27 лютого 2020 року справа № 320/3267/19
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
Суть спору: ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, в якому позивач просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області щодо зменшення відсоткового значення розміру пенсії з 79% до 70% сум грошового забезпечення та виключення додаткових видів грошового забезпечення з пенсії ОСОБА_1 (з 01.01.2018);
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області здійснити з 01.01.2018 перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до статті 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, у порядку та розмірах, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб”, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 79% сум грошового забезпечення, включаючи додаткові види грошового забезпечення (а саме: надбавку по Указу Президента від 23.02.2002 №173 в розмірі 100%; робота з таємними документами 15%; за безперервну службу 90%; премія в розмірі 33,3%; надбавку до пенсії 4 категорії ЧАЕС у розмірі 15% прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність), здійснити виплату з урахуванням виплачених сум, та в подальшому (довічно) здійснювати виплати з урахуванням проведеного перерахунку без обмеження пенсії максимальним розміром;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонд України в Київській області провести виплату неодержаних видів грошового забезпечення (грошових коштів) з 01.01.2018.
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач зазначив, що він отримує пенсію відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (далі - Закон №2262), розмір якої становив на момент призначення 79% сум грошового забезпечення. На підставі прийнятих Кабінетом Міністрів України постанов від 30.08.2017 №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” (далі - Постанова №704) та від 21.02.2018 №103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб” (далі - Постанова №103) Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області було здійснено перерахунок пенсії позивача з 01.01.2018, однак її розмір було зменшено з 79% до 70 % сум грошового забезпечення на підставі частини другої статті 13 Закону №2262 в редакції, чинній на час перерахунку пенсії. На думку позивача, дана стаття не застосовується при проведенні перерахунку раніше призначеної пенсії, а тому має застосовуватися розмір грошового забезпечення у відсотках, який встановлено на момент призначення пенсії.
Крім того, позивач зазначає, що відповідачем при перерахунку пенсії з 01.01.2018 протиправно виключено з пенсії позивача додаткові види грошового забезпечення, а саме: надбавку по Указу Президента №173 від 23.02.2002 в розмірі 100%, роботу з таємними документами 15%, за безперервну службу 90%, премію в розмірі 33,3%, надбавку до пенсії 4 категорії ЧАЕС у розмірі 15% прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність. Право позивача на вказані надбавки встановлено рішеннями судів, зокрема рішенням Військового місцевого суду Київського гарнізону від 13.07.2004 (право на надбавку по Указу Президента №173 від 23.02.2002 в розмірі 100% та надбавку за безперервну службу 90%); постановою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 29.12.2006 (право на премію в розмірі 33,3%); постановою Подільського районного суду м. Києва від 10.06.2011 (право на надбавку до пенсії 4 категорії ЧАЕС у розмірі 15% прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність).
Позивач зазначає, що Постанова КМУ №45 і Постанова КМУ №103 не містять жодних положень про зміну відсоткового значення розміру призначених пенсій при їх перерахунку, чи виключення додаткових видів грошового забезпечення.
Крім того, позивач вказує, що Конституційним Судом України визнано такими, що не відповідають Конституції України положення законодавства, якими обмежений максимальний розмір пенсії.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 08.07.2019 відкрито провадження у справі №320/3267/19 та постановлено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Також ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 08.07.2019 зупинено провадження у справі №320/3267/19 до набрання чинності судовим рішенням у зразковій справі №240/5401/18, яка розглядається Верховним Судом.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 28.11.2019 поновлено провадження в адміністративній справі. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Витребувано докази у справі від відповідача.
Відповідач, заперечуючи проти позовних вимог у відзиві на позовну заяву (а.с.58-66) зазначив про те, що перерахунок пенсії позивача був здійснений на виконання постанови КМУ №103 від 21.02.2018 у зв'язку зі зміною розмірів грошового забезпечення військовослужбовців згідно з постановою КМУ №704. При цьому, відповідно до частини другої статті 13 Закону №2262 максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70% відповідних сум грошового забезпечення, у зв'язку з чим відповідач вважає, що ним не допущено жодних порушень вимог чинного законодавства під час проведення перерахунку пенсії позивача.
Крім того, відповідач у відзиві на позовну заяву вказав, що органи Пенсійного фонду України не наділені повноваженнями самостійно визначати розмір пенсії, а здійснюють її нарахування на підставі наданих їм відповідними органами довідок про розмір грошового забезпечення, і розмір пенсійних виплат залежить від розміру складових грошового забезпечення, зазначених у довідках. Перерахунок пенсії позивача було здійснено на підставі Постанови КМУ №704 у порядку Постанови КМУ №103 та на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії, виданої Київським обласним військовим комісаріатом.
При цьому відповідач зауважив, що перерахунок пенсії позивача, здійснений з 01.01.2018, не призвів до зменшення розміру пенсії позивача, яку він отримував до цього, тобто не відбулось звуження обсягу вже набутих позивачем прав та/або позбавлення його права на соціальний захист.
Також відповідач, заперечуючи проти позовних вимог щодо зобов'язання здійснити виплату пенсії без обмеження її максимального розміру, зазначив про те, що дія рішення Конституційного суду України від 20.12.2016 у справі №7-рп/2016, яким визнано таким, що не відповідає Конституції України положення закону щодо обмеження максимального розміру пенсії, розповсюджується на окремий період в часі, та станом на 29.03.2018 до питань призначення (перерахунку) пенсії для осіб, яким призначена пенсія відповідно до Закону №2262 мають застосовуватися чинні нормативно-правові акти, а саме положення ч.5 ст.43 Закону №2262.
Відповідно до частини п'ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
З урахуванням викладеного, приймаючи до уваги відсутність таких клопотань учасників справи, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 , виданим Ірпінським МВ ГУ МВС України в Київській області 03 серпня 2011 року (а.с.13).
Наказом Міністра оборони України (по особовому складу) від 06.06.1996 №0308 полковника ОСОБА_1 , начальника відділу матеріально-технічного забезпечення топографічного управління Генерального штабу Збройних Сил України, звільнено з військової служби у відставку за пунктом 65 підпунктом “в” (за станом здоров'я), з правом носіння військової форми одягу (а.с.97).
Наказом начальника Управління справами Міністерства Оборони України від 21.06.1996 №111 полковника ОСОБА_1 , виключено зі списків особового складу, всіх видів забезпечення та направлено для зарахування на військовий облік до Ірпінського МВК Київської області (а.с.98).
Судом встановлено, що позивач з 22.06.1996 є пенсіонером, про що свідчить посвідчення серії НОМЕР_2 від 30.07.1996. В даному посвідченні наявна відмітка про те, що позивач є інвалідом від захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби другої групи (а.с.12).
Також позивач є особою, яка постраждала від Чорнобильської катастрофи категорії 4, про що свідчить посвідчення серії НОМЕР_3 від 17.12.1993, видане Київською облдержадміністрацією (а.с.106).
Як вбачається з матеріалів пенсійної справи ФК 66006, позивачу з 22.06.1996 призначено пенсію за вислугу років (28 років), розмір якої дорівнює 79% грошового забезпечення. Грошове забезпечення на момент звільнено складалось з таких видів грошового забезпечення: посадовий оклад - 5286000 крб., оклад за військовим званням - 2593000 крб., 40% надбавки за вислугу років - 3151600 крб., 40% надбавка продпайок - 3151600 крб., 50% від суми окладів - 3939500 грн., 15% надбавка за шифров.працю - 792900 крб., всього 14943000 крб. (а.с.23).
Рішенням Військового місцевого суду Київського гарнізону від 13.07.2004 за ОСОБА_1 визнано право на включення щомісячної премії, яку він отримував під час проходження військової служби, 100% надбавки, передбаченої Указом Президента України №173 від 23.02.2002 «Про посилення соціального захисту військовослужбовців…» та надбавки за безперервну службу в Збройних Силах України, встановленої Указом Президента України від 05.05.2003 №389 «Про надбавки військовослужбовцям ЗС України…за безперервну службу» в розмірі 90%. Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 провести з 01.08.2003 перерахунок раніше призначеної зокрема ОСОБА_1 пенсії за вислугою років з урахуванням премії, 100% надбавки, передбаченої Указом Президента України №173 від 23.02.2002 «Про посилення соціального захисту військовослужбовців…» та надбавки за безперервну службу в Збройних Силах України, встановленої Указом Президента України від 05.05.2003 №389 «Про надбавки військовослужбовцям ЗС України…за безперервну службу» в розмірі 90% (а.с.111-113).
На виконання рішення Військового місцевого суду Київського гарнізону від 13.07.2004 позивачу з 01.08.2004 здійснено перерахунок пенсії, та загальна сума доплати за перерахунком склала 18705,82 грн. (а.с.114-115).
Постановою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 29.12.2006 у справі №2а-5650/2006 зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 провести перерахунок та виплату призначених пенсій зокрема ОСОБА_1 : з 01.09.1999 по 31.12.2002 з врахуванням 40% надбавки, введеної Указом Президента України №847/99 від 14.07.1999; з 01.01.2003 з врахуванням 100% надбавки, введеної Указом Президента України №173/02 від 23.02.2002; з 01.05.2003 надбавки за безперервну службу в Збройних Силах, виходячи з її максимального розміру, що визначена Указом Президента України №389 від 05.05.2003; з 01.11.1996 з врахуванням 33,3% щомісячної премії, на підставі Указів Президента України №923/96 від 14.07.1995, №615/95 від 14.07.1995 та Наказу МО України №75 від 05.03.2001 (а.с.35).
Постановою Подільського районного суду м. Києва від 10.06.2011 у справі №2-А-3014/11 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 доплати до пенсії відповідно до ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі однієї мінімальної заробітної плати, як особі, яка постраждала на території радіоактивного забруднення, починаючи з 22.10.2010, з урахуванням виплаченого, а також зобов'язано зробити перерахунок та виплату ОСОБА_1 , як особі, віднесеній до категорії 4 щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю в розмірі, передбаченому ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що складає щомісяця 15% прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність, починаючи з 22.10.2010, з урахуванням виплаченого (а.с.38-40).
З матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1 вбачається, що Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області на виконання постанов Фастівського міськрайонного суду Київської області від 29.12.2006 у справі №2а-5650/2006 та Подільського районного суду м. Києва від 10.06.2011 у справі №2-А-3014/11 було здійснено відповідні перерахунки пенсії.
Також з матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1 вбачається, що Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області на підставі постанов Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” та від 21.02.2018 №103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб” (далі - Постанова №103) було здійснено перерахунок пенсії позивача з 01.01.2018, на підставі частини другої статті 13 Закону №2262 в редакції, чинній на час перерахунку пенсії, розмір пенсії було зменшено з 79% до 70 % сум грошового забезпечення (а.с.132-133).
При перерахунку пенсії відповідачем було враховано довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , видану Київським обласним військовим комісаріатом від 20.03.2018 №ФК66006, з наступними видами грошового забезпечення : посадовий оклад - 8030,00 грн., оклад за військовим званням (полковник) - 1480,00 грн., надбавка за вислугу років (50%) - 4755,00 грн., усього 14265,00 грн. (а.с.41, 132).
У червні 2019 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області із заявою про здійснення перерахунку та виплати пенсії з врахуванням встановленого при призначенні основного розміру пенсії, який складає 79% з наступними складовими: посадовий оклад, оклад за військове звання, 50% надбавки за вислугу років, 100% надбавки по Указу Президента №173 від 23.02.2002, 15% за роботу з таємними документами, 90% за безперервну службу, 33,3% премії, 15% прожиткового мінімуму осіб, що втратили працездатність надбавки до пенсії 4 категорії ЧАЕС (а.с.137-141).
Відповідач листом від 09.07.2019 №70/03 відмовив позивачу у перерахунку пенсії, зазначивши про те, що пенсія ОСОБА_1 перерахована та виплачується поетапно, починаючи з 01.01.2018, на виконання постанов Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” та від 21.02.2018 №103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб”, розмір якої на підставі частини другої статті 13 Закону №2262 не повинен перевищувати 70% відповідних сум грошового забезпечення (а.с.135-136).
Не погоджуючись з діями відповідача щодо зменшення основного розміру пенсії з 79% до 70% та без врахування додаткових видів грошового забезпечення, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом, з приводу чого суд зазначає таке.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб визначено Законом України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” від 09.04.1992 №2262-ХІІ (далі по тексту - Закон №2262-ХІІ).
Відповідно до пункту “а” частини першої статті 13 Закону №2262 (в редакції, яка була чинна на момент призначення позивачу пенсії) пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах: особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.
Частиною другою статті 13 Закону №2262 було визначено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2,- 95 процентів.
08.07.2011 Верховною Радою України прийнято Закон України “Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи” №3668-VI (далі - Закон №3668), який набрав чинності 01.10.2011, підпунктом 8 Прикінцевих та перехідних положень якого внесено зміни до Закону №2262, зокрема у частині другій статті 13 цифри “ 90” замінено цифрами “ 80”.
27.03.2014 Верховною Радою України прийнято Закон України “Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні” №1166-VII (далі - Закон №1166), який набрав чинності з 01.04.2014, крім деяких положень, пунктом 23 Розділу ІІ якого внесено зміни до Закону №2262: у частині другій статті 13 цифри “ 80” замінено цифрами “ 70”. Ці зміни набрали чинності з 01.05.2014.
Статтею 63 Закону №2262 у чинній редакції визначено підстави перерахунку раніше призначених пенсій.
Так, усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій (ч.4 ст.63 Закону №2262).
30.08.2017 Кабінет Міністрів України прийняв постанову №704, якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років. Установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Постанова КМУ №704 набрала чинності з 01.03.2018.
21.02.2018 Кабінет Міністрів України прийняв постанову №103, відповідно до пункту 1 якої постановлено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом №2262 до 1 березня 2018 року (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 01.03.2018 відповідно до Постанови КМУ №704.
Постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45 затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (далі - Порядок №45), відповідно до пункту 3 якого на підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України. Зазначені довідки надсилаються до державних органів, у яких особи проходили службу до відрядження, а їх уповноважені органи подають довідки у п'ятиденний строк головним управлінням Пенсійного фонду України.
Пунктом 4 Порядку №45 перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону. Якщо внаслідок перерахунку розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
Отже, стаття 63 Закону №2262 визначає як обов'язкову підставу для здійснення перерахунку пенсії - підвищення грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом. Ця норма також делегує Кабінету Міністрів України повноваження з визначення умов, порядку та розмірів перерахунку пенсії за цим Законом.
Кабінет Міністрів України у Порядку №45 визначив, що перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права.
У зв'язку із прийняттям Кабінетом Міністрів України Постанови №704, якою з 1 березня 2018 року змінено грошове забезпечення, зокрема, військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, у позивача виникло право на перерахунок призначеної пенсії.
Відповідно до частини четвертої статті 63 Закону №2262 умови, порядок та розміри вказаного перерахунку визначені Постановою КМУ №103, якою постановлено здійснити перерахунок призначених до 1 березня 2018 року на підставі вказаного Закону пенсій з 01.01.2018.
Суд зазначає, що стаття 13 Закону №2262 регулює порядок призначення пенсій, а стаття 63 цього Закону визначає підстави, умови і порядок їх перерахунку.
Зміни до статті 63 Закону №2262 ані Законом №3668, ані Законом №1166 у частині підстав, умов, розміру або порядку перерахунку пенсій не вносилися.
Постанови Кабінету Міністрів України №45 і №103 також не містять жодних положень про зміну відсоткового значення розміру призначених пенсій при їх перерахунку.
Системний аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що внесені Законом №3668 та Законом №1166 зміни до статті 13 Закону №2262 щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії за вислугу років військовослужбовцям та особам, які мають право на пенсію за цим Законом у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм здійснення перерахунку пенсії за вислугу років є норми статті 63 Закону №2262, яка змін у зв'язку з прийняттям Закону №3668 та Закону №1166 не зазнала.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що при перерахунку пенсії позивача з 01.01.2018 відповідно до статті 63 Закону №2262 на підставі Постанови КМУ №103 відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм частини другої статті 13 Закону №2262, яка застосовується саме при призначенні пенсії. Тому при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у рішенні від 04.02.2019 у зразковій справі №240/5401/18 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 79615886), яка залишена без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2019 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 85174587).
У цьому рішенні вказані обставини зразкової справи, які обумовлюють типове застосування норм матеріального права:
а) позивач є особою, якій призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону №2262;
б) відповідачем є відповідне Головне управління Пенсійного фонду України, на обліку в якому перебуває позивач;
в) предметом спору є зміна відсоткового значення розміру пенсії при здійсненні її перерахунку з 01.01.2018 на підставі Постанови КМУ №103 у зв'язку з підвищенням сум грошового забезпечення, що визначені станом на 01.01.2018 відповідно до Постанови КМУ №704.
Таким чином, дана адміністративна справа є типовою та відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи.
Частиною третьою статті 291 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.
Враховуючи вказане, суд дійшов висновку про те, що відповідач протиправно здійснив зменшення відсоткового значення розміру пенсії позивача при здійсненні її перерахунку з 79% до 70% сум грошового забезпечення.
У зв'язку з цим, суд вважає, що позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання відповідача здійснити з 01.01.2018 перерахунок та виплату позивачу пенсії з урахуванням виплачених сум, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 79% сум грошового забезпечення, суд зазначає таке.
Згідно з Рекомендацією №R (80) 2 комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятою Комітетом Міністрів Ради Європи 11 травня 1980 року на 316-й нараді заступників міністрів, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Отже, дискреційним повноваженням є повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийняті рішення, тобто, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) обрати один з кількох варіантів рішення.
Суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.
Водночас, згідно з пунктом 4 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти рішення про зобов'язання відповідача вчинити певні дії. При цьому, у випадку, коли закон встановлює повноваження суб'єкта публічної влади в імперативній формі, тобто його діяльність чітко визначена законом, то суд зобов'язує відповідача прийняти конкретне рішення чи вчинити певну дію. У випадку, коли ж суб'єкт наділений дискреційними повноваженнями, то суд може лише вказати на виявлені порушення, допущені при прийнятті оскаржуваного рішення (дій), та зазначити норму закону, яку відповідач повинен застосувати при вчиненні дії (прийнятті рішення), з урахуванням встановлених судом обставин.
З урахуванням тієї обставини, що оскаржувані дії відповідача у розглядуваній ситуації не ґрунтуються на дискреційних повноваженнях відповідача як суб'єкта владних повноважень, оскільки алгоритм їх дій чітко зазначений законодавчо, у даному випадку задоволення позову в частині дій зобов'язального характеру не є втручанням у дискреційні повноваження відповідача.
Отже, позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача здійснити з 01.01.2018 перерахунок та виплату позивачу пенсію, з урахуванням виплачених сум, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 79% сум грошового забезпечення, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Що стосується позовних вимог в частині визнання протиправними дій відповідача щодо виключення додаткових видів грошового забезпечення з пенсії позивача (з 01.01.2018) та зобов'язання здійснити з 01.01.2018 такий перерахунок, включивши додаткові види грошового забезпечення (а саме: надбавку по Указу Президента від 23.02.2002 №173 в розмірі 100%; робота з таємними документами 15%; за безперервну службу 90%; премія в розмірі 33,3%; надбавку до пенсії 4 категорії ЧАЕС у розмірі 15% прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність), суд зазначає наступне.
Як вже було судом встановлено, ОСОБА_1 після звільнення зі служби перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Київській області та отримує пенсію за вислугу років, відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
З 01.01.2018 на виконання Постанов КМУ №704 та №103 відповідачем було здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 у розмірі 70% сум грошового забезпечення, та на підставі довідки від 20.03.2018 №ФК66006 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , виданої ІНФОРМАЦІЯ_3 , в якій зазначено наступні складові: посадовий оклад - 8030,00 грн., оклад за військовим званням (полковник) - 1480,00 грн., надбавка за вислугу років (50%) - 4755,00 грн., усього 14265,00 грн. (а.с.156).
Наразі, в поданій Київським обласним військовим комісаріатом довідці від 20.03.2018 №ФК66006 були визначені види грошового забезпечення, передбачені пунктом 1 Постанови №103.
У свою чергу, позивач надав до матеріалів справи копію заяви, з якою у червні 2019 року він звернувся до відповідача, в якій просив провести перерахунок його пенсії з 01.01.2018, включивши такі складові грошового забезпечення: посадовий оклад, оклад за військове звання, надбавку за вислугу років 50%, надбавку по Указу Президента №173 від 23.02.2002 в розмірі 100%, надбавку за роботу з таємними документами у розмірі 15%, надбавку за безперервну службу у розмірі 90%, премію в розмірі 33,3%, надбавку до пенсії 4 категорії ЧАЕС у розмірі 15% прожиткового мінімуму осіб, що втратили працездатність (а.с.137-141).
Так, у зазначеній заяві, а також у позовній заяві, позивач зазначає про те, що його право на вказані додаткові види грошового забезпечення встановлено рішеннями судів, які є обов'язковими для виконання органам, що проводять нарахування пенсії, а саме:
- рішенням Військового місцевого суду Київського гарнізону від 13.07.2004, яким встановлено право позивача на включення щомісячної премії у розмірі 33,3%, 100% надбавки по Указу Президента України №173 від 23.02.2002, надбавки за безперервну службу в Збройних Силах України в розмірі 90%;
- постановою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 29.12.2006 у справі №2а-5650/2006, якою встановлено право позивача на перерахунок та виплату призначеної пенсії з врахуванням 100% надбавки, введеної Указом Президента України №173/02 від 23.02.2002; надбавки за безперервну службу в Збройних Силах, виходячи з її максимального розміру, що визначена Указом Президента України №389 від 05.05.2003; 33,3% щомісячної премії;
- постановою Подільського районного суду м. Києва від 10.06.2011 у справі №2-А-3014/11, якою встановлено право позивача на перерахунок та виплату доплати до пенсії та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю відповідно до ст.ст. 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Так, як вже зазначалось, відповідно до частин першої, другої та четвертої Закону №2262-ХІІ (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Частина вісімнадцята статті 43 Закону №2262-ХІІ встановлює, що у разі якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку.
Пунктом 1 Порядку №45 передбачено, що перерахунок раніше призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" пенсій проводиться у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом, або у зв'язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством.
Таким чином, підставою для проведення перерахунку пенсії є фактична зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, проведена на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, наділеного правом установлювати чи змінювати види грошового забезпечення військовослужбовців.
З набранням чинності Постановою №704 (01.03.2018), якою змінені (збільшені) розміри грошового забезпечення військовослужбовців, у позивача виникли підстави для перерахунку пенсії.
Відповідно до пункту 24 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Пенсійного фонду України від 30 січня 2007 року №3-1, про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій згідно зі статтею 63 Закону уповноважені структурні підрозділи зобов'язані у п'ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акта, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, або у зв'язку з уведенням для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, повідомити про це орган, що призначає пенсії. Органи, що призначають пенсії, протягом п'яти робочих днів після надходження такого повідомлення подають до відповідних уповноважених структурних підрозділів списки осіб, яким необхідно провести перерахунок пенсії (додаток 5). Після одержання списків осіб уповноважені структурні підрозділи зазначають у них зміни розмірів грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій і в п'ятиденний строк після надходження передають їх до відповідних органів, що призначають пенсії.
Тотожні за містом положення щодо процедури перерахунку раніше призначених пенсій військовослужбовців у разі зміни розміру їх грошового забезпечення містяться у пунктах 2, 3 Порядку №45.
Аналіз наведених норм щодо порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", свідчить про необхідність здійснення таких послідовних дій: Міністерство оборони України повідомляє Пенсійний фонд України про наявність рішення Кабінету Міністрів України про зміну розміру грошового забезпечення; Пенсійний фонд України повідомляє відповідні структурні підрозділи Пенсійного фонду про підстави проведення перерахунку пенсій та необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку Головним управлінням Пенсійного фонду України; Головні управління Пенсійного фонду України складають відповідні списки та передають їх органам, які уповноважені видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій, які готують відповідні довідки; довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені зі служби, якщо інше не передбачено чинним нормативно-правовими актами.
Таким чином, перерахунок пенсії позивача може бути здійснений ГУ ПФУ у Київській області виключно на підставі довідки уповноваженого органу про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії.
Аналогічну правову позицію викладено в постановах Верховного Суду від 20 березня 2018 року у справі №636/662/17 та від 03 липня 2018 року у справі №709/2728/16-а.
Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Разом з тим, суд звертає увагу на те, що матеріали справи не містять довідки уповноваженого органу про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії, яка б містила відомості про такі додаткові види грошового забезпечення, як надбавка по Указу Президента від 23.02.2002 №173 в розмірі 100%; надбавка за роботу з таємними документами в розмірі 15%; надбавка за безперервну службу 90%; премія в розмірі 33,3%; надбавка до пенсії 4 категорії ЧАЕС у розмірі 15% прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність.
Відтак, Головним управління Пенсійного фонду України у Київській області правомірно здійснено перерахунок пенсії позивача на підставі довідки про грошове забезпечення позивача, наданої Київським обласним військовим комісаріатом. Підстави для такого перерахунку з урахуванням зазначених позивачем додаткових видів грошового забезпечення відсутні, оскільки права самостійно визначати розміри грошового забезпечення позивача відповідач не має.
При цьому, суд звертає увагу позивача на те, що предметом даного спору є правильність перерахунку пенсії ГУ ПФ у Київській області. Питання врахування у складі грошового забезпечення додаткових видів грошового забезпечення могло б бути предметом спору про визнання протиправними дій Київського обласного військового комісаріату щодо складення та видачі довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_1 без врахування додаткових видів грошового забезпечення та не може бути розглянуто в рамках цієї справи.
Отже посилання позивача на судові рішення, ухвалені в інших справах, зокрема, на рішення Військового місцевого суду Київського гарнізону від 13.07.2004, постанову Фастівського міськрайонного суду Київської області від 29.12.2006 у справі №2а-5650/2006, постанову Подільського районного суду м. Києва від 10.06.2011 у справі №2-А-3014/11, якими встановлено права ОСОБА_1 на перерахунок пенсії з врахуванням додаткових видів грошового забезпечення, суд відхиляє, оскільки вказані судові рішення не змінюють встановленого порядку для перерахунку пенсії, а саме необхідності надати територіальному органу ПФУ відповідну довідку про розмір грошового забезпечення для здійснення перерахунку пенсії. При цьому згадані судові рішення стосується інших спірних правовідносин, що виникли за іншого правового регулювання.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність у діях відповідача ознак протиправності щодо виключення додаткових видів грошового забезпечення при перерахунку пенсії позивача з 01.01.2018 та відсутність підстав для зобов'язання ГУ ПФУ у Київській області здійснити перерахунок пенсії, враховуючи додаткові складові грошового забезпечення, зокрема, надбавку по Указу Президента від 23.02.2002 №173 в розмірі 100%; надбавку за роботу з таємними документами 15%; надбавку за безперервну службу 90%; премія в розмірі 33,3%; надбавку до пенсії 4 категорії ЧАЕС у розмірі 15% прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність, станом на 01.01.2018, а також відсутність підстав для зобов'язання відповідача здійснювати виплату неодержаних видів грошового забезпечення, з урахуванням виплаченого, починаючи з 01.01.2018.
Стосовно позовних вимог позивача щодо зобов'язання відповідача в подальшому (довічно) здійснювати виплати з урахуванням проведеного перерахунку без обмеження пенсії максимальним розміром, то така вимога задоволенню не підлягає, оскільки не узгоджується із положеннями ч.1 ст.2 КАС України.
Так, зі змісту вказаної статті випливає, що захисту підлягають права, свободи та інтереси фізичної особи, які вже порушені на момент звернення до суду за їх захистом. Вирішення питання про покладення зобов'язань на ГУ ПФУ у майбутньому є безпідставним, оскільки, на момент розгляду справи, відсутні докази про можливе порушення прав та законних інтересів позивача у подальшому. Рішення суду не може ґрунтуватися на припущеннях і стосуватися періоду часу, який ще не настав.
Отже суд позбавлений можливості задовольняти вимоги на майбутнє, оскільки на час розгляду справи судом права позивача в цій частині порушені не були.
При цьому судом встановлено, що ОСОБА_1 до ГУ ПФУ у Київській області із заявою про перерахунок пенсії без обмеження максимальним розміром не звертався, у той час як у порядку адміністративного судочинства не можуть бути захищені права, докази порушення яких матеріали справи не містять. Крім того, не підтверджується належними і допустимими доказами наявність у відповідача намірів у майбутньому ухилятися від виконання обов'язку забезпечувати перерахунок пенсії позивачу у випадку зміни хоча б одного виду грошового забезпечення.
За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Під час звернення з даним позовом до суду позивач судовий збір не сплачував, оскільки має пільги щодо сплати судового збору, як особа з інвалідністю ІІ групи. Таким чином, судовий збір за рахунок відповідача на користь позивача відшкодуванню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Адміністративний позов задовольнити частково.
2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо зменшення розміру пенсії ОСОБА_1 з 79% до 70% сум грошового забезпечення.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області (ідентифікаційний код 22933548; місцезнаходження: 04071, м. Київ, вул. Ярославська, 40) здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) з 01.01.2018, виходячи з 79% сум грошового забезпечення за посадою, з якої його було звільнено з військової служби, з урахуванням виплачених сум.
4. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Повний текст рішення суду складено 27.02.2020.
Суддя Кушнова А.О.