20 березня 2020 року м. Кропивницький справа № 340/1809/19
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Жука Р.В., розглянувши в порядку письмового провадження питання про ухвалення додаткового судового рішення у адміністративній справі
за позовомОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
до Головне управління Національної поліції в Кіровоградській області (25006, м. Кропивницький, вул. В. Чміленка, 41, код ЄДРПОУ 40108709)
провизнання неправомірним висновку та стягнення грошової допомоги, -
У провадженні Кіровоградського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області про визнання неправомірним висновку та стягнення грошової допомоги.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 03.10.2019 року позовну заяву ОСОБА_1 задоволено частково, визнано протиправним та скасовано висновок про призначення одноразової грошової допомоги б/н ОСОБА_1 затвердженого 01.07.2019р. Начальником ГУНП в Кіровоградській області в частині визначення суми одноразової грошової допомоги. Зобов'язано Головне управління Національної поліції в Кіровоградській області нарахувати та виплатити одноразову грошову допомогу в розмірі та порядку, встановлених рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12.02.2019 року та постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 07.05.2019 року у справі №1140/3376/18, за відрахуванням раніше виплачених сум. Стягнуто на користь ОСОБА_1 понесені ним витрати на професійну правничу допомогу за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області у розмірі 2500,00 грн.
18.10.2019 року представник позивача Усатенко В.Ю. через канцелярію суду звернувся із клопотанням щодо відшкодування витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000, 00 грн.
Заява обґрунтовується тим, що на професійну правничу допомогу позивач витратив 6 000,00 грн. документи на підтвердження вказаної виплати подавались суду разом з відповіддю на відзив 16.08.2019 року. За клопотанням відповідача, суд розглянув справу у загальному провадженні з проведенням підготовчого засідання, викликав у судове засідання для допиту свідків заявлених Відповідачем, у зв'язку з чим представник позивача приймав участь у судових засідань з метою представництва інтересів Позивача, в наслідок чого на професійну правничу допомогу Позивач ще витратив 3 000,00 грн. Про стягнення 3 000,00 грн. подавалась окрема заява від 25.09.2019 року.
Представник позивача вважає, що питання витрат на професійну правничу допомогу судом вирішено частково. Щодо частини витрат на професійну правничу допомогу зазначених у заяві від 25.09.2019 суд прийняв рішення, а щодо витрат на професійну правничу допомогу зазначених у відповіді на відзив від 16.08.2019 у розмірі 6 000,00 грн. суд рішення не приймав та питання стягнення вказаної суми в судовому рішенні взагалі не вказував.
Відповідно до п.10 ч.3 ст. 2 КАС України до основних засад адміністративного судочинства відноситься відшкодування судових витрат фізичних та юридичних осіб, на користь яких ухвалене судове рішення.
Згідно ч.3 ст. 132 КАС України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Частиною 3 статті 134 КАС України встановлено, що для цілей розподілу судових витрат, враховуються: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Таким чином, витрати сторони на правничу допомогу мають бути фактично понесеними (здійсненими) та підтвердженими відповідними належними, достовірними, достатніми та допустимими доказами.
Представником позивача на підтвердження понесених витрат до заяви від 16.08.2019 у розмірі 6 000,00 грн. надано суду такі документи: договору про надання правової допомоги від 25.12.2017 року, укладеного між позивачем та адвокатським об'єднанням "Усатенко і Усатенко", додаткову угоду до цього договору від 25.09.2019 року, розрахунок до договору від 16.08.2019 року, акт приймання-передачі до договору від 16.08.2019 року та квитанцію до прибуткового касового ордера №62 від 16.08.2019 року про сплату позивачем на користь адвокатського об'єднання "Усатенко і Усатенко" 6000 грн. (т.1, а.с.211,249-252).
Суд зазначає, що згідно з ч.2 ст.16 КАС України представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначено Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 5 липня 2012 року № 5076-VI (далі - Закон № 5076-VI).
Так, відповідно до ст. 1 цього Закону:
договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (п. 4);
інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6);
представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (п. 9).
Згідно з положеннями ст. 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності є, зокрема, надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.
Ухвалюючи 03.10.2019 року рішення по справі суд, за результатами розгляду справи вирішив питання витрати на правничу допомогу. При цьому, в рішенні зазначено, що судом досліджено надані документи на підтвердження розміру витрат на правничу допомогу адвоката, а саме: договір про надання правової допомоги від 25.12.2017 року, укладеного між позивачем та адвокатським об'єднанням "Усатенко і Усатенко", додаткову угоду до цього договору від 25.09.2019 року, розрахунок до договору від 25.09.2019 року, акт приймання-передачі до договору від 25.09.2019 року та квитанцію до прибуткового касового ордера №68 від 25.09.2019 року про сплату позивачем на користь адвокатського об'єднання "Усатенко і Усатенко" 3000 грн. (т.2, а.с.54-57)
Суд зауважує, що вирішуючи питання про витрат надавав оцінку наданим доказам представника не лише акту приймання-передачі до договору від 25.09.2019 року, розрахунку до договору від 25.09.2019 року та квитанцію до прибуткового касового ордера №68 від 25.09.2019 року про сплату позивачем на користь адвокатського об'єднання "Усатенко і Усатенко" 3000 грн., а враховував в цілому участь представника відповідно до наданого договору про надання правової допомоги від 25.12.2017 року.
Так, відповідно до істотних умов Договору п.1.1. визначено, що Адвокатське об'єднання бере на себе зобов'язання в інтересах Клієнта надавати йому професійну правничу допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним Договором.
Пунктом 2.1. Договору передбачено, що Адвокатське об'єднання бере на себе надання наступних видів, професійної правничої допомоги:
- представляти Клієнта в судах та адміністративних судах.
Відповідно до 2.2 Договору, при виконанні зазначених в п. 2.1 обов'язків Адвокатське об'єднання керується чинним законодавством України і цим Договором, може вчиняти від імені Клієнта, усі процесуальні дії, що їх має право вчиняти Клієнт, користуючись усіма правами наданими заявнику, позивачу, відповідачу, третій особі, заінтересованій особі, стягувану, боржнику, без обмеження прав наданих представнику, у тому числі має право від імені Клієнта підписувати позовні заяви, заяви та скарги, клопотання, відзиви, пояснення, заперечення, змінювати позов, оскаржувати судові рішення, подавати виконавчі документи до стягнення.
Разом з тим, суд зазначає, що договір про надання правової допомоги від 25.12.2017 року до суду не подавався разом з актом приймання-передачі до договору від 25.09.2019 року, розрахунку до договору від 25.09.2019 року, а був поданий первинно з актом та розрахунком від 16.08.2019 року.
Крім того, вирішуючи питання витрати на правничу допомогу суд враховує те що, представник позивача здійснює представництво у спірних правовідносинах, що були предметом розгляду даної справи з 2017 року за участю представника позивача Усатенка В.Ю.
Судом встановлено та зазначено в рішенні від 03.10.2019 року, що спірні правовідносини та обставини на підставі яких вони виникли були неодноразовим предметом розгляду в судах.
Так, рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10.05.2018 року у справі №811/939/18, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 11.09.2018 року, позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції у Кіровоградській області, яка полягає у не розгляді по суті заяви ОСОБА_1 від 03.04.2018 року про призначення та виплату одноразової грошової допомоги.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12.02.2019 року у справі №1140/3376/18, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 07.05.2019 року, позов ОСОБА_1 задоволено. Зобов'язано Головне управління Національної поліції у Кіровоградській області призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу.
Відповідно до частини 4 статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Зазначені рішення були взяті судом до уваги під час ухвалення рішення. Тому, суд вважає не прийнятними визначені в розрахунку надані послуги щодо правової інформації адвокатом, консультацій і роз'яснень з питань порядку нарахування та виплати одноразової грошової допомоги працівнику поліції у зв'язку з отриманням інвалідності при виконанні службових обов'язків, опрацювання адвокатом матеріалів та складення позовної заяви від імені ОСОБА_1 до ГУНП в Кіровоградській області про стягнення одноразової грошової допомоги, оскільки така робота вже здійснювалась, доводам та правовому обґрунтуванню судами надалася оцінка.
Крім того, суд критично оцінює тривалість надання послуги - по три та чотири години, оскільки така не є деталізована, відтак неможливо оцінити і її тривалості.
Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
В силу положень ст.17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди при розгляді справ застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Так, у рішенні ЄСПЛ від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04, зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. Угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов'язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов'язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (п. 268, 269).
Крім того, згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Лавентс проти Латвії» відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Отже, при визначенні суми відшкодування витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, необхідно виходити з реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи.
Досліджуючи питання щодо співмірності розміру таких витрат із реальними адвокатськими послугами, наданими позивачу у цій справі, суд також вказує таке.
Представником позивача до подання позовної заяви та під час розгляду справи дій спрямованих на отримання доказів не вчинялися.
Відповідно до ч.3 ст.143 КАС України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Частиною 5 статті 143 КАС України регламентовано, що у випадку, передбаченому частиною 3 цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове судове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З огляду на наведене та зважаючи на те, що питання в цілому витрат на правничу допомогу вже вирішувалось під час ухвалення рішення від 03.10.2019 року, суд дійшов висновку, що додатково підлягають стягненню з відповідача витрати за опрацювання відзиву ГУНП в Кіровоградській області, додатків до відзиву і складення відповіді на відзив від імені ОСОБА_1 в розмірі 1000 грн.
Керуючись ст.ст.72, 77, 90, 134, 139, 143, 242, 245, 246, 250, 252, 255 КАС України, суд, -
Ухвалити додаткове судове рішення щодо судових витрат у справі в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) понесені ним витрати на професійну правничу допомогу за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області (25006, м. Кропивницький, вул. В. Чміленка, 41, код ЄДРПОУ 40108709) у розмірі 1000,00 грн (одна тисяча грн. 00 коп.).
Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається до Третього апеляційного адміністративного суду із врахуванням п.п 15.5 п.5 розділу VII Перехідних положень КАС України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 20 березня 2020 року.
Суддя
Кіровоградського окружного
адміністративного суду Р.В. Жук