про повернення позовної заяви
20 березня 2020 року м. Кропивницький Справа № 340/776/20
Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Кармазина Т.М., розглянувши матеріали позовної заяви
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до
Управління Служби безпеки України в Кіровоградській області (25006, м.Кропивницький, вул.Дворцова, 9, код ЄДРПОУ 20001585),
про визнання протиправним та скасування наказу,
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати наказ Управління Служби безпеки України в Кіровоградській області від 27.02.2019 №64-ОС "По особовому складу" про накладення дисциплінарного стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність.
Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13 березня 2020 року дану позовну заяву, внаслідок недодержання вимог, встановлених ст.ст.160, 161 КАС України, залишено без руху і надано позивачу строк для усунення її недоліків.
Так, в ухвалі вказано, що суд не може погодитись з позицією позивача, що строк звернення до суду пропущено з поважних причин, оскільки, позивач повинен був дізнатися про порушення своїх прав відповідачем в момент, коли Управлінням Служби безпеки України в Кіровоградській області його було ознайомлено з оскаржуваним наказом, а саме, 12.03.2019, що не заперечується позивачем та свідчить про пропуск ним строку звернення до адміністративного суду з даним позовом. Крім того, суд зазначав, що недоведення позивачу під час ознайомлення з оскаржуваним наказом прав щодо оскарження рішення, прийнятого за результатами службового розслідування, у строки і в порядку, що визначені законодавством, не може бути підставою визнання підстав пропуску строку звернення до суду з даним позовом поважними. Таким чином, суд вважав, що підстави, наведені позивачем в поданій до суду заяві про поновлення строку звернення до суду є неповажними.
При цьому, суддею роз'яснено позивачеві, що йому необхідно подати до суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду вказавши інші підстави для поновлення йому строку звернення до суду та докази поважності причин його пропуску.
На виконання зазначеного недоліку позовної заяви позивачем подано до суду заяву про поновлення на звернення до суду.
Заява мотивована тим, що передбачений законодавством строк ним було пропущено через бездіяльність відповідача, яка виразилася у недотриманні при накладенні дисциплінарного стягнення ч. 2 ст. 19 Конституції України та п.п.5, 10, 11 розд.5 Інструкції про порядок проведення службових розслідувань та службових перевірок стосовно військовослужбовців Служби безпеки України, затвердженої наказом Центрального управління Служби безпеки України 04 лютого 2016 року N 45 в редакції 13.10.2017р. Його не було ознайомлено з правами, передбаченими Інструкцією № 45, хоча таке ознайомлення було обов'язком відповідача, і про його виконання він повинен був скласти і підписати довідку. Тому, вказує, що саме з виконанням вказаного обов'язку законодавець пов'язує можливість реалізації прав особи, у тому числі щодо оскарження рішення за результатами службового розслідування. Йому не було надано матеріалів службового розслідування для ознайомлення та наказу про його призначення, де повинні вказуватися підстави його призначення, відповідно на момент ознайомлення зі спірним наказом він не мав змоги проаналізувати його правомірність та отримати відповідні правові консультації. Також, звертав увагу суду, що поважність причин пропуску строку обґрунтовує не поспішним ознайомленням з висновком службового розслідування, а бездіяльністю та протиправними діями відповідача щодо не ознайомлення його з правами та ненаданням всіх матеріалів службового розслідування, при чому саме для того, щоб приховати незаконність власних дій та позбавити його можливості захистити свої права шляхом звернення до суду. Отже, вважає, що строк звернення до суду ним пропущено з поважних причин.
Суддя не вбачає підстав для визнання вказаних позивачем обставин для поновлення строку звернення до суду поважними, з наступних підстав.
Відповідно до п.5 ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Згідно ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. У відповідності до вимог (частина третя статті 122 КАС України).
Відповідно до ч.5 ст.122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Згідно з пунктом 17 частини першої статті 4 КАС України публічна служба - це діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Відповідно до частини 1 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Приписами частини другої статті 123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Поважними причинами пропуску строку звернення до суду із позовом визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовною заявою, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21 лютого 2020 року по справі №340/1019/19.
Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами передбачено законом з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій.
Так, спір у даній справі відноситься до справ щодо проходження публічної служби і відповідно до положень частини п'ятої статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Зважаючи на вимоги позовної заяви, строк звернення до суду у позивача виник саме з моменту ознайомлення з наказом №64-ОС від 27.02.2019, а саме 12.03.2019. Однак такий звернувся до суду із пропуском місячного строку звернення, 10.03.2020 р., тобто майже через рік з часу настання строку звернення до суду.
Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Поняття "особа повинна" слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.
Таким чином, позивач знаючи про оскаржуваний наказ ще 12.03.2019, звернувся до суду лише 10.03.2020 року, тобто з пропуском місячного строку звернення до суду встановленого частиною п'ятою статті 122 КАС України.
Підстав неможливості звернення до суду у місячний строк з дня коли позивачу стало відомо, позивачем до суду не надано.
Тому, враховуючи те, що позивачем пропущений встановлений законом строк звернення до суду з даними позовними вимогами та будь-яких інших обґрунтувань обставин та належних доказів, на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом позивачем не наведено та не доведено, суд дійшов висновку про відсутність поважних причин для поновлення строку звернення до суду з даним позовом та про наявність підстав для повернення позовної заяви відповідно до вимог частини другої статті 123 КАС України.
Відповідно до статті 17 Закон України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс на інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").
Так, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наполягає на тому, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов'язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (див. рішення Європейського суду у справі "Перез де Рада Каванілес проти Іспанії" від 28 жовтня 1998 року, заява № 28090/95, пункт 45). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
У рішенні "Міраґаль Есколано та інші проти Іспанії" Європейський суд встановив, що строки позовної давності, яких заявники мають дотримуватися при поданні скарг, спрямовані на те, щоб забезпечити належне здійснення правосуддя і дотримання принципів правової певності. Сторонам у провадженні слід очікувати, що ці норми будуть застосовними (рішення від 25 січня 2000 року, пункт 33).
У справі «Устименко проти України» (заява № 32053/13) Європейський суд з прав людини постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (рішення у справі «Пономарьов проти України» (Ponomaryov v. Ukraine), заява № 3236/03, п. 41, від 3 квітня 2008 року).
До того ж, в ухвалі щодо прийнятності від 30 серпня 2006 року (справа "Каменівська проти України") Європейський суд з прав людини зазначав: "…право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду ..., не є абсолютним; воно може бути обмеженим. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані...".
Отже, вирішуючи питання щодо поважності таких причин пропущення строку звернення до суду, які встановлені ст.122 КАС України, слід зазначити, що поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення особи і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами, а також дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними.
Таким чином, наведені позивачем причини пропущення строку на звернення до суду не дають підстав для визнання їх поважними та поновлення строку звернення до суду, оскільки позивач мав можливість своєчасно звернутися до суду за захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно ч.2 ст.123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до п.п.1, 9 ч.4 ст.169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліків позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк; у випадках передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Отже, за сукупністю наведених обставин, враховуючи, що позовна заява подана після закінчення строків, установлених законом, а тому остання підлягає поверненню позивачеві.
Керуючись ст.ст.122, 123, 171, п.п.1, 9 ч.4 ст.169, ст.ст.243, 248, 256, 293-297 КАС України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління Служби безпеки України в Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування наказу - повернути позивачеві разом із доданими до неї документами.
Роз'яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не позбавляє його права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали невідкладно надіслати позивачеві.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку, встановленому ст.256 КАС України та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду у 15 - денний строк, передбачений ст.295 КАС України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Т.М. Кармазина