про повернення позовної заяви
23 березня 2020 року м. Житомир справа № 240/2409/20
категорія 112030300
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Єфіменко О.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду із позовом, в якому просить:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , щодо нездійснення розрахунку та виплати йому при звільненні компенсації за неотримане під час військової служби речове майно;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 нарахувати та виплатити йому грошову компенсацію за неотримане під час військової служби речове майно;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 надати йому довідку-розрахунок вартості речового майна, що підлягало до видачі.
Ухвалою судді від 11.03.2019 позовна заява залишена без руху для усунення зазначених недоліків шляхом надання до суду окремої заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин його пропуску.
16.03.2019 позивач подав до суду заяву про усунення недоліків, в якій зазначає, що 21.01.2020, після оприлюднення рішення Житомирського окружного адміністративного суду №240/11529/19 від 20.01.2020 (з аналогічного питання і аналогічних строків) дізнався про порушення права щодо отримання законної одноразової компенсаційної виплати за неотримане речове майно під час проходження військової служби, у зв'язку із чим звернувся до відповідача із відповідною заявою, однак отримав відмову у нарахуванні такої виплати. При цьому, наголошує, що звільнення особи з військової служби жодним чином не позбавляє її права на отримання виплат, на які така особа має право, про те не отримувала їх за час проходження служби за незалежних від неї обставин.
Надаючи правову оцінку вказаній заяві позивача щодо поважності причин пропуску строку звернення до адміністративного суду, слід зазначити наступне.
За правилами частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до частини третьої статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
З аналізу зазначених положень процесуального закону слідує, що законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об'єктивної можливості цієї особи знати про такі факти.
Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (частина п'ята статті 122 цього Кодексу).
У даній категорії справ законодавець визнав строк в один місяць достатнім для того, щоб особа, яка вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушено її права, свободи чи інтереси, визначилася, чи звертатиметься вона до суду з позовом за їх захистом.
Для вирішення питання про наявність або відсутність пропуску строку звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів особи необхідно з'ясувати, яким саме рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені права цієї особи, коли розпочався перебіг цього строку.
Слід звернути увагу на той факт, що законодавче обмеження строку протягом якого особа може звернутися до суду, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Як свідчать матеріали додані до позовної заяви, зокрема витяг із наказу командира військової частини - польова пошта НОМЕР_1 , позивача звільнено із військової служби відповідно до наказу Міністерства оборони України №95 від 17.02.2015 та з 28.02.2015 виключено зі списків військової частини та усіх видів грошового забезпечення.
Таким чином, саме з 28.02.2015 позивач міг дізнатися про порушення своїх прав, однак до суду за їх захистом звернувся лише 03.03.2020, про що свідчить штемпель Житомирського окружного адміністративного суду, тобто з пропуском строку визначеного положеннями КАС України (майже через 5 років після звільнення з військової служби та виключення зі списків військової частини та усіх видів грошового забезпечення).
Враховуючи додані до позовної заяви документи та у співвідношенні з правовим регулюванням спірних відносин, вважаю що недоліки позовної заяви позивачем не усунено, у зв'язку із чим позовна заява підлягає поверненню позивачу. При цьому, вважаю за необхідне вказати, що наведені позивачем твердження в обґрунтування заяви про поновлення строку звернення до суду не дають підстав для висновку про наявність об'єктивних, тобто таких, що не залежали від волі позивача, обставин, які б зумовили поважність пропуску встановленого процесуальним законом строку звернення до суду у цій категорії спорів.
В аспекті наведеного слід зазначити, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Аналогічна позиція викладена у постановах Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10.03.2020 у справі 240/2409/20 та від 03.03.2020 у справі 560/3339/19.
Отже, позивач звернувся до адміністративного суду з пропуском установленого процесуальним законом місячного строку, а доводи позивача, що ним строк звернення до суду пропущено з поважних підстав, вважаю необґрунтованими.
Відповідно до приписів ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. Якщо заяву не буде подано особою у зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані судом неповажними, суд повертає позовну заяву.
З наведених положень КАС України вбачається, що у випадку пропуску строку звернення до суду підставами для його поновлення та розгляду справи є лише наявність поважних причин, тобто, обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Крім того, в контексті наведеного вважаю за необхідне зазначити, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, а також однією із гарантій дотримання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
У справах "Стаббігс та інші проти Великобританії" та "Девеер проти Бельгії" Європейський суд дійшов висновку, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.
Крім того, Європейський суд з прав людини у рішенні від 28.03.2006 у справі "Мельник проти України" зазначив, що правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності.
Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає про те, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов'язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (рішення Європейського суду у справі "Перез де Рада Каванілес проти Іспанії" від 28.10.1998, заява № 28090/95, пункт 45). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Враховуючи вищевикладене, вважаю, що ОСОБА_1 недоліки позовної заяви, викладені в ухвалі про залишення позовної заяви без руху від 11.03.2020, не усунув.
Відповідно до п.1 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Тому позовна заява ОСОБА_1 підлягає поверненню позивачу.
Керуючись статтями 169, 243, 248, 256, 294, 295 КАС України,
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії - повернути позивачу.
Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення, разом із позовною заявою й усіма доданими до неї матеріалами.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду, у строк та в порядку, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Єфіменко