20 березня 2020 року м. Житомир
справа № 240/68/20
категорія 113060000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Горовенко А.В.,
розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні суду за адресою: 10014, місто Житомир, вул. Мала Бердичівська, 23, адміністративну справу за позовом Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Житомирській області до Новочорторийського державного аграрного технікуму про застосування заходів реагування,-
встановив:
Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Житомирській області звернулося до суду з позовом, у якому просить застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) у вигляді повного зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної безпеки, зазначених у даному позові, а саме: заборонити подальшу експлуатацію будівель гуртожитку, головного навчального корпусу, старого навчального корпусу, підсобного господарства та складу паливно-мастильних матеріалів Новочорторийського державного аграрного технікуму за адресою: Житомирська область, Любарський район, с.Нова Чортория, вул.Незалежності, буд.36.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що за результатами позапланового заходу державного нагляду (контролю) будівлі та приміщень Новочорторийського державного аграрного технікуму щодо додержання суб"єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки виявлено порушення, які є такими, що впливають на ризик виникнення пожежі, створюють перешкоди її гасінню, вільній евакуації людей при виникненні пожежі, тим самим створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей. Вважає, що виявлені порушення є підставою для застосування до відповідача заходів реагування у відповідності зі статтею 70 Кодексу цивільного захисту України.
Відповідно до ухвали Житомирського окружного адміністративного суду від 09.01.2020 провадження у справі відкрито. Справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідач у строк, встановлений ч.1ст.261 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), зазначений в ухвалі про відкриття провадження не надіслав до суду відзив на позовну заяву.
Згідно з ч.6 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
У судовому засіданні 07.02.2020 представник відповідача проти задоволення позову заперечував.
Відповідно до протокольної ухвали суду від 07.02.2020 у судовому засіданні оголошена перерва до 25.02.2020.
У визначений день та час, 25.02.2020 до суду прибули представники позивача.
Відповідач у визначений день та час свого повноважного представника до суду не направив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. 13 лютого 2020 року представник позивача подав до суду клопотання за вх.№3634/20, у якому просив суд відкласти розгляд справи. Своє клопотання відповідач обгрунтовує тим, що його представник не може взяти участь у судовому засіданні, призначеному на 25.02.2020 через неможливість виконання п.1, 2, 5 припису №185 від 13.12.2019. Для виконання умов припису, як зазначив відповідач, ним було направлено лист до управління освіти і науки Житомирської обласної державної адміністрації для виділення додаткового фінансування.
У ході судового засідання 25.02.2020, судом оголошено зміст клопотання відповідача про відкладення розгляду справи та поставлено його на обговорення представниками позивача. Представники позивача заперечили проти задоволення клопотання відповідача про відкладення розгляду справи за безпідставністю.
Суд розглянувши вказане клопотання, відповідно до протокольної ухвали (без виходу до нарадчої кімнати) відмовив у задоволенні вказаного клопотання та продовжив розгляд справи за відсутності представника відповідача: судом оголошено зміст позовної заяви, заслухано пояснення представників позивача, досліджено письмові докази, долучені до матеріалів справи та поставлено на обговорення питання про можливість переходу суду у письмове провадження для подальшого розгляду справи.
Представники позивача справи не заперечували проти переходу суду у письмове провадження для подальшого розгляду справи.
Суд, заслухавши думку представників позивача, відповідно до протокольної ухвали на місці ухвалив перейти до подальшого розгляду справи у порядку письмового провадження.
Суд зазначає, що судове рішення у справі, постановлене у письмовому провадженні, складене у повному обсязі відповідно до ч.4 ст.243 КАС України.
Згідно з ч. 5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Суд, розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні докази за своїм внутрішнім переконанням, зазначає наступне.
Судом встановлено, що на підставі посвідчення на проведення заходу державного нагляду (контролю) №228 від 09.12.2019 головним інспектором Любарського районного сектору Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Житомирській області Поташенком Сергієм Володимировичем проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) Новочорторийського державного аграрного технікуму Любарського району Житомирської області, розташованого за адресою: Житомирська область, Любарський район, с.Нова-Чортория, вул.Незалежності, буд.36 щодо дотримання суб"єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки (а.с.13).
За результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) складено акт щодо дотримання суб"єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки №220 від 13.12.2019 (далі - акт перевірки) (а.с.14-24).
Відповідно акта перевірки, в ході її проведення встановлено, що у будинку Новочорторийського державного аграрного технікуму порушено нормативно-правові акти з питань пожежної безпеки, які стали підставою для звернення до суду з метою застосування заходів реагування, оскільки можуть створювати загрозу життю та здоров'ю людей, а саме:
- не виконано вогнезахисне оброблення дерев'яних конструкцій (елементів) горищних покриттів (крокви, лати) будівель підсобного господарства та старого навчального корпусу (порушено пункт 2.5 глави 2 розділу III Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 №1417);
- будівлі гуртожитку, головного навчального корпусу, старого навчального корпусу та підсобного господарства не обладнано системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту» (порушено пункти 1.2 глави 1 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 №1417);
- у будівлях старого навчального корпусу та підсобного господарства не проведено перевірку пристроїв блискавкозахисту відповідно до ДСТУ EN 62305:2012 «Блискавкозахист» (порушено пункт 1.21 глави 1 розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 №1417);
- не проведено замір опору ізоляції і перевірку справності приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання (порушено пункти 1.20 глави 1 розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 №1417);
- у будівлях гуртожитку та головного навчального корпусу відсутні насоси - підвищувачі внутрішнього протипожежного водопроводу (порушено пункт 4 розділу І Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 №1417; пункт 14.1 ДБН В.2.2.5-64:2012 "Внутрішній водопровід та каналізація").
- шляхи евакуації, коридори та виходи в будівлях гуртожитку, головного навчального корпусу, старого навчального корпусу не забезпечено евакуаційним освітленням (порушено пункти 2.31. глави 2 розділу III Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 №1417);
- стіни коридору першого поверху головного навчального корпусу та старого навчального корпусу облицьовано матеріалами з вищою пожежною небезпекою ніж Г2, В2, Д2, Т2 (порушено пункти 2.17, 2.23 глави 2 розділу III Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 №1417);
- не забезпечено необхідний рівень води в пожежних водоймищах (порушено пункт 2.1 глави 2 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 №1417);
- пожежні гідранти знаходяться в несправному стані (порушено пункт 2.1 глави 2 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 №1417);
- у будівлях гуртожитку та головного навчального корпусу зовнішні евакуаційні драбини (на кожному поверсі) знаходяться у несправному стані (порушено пункт 2.37 глави 2 розділу III Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 №1417);
- відсутні зовнішні евакуаційні драбини з другого поверху старого навчального корпусу (порушено пункт 2.37 глави 2 розділу III Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 №1417);
- сходи на другий поверх старого навчального корпусу виконі з горючих матеріалів (дерево) (порушено пункт 2.23 глави 2 розділу III Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 №1417);
- двері евакуаційних виходів на поверхах головного навчального корпусу та на балконах гуртожитку не відкриваються (закриті на замки) (порушено пункт 2.37 глави 2 розділу III Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 №1417);
- двері у приміщення електрощитових будівлі гуртожитку не закриті на замок (порушено пункт 2.12 глави 2 розділу III Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 №1417);
- у підсобних приміщеннях гуртожитку, старого навчального корпусу та підсобного господарства лампи розжарювання експлуатуються без захисного суцільного скла (порушено пункт 1.18 глави 1 розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 №1417);
- у кімнатах та приміщеннях будівлі гуртожитку світильники підвіщено безпосередньо на струмопровідному проводі зі знятими ковпаками (розсіювачами) (порушено пункт 1.18 глави 1 розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 №1417);
- у будівлі гуртожитку з'єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів та кабелів не здійснено за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів (порушено пункт 1.6 глави 1 розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 №1417);
- у будівлі гуртожитку (житлові кімнати та приміщення кухні) експлуатуються пошкоджені електричні розетки (порушено пункт 1.18 глави 1 розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 №1417);
- у кімнатах гуртожитку використовуються електроплити, кип'ятильники, електричні чайники, праски (порушено пункт 5.7 глави 5 розділу VI Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 №1417);
- у гуртожитку пожежні кран-комплекти не придатні до використання (порушено пункт 2.2 глави 2 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 №1417);
- пожежні кран - комплекти головного навчального корпусу не забезпечено в повній мірі пожежними рукавами та стволами (порушено пункт 2.2 глави 2 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 №1417);
- не здійснено технічне обслуговування та перевірку на працездатність пожежних кран-комплектів головного навчального корпусу та гуртожитку (порушено пункт 2.2 глави 2 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 №1417);
- головний навчальний корпус та гуртожиток не забезпечено первинними засобами пожежогасіння (знаходяться у чергового) (порушено пункти 3.9, 3.15 глави 3 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 №1417);
- на другому поверсі старого навчального корпусу не встановлено первинні засоби пожежогасіння (порушено пункт 3.9 глави 3 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 №1417);
- у гуртожитку не вивішено на видимих місцях плани (схеми) евакуації людей на випадок пожежі (порушено пункт 5 розділу II Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 №1417);
- у житлових кімнатах гуртожитку не вивішено на видимих місцях плани (схеми) евакуації людей на випадок пожежі та інструкції про заходи пожежної безпеки (порушено пункт 4 розділу II ППБУ, пункт 5.1 глави 5 розділу VI Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 №1417);
- не виконано обвалування складу ПММ (порушено пункт 4 розділу І Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 №1417, пункт 9.2 глави 9 розділу VI Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 №1417);
- склад ПММ не забезпечено вогнегасними речовинами (порушено пункт 9.2 глави 9 розділу VI Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 №1417);
- не здійснюється контроль за справністю дихальних клапанів (порушено пункт 9.2 глави 9 розділу VI Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 №1417);
- не здійснено заземлення пістолета роздавальної колонки (порушено пункт 10.8 глави 10 розділу VI Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 №1417).
Примірник акта перевірки уповноважена особа відповідача - директор отримав, про що свідчить підпис вказаної посадової особи в акті перевірки, що відповідачем не заперечується (а.с.22). Зауважень або пояснень щодо результатів виявлених порушень відповідач не подавав.
З метою недопущення спричинення шкоди життю та здоров'ю людей позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом, у якому просить застосувати заходи реагування.
Вирішуючи питання про наявність підстав для застосування заходів реагування, суд зазначає наступне.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 №877-V (далі - Закон №877-V).
Відповідно до положень ст.1 Закону №877-V державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбаченихзаконом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом;
Спосіб здійснення державного нагляду (контролю) - процедура здійснення державного нагляду (контролю), визначена законом.
Водночас, відносини, пов"язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту регулює Кодекс цивільного захисту України №5403-VI від 02.10.2012 (далі - Кодекс цивільного захисту України).
Згідно з п.24 ч.1ст.2 Кодексу цивільного захисту України надзвичайна ситуація - обстановка на окремій території чи суб'єкті господарювання на ній або водному об'єкті, яка характеризується порушенням нормальних умов життєдіяльності населення, спричинена катастрофою, аварією, пожежею, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, застосуванням засобів ураження або іншою небезпечною подією, що призвела (може призвести) до виникнення загрози життю або здоров'ю населення, великої кількості загиблих і постраждалих, завдання значних матеріальних збитків, а також до неможливості проживання населення на такій території чи об'єкті, провадження на ній господарської діяльності.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 64 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб. Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.
Пунктом 12 частини 1статті 67 Кодексу цивільного захисту України визначено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить зокрема звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
В силу ч. 2 ст. 68 Кодексу цивільного захисту України у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.
Згідно з п.1 ч.1ст.70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є, зокрема, недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами.
Згідно з пунктом 1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 року №1052, Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.
Згідно із Положенням про Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Житомирській області, затвердженого наказом ДСНС України від 04.02.2013 №3 (у редакції наказу ДСНС від 12.11.2018 №661), Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Житомирській області є територіальним органом Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Житомирській області, уповноваженим на забезпечення реалізації державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб (а.с.37-41).
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 №1417 затверджено Правила пожежної безпеки в Україні, які зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05 березня 2015 року за №252/26697, (далі - Правила №1417), які є обов'язковими для виконання суб'єктами господарювання, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування (далі - підприємства), громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах.
Згідно з підпунктом 2.5 пункту 2 розділу ІІІ Правил №1417 у будинках, крім будинків V ступеня вогнестійкості, дерев'яні елементи горищних покриттів (крокви, лати) повинні оброблятися засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності.
Відповідно до підпункту 1.2 пункту 1 розділу V Правил №1417 визначено, що будинки, приміщення та споруди повинні обладнуватися системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту».
Підпунктом 1.21 пункту 1 розділу ІV Правил №1417 передбачено, що захист будівель, споруд та зовнішніх установок від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів, а також їх перевірку необхідно виконувати відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5-38:2008 «Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд».
Згідно з підпунктом 1.20 пункту 1 розділу ІV Правил №1417 замір опору ізоляції і перевірка спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання мають проводитись 1 раз на 2 роки, якщо інші терміни не обумовлені.
Відповідно до пункту 4 розділу І Правил №1417 пожежна безпека повинна забезпечуватися шляхом проведення організаційних заходів та технічних засобів, спрямованих на запобігання пожежам, забезпечення безпеки людей, зниження можливих майнових втрат і зменшення негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення, створення умов для успішного гасіння пожеж.
Підпунктом 2.31 пункту 2 розділу ІІІ Правил №1417 визначено, що сходові клітки, внутрішні відкриті та зовнішні сходи, коридори, проходи та інші шляхи евакуації мають бути забезпечені евакуаційним освітленням. Світильники евакуаційного освітлення повинні вмикатися з настанням сутінків у разі перебування в будинку людей.
Згідно з підпунктом 2.17 пункту 2 розділу ІІІ Правил №1417 у приміщеннях громадського призначення (крім приміщень, розташованих у будинках V ступеня вогнестійкості), в яких можливе перебування 50 та більше осіб, опорядження (облицювання) стін та стель забороняється з матеріалів з вищою пожежною небезпекою, ніж: Г2, В2, Д2, Т2 - для приміщень, у яких можливе перебування до 1500 осіб; Г1, В1, Д1, Т2 - для приміщень, у яких можливе перебування 1500 та більше осіб.
Відповідно до підпункту 2.23 пункту 2 розділу ІІІ Правил №1417 забороняється зменшувати кількість та розміри евакуаційних виходів з будівель і приміщень, класи вогнестійкості несучих та огороджувальних конструкцій, застосовувати будівельні матеріали з вищими показниками пожежної небезпеки, змінювати інженерні та планувальні рішення й умови освітлення згідно з нормованою вимогою.
Підпунктом 2.1 пункту 2 розділу V Правил №1417 передбачено, що зовнішній протипожежний водопровід повинен відповідати таким вимогам, зокрема, пожежні гідранти та пожежні резервуари повинні бути справними і утримуватися таким чином, щоб забезпечити безперешкодний забір води пожежними автомобілями.
Згідно з підпунктом 2.37 пункту 2 розділу ІІІ Правил №1417 не допускається улаштовувати на шляхах евакуації пороги, виступи, турнікети, двері розсувні, підйомні, такі, що обертаються, та інші пристрої, які перешкоджають вільній евакуації людей; забивати, заварювати, замикати на замки, болтові з'єднання та інші запори, що важко відчиняються зсередини, двері на шляхах евакуації та евакуаційних виходах;
Підпунктом 2.37 пункту 2 розділу ІІІ Правил №1417 визначено, що світлові покажчики «Вихід» необхідно постійно утримувати справними. У залах для глядачів, виставкових, актових залах та інших подібних приміщеннях вони мають бути увімкнуті на весь час перебування людей (проведення заходу).
Відповідно до підпункту 2.12 пункту 2 розділу ІІІ Правил №1417 двері горищ, технічних поверхів, вентиляційних камер, електрощитових, підвалів повинні утримуватися зачиненими. На дверях слід вказувати місце зберігання ключів. Вікна горищ, технічних поверхів, підвалів повинні бути засклені.
Згідно з підпунктом 1.18 пункту 2 розділу ІІІ Правил №1417 забороняється використання в пожежонебезпечних зонах світильників з лампами розжарювання без захисного суцільного скла (ковпаків), а також з відбивачами і розсіювачами, виготовленими з горючих матеріалів; користування пошкодженими розетками, відгалужувальними та з'єднувальними коробками, вимикачами та іншими електровиробами.
Підпунктом 1.6 пункту 2 розділу IV Правил №1417 визначено, що з'єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів мають здійснюватися за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів.
Місця з'єднання жил проводів і кабелів, а також з'єднувальні та відгалужувальні затискачі повинні мати мінімальний перехідний опір, щоб уникнути їх перегрівання і пошкодження ізоляції стиків. Втрати опору ізоляції на стиках повинні бути не більше втрат опору ізоляції на цілих жилах цих проводів і кабелів.
Відповідно до підпункту 5.7 пункту 5 розділу VІ Правил №1417 не допускається у будинках для постійного та тимчасового проживання людей: користуватися безпосередньо в номерах готелів, житлових кімнатах гуртожитків, кемпінгів, туристичних баз, спальних приміщеннях закладів соціального призначення, санаторіїв, будинків відпочинку, дитячих таборів відпочинку та інших таких об'єктів електронагрівальними приладами. Для цієї мети адміністрацією повинні бути обладнані спеціальні місця.
Згідно з підпунктом 2.2 пункту 2 розділу V Правил №1417 система внутрішнього протипожежного водопроводу повинна відповідати таким вимогам: кожен пожежний кран-комплект має бути укомплектований пожежним рукавом однакового з ним діаметра та стволом, кнопкою дистанційного запуску пожежних насосів (за наявності таких насосів), а також важелем для полегшення відкривання вентиля. Елементи з'єднання пожежного крана, рукавів та ручного пожежного ствола мають бути однотипними; пожежний плоскоскладальний рукав необхідно утримувати сухим, складеним в «гармошку» або подвійну скатку, приєднаним до крана та ствола і не рідше одного разу на шість місяців розгортати та згортати наново; пожежні кран-комплекти не рідше одного разу на рік підлягають технічному обслуговуванню і перевірці на працездатність шляхом пуску води з реєстрацією результатів перевірки у спеціальному журналі обліку технічного обслуговування. Пожежні кран-комплекти повинні постійно бути справними і доступними для використання.
Підпунктом 3.9 пункту 3 розділу V Правил №1417 передбачено, що вибирання типу та визначення необхідної кількості вогнегасників повинні здійснюватись відповідно до Типових норм належності вогнегасників, затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 02 квітня 2004 року № 151, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 29 квітня 2004 року за № 554/9153.
Згідно з підпунктом 3.15 пункту 3 розділу V Правил №1417 вогнегасники слід встановлювати у легкодоступних та видних місцях, а також у пожежонебезпечних місцях, де найбільш вірогідна поява осередків пожежі. При цьому необхідно забезпечити їх захист від потрапляння прямих сонячних променів та дії опалювальних та нагрівальних приладів.
Відповідно до пункту 5 розділу ІІ Правил №1417 на об'єктах з постійним або тимчасовим перебуванням на них 100 і більше осіб або таких, що мають хоча б одне окреме приміщення із одночасним перебуванням 50 і більше осіб, у будинках та спорудах (крім житлових будинків), котрі мають два поверхи і більше, у разі одночасного перебування на поверсі більше 25 осіб, а для одноповерхових - більше 50 осіб, мають бути розроблені і вивішені на видимих місцях плани (схеми) евакуації людей на випадок пожежі.
Пунктом 4 розділу ІІ Правил №1417 визначено, що для кожного приміщення об'єкта мають бути розроблені та затверджені керівником об'єкта або уповноваженою ним посадовою особою інструкції про заходи пожежної безпеки.
Підпунктом 5.1 пунктом 5 розділу VІ Правил №1417 передбачено, що усі громадяни, котрі прибувають до будинків для тимчасового проживання людей (готелі, гуртожитки, мотелі, кемпінги, санаторії, будинки та бази відпочинку, профілакторії), повинні бути ознайомлені адміністрацією з основними вимогами пожежної безпеки (під розпис).
У житлових номерах, кімнатах будинків для тимчасового проживання людей мають бути вивішені на видимих місцях: план евакуації з відповідного поверху із зазначенням даного номера, кімнати, евакуаційних виходів та шляхів руху до них, місць розміщення первинних засобів пожежогасіння та ручних пожежних сповіщувачів, а також необхідний пояснювальний текст і пам'ятка про дії на випадок виникнення пожежі; стисла пам'ятка для мешканців про правила пожежної безпеки.
Відповідно до пункту 4 розділу І Правил №1417 пожежна безпека повинна забезпечуватися шляхом проведення організаційних заходів та технічних засобів, спрямованих на запобігання пожежам, забезпечення безпеки людей, зниження можливих майнових втрат і зменшення негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення, створення умов для успішного гасіння пожеж.
Згідно з підпунктом 9.2 пункту 9 розділу VІ Правил №1417 на складах ЛЗР та ГР необхідно дотримуватися таких вимог пожежної безпеки:
- обвалування (стінки), їх перехідні містки, сходи, огорожі повинні постійно підтримуватися справними. Майданчики всередині обвалувань повинні бути рівними, утрамбованими та посипаними піском. Випадково розлиті ЛЗР та ГР слід негайно прибрати, а місця розлиття посипати піском або застосувати спеціальні хімічні речовини;
- у процесі експлуатації резервуарів необхідно здійснювати постійний контроль за справністю дихальних клапанів та вогнезатримуючих пристроїв. При температурі повітря вище 0 °С перевірки повинні проводитися не рідше одного разу на місяць, а нижче 0 °С - не рідше двох разів на місяць. Узимку дихальні клапани та сітки повинні очищатися від льоду;
- на складах резервуарного парку повинен бути запас вогнегасних речовин, а також засобів їх подавання в кількості, необхідній для гасіння пожежі в найбільшому резервуарі;
Підпунктом 10.8 пунктом 10 розділу VІ Правил №1417 визначено, що автоцистерни під час зливання повинні бути приєднані до заземлювального пристрою. Гнучкий заземлювальний провідник має бути постійно приєднаним до корпусу автоцистерни і мати на кінці пристосування для приєднання до заземлювального пристрою. Кожна цистерна автопотяга повинна бути заземлена окремо до повного зливання з неї нафтопродуктів.
Для захисту від прямих ударів блискавки і заземлення високих потенціалів усі металоконструкції та електропровідні неметалеві частини технологічного обладнання мають бути приєднані до заземлювального пристрою.
Суд погоджується із доводами відповідача щодо часткового усунення ним, викладених в акті №220 від 13.12.2019, порушень.
Однак, згідно з копією акта, складеного за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб"єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки №56 від 06.03.2020 встановлено, що відповідачем не усунено наступні порушення:
- не виконано вогнезахисне оброблення дерев'яних конструкцій (елементів) горищних покриттів (крокви, лати) будівель підсобного господарства та старого навчального корпусу (пункт 2.5, глави 2 розділу III Правил №1417);
- будівлі гуртожитку, головного навчального корпусу, старого навчального корпусу та підсобного господарства не обладнано системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту» (пункт 1.2 глави 1 розділу V Правил №1417);
- на господарських будівлях та будівлі старого навчального корпусу не проведено ревізію пристроїв блискавкозахисту відповідно до ДСТУ EN 62305:2012 «Блискавкозахист» (пункт 1.21 глави 1 розділу IV Правил №1417);
- силову та освітлювальну електромережу будівель не випробувано на омічний опір ізоляції (пункти 1.20 глави 1 розділу IV Правил №1417);
- відсутні зовнішні евакуаційні драбини з другого поверху старого навчального корпусу (пункт 2.37 глави 2 розділу III Правил №1417);
- сходи на другий поверх старого навчального корпусу виконі з горючих матеріалів (дерево) (пункт 2.23 глави 2 розділу III Правил №1417) (а.с. 83-89).
Щодо наданих позивачем копій договорів: №17/20 від 17.02.2020 про надання послуг щодо вимірювання опору заземлюючих пристроїв та інше; №5 від 06.03.2020 про надання послуг з перевірки та випробування пожежних гідрантів та їх обладнання пожежними рукавами; №508 від 03.02.2020 про навчання працівників та громадян, суд зазначає наступне (а.с.90-91, 92, 93).
Укладення вказаних договорів не є повним та належним усуненням виявлених порушень, викладених в акті перевірки №220 від 13.12.2019.
З огляду на вказане, суд дійшов до висновку, що належних, допустимих та достовірних доказів усунення, викладених в акті перевірки порушень, відповідачем, станом на дату прийняття рішення у справі, до суду не подано.
Отже, порушення Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 №1417, викладені в акті перевірки №220 від 13.12.2019, відповідачем не усунено в повному обсязі.
Системний аналіз правових норм свідчить на користь висновку, що право заборони експлуатації будівлі виникає у разі виявлення під час перевірки порушень вимог законодавства з пожежної та техногенної безпеки, що створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Суд погоджується із доводами позивача про те, що існування хоча б одного істотного порушення, що створює загрозу життю та/або здоров'ю людей є самостійною підставою для застосування заходів реагування.
Відповідності до п. 26 ч. 1ст. 2 Кодексу цивільного захисту України небезпечним чинником є складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров'ю людини.
Як свідчить зміст позовної заяви та доданих до неї документів, застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення роботи, а саме заборона подальшої експлуатації будівель гуртожитку, головного навчального корпусу, старого навчального корпусу, підсобного господарства та складу паливно-мастильних матеріалів Новочорторийського державного аграрного технікуму які знаходяться за адресою: Житомирська область, Любарський район, с.Нова Чортория, вул.Незалежності, буд.36, є заходом, направленим на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об'єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей.
Суд звертає увагу сторін, що поняття «загроза життю та/або здоров'ю людини» є оціночним поняттям, який лежить у сфері захисту населення, територій, навколишнього природного середовища та майна, функція контролю (нагляду) за якими, зокрема, покладена на позивача, посадові особи якого володіють спеціальними знаннями у цій сфері.
Частиною першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Положеннями статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З огляду на викладене, та враховуючи те, що відповідачем докази усунення порушень, вказаних в акті перевірки №220 від 13.12.2019, до суду не подано, то суд дійшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог та їх задоволення.
Суд зазначає, що згідно із ч.2 ст.5 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 №877-V відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб'єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.
Відповідно до ч. 2 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати, понесені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись статтями 6-9, 32, 77, 90, 139, 241-246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський окружний адміністративний суд,-
вирішив:
Позов Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Житомирській області (вул.Героїв Пожежних, буд.67-б, м.Житомир, 10006, код ЄДРПОУ 38624322) до Новочорторийського державного аграрного технікуму (вул.Незалежності, буд.36, с.Нова Чортория, Любарський район, Житомирська область, 13120, код ЄДРПОУ 00698259) про застосування заходів реагування, - задовольнити.
Застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) у вигляді повного зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної безпеки, а саме: заборонити подальшу експлуатацію будівель гуртожитку, головного навчального корпусу, старого навчального корпусу, підсобного господарства та складу паливно-мастильних матеріалів Новочорторийського державного аграрного технікуму, який знаходиться за адресою: Житомирська область, Любарський район, с.Нова Чортория, вул.Незалежності, буд.36.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення повного судового рішення.
Рішення складено у повному обсязі 20 березня 2020 року.
Суддя А.В. Горовенко