23 березня 2020 року м. Житомир справа № 240/403/20
категорія 106030000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі: судді Попової О. Г., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області в особі ліквідаційної комісії про визнаня протиправною бездіяльність, стягнення коштів,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом, в якому, з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог, просить:
- визнати протиправною бездіяльність УМВС України в Житомирській області (в особі ліквідаційної комісії) щодо не проведення 11.12.2019 повного розрахунку з ОСОБА_1 при його звільненні, відповідно до вимог чинного законодавства (невиплати грошового забезпечення, компенсації за невикористані щорічні та додаткові відпустки);
- стягнути з Управління МВС України в Житомирській області (в особі ліквідаційної комісії) на користь ОСОБА_1 , грошове забезпечення у сумі 55600,32 гривень, відповідно до вимог чинного законодавства, за період часу з 07.03.2017 по 22.06.2017, з 23.08.2018 по 13.09.2018, з 04.03.2019 по 11.05.2019, з 10.09.2019 по 11.12.2019;
- стягнути з Управління МВС України в Житомирській області (в особі ліквідаційної комісії) на користь ОСОБА_1 57717,8 гривень компенсації за ненадання щорічних оплачуваних відпусток за період з 2014 року по 2019 рік, відповідно до вимог чинного законодавства (невикористані щорічні оплачувані відпустки);
- стягнути з Управління МВС України в Житомирській області (в особі ліквідаційної комісії) на користь ОСОБА_1 21321,86 гривень компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 2015 року по 2019 рік, відповідно до вимог чинного законодавства.
В обґрунтування позовної заяви зазначає, що відповідно до наказу голови ліквідаційної комісії УМВС України в Житомирській області №14 о/с від 10.12.2019 ОСОБА_1 звільнено з 11.12.2019 у запас Збройних Сил за пунктом 64 "з" (у зв'язку з переходом у встановленому порядку на роботу (службу) в інші міністерства, центральні органи виконавчої влади (установи, організації). В порушення вимог ст. 47 та 116 КЗпП України до даного часу з ним не проведено повного розрахунку за період з 07.03.2017 по 22.06.2017, з 23.08.2018 по 13.09.2018, з 04.03.2019 по 11.05.2019, з 10.09.2019 по 11.12.2019. Також, не виплачена компенсації за невикористані щорічні та додаткові відпустки за період часу з 2014 року по 2019 рік. Позивач в позові наполягає на тому, що розмір його грошового забезпечення повинен був визначений виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, відповідно до Закону України Про оплату праці та Закону України "Про державний бюджет України на 2017, 2018, 2019 роки", а не посиланням на наказ МВС від 31.12.2007 №499, який наказом МВС від 31.10.2016 №1131 визнано таким, що втратив чинність. В заяві про збільшення розміру позовних вимог позивач зазначив, що всі виплати повинні бути проведенні у відповідності до Наказу №260 від 29.04.2016р., виходячи з грошового забезпечення, визначеного у відповідності до Постанови №988 від 11.11.2015р.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 27 січня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
19 лютого 2020 року до відділу документального забезпечення суду надійшов відзив на адміністративний позов від Голови ліквідаційної комісії УМВС України в Житомирській області, відповідно до змісту якого просять у задоволенні позову відмовити. Зазначають, що на підставі рішень у справах №806/2073/15, 806/1914/17, 0640/4568/18, 240/8048/19, 806/2497/17 УМВС України в Житомирській області з січня 2015 року по червень 2019 року ОСОБА_1 нараховувалось та виплачувалось грошове забезпечення, з якого утримувався податок з доходів фізичних осіб, військовий збір та єдиний соціальний внесок (єдиний соціальний внесок утримувався згідно чинного законодавства лише із сум, нарахованих та виплачених у 2015 році). Разом з тим, за період з червня 2019 по грудень 2019 грошове забезпечення ОСОБА_1 не виплачувалось у зв'язку з тим, що на даний час кошти від МВС України на вказані цілі не надходили, а також рішення суду набрало законної сили 17.12.2019 у справі 240/8048/19. Виплата грошового забезпечення ОСОБА_1 за 2015 по червень 2019 період підтверджується листом 05.02.2020 №8зі/29. Вказує на те, що позовна вимога ОСОБА_1 про компенсацію за невикористані щорічні та додаткові відпустки також не підлягає задоволенню. Наголошує, що на виконання рішень у справах №806/2073/15, 806/1914/17, 0640/4568/18, 240/8048/19 УМВС України в Житомирській області ОСОБА_1 були надані щорічні та додаткові відпустки за 2014, 2015, 2016, 2018 та 2019 рік. Відповідно до наказу УМВС України в Житомирській області №5 о/с від 21.03.2017 на виконання постанови Житомирського апеляційного адміністративного суду від 07.03.2017 у справі №806/2073/15 ОСОБА_1 надано невикористані відпустки з урахуванням 35 діб за 2014 рік, 35 діб за 2015 рік, 35 діб за 2016 рік. Відповідно до наказу УМВС України в Житомирській області №4 о/с від 27.03.2019 на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 04.03.2019 у справі №0640/4568/18 ОСОБА_1 надано невикористану відпустку з урахуванням 42 доби за 2018 рік. Разом з цим, вказують, що порядок нарахування та виплати грошового утримання працівників міліції визначено Постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", наказом МВС від 31 грудня 2007 року № 499 "Про впорядкування структури та умов грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ", зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 12 березня 2008 року за № 205/14896 (втратив чинність на підставі наказу МВС України від 31.10.2016 № 1131, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21 листопада 2016 р. за № 1503/29633) (а.с.29-46).
У відповідності до положень частини п'ятої статті 262, частини першої статті 263 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Згідно з частиною четвертою статті 243 КАС України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Частиною п'ятою статті 250 КАС України встановлено, що датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що згідно наказу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області від 10.12.2019 року №14 о/с "По особовому складу" капітана міліції ОСОБА_1 , старшого слідчого відділення розслідування дорожньо-транспортних пригод слідчого відділення розслідування дорожньо-транспортних пригод слідчого відділу Управління МВС України в Житомирській області згідно з п.9 розділу XI Закону України "Про Національну поліцію" і відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ за п.64 "з" звільнено з 11 грудня 2019 року у запас Збройних Сил (а.с.20) із проведенням повного розрахунку.
Не погоджуючись з розрахунком при його звільненні, позивач звернувся з даним позовом до суду та як на підтвердження порушення його прав посилається на листи відповідача, а саме:
- листом від 04 грудня 2018 року №158/105/05/26-2018 УМВС України в Житомирській області "Про виконання рішення суду" повідомлено позивача, що з 07.03.2017 по 22.06.2017 позивачу нараховувалось грошове забезпечення, виплата будь-якого грошового забезпечення у вказаний період не проводилась (а.с.8);
- листом УМВС України в Житомирській області від 11.09.2018 №П-534 лк/05/105/05/12-2018 повідомлено, що ліквідаційна комісія УМВС України в Житомирській області не наділена повноваженнями надати ОСОБА_1 чергову оплачувану відпустку за 2017 та 2018 роки, з виплатою матеріальної допомоги на оздоровлення (а.с.11);
- листом від 17.05.2019 №4зі/МС/05/26-2019 УМВС України в Житомирській області повідомлено, що витяг з наказу УМВС України в Житомирській області № 4 о/с від 27.03.2019 та трудову книжку з записом про поновлення на посаді вручено 11.05.2019, що підтверджується власноруч розпискою. Грошове забезпечення у період з 04.03.2019 по день звільнення 11.05.2019 (в тому числі по 13.05.2019 згідно запиту) не виплачувалось. У період часу з 04.03.2019 по день звільнення 11.05.2019 (втому числі по 13.05.2019 згідно запиту) ОСОБА_1 не являвся штатним працівником УМВС України в Житомирській області (Житомирського МВ). Будь-яких посадових прав та обов'язків за посадою старшого слідчого відділу розслідування ДТП Житомирського МВ УМВС України в Житомирській області, на якій позивач був поновлений згідно постанови Житомирського апеляційного адміністративного суду від 04.03.2019 у справі № 0640/4568/18, ОСОБА_1 не мав (а.с.18);
- листом УМВС України в Житомирській області від 06.12.2019 №19зі/лк/26-2019 повідомлено, що витяг з наказу УМВС України в Житомирській області № 1 1 о/с віл 04.10.2019 та трудову книжку з записом про поновлення на посаді вручене 27.11.2019, що підтверджується власноруч розпискою. Грошове забезпечення у період з 10.09.2019 по 27.11.2019 не виплачувалось. У період часу з 10.09.2019 по 27.1 1.2019, а також на даний час ОСОБА_1 не являється штатним працівником УМВС України в Житомирській області (Житомирського МВ). Будь-яких посадових прав та обов'язків за посадою старшого слідчого відділу розслідування ДТП Житомирського МВ УМВС України в Житомирській області, на якій був поновлений згідно рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 10.09.2019 у справі №240/8048/19, ОСОБА_1 не мав (а.с.21).
Дослідивши матеріали справи, суд зазначає.
Статтею 129-1 Конституції України проголошено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Частиною другою статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 №1402-VIII визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.
Положеннями статті 14 КАС України встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Частиною четвертою статті 78 КАС України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 звертався до Житомирського окружного адміністративного суду із позовом до Житомирського міського відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області (далі - Житомирський МВ УМВС України в Житомирській області), Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області (далі - УМВС України в Житомирській області), який, уточнюючи та доповнюючи позовні вимоги просив: визнати незаконним та скасувати наказ УМВС України в Житомирській області №542 о/с від 17 червня 2014 року про притягнення до дисциплінарної відповідальності старшого слідчого ВР ДТП СВ Житомирського МВ УМВС України в Житомирській області капітана міліції ОСОБА_1 ; визнати незаконним та скасувати наказ начальника Житомирського МВ УМВС України в Житомирській області №67 від 27 січня 2015 року "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників Житомирського МВ УМВС України" в частині клопотання перед керівництвом УМВС щодо звільнення позивача із займаної посади; визнати незаконним та скасувати наказ УМВС України в Житомирській області №96 о/с від про звільнення ОСОБА_1 з посади старшого слідчого ВР ДТП СВ Житомирського МВ УМВС України в Житомирській області та призначення на посаду старшого дільничного Ємільчинського РВ УМВС України в Житомирській області; поновити ОСОБА_1 на попередню посаду старшого слідчого ВР ДТП СВ Житомирського МВ УМВС України в Житомирській області; визнати незаконним та скасувати наказ №815 від 22 червня 2015 року про притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення; визнати незаконним та скасувати наказ УМВС України в Житомирській області №172 о/с від 3 липня 2015 року про звільнення з органів внутрішніх справ на підставі пункту "є" статті 64 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом ОВС України (за порушення дисципліни); визнати незаконним та скасувати наказ №234 від 31 серпня 2015 про внесення змін до пункту наказу УМВС №172 від 3 липня 2015 року; стягнути з УМВС України в Житомирській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 10 квітня 2015 року по день поновлення на попередній роботі; зобов'язати УМВС України в Житомирській області надати ОСОБА_1 щорічну відпустку за 2014 рік та за 2015 - 2016 роки; стягнути з УМВС України в Житомирській області на користь ОСОБА_1 10000 грн. моральної шкоди та понесені витрати на юридичну допомогу в сумі 1000 грн 00 коп..
Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 07.03.2017 у справі №806/2073/15 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "12" грудня 2016 р. скасовано та прийнято нову постанову. Позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано незаконним та скасовано наказ УМВС України в Житомирській області №542 ос від 17 червня 2014 року про притягнення до дисциплінарної відповідальності старшого слідчого ВР ДТП СВ Житомирського МВ УМВС України в Житомирській області капітана міліції ОСОБА_1 . Визнано незаконним та скасовано наказ начальника Житомирського МВ УМВС України в Житомирській області №67 о/с від 27.01.2015 року "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників Житомирського МВ УМВС України" в частині клопотання перед керівництвом УМВС щодо звільнення ОСОБА_1 з займаної посади. Визнано незаконним та скасовано наказ УМВС України в Житомирській області №96 ос від 10 квітня 2015 року про звільнення ОСОБА_1 з посади старшого слідчого ВР ДТП СВ Житомирського МВ УМВС України в Житомирській області та призначення на посаду старшого дільничного Ємільчинського РВ УМВС України в Житомирській області. Поновлено ОСОБА_1 на попередню посаду старшого слідчого ВР ДТП СВ Житомирського МВ УМВС України в Житомирській області. Визнано незаконним та скасовано наказ УМВС України в Житомирській області №815 ос від 22 червня 2015 року про притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з ОВС, наказ №172 о/с від 03 липня 2015 року про звільнення з органів внутрішніх справ на підставі п."е" ст.64 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом ОВС України (за порушення дисципліни), та наказ №234 від 31.08.2015 року про внесення змін до пункту наказу УМВС №172 о/с від 03.07.2015 року. Зобов'язано УМВС України в Житомирській області надати ОСОБА_1 щорічну відпустку за 2014 рік, 2015 рік та 2016 рік. Стягнуто з УМВС України в Житомирській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 10 квітня 2015 року по день ухвалення судового рішення - 07.03.2017 року в сумі 58170 грн. В решті позову - відмовлено (моральна шкода та відшкодування витрат).
Встановлено, що на виконання постанови Житомирського апеляційного адміністративного суду від 07.03.2017 №806/2073/15 головою ліквідаційної комісії УМВС України у Житомирській області винесено наказ №5 о/с від 21.03.2017, яким, зокрема: поновлено капітана міліції ОСОБА_1 (М-185816) на посаді старшого слідчого відділення розслідування дорожньо-транспортних пригод слідчого відділу Житомирського міського відділу, з 10.04.2015; поновлено капітана міліції ОСОБА_1 (М-185816) на посаді старшого слідчого відділення розслідування дорожньо-транспортних пригод слідчого відділу Житомирського міського відділу, з 07.03.2015; на виконання постанови Житомирського апеляційного адміністративного суду від 07.03.2017 №806/2073/15 надано невикористані відпустки за 2014, 2015, 2016 роки капітанові міліції ОСОБА_1 (М-185816) старшому слідчому відділення розслідування дорожньо-транспортних пригод слідчого відділу Житомирського міського відділу на 105 діб (з урахуванням 35 діб за 2014 рік, 35 діб за 2015 рік, 35 діб за 2016 рік), з 07.03.2015 по 22.06.2017 (а.с.47).
Управлінням МВС України в Житомирській області в повному обсязі виконано постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 07.03.2017 у адміністративній справі № 806/2073/15, що підтверджується постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Житомирській області від 17.07.2017 року про закінчення виконавчого провадження ВП 54050595 (а.с.50-51).
ОСОБА_1 звертався з позовом до Головного управління Національної поліції в Житомирській області, Ліквідаційної комісії Житомирського міськвідділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області, Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області із позовом, в якому просить: визнати незаконним та скасувати наказ голови Ліквідаційної комісії УМВС України в Житомирській області №13 о/с від 22.06.2017 про звільнення з 22.06.2017 капітана міліції ОСОБА_1 з посади старшого слідчого відділення розслідування ДТП СВ Житомирського МВ УМВС України в Житомирській області у запас Збройних Сил за пунктом 64 "г" Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом ОВС України; визнати незаконним та скасувати наказ голови Ліквідаційної комісії УМВС України в Житомирській області №5 о/с від 21.03.2017; поновити ОСОБА_1 на публічній службі в органах внутрішніх справ України; зобов'язати Ліквідаційну комісію УМВС України в Житомирській області прийняти рішення про присвоєння ОСОБА_1 чергового спеціального звання "майор міліції" з моменту закінчення встановленого строку вислуги в попередньому званні "капітан міліції" - 28.09.2015, відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29.07.1991 №114; зобов'язати Головне управління Національної поліції у Житомирській області розглянути заяву ОСОБА_1 від 15.03.2017, рапорт від 16.06.2017 та прийняти ОСОБА_1 на службу в органи Національної поліції в Житомирській області за аналогічною посадою, що заміщується, у відповідності до п.9 "Прикінцевих та перехідних положень" Закону України "Про національну поліцію" (враховуючи невиконання рішення Житомирського апеляційного адміністративного суду №806/2073/15 від 07.03.2017 щодо поновлення ОСОБА_1 на публічній службі); стягнути з Ліквідаційної комісії УМВС України у Житомирській області та Ліквідаційної комісії Житомирського міськвідділу УМВС України в Житомирській області на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення з 07.03.2017 по 22.06.2017 (з дотриманням ст.8 Закону України "Про державний бюджет України на 2017 рік" від 21.12.2016 № 1801-VIII); стягнути з Ліквідаційної комісії УМВС України в Житомирській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 22.06.2017 по день ухвалення судового рішення; зобов'язати відповідачів надати ОСОБА_1 щорічну оплачувану відпустку за 2014, 2015, 2016, 2017 рік з виплатою матеріальної допомоги на оздоровлення (враховуючи невиконання відповідачами рішення Житомирського апеляційного адміністративного суду №806/2073/15 від 07.03.2017 щодо надання відпустки у відповідності до ст.115 КЗпП України, ст.10, ч.1 ст.21 Закону України "Про відпустки" та параграфу 2 ст.7 Конвенції про оплачувані відпустки №132); зобов'язати відповідачів видати мені службове посвідчення (у відповідності до наказу МВС №111 від 18.02.2016 "Про організацію виготовлення та видачі службових посвідчень у МВС України").
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 23 серпня 2018 року у справі №806/1914/17 позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ голови ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області №13 о/с від 22.06.2017 про звільнення з 22 червня 2017 року капітана поліції ОСОБА_1 з посади старшого слідчого відділення розслідування ДТП СВ Житомирського МВ УМВС України в Житомирській області. Поновлено ОСОБА_1 на попередню посаду старшого слідчого відділення розслідування ДТП СВ Житомирського МВ УМВС України в Житомирській області. Стягнуто з Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 22 червня 2017 року по день ухвалення судового рішення, 23 серпня 2018 року, в розмірі 25 026,80 грн (двадцять п'ять тисяч двадцять шість гривень вісімдесят копійок. В решті позовних вимог - відмовлено.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду апеляційні скарги ОСОБА_1 , Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області залишено без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 23 серпня 2018 року - без змін.
Постановою Верховного Суду від 26.02.2020 рішення судів першої і другої інстанції були скасовані в частині розміру стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу і направлено на новий розгляд.
На виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 23.08.2018 №806/1914/17 головою Ліквідаційної комісії УМВС України у Житомирській області винесено наказ №14 о/с від 11.09.2018, яким поновлено капітана міліції ОСОБА_1 (М-185816) в органах внутрішніх справ на посаді старшого слідчого відділення розслідування дорожньо-транспортних пригод слідчого відділу Житомирського міського відділу Управління МВС України в Житомирській області, з 22 червня 2017 року (а.с.52). Судове рішення набрало законної сили 15 січня 2019 р.
Крім того, судом з'ясовано, що у вересні 2017 року ОСОБА_1 звертався до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Ліквідаційної комісії Житомирського міського відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області про стягнення грошової допомоги у розмірі 32869,32 грн., з врахуванням розміру мінімальної заробітної плати встановленої Законом України "Про державний бюджет України на 2017 рік".
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 19 липня 2018 року у справі № 806/2497/17 позовні вимоги задоволено частково. Зобов'язано Ліквідаційну комісію Житомирського міського відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України здійснити нарахування та виплату позивачу грошового забезпечення за період з 07.03.2017 до 22.06.2017 та одноразової грошової допомоги при звільненні, виходячи із розміру посадового окладу 3200 грн.. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26 грудня 2018 року у справі №806/2497/17 апеляційну скаргу Ліквідаційної комісії Житомирського міського відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області задоволено. Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 19 липня 2018 року скасовано. Ухвалено нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
ОСОБА_1 звертався до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив зобов'язати Ліквідаційну комісію УМВС України в Житомирській області здійснити виправлення записів в трудовій книжці ОСОБА_1 (у зв'язку з виявленими та неточними відомостями про роботу); зобов'язати Ліквідаційну комісію УМВС України в Житомирській області керуючись ст. 77-2 КЗпП, п. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", ст. 16-2 Закону України "Про відпустки" видати наказ, яким ОСОБА_1 (як учаснику бойових дій ) невикористані додаткові відпустки із збереженням заробітної плати тривалістю 28 календарних днів (з урахуванням 14 діб за 2015 рік та 14 діб за 2016 рік) - відразу після закінчення відбуття невикористаних щорічних відпусток за 2014, 2015, 2016 рік (обов'язково надавши позивачу його копію); стягнути з Ліквідаційної комісії УМВС України в Житомирській області на користь позивача компенсацію втрати частини заробітної плати у зв'язку з затримкою термінів її виплати з дня порушення цих строків до моменту погашення відповідачем заборгованості зі сплати заробітної плати ;
Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2017 року у справі №806/1093/17 позов задоволено частково. Зобов'язано ліквідаційну комісії УМВС України в Житомирській області внести зміни до запису № 2 трудової книжки ОСОБА_1 в частині дати поновлення на службі в органах внутрішніх справ, а саме: замінити дату 07.03.2015 на 13.07.2015. В решті позовних вимог - відмовлено.
Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 09 листопада 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "29" серпня 2017 р. без змін.
ОСОБА_1 звертався до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом в якому просив: визнати незаконним та скасувати наказ голови ліквідаційної комісії УМВС України в Житомирській області № 15 о/с від 13.09.2018 про звільнення з органів внутрішніх справ з 13.09.2018 капітана міліції ОСОБА_1 , старшого слідчого відділення розслідування дорожньо-транспортних пригод слідчого відділу Житомирського міського відділу Управління МВС України в Житомирській області у запас Збройних Сил (із поставленням на військовий облік) згідно з пунктом 64 "г" Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ; поновити ОСОБА_1 на попередню посад старшого слідчою відділення розслідування ДТП СВ Житомирського МВ УМВС України в Житомирській області; стягнути з УМВС України в Житомирській області (в особі її ліквідаційної комісії) на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 13.09.2018 по день ухвалення судового рішення; зобов'язати Головне управління Національної поліції в Житомирській області розглянути заяву ОСОБА_2 від 27.08.2018 та прийняти його на службу до поліції, за аналогічною посадою, що заміщується, у відповідності до пункту 9 Розділу XI "Прикінцевих та перехідних положень" Закону України "Про Національну поліцію" у ГУ НП в Житомирській області і видати з цього приводу відповідний наказ; зобов'язати УМВС України в Житомирській області (в особі ліквідаційної комісії) та Житомирський МВ УМВС України в Житомирській області (в особі ліквідаційної комісії) надати ОСОБА_2 щорічну оплачувану відпустку за 2018 рік з виплатою матеріальної допомоги на оздоровлення (у відповідності до ст. 115 КЗпП. ст. 10. ч.І ст. 21 ЗУ "Про відпустки" та параграфу 2 ст. 7 Конвенції про оплачувані відпуски №132).
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду у справі № 0640/4568/18 від 04 березня 2019 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ голови ліквідаційної комісії УМВС України в Житомирській області №15о/с від 13.09.2018 про звільнення з органів внутрішніх справ з 13.09.2018 капітана міліції ОСОБА_1 , старшого слідчого відділення розслідування дорожньо-транспортних пригод слідчого відділу Житомирського міського відділу Управління МВС України в Житомирській області у запас Збройних Сил (із поставленням на військовий облік) згідно з пунктом 64 "г" Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ. Поновлено ОСОБА_1 на попередню посад старшого слідчою відділення розслідування ДТП СВ Житомирського МВ УМВС України в Житомирській області. Стягнуто з УМВС України в Житомирській області (в особі її ліквідаційної комісії) на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 13.09.2018 по день ухвалення судового рішення в сумі 14542 (чотирнадцять тисяч п"ятсот сорок дві) грн 60 коп. Зобов'язано УМВС України в Житомирській області (в особі ліквідаційної комісії) та Житомирський МВ УМВС України в Житомирській області (в особі ліквідаційної комісії) надати ОСОБА_1 щорічну оплачувану відпустку за 2018 рік з виплатою матеріальної допомоги на оздоровлення. В решті позовних вимог відмовлено.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2019 року у справі № 0640/4568/18 апеляційні скарги ОСОБА_1 , Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області в особі ліквідаційної комісії залишено без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 04 березня 2019 року - без змін.
На виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 04 березня 2019 року у справі №0640/4568/18, наказом голови Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області "По особовому складу" від 27 березня 2019 року №4 о/с: скасовано наказ Управління МВС України в Житомирській області від 13 вересня 2018 року №15 о/с про звільнення з органів внутрішніх справ у запас Збройних сил капітана міліції ОСОБА_1 (М-185816), старшого слідчого відділення розслідування дорожньо-транспортних пригод слідчого відділу Житомирського міського відділу Управління МВС України в Житомирській області, з 13 вересня 2018 року; поновлено капітана міліції ОСОБА_1 (М-185816) в органах внутрішніх справ на посаді старшого слідчого відділення розслідування дорожньо-транспортних пригод слідчого відділу Житомирського міського відділу Управління МВС України в Житомирській області, з 13 вересня 2018 року; надано чергову відпустку за 2018 рік капітану міліції ОСОБА_1 (М-185816), старшому слідчому відділення розслідування дорожньо-транспортних пригод слідчого відділу Житомирського міського відділу Управління МВС України в Житомирській області, на 42 доби (з урахуванням 2 святкових днів), з 28 березня по 08 травня 2019 року (а.с.53).
Управлінням МВС України в Житомирській області в повному обсязі виконано постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 04 березня 2019 року згідно постанови Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області від 09.12.2019 року ВП №59566681 (а.с.55).
ОСОБА_1 звертався до Житомирського окружного адміністративного суду із позовом, в якому просив: визнати незаконним та скасувати наказ голови ліквідаційної комісії УМВС України в Житомирській області № 7 о/с від 11.05.2019 про звільнення з органів внутрішніх справ з 11.05.2019 капітана міліції ОСОБА_1 , старшого слідчого відділення розслідування дорожньо-транспортних пригод слідчого відділу Житомирського міського відділу Управління МВС України в Житомирській області у запас Збройних Сил (із поставленням на військовий облік) згідно з пунктом 64 "г" Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ; поновити ОСОБА_1 на попередню посаду старшого слідчого відділення розслідування ДТП СВ Житомирського МВ УМВС України в Житомирській області; стягнути з УМВС України в Житомирській області (в особі ії ліквідаційної комісії) на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 11.05.2019 по день ухвалення судового рішення; зобов'язати Головне управління Національної поліції в Житомирській області розглянути заяву ОСОБА_1 від 02.05.2019 та прийняти його на службу до поліції, за аналогічною посадою, що замішується, у відповідності до пункту 9 Розділу XI "Прикінцевих та перехідних положень" Закону України "Про Національну поліцію" у ГУ НП в Житомирській області і видати з цього приводу відповідний наказ; пункту 9 Розділу XI "Прикінцевих та перехідних положень" Закону України "Про Національну поліцію" у ГУ НП в Житомирській області і видати з цього приводу відповідний наказ; зобов'язати УМВС України в Житомирській області (в особі ліквідаційної комісії) надати ОСОБА_1 щорічну оплачувану відпустку за 2019 рік, з виплатою матеріальної допомоги на оздоровлення (у відповідності до ст. 115 КЗпП. ст. 10, ч.1 ст. 21 ЗУ "Про відпустки" та параграфу 2 ст. 7 Конвенції про оплачувані відпуски №132); зобов'язати УМВС України в Житомирській області (в особі ліквідаційної комісії) керуючись ст. 77-2 КЗпП, п. 12 ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", ст. 16-2 Закону України "Про відпустки" надати ОСОБА_1 (як учаснику бойових дій) щорічні (додаткові) відпустки зі збереженням заробітної плати (грошового забезпечення) тривалістю 28 календарних днів (з урахуванням 14 діб за 2018 рік та 14 діб за 2019 рік).
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2019 року у справі № 240/8048/19 позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ голови Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області №7 о/с від 11 травня 2019 року про звільнення з органів внутрішніх справ з 11 травня 2019 року капітана міліції ОСОБА_1 , старшого слідчого відділення розслідування дорожньо-транспортних пригод слідчого відділу Житомирського міського відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області у запас Збройних Сил (із поставленням на військовий облік) згідно з пунктом 64 "г" Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ.
Поновлено ОСОБА_1 на попередню посаду старшого слідчого відділення розслідування дорожньо-транспортних пригод слідчого відділу Житомирського міського відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області.
Стягнуто з Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області в особі її ліквідаційної комісії на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 11 травня 2019 року по день ухвалення судового рішення, 10 вересня 2019 року у розмірі 5 036,16 грн (п'ять тисяч тридцять шість гривень шістнадцять копійок), із попереднім вирахуванням та утриманням усіх необхідних податків, зборів і обов'язкових платежів.
Зобов'язано Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області в особі її ліквідаційної комісії надати ОСОБА_1 щорічну оплачувану відпустку за 2019 рік, з виплатою матеріальної допомоги на оздоровлення (у відповідності до статті 115 КЗпП України, ст. 10, ч.1 ст. 21 ЗУ "Про відпустки" та параграфу 2 статті 7 Конвенції про оплачувані відпуски №132.
Зобов'язано Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області в особі її ліквідаційної комісії, керуючись ст. 77-2 КЗпП України, п. 12 ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", статті 16-2 Закону України "Про відпустки" надати ОСОБА_1 (як учаснику бойових дій) щорічну (додаткову) відпустку зі збереженням заробітної плати (грошового забезпечення) за 2019 рік. У решті заявлених вимог відмовлено.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2019 року у справі № 240/8048/19 апеляційні скарги ОСОБА_1 та Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області в особі ліквідаційної комісії залишено без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2019 року - без змін.
На виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2019 року, винесеного у справі №240/8048/19 скасовано наказ Управління МВС України в Житомирській області від 11 травня 2019 року № 7 о/с про звільнення з органів внутрішніх справ у запас Збройних Сил капітана міліції ОСОБА_1 (М-185816), старшого слідчого відділення розслідування дорожньо-транспортних пригод слідчого відділу Житомирського міського відділу Управління МВС України в Житомирській області, з 11 травня 2019 року; поновлено капітана міліції ОСОБА_1 (М-185816) в органах внутрішніх справ на посаді старшого слідчого відділення розслідування дорожньо-транспортних пригод слідчого відділу Житомирського міського відділу Управління МВС України в Житомирській області, з 12 травня 2019 року; надано чергову відпустку за 2019 рік капітанові міліції ОСОБА_1 (М-185816), старшому слідчому відділення розслідування дорожньо-транспортних пригод слідчого відділу Житомирського міського відділу УМВС України в Житомирській області, на 41 добу (з урахуванням 1 святкового дня), з 04 жовтня по 13 листопада 2019 року (а.с.56).
Постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Центрально - Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) відкрито виконавче провадження від 20.01.2020 ВП№61011202 (а.с.57).
Щодо позовних вимог про стягнення з Управління МВС України в Житомирській області (в особі ліквідаційної комісії) на користь ОСОБА_1 , грошового забезпечення у сумі 55600,32 гривень, відповідно до вимог чинного законодавства, за періоди часу з 07.03.2017 по 22.06.2017, з 23.08.2018 по 13.09.2018, з 04.03.2019 по 11.05.2019, з 10.09.2019 по 11.12.2019, то суд зазначає наступне.
Відповідно до грошового атестата Житомирського міського відділу України в Житомирській області №1732/29 посадовий оклад ОСОБА_1 850,00 грн., оклад за спеціальним званням 120,00 грн., відсоткова надбавка за вислугу років у розмірі 242,50 грн. Вислуга станом на 22.06.2017 року 13 років 09 місяців 21 днів (а.с.59).
Згідно довідки від 02.08.2017 №1303/29/01-2017 встановлено, що за період з 07.03.2017 по 22.06.2017 нараховано грошове забезпечення в сумі 4291,99 грн. та одноразову грошову допомогу при звільненні в сумі 7881,25 грн. Загальна сума нарахувань складає 12173,24 грн. Виплата нарахованої суми проведена 31 липня 2017 року платіжним дорученням після відрахувань із неї обов'язкових податків та зборів. Сума до виплати склала 11990,63 грн.(а.с.62).
Кошти в сумі 11990,63 грн перераховані на картковий рахунок ОСОБА_1 , про що свідчить копія платіжного доручення № 19 від 28.07.2017 (а.с.61).
Стосовно періоду з 23.08.2018 по 13.09.2018, то відповідно до відомості з нарахування грошового забезпечення поновленому на службі за рішенням Житомирського окружного адміністративного суду ОСОБА_1 за період з 24.08.2018 по 13.09.2018 нараховано 1704,58 грн. до виплати 1422,90 грн. (а.с.68 на звороті) та виплачено відповідно до платіжного доручення №104 від 23.10.2018р.
Стосовно періоду з 04.03.2019 по 11.05.2019, то згідно відомості з донарахування грошового забезпечення поновленому на службі за рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 04.03.2019 у справі №0640/4568/18 ОСОБА_1 за період з 05.03.2019 по 11.05.2019 нараховано 2806,74 грн до сплати 2764,64 грн (а.с.67 на звороті). Згідно відомості з нарахування допомоги на оздоровлення за рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 04.03.2019 року ОСОБА_1 нараховано 1261,00 грн.(а.с.68) та виплачено платіжним дорученням №47 від 27.05.2019
Щодо періоду з 10.09.2019 по 11.12.2019, то суд на підставі листів № 376зі/29 від 15.01.2020 та №14зі/29 від 13.02.2020 грошове забезпечення не виплачено (а.с.72, 76).
В постанові від 26.02.2020 у справі №806/1914/17 за позовом ОСОБА_1 до ГУ НП в Житомирській області, Ліквідаційної комісії Житомирського МВ УМВС в Житомирській області Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суд вказав, що при вирішенні питання про порядок обчислення належного до виплати ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу спеціальним нормативно-правовим актом для унормування порядку нарахування і виплати грошового забезпечення поліцейських є Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантами вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання №260 від 06.04.2016 (далі Порядок №260).
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ст.242 ч.5 КАС України).
Зазначений Порядок розроблений відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" з метою впорядкування структури та умов грошового забезпечення поліцейських.
Постановою КМУ від 11.112015 року № 988 визначено, що грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Відповідно до п. 2 розділу 2 розмір посадового окладу поліцейському встановлюється наказом по особовому складу одночасно з призначенням на відповідну штатну посаду.
Так, судом встановлено, що станом на день звільнення, 10 квітня 2015 року, посадовий оклад ОСОБА_1 850,00 грн., оклад за спеціальним званням 120,00 грн., відсоткова надбавка за вислугу років у розмірі 242,50 грн., що підтверджується грошовим атестатом №1732/29 (а.с.59).
Інших документів, якими б встановлювались інші розміри грошового забезпечення ОСОБА_1 суду не надано.
Пунктом 9 розділу 1 Порядок №260 визначено, що при виплаті поліцейським грошового забезпечення за неповний місяць розмір виплати за кожний календарний день визначається шляхом ділення суми грошового забезпечення за повний місяць на кількість календарних днів у місяці, за який здійснюється виплата.
Поліцейським, звільненим зі служби в поліції, а потім поновленим на службі у зв'язку з визнанням звільнення незаконним, за час вимушеного прогулу з дня звільнення виплачуються всі види грошового забезпечення (в тому числі премія), які були їм визначені на день звільнення (п.6 розділу 3 Порядку №260).
Рішенням по справі №806/2073/15 (вступило в законну силу) встановлено, що середньоденний заробіток ОСОБА_1 складає 84,55 грн.
Період з 07.03.2017 по 22.06.2017 містить 107 календарних днів, отже виплаті за цей період підлягало 9047 грн. Згідно довідки від 02.08.2017 №1303/29/01-2017 нараховано грошове забезпечення в сумі 4291,99 грн. та вказана сума виплачена 31 липня 2017 року платіжним дорученням №19 від 28.07.2017 (а.с.61, 62).
Отже, за період з 07.03.2017 по 22.06.2017 підлягає доранахуваню та виплаті ОСОБА_1 4755 грн (9047 грн. - 4247,99 грн) із відрахуванням обов"язкових податків і зборів.
У періоді з 23.08.2018 по 13.09.2018 - 22 календарні дні і виплаті підлягало 1861 грн. Відповідно до відомості з нарахування грошового забезпечення поновленому на службі за рішенням суду ОСОБА_1 нараховано 1704,58 грн. до виплати 1422,90 грн. (а.с.89, 90) та виплачено відповідно до платіжного доручення №104 від 23.10.2018р.
Тому, за період з 23.08.2018 по 13.09.2018 підлягає доранахуваню та виплаті ОСОБА_1 439 грн (1861 грн. - 1422,90 грн) із відрахуванням обов"язкових податків і зборів.
У періоді з 04.03.2019 по 11.05.2019 - 68 календарних днів, а тому до виплати - 5750 грн. Стосовно цього періоду, то згідно відомості з донарахування грошового забезпечення поновленому на службі за рішенням ЖОАС ОСОБА_1 нараховано 2806,74 грн до сплати 2764,64 грн (а.с.67 на звороті) та виплачено платіжним дорученням №47 від 27.05.2019 (а.с.92).
Отже, за період з 04.03.2019 по 11.05.2019 позивачу підлягає доранахуваню та виплаті 2986 грн (5750 грн. - 2764,64 грн) із відрахуванням обов"язкових податків і зборів.
З 10.09.2019 по 11.12.2019 63 календарні дні і до виплати - 5327 грн. Так як за вказаний період не відбулось нарахування та виплата грошового забезпечення, то ОСОБА_1 необхідно нарахувати та виплатити 5327 грн. із відрахуванням обов"язкових податків і зборів.
Таким чином, враховуючи встановлені у справі обставини, суд приходить до висновку про необхідність частково задоволити вимоги позивача і стягнути з Управління МВС України в Житомирській області в особі ліквідаційної комісії грошове забезпечення за період з 07.03.2017 по 22.06.2017, з 23.08.2018 по 13.09.2018, з 04.03.2019 по 11.05.2019, з 10.09.2019 по 11.12.2019, з 23.08.2018 по 13.09.2018, з 04.03.2019 по 11.05.2019, з 10.09.2019 по 11.12.2019 в загальній сумі 13507 грн. (4755 + 439 + 2986 + 5327) із відрахуванням обов"язкових податків і зборів.
Щодо позовних вимог в частині стягнення з Управління МВС України в Житомирській області в особі ліквідаційної комісії на користь ОСОБА_1 57717,80 грн. компенсації за ненадання щорічних оплачуваних відпусток за період з 2014 року по 2019 рік, то суд зазначає наступне.
Так, Управлінням МВС України в Житомирській області в повному обсязі виконано постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 07.03.2017 у адміністративній справі № 806/2073/15, зокрема, в частині надання позивачу відпусток за 2014, 2015, 2016 рока у зв'язку з чим 17.07.2017 відділом примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Житомирській області винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП №54050595. ( а.с. 50-51).
Законність винесення постанову про закінчення виконавчого провадження ВП №54050595 було оскаржено позивачем у рамках адміністративної справи №806/2153/17. Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 11.08.2017 у справі №806/2153/17 відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 щодо визнання протиправною та скасування постанови відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Житомирській області про закінчення виконавчого провадження №54050595 від 17.07.2017. Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 11.10.2017, апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 11.08.2017 без змін.
На виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 04 березня 2019 року у справі №0640/4568/18, наказом голови Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області "По особовому складу" від 27 березня 2019 року №4 о/с надано чергову відпустку за 2018 рік капітану міліції ОСОБА_1 (М-185816), старшому слідчому відділення розслідування дорожньо-транспортних пригод слідчого відділу Житомирського міського відділу Управління МВС України в Житомирській області, на 42 доби (з урахуванням 2 святкових днів), з 28 березня по 08 травня 2019 року (а.с.53).
Управлінням МВС України в Житомирській області в повному обсязі виконано постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 04 березня 2019 року згідно постанови Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області від 09.12.2019 року ВП №59566681 (а.с.55).
На виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2019 року, винесеного у справі №240/8048/19 надано чергову відпустку за 2019 рік капітанові міліції ОСОБА_1 (М-185816), старшому слідчому відділення розслідування дорожньо-транспортних пригод слідчого відділу Житомирського міського відділу УМВС України в Житомирській області, на 41 добу (з урахуванням 1 святкового дня), з 04 жовтня по 13 листопада 2019 року (а.с.56).
Крім того, суд звертає увагу, що позовна вимога про зобов'язання УМВС України в Житомирській області в особі ліквідаційної комісії ОСОБА_1 щорічні оплачувані відпустки за 2014, 2015, 2016, 2017 рік з виплатою матеріальної допомоги на оздоровлення розглядалась у справі № 806/1914/17, у задоволенні вимоги відмовлено.
У відповідності до п.8 розділу 3 Порядку 3260 за невикористану відпустку поліцейським виплачується грошова компенсація відповідно до чинного законодавства.
Отже, з огляду на зазначене, позивачу були надані щорічні оплачувані відпустки за період з 2014 по 2019 роки, тому суд відмовляє у задоволенні вимоги про стягнення компенсації за ненадання щорічних оплачуваних відпусток.
Щодо вимоги про стягнення з Управління МВС України в Житомирській області (в особі ліквідаційної комісії) на користь ОСОБА_1 21321,86 гривень компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 2015 року по 2019 рік, відповідно до вимог чинного законодавства, суд зазначає наступне.
ОСОБА_1 є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 31 липня 2015 року.
Встановлено, що постановою ЖОАС від 29.08.2017 у справі № 806/1093/17 залишеною без змін 7ААС 09.11.2017, відмовлено ОСОБА_1 у наданні додаткової відпустки як учаснику АТО за 2015 та 2016 роки.
Також, встановлено, що позовна вимога про зобов'язання відповідача надати ОСОБА_1 як учаснику бойових дій щорічні (додаткові) відпустки зі збереженням заробітної плати за 2018 та 2019 роки розглядалась судом і рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2019 року, залишеним без змін Сьомим апеляційним адміністративним судом по справі №240/8048/19 задоволено щодо надання такої відпустки за 2019 рік.
Також, з матеріалів справи встановлено, що відповідно до наказу УМВС України в Житомирській області №11 о/с від 04.10.2019 на виконання рішення суду від 10.09.2019 у справі №240/8048/19 ОСОБА_1 надано невикористану відпустку з урахуванням 14 діб за 2019 рік.
Відтак, судом встановлено, що судами переглядались питання надання додаткової відпустки як учаснику бойових дій ОСОБА_1 у період 2015, 2016, 2018, 2019. З них було задоволено вимоги позивача та в подальшому надано такі відпустки за період 2015, 2016, 2019 роки, а тому позовні вимоги про стягнення компенсації за ці періоди підлягають відмові.
Щодо надання компенсації за невикористану відпустку як учасника АТО за 2017 рік, то суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 4 Закону України від 05 листопада 1996 року №504/96-ВР "Про відпустки" (надалі - Закон №504/96) установлюються такі види відпусток: 1) щорічні відпустки: основна відпустка (стаття 6 цього Закону); додаткова відпустка за роботу із шкідливими та важкими умовами праці (стаття 7 цього Закону); додаткова відпустка за особливий характер праці (стаття 8 цього Закону); інші додаткові відпустки, передбачені законодавством.
Відповідно до статті 16-2 Закону №504/96 учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності, особам з інвалідністю внаслідок війни, статус яких визначений Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", особам, реабілітованим відповідно до Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917 - 1991 років", із числа тих, яких було піддано репресіям у формі (формах) позбавлення волі (ув'язнення) або обмеження волі чи примусового безпідставного поміщення здорової людини до психіатричного закладу за рішенням позасудового або іншого репресивного органу, надається додаткова відпустка із збереженням заробітної плати тривалістю 14 календарних днів на рік.
Статтею 5 Закону України від 22 жовтня 1993 року №3551-XII "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (надалі - Закон №3551) передбачено, що учасниками бойових дій є особи, які брали участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, з'єднань, об'єднань всіх видів і родів військ Збройних Сил діючої армії (флоту), у партизанських загонах і підпіллі та інших формуваннях як у воєнний, так і у мирний час.
Учасникам бойових дій (статті 5, 6) надаються такі пільги, зокрема, використання чергової щорічної відпустки у зручний для них час, а також одержання додаткової відпустки із збереженням заробітної плати строком 14 календарних днів на рік (п. 12 ст. 12 Закону №3551).
Тому, суд зазначає, що норми Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" не обмежують та не припиняють право учасника бойових дій на отримання у рік звільнення виплати грошової компенсації за всі невикористані дні додаткової відпустки, право на яку набуто під час проходження військової служби в особливий період з моменту оголошення мобілізації.
Судом встановлено, що позивач, як учасник бойових дій, не використав додаткову відпустку у 2017 році, а отже набув право на отримання грошової компенсації за таку невикористану додаткову відпустку у зв'язку із звільненням зі служби.
Позиція суду узгоджується із правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 21 серпня 2019 року по справі №620/4218/18, які, відповідно ст.ст. 290, 291 КАС України як висновки по зразковій справі є обов'язковими для врахування судом при вирішенні типових справ.
Застосовуючи механізм належного захисту прав позивача та їх відновлення, користуючись повноваженнями, наданими ч.2 ст.9, ч. 2 ст.245 КАС України, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог у зв'язку з чим визнає протиправною бездіяльність Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області (в особі ліквідаційної комісії) щодо ненарахування та не виплати позивачу грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за 2017 рік та зобов'язати нарахувати та виплатити грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за 2017 рік виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення.
Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до пункту 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані. Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст. ст. 72-77, 242-246, 255, 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
вирішив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , інд.код: НОМЕР_2 ) до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області в особі ліквідаційної комісії (Старий Бульвар, 5/37, Житомир, 10008, ЄДРПОУ: 08592164) про визнати протиправною бездіяльність, стягнення коштів - задовольнити частково.
Визнати противоправною бездіяльність Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області в особі ліквідаційної комісії щодо не проведення повного розрахунку з ОСОБА_1 при його звільненні відповідно до вимог чинного законодавства.
Стягнути з Управління МВС України в Житомирській області в особі ліквідаційної комісії на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за період з 07.03.2017 по 22.06.2017, з 23.08.2018 по 13.09.2018, з 04.03.2019 по 11.05.2019, з 10.09.2019 по 11.12.2019, з 23.08.2018 по 13.09.2018, з 04.03.2019 по 11.05.2019, з 10.09.2019 по 11.12.2019 в загальній сумі 13507 грн. із відрахуванням обов"язкових податків і зборів.
Зобов'язати Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області в особі ліквідаційної комісії нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за 2017 рік, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з 11 грудня 2019 року.
В решті позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення суду складено у повному обсязі: 23 березня 2020 року.
Суддя О.Г. Попова