцем від 06.11.2019 у виконавчому провадженні №60322647 теж є протиправною.
З огляду на викладене вище, позовні вимоги позивача є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, підлягає стягненню з Приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Павелків Тетяни Леонідівни на користь ОСОБА_1 сплачений нею судовий збір у розмірі 1681,60 грн.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати постанову Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Вольф Тетяни Леонідівни про відкриття виконавчого провадження ВП №60322647 від 17.10.2019
Визнати протиправною та скасувати постанову Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Вольф Тетяни Леонідівни про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 06.11.2019 у виконавчому провадженні №60322647.
Стягнути з Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павелків Тетяни Леонідівни (код НОМЕР_1 , вулиця Юрія Поправки, будинок 6, офіс 15, м. Київ, 02094) на користь ОСОБА_1 (код - НОМЕР_2 , АДРЕСА_4 ) понесені судові витрати в розмірі 1681 (одна тисяча шістсот вісімдесят одна) гривня 60 копійок.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів, з дня його проголошення.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Строк подання апеляційної скарги не може бути поновлено.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Позивач: ОСОБА_1 (код - НОМЕР_2 , АДРЕСА_4 ).
Відповідач: Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Павелків Тетяна Леонідівна (код 3223901456, вулиця Юрія Поправки, будинок 6, офіс 15, м. Київ, 02094).
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Росвен Інвест Україна" ( код - 37616221, бульвар Вацлава Гавела, будинок 6, Солом'янський район, м. Київ, 03126).
Суддя Главач І.А.