про залишення позовної заяви без руху
23 березня 2020 року м. Житомир справа № 240/3789/20
категорія 112030300
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Єфіменко О.В., розглядаючи позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 із позовом, в якому просить:
- визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області оформлену листом № 131-39/Д-02/8-0600/20 від 07.02.2020 у донарахуванні та виплаті їй пенсії як непрацюючому пенсіонеру проживаючому в зоні гарантованого добровільного відселення відповідно до ст. ст. 39, 50, 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за період з 01.01.2014 до 31.03.2014 та зобов'язати відповідача здійснити нарахування та виплату таких доплат.
Перевіряючи адміністративний позов на відповідність його вимогам ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), вважаю за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до пунктів 4, 5, 9 частини п'ятою статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
Частиною першою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Згідно з частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин; вирішуючи спір суд повинен встановити, що у зв'язку з прийнятим рішенням, вчиненням дії чи допущенням бездіяльності суб'єктом владних повноважень порушуються права, свободи чи інтереси особи у сфері публічно-правових відносин; при цьому, обставини дійсного (фактичного) порушення відповідачем прав, свобод чи інтересів має довести належними та допустимими доказами саме позивач.
Розгляду та задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті вимоги, які відновлюють порушені права чи інтереси особи в сфері публічно-правових відносин.
При цьому слід зазначити, що при зверненні до суду позивачу необхідно обирати такий спосіб захисту, який би міг відновити його становище та захистити порушене, на його думку право. Застосування конкретного способу захисту права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулась особа, так і від характеру його порушення. З цією метою суд повинен з'ясувати характер спірних відносин (предмет та підстави позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.
Ознайомившись із позовною заявою та її прохальною частиною та документами доданими до неї, вважаю за необхідне вказати, що 20.01.2020 позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області із заявою, в якій просила нарахувати та виплатити додаткову пенсію передбачену ст.50 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком встановленої Законом України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" щомісячно за період з 01.01.2014 до 31.03.2014 та пенсію передбачену ст.54 вказаного Закону, як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком встановлених Законом України " Про Державний бюджет України на 2014 рік" щомісячно за період з 01.01.2014 до 31.03.2014, за результатами розгляду якої позивачу повідомлено про те, що пенсія обчислена та виплачується відповідно до вимог чинного законодавства.
Проте, з прохальної частини позовної заяви слідує, що позивач просить визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області оформлену листом № 131-39/Д-02/8-0600/20 від 07.02.2020 у донарахуванні та виплаті їй пенсії як непрацюючому пенсіонеру проживаючому в зоні гарантованого добровільного відселення відповідно до ст. ст. 39, 50, 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та зобов'язати відповідача нарахувати такі виплати, при цьому із вимогою до Пенсійного фонду про нарахування виплати їй пенсії як непрацюючому пенсіонеру проживаючому в зоні гарантованого добровільного відселення передбаченої ст. 39 вказаного Закону остання не зверталася, та відмови у її нарахуванні та виплати не отримувала.
Таким чином, спірних правовідносин, щодо нарахування позивачу передбаченої ст.39 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" виплати, на момент подання до суду даної позовної заяви, не виникало, а тому вважаю, що позивачу необхідно уточнити прохальну частину адміністративного позову.
Крім того, відповідно до ч.1 ст.122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною 3 ст.122 КАС України зазначено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Як свідчать матеріали справи, позивач просить донарахувати та виплатити їй додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров'ю передбачену ст.50 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян , які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком встановленої Законом України «Про Державний бюджет на 2014 рік» щомісячно з урахуванням раніше виплачених коштів та пенсії передбаченої ст.54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі восьми мінімальних заробітних плат встановлених Законом України «Про Державний бюджет на 2014 рік» щомісячно з урахуванням раніше виплачених сум.
При цьому, позивач вважаючи порушеним своє право у період з 01.01.2014 до 31.03.2014, звернулася до суду за його захистом лише 10.03.2020, про що свідчить штемпель поштового відділення на конверті, в якому надійшла позовна заява до суду, тобто з пропуском строку визначеного положеннями КАС України.
За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до положень ч.6 ст.161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Проте, у порушення вказаних норм, будь-яких обґрунтувань строку звернення до суду із даним позовом позивачем у позовній заяві не наведено, разом з тим до матеріалів справи не додано окремої заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з обґрунтуванням поважності причин його пропуску.
Відповідно до частин 1, 2 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом пяти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
З урахуванням викладеного, позовну заяву слід залишити без руху із встановленням позивачу строку для усунення її недоліків шляхом подання до суду:
- нової позовної заяви, з уточненими позовними вимогами, з врахуванням висновків викладених у даній ухвалі та її копії разом з доданими до неї документами відповідно до кількості учасників справи;
- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин його пропуску;
Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256, 294 КАС України,-
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
Позивачу усунути зазначені в ухвалі суду недоліки протягом семи днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.
У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Суддя О.В. Єфіменко