16 березня 2020 року 14 год. 15 хв.Справа № 280/6367/19 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Максименко Л.Я., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр-т. Соборний, буд 166, ЄДРПОУ 43143945) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту,-
Головне управління ДПС у Запорізькій області (далі - позивач) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду із позовною заявою до ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якому позивач просить суд підтвердити обґрунтованість адміністративного арешту майна платника податків ОСОБА_1 , застосованого на підставі рішення в.о. заступника начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області від 19.11.2019.
В обґрунтування заявленого позову посилається на те, що 01.08.2019 фахівцями ГУ ДПС у Запорізькій області було здійснено вихід за адресою: АДРЕСА_2 , але уповноважена особа ( ОСОБА_2 ) відмовила у допуску працівників контролюючого органу до проведення фактичної перевірки, про що було складено акт № 1366/08-01-14/ НОМЕР_1 . У зв'язку із відмовою платника податків у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення фактичної перевірки, в.о. заступника начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області 19.11.2019 об 11 год.00 хв. Прийняте рішення про застосування адміністративного арешту майна ОСОБА_1 . На підставі викладеного, просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Ухвалою судді від 16.01.2020 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі. Призначено судове засідання на 10.02.2020 з викликом сторін.
Від представника позивача 10.02.2020 надійшло клопотання (вх. № 6193) про розгляд справи в порядку письмового провадження. На задоволенні позовних вимог наполягає.
Відповідач відзив на позову заяву не надав. У судове засідання відповідач не з'явився, будь-які клопотання до суду не надходили.
Відповідно до ч. 9 ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи викладене, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників сторін в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч.4 ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив:
29.07.2019 в.о. заступника начальника ГУ ДФС у Запорізькій області М. Косовським прийнято наказ № 2657 «Про проведення фактичної перевірки», яким зобов'язано у період з30.07.2019 по 02.08.2019 організувати проведення фактичних перевірок суб'єктів господарювання, які здійснюють діяльність у місцях масового відпочинку громадян протягом курортного сезону 2019 року згідно з додатком.
На підставі направлень від 29.07.2019 № 1147, № 1148, № 1149 фахівцями ГУ ДФС у Запорізькій області здійснено вихід за адресою АДРЕСА_2 для здійснення фактичної перевірки.
Однак, у зв'язку із недопуском уповноваженої особи ФОП ОСОБА_1 перевіряючих до фактичної перевірки, контролюючим органом складено акт від 01.08.2019 № 1366/08-01-14/2593920/24.
19.11.2019 в.о. заступника начальника ГУ ДПС у Запорізькій області П.Філімоновим прийнято рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків.
З вимогою підтвердити обґрунтованість адміністративного арешту, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Дослідивши спірні правовідносини та надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд дійшов наступних висновків.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.
За визначенням п.94.1 ст.94 ПК України, адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.
Пунктом 94.2 ст.94 ПК України передбачені підстави для застосування адміністративного арешту майна, в тому числі, відмова платника податків від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу (підп. 94.2.3 цього пункту). Перелік таких підстав є вичерпним.
За наявності однієї з обставин, визначених у п.94.2 ст.94 ПК України керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення про застосування арешту майна платника податків, яке надсилається платнику податків з вимогою тимчасово зупинити відчуження його майна (підп.94.6.1, підп.94.6.2 п.94.6 ст.94 ПК України)
При цьому відповідно до положень п.94.10 ст.94 ПК України обґрунтованість рішення про арешт майна має бути перевірена судом протягом 96 годин. Зазначений строк не може бути продовжений в адміністративному порядку, у тому числі за рішенням інших державних органів, крім випадків, якщо власника майна, на яке накладено арешт, не встановлено (не виявлено).
У разі відсутності протягом строку, визначеного п.94.10, рішення суду про визнання арешту обґрунтованим, згідно з підп.94.19.1 п.94.19 ст.94 ПК України адміністративний арешт майна платника податків припиняється в силу закону.
Також, відповідно до ч.1 ст.283 КАС України провадження у справах за зверненням органів доходів і зборів при здійсненні ними визначених законом повноважень здійснюється на підставі заяви таких органів, зокрема, щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.
Частиною 7 ст.283 КАС України передбачено, що у разі постановлення судом ухвали про відкриття провадження у справі суд приймає рішення по суті заявлених вимог не пізніше 96 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення заявника до суду.
Згідно з ч.5 ст.283 КАС України відмова у відкритті провадження за заявою унеможливлює повторне звернення заявника з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами до суду в загальному .
Таким чином, із системного аналізу вищенаведених законодавчих приписів вбачається, що при прийнятті норми про можливість застосування адміністративного арешту майна платника податків, зокрема, у разі не допуску такою особою працівників податкових органів до проведення перевірки, законодавець виходив з того, що застосування арешту є особливим видом забезпечення повноти та об'єктивності проведення податкової перевірки, оскільки ухилення платника податків від проведення перевірки може вказувати на його бажання приховати певні докази, що вказують на його недобросовісність.
В свою чергу, запровадження судової перевірки обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків вказує на необхідність контролю за діями податкового органу та захист прав платника податків від можливих зловживань з боку податкового органу.
Специфіка виконання податковими органами своїх повноважень та особливості ведення господарської діяльності окремих платників податків викликають необхідність у оперативності застосування адміністративного арешту майна та перевірки його обґрунтованості.
Отже, саме з метою оперативної перевірки наявності підстав для застосування адміністративного арешту і гарантування як прав та охоронюваних законом інтересів платника податків, так і належного здійснення повноважень податковим органом, законодавцем передбачено обов'язок податкових органів звертатись до суду із заявами про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків. Саме тому, стаття 283 КАС України встановлює особливий, оперативний, порядок розгляду такої заяви.
Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що в разі коли минуло 96 годин з моменту застосування адміністративного арешту він припиняється в силу закону безвідносно до причин, з яких рішення суду про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту не було прийнято. При цьому не має значення те, що вимоги про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна заявлені в позовному провадженні, а не в порядку ст.283 КАС України.
Аналогічну правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 27.09.2019 року по справі №520/9858/19.
Таким чином, оскільки з моменту прийняття 19.11.2019 року об 11 год. 00 хв. в.о. заступником начальника ГУ ДПС у Запорізькій області П.Філімоновим рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків ФОП ОСОБА_1 сплинуло 96 годин, застосований адміністративний арешт є припиненим, відповідно до вимог підп.94.19.1 п.94.19 ст.94 ПК України, а тому позовні вимоги контролюючого органу є такими, що не підлягають задоволенню.
У п.58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд та вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 та ч. 1 ст. 73 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.
Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи висновки суду щодо необхідності відмови у задоволенні позовних вимог, а також те, що позивач є суб'єктом владних повноважень, правові підстави для стягнення витрат зі сплати судового збору відсутні.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд, -
У задоволенні позовної заяви Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр-т. Соборний, буд 166, ЄДРПОУ 43143945) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту, - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення
Рішення у повному обсязі складено та підписано 16 березня 2020 року.
Суддя Л.Я. Максименко