Україна
Донецький окружний адміністративний суд
20 березня 2020 р. Справа№200/1742/20-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Михайлик А.С. розглянув в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду за правилами спрощеного (письмового) позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Покровського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Покровського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення від 27.09.2019 про відмову в призначенні пенсії за віком, зобов'язання зарахувати до стажу роботи позивача період роботи з 16.11.1977 по 23.04.1983 на Донецькій фабриці іграшок та період перебування на обліку в Торезькому міському центрі зайнятості з 11.02.2003 по 05.02.2004; зобов'язання повторно розглянути заяву про призначення пенсії за віком та прийняти рішення із зарахуванням зазначених періодів роботи.
В обґрунтування вимог позивач зазначила протиправність неврахування відповідачем у складі страхового стажу періоди її роботи на Донецькій фабриці іграшок з 16.11.1977 по 23.04.1983 та період перебування на обліку в Торезькому міському центрі зайнятості з 11.02.2003 по 05.02.2004, зауважила на достатності наданих до заяви документів для врахування наведених періодів роботи у складі страхового стажу. Позивач зауважила на тому, що суд має приймати довідки, видані на території так званої «ДНР», оскільки вони є належними та допустимими доказами її зайнятості, під час їх оцінки підлягають застосуванню так звані «намібійські випадки» Міжнародного суду ООН, оскільки їх невизнання тягне серйозні порушення або обмеження прав громадян.
В наданому позові позивачем викладено клопотання про розгляд справи за її відсутності за правилами письмового провадження.
Відповідач проти задоволення заявлених позивачем вимог заперечував, підстави незгоди визначив в наданому до суду відзиві. За змістом відзиву позивачу відмовлено в призначенні пенсії через відсутність достатнього страхового стажу для призначення пенсії за віком. За змістом відзиву, надана позивачем трудова книжка містить записи № 1-7 про роботу на Донецькій фабриці іграшок в період з 16.11.1977 по 23.04.1983, проте відтиск печатки на записі про звільнення є нечітким. Крім цього, трудова книжка позивача містить записи щодо перебування позивача на обліку у Торезькому міському центрі зайнятості протягом 11 місяців 26 днів в період 11.02.2003 по 05.02.2004, водночас за даними реєстру застрахованих осіб позивач перебувала на обліку протягом 4 місяців 6 днів. Враховуючи наведене, зазначені періоди не враховувалися у складі страхового стажу під час вирішення питання про призначення пенсії за віком позивачу. В наданому відзиві відповідач зауважив на неможливості врахування документів, виданих на території так званої «ДНР», оскільки відповідно до Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», будь-які акти (рішення, документи), видані органами та /або посадовими особами на тимчасово окупованій території є недійсними та не створюють правових наслідків.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 19.02.2020 провадження у справі відкрито, справу призначено до розгляду у спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін.
Згідно з ч. 4 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання. Відповідно до ч. 5 ст. 250 цього Кодексу датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 . Згідно відомостей паспорту серії НОМЕР_2 , виданого Торезьким МВ УМВС України в Донецькій області 30.01.2002, зареєстрованим місцем проживання позивача є: АДРЕСА_1 . Згідно довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи № 1455-5000164474 від 24.07.2019 фактичним місцем проживання позивача є: АДРЕСА_2 .
24.07.2019 позивач звернулася до Покровського об'єднаного управління пенсійного фонду Донецької області (відповідач у справі) із заявою про призначення пенсії за віком. Згідно розписки-повідомлення позивачем на підтвердження страхового стажу до заяви додано трудову книжку НОМЕР_3 .
Рішенням № 1853 від 27.09.2019, прийнятим за наслідком розгляду заяви позивача про призначення пенсії від 24.07.2019, позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком. Згідно викладеного в рішенні, позивач має загальний страховий стаж 25 років 3 місяці 20 днів, якого недостатньо для призначення пенсії за віком. В рішенні зазначено, що до страхового стажу не зараховано період роботи на Донецькій фабриці іграшок в період з 16.11.1977 по 23.04.1983 через нечіткість відтиску печатки та період отримання допомоги по безробіттю від Торезького міського центру зайнятості з 11.02.2003 по 05.02.2004 через невідповідність тривалості отримання допомоги за даними трудової книжки інформації, наявній в реєстрі застрахованих осіб
ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ, ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначені Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV.
Громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж мають право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи (стаття 8 Закону № 1058).
Право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років при призначенні пенсії в період з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року мають особи за наявності страхового стажу не менше 26 років (ч.2 пункту 1 статті 26 Закону України № 1058).
Частиною 1 статті 44 Закону України № 1058 передбачено, що заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Відповідно до частини 3 цієї статі органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" затверджений Постановою правління Пенсійного фонду України 25 листопада 2005 року N 22-1, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за N 1566/11846.
Перелік документів, що додаються до заяви про призначення, перерахунок та поновлення пенсії визначений розділом 2 цього Порядку.
Підпунктом 2 пунктом 2.1 Порядку № 22-1 передбачено, що до заяви про призначення пенсії за віком додаються документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу).
Абзацом 5 пункту 2.1. цього Порядку передбачено, що період отримання допомоги по безробіттю підтверджується до 01 січня 2010 року на підставі записів у трудовій книжці, а починаючи з 01 січня 2010 року - довідкою із бази даних реєстру застрахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку.
Згідно пункту 4.1 Порядку орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою.
Не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України (пункт 4.3 Порядку).
Пунктом 4.2 цього Порядку передбачено право органу, що призначає пенсію, вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Пунктом 4.7 Порядку передбачено, що право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
В пункті 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (надалі за текстом Порядок № 637), також закріплено положення, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Порядок заповнення трудової книжки на період внесення записів про роботу позивача на Донецькій фабриці іграшок визначався Інструкцією про прядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах та організаціях, затвердженою постановою Держкомпраці СРСР від 20.06.1974 № 162.
Положеннями п. 2.2. цієї Інструкції передбачалося, що заповнення трудової книжки вперше здійснюється адміністрацією підприємства у присутності працівника не пізніше тижневого строку від дня прийняття на роботу. До трудової книжки вносяться відомості про працівника, відомості про роботу та відомості по нагороду та заохочення.
Пунктами 2.1.0 та 2 11 цієї Інструкції встановлювався порядок заповнення відомостей про працівника на першому (титульному) аркуші трудової книжки. Першу сторінку (титульний аркуш) трудової книжки підписує особа, відповідальна за видачу трудових книжок, ставиться печатка підприємства (печатка відділу кадрів), на якому вперше заповнювалася трудова книжка.
Пунктом 4.1. цієї Інструкції передбачено, що при звільненні працівника всі записи по роботу на підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства чи уповноваженої ним особи та печаткою відділу кадрів.
Як вбачається з наявних в матеріалах справи документів спір, що виник між сторонами, стосується наявності підстав для врахування у складі страхового стажу періоду роботи позивача на Донецькій фабриці іграшок в період з 16.11.1977 по 23.04.1983 та періоду отримання допомоги по безробіттю під час обліку в Торезькому міському центрі зайнятості з 11.02.2003 по 05.02.2004.
Згідно положень Закону України №1058 та Порядку підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, основним документом підтверджуючим страховий стаж є трудова книжка.
Трудова книжка ОСОБА_1 (позивача) серії БТ-І містить наступні записи щодо роботи на Донецькій фабриці іграшок:
16.11.1977 прийнята на роботу учнем збірника музичних іграшок та звукових приладів до цеху звукових приладів (запис 1);
24.05.1978 переведена учнем швеї-мотористки до швейного цеху (запис 2);
23.04.1983 звільнена за власним бажанням (запис 7).
Згідно записів 18-19 трудової книжки в період 11.02.2003 по 05.02.2004 позивач отримувала допомогу по безробіттю.
За змістом архівної довідки № 3275/01-44 від 12.12.2018 виданої Державним архівом так званої «Донецької народної республіки» відповідно до наказів директора ВАТ «Донецький завод іграшок» по особовому складу, особових карток Т-2 за 1983 рік позивач в період з 16.11.1977 по 23.04.1983 працювала на Донецькій фабриці іграшок. Ті ж самі відомості наявні в особовій картці № 5593 (типова форма Т-2), розпорядженні № 249 про припинення трудового договору від 23.04.1983, архівної виписки з наказу № 203К від 15.11.1977, копії яких додані позивачем до позову.
При вирішенні питання щодо правомірності неврахування до страхового стажу періоду роботи позивача з 16.11.1977 по 23.04.1983 суд виходить з наступного.
Вимогами Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою КМУ № 637 визначено, що у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших, ніж трудова книжка, документів.
Під час розгляду справи доводи відповідача щодо нечіткості відтиску печатки Донецької фабрики іграшок на запису про звільнення позивача з роботи знайшли своє підтвердження. Водночас, суд вважає, що в даному випадку на підставі ч. 3 ст. 44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» відповідач мав скористатися наявними в нього повноваженнями щодо отримання необхідної інформації для встановлення обґрунтованості записів про роботу позивача на Донецькій фабриці іграшок або витребувати в позивача або інших осіб відповідні документи.
Суд зауважує на тому, що довідки, видані державними органами так званої «Донецької народної республіки», під час вирішення питання про призначення позивачу пенсії не були у відповідача в наявності та не розглядалися.
Суд не приймає доводи відповідача про неможливість врахування довідок, отриманих позивачем на території так званої «Донецької народної республіки» з огляду на наступне. .
Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2014 року № 1085-р м. Донецьк відноситься до населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження. Указом Президента № 32/2019 від 07.02.2019, яким затверджені межі та перелік районів, міст, селищ і сіл, частин їх територій, тимчасово окупованих у Донецькій та Луганській областях, м. Донецьк віднесено до тимчасово окупованих.
У той же час, посилання відповідача на положення Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» є необґрунтованими та не приймаються судом, оскільки його статтею 3 передбачено, що для цілей цього Закону тимчасово окупованою територією визначається: 1) сухопутна територія Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, внутрішні води України цих територій; 2) внутрішні морські води і територіальне море України навколо Кримського півострова, територія виключної (морської) економічної зони України вздовж узбережжя Кримського півострова та прилеглого до узбережжя континентального шельфу України, на які поширюється юрисдикція органів державної влади України відповідно до норм міжнародного права, Конституції та законів України; 3) надра під територіями, зазначеними у пунктах 1 і 2 цієї частини, і повітряний простір над цими територіями.
Тобто, положення зазначеного закону не поширюються на м. Донецьк.
Слід також зазначити, що Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справах «Лоізіду проти Туречиини» (Loizidou v. Turkey, 18.12.1996, §45), «Кіпр проти Туреччини» (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001) та «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» (Mozer v. the Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016) визначив що "Зобов'язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de facto органів та інститутів [окупаційної влади] далеко від абсолютного. Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами, в тому числі й цим (ЄСПЛ). Вирішити інакше означало б зовсім позбавляти людей, що проживають на цій території, всіх їх прав щоразу, коли вони обговорюються в міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать».
Соціальний захист державою осіб, які мають право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, охоплює комплекс заходів, які здійснює держава в межах її соціально-економічних можливостей.
Тобто в розрізі даної справи за умови підтвердження необхідних для призначення (перерахунку) пенсії обставин, позивач наділений правом на відповідний соціальний захист з боку держави, яка в особі своїх органів не може відмовляти у його наданні з формальних підстав.
Враховуючи наявність в матеріалах справи додаткових документів, що підтверджують роботу позивача в період з 16.11.1977 по 23.04.1983 на Донецькій фабриці іграшок та нездійснення відповідачем жодних дій, спрямованих на встановлення обґрунтованості записів трудової книжки про роботу позивача в цей період, суд дійшов висновку про передчасність та необґрунтованість висновків про відсутність підстав для врахування наведеного періоду роботи у складі страхового стажу.
Що стосується неврахування у складі страхового стажу періоду отримання позивачем допомоги по безробіттю з 11.02.2003 по 05.02.2004 суд виходить із наступного.
За вказівкою п. 2.1. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління ПФУ № 22-1 від 25.11.2005, період отримання допомоги по безробіттю підтверджується до 01 січня 2010 року на підставі записів у трудовій книжці. В ході вирішенні питання про призначення позивачу пенсії відповідачем не встановлено недоліків оформлення записів №№ 18-19 трудової книжки НОМЕР_5 про отримання позивачем допомоги по безробіттю, отже зазначені записи трудової книжки є достатньою підставою для врахування періоду отримання позивачем цієї допомоги з 11.02.2003 по 05.02.2004 у складі страхового стажу.
Посилання відповідача про невідповідність періодів отримання позивачем допомоги по безробіттю, зазначеним в трудовій книжці відомостям, що наявні в реєстрі застрахованих осіб судом не приймаються, оскільки в даному випадку належним та допустимим доказом отримання позивачем допомоги по безробіттю до 2010 року є відомості трудової книжки. Відомості трудової книжки та відомості реєстру застрахованих осіб є самостійними джерелами визначення страхового стажу, пріоритету відомостей реєстру застрахованих осіб над відомостями трудової книжки чинним законодавством не встановлено.
Отже, період отримання позивачем допомоги по безробіттю з 11.02.2003 по 05.02.2004 не врахований позивачем у складі страхового стажу позивача протиправно.
Враховуючи висновки суду щодо безпідставності неврахування відповідачем у складі страхового стажу періоду зайнятості позивача з 16.11.1977 по 23.04.19863 та періоду отримання допомоги по безробіттю з 11.02.2003 по 05.02.2004, страховий стаж роботи позивача під час вирішення питання призначення пенсії визначений відповідачем невірно, що свідчить про необґрунтованість рішення про відмову в призначенні пенсії № 1853 від 27.09.2019 та наявність підстав для його скасування.
Заява позивача про призначення пенсії підлягає повторному перегляду із врахуванням висновків суду, викладених в цьому рішенні, зокрема, із вчиненням дій щодо витребування документів, підтверджуючих роботу позивача на Донецькій фабриці іграшок в період з 16.11.1977 по 23.04.1983 та зарахуванням до страхового стажу періоду отримання допомоги по безробіттю з 11.02.2003 по 05.02.2004.
Таким чином, вимоги позивача про зобов'язання відповідача розглянути заяву про призначення пенсії та зарахувати до стажу періоди роботи з 16.11.1977 по 23.04.1983 та з 11.02.2003 по 05.02.2004 підлягають задоволенню частково.
Відповідно до частин першої, третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Частиною 8 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у випадку якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
З огляду на таке, суд вважає за можливе покласти на відповідача витрати, пов'язані із розглядом цієї справи, а отже сплачений позивачем судовий збір у сумі 840,80 грн. при зверненні до суду підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
З огляду на викладене вище, на підставі положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 25 листопада 2005 року N 22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за N 1566/11846 та керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 9, 12, 15, 19, 22, 25, 32, 72, 76, 77, 79, 139, 194, 205, 241-243, 245, 246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Покровського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання рішення протиправним та скасування, зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Покровського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області № 1853 від 27.09.2019 про відмову в призначенні пенсії.
Зобов'язати Покровське об'єднане Управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком від 24.07.2019 із врахуванням висновків суду викладених в цьому рішенні: із вчиненням дій щодо витребування документів про роботу позивача на Донецькій фабриці іграшок в період з 16.11.1977 по 23.04.1983 та зарахуванням до страхового стажу періоду отримання ОСОБА_1 допомоги по безробіттю з 11.02.2003 по 05.02.2004.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути з бюджетних асигнувань Покровського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору в розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У відповідності до пп. 15.5 п. 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Відомості про сторін:
ОСОБА_1 (позивач) - АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ;
Покровське об'єднане Управління Пенсійного фонду України Донецької області (відповідач) - 85323, Донецька обл., м. Мирноград, вул. Центральна, буд. 13, код ЄДРПОУ 42169323.
Суддя А.С. Михайлик