23 березня 2020 року Справа № 160/2120/20
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рищенка А.Ю., перевіривши матеріали адміністративного позову Офісу великих платників податків Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Фідея" про застосування арешту коштів на рахунках платника податків, -
21.02.2020 року Офіс великих платників податків Державної податкової служби звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Фідея", в якій просить:
- застосувати арешт коштів Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Фідея" на розрахункових рахунках згідно з довідкою.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.02.2020 адміністративний позов Офісу великих платників податків Державної податкової служби залишено без руху у зв'язку із недотриманням вимог ст. 160, 161 КАС України та надано строк для усунення недоліків.
Ухвалу суду від 24.02.2020 позивач отримав 10.03.2020, що підтверджується розпискою, яка наявна в матеріалах справи.
19.03.2020 представником Офісу великих платників податків Державної податкової служби до суду подано клопотання про відстрочення сплати судового збору та/або продовження строку на усунення недоліків. Заява обґрунтована неможливістю сплатити судовий збір.
Розглянувши клопотання про відстрочення сплати судового збору та/або продовження строку на усунення недоліків, суд зазначає, що означене клопотання не підлягає задоволенню, з огляду на нижченаведене.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до сплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Статтею 5 Закону України "Про судовий збір" встановлено пільги щодо сплати судового збору. При цьому, зазначена норма не звільняє від сплати судового збору юридичних осіб за подання адміністративного позову.
Отже, законодавцем на рівні Закону визначений обов'язок юридичних осіб сплачувати судовий збір.
У розумінні приписів ст. 8 Закону України "Про судовий збір" відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, звільнення його від сплати може мати місце за наявності виключних обставин та за певних умов.
Отже, вимогами чинного законодавства не передбачена можливість відстрочити позивачу - юридичній особі - суб'єкту владних повноважень сплату судового збору за підставами, які не визначені в ч. 1 ст. 8 зазначеного Закону.
Обставини фінансування бюджетної установи не є підставою для відстрочення або звільнення від сплати судового збору, встановленого законом.
Таким чином, підстав для задоволення клопотання Офісу великих платників податків Державної податкової служби про відстрочення сплати судового збору у суду немає.
У відповідності до ч. 2 ст. 169 КАС України, строк на усунення недоліків не може перевищувати десяти дений строк з моменту вручення ухвали.
Суд зазначає, що позивач в наданий строк не усунув недоліки позовної заяви.
Відповідно до ч. 2 ст. 121 КАС України, встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Продовжений може бути строк, лише в разі наявності для цього поважних підстав, які повинні бути підтвердженні відповідними доказами.
Розглядаючи клопотання, суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що клопотання не містить інформації щодо заходів, які вживаються позивачем з метою сплати судового збору, відтак, суд приходить до висновку, що з наведених в клопотанні аргументів не вбачається, що позивач в розумний строк матиме змогу виконати вимоги ухвали від 24.02.2020.
На підставі вищенаведеного, суд приходить до висновку, що в задоволенні клопотання про продовження процесуального строку для усунення недоліків позовної заяви слід відмовити.
Пунктом 1 частини 4 статті 169 КАС України визначено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
З огляду на викладене, адміністративний позов підлягає поверненню позивачу.
Керуючись ст.ст. 169, 243, 248 КАС України, суд,-
В задоволенні клопотання Офісу великих платників податків Державної податкової служби про відстрочення сплати судового збору - відмовити.
В задоволенні клопотання Офісу великих платників податків Державної податкової служби про продовження процесуального строку - відмовити.
Позовну заяву Офісу великих платників податків Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Фідея" про застосування арешту коштів на рахунках платника податків - повернути позивачеві.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати особі, яка її подала, разом із позовною заявою і доданими до неї документами не пізніше наступного дня після її постановлення.
Відповідно до статті 256 КАС України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 294-297 КАС України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень КАС України.
Суддя А. Ю. Рищенко