20 березня 2020 року Справа № 160/362/20
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіКонєвої С.О.
при секретарі судового засіданняЗіненко А.О.
за участю представників сторін:
від позивача: від відповідача: Павлов Є.Г. Січкарук О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за адміністративним позовом Приватного підприємства «Аякс» до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування розпорядження № 25 від 23.12.2019р., -
13.01.2020р. Приватне підприємство «Аякс» звернулося з позовом до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області та просить:
- визнати протиправним і скасувати розпорядження №25 від 23.12.2019р. про порушення Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з надання послуг і виконання робіт протипожежного призначення щодо Приватного підприємства «Аякс», розташованого у м. Дніпрі, вул. Володимира Антоновича (Свердлова), 6, офіс 204;
- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору за подання позову у розмірі 2102 грн. та судового збору про забезпечення позову у розмірі 630,31 грн.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 19.12.2019р. до підприємства позивача прибув головний інспектор відповідача Наумов Р.Є., який пред'явив директору позивача, а також і іншим особам, зокрема, і представнику позивача за довіреністю Іваненку Д.А. посвідчення для проведення планового заходу та повідомив, що буде проведено плановий захід щодо додержання позивачем ліцензійним умов провадження господарської діяльності з надання послуг і виконання робіт протипожежного призначення на підставі постанови Кабінету Міністрів України №852 від 23.11.2016р. Вказана посадова особа відповідача - інспектор Наумов Р . Є . був допущений до проведення планового заходу та до вказаного заходу було від позивача залучено адвоката Павлова Є.Г. за договором про надання правової допомоги від 17.12.2019р. та викладача-експерта Вегнер В.В. на підставі довіреності від 02.12.2019р., окрім того, інспектора було повідомлено про проведення позивачем відео зйомки з аудіо записом. Позивач вважає, що посадовою особою відповідача при проведенні вказаних планових заходів були допущені численні процедурні порушення, що є підставою для визнання протиправним та скасування оспорюваного розпорядження, оскільки під час перевірки 19.12.2019р. був відсутній представник відповідача Качан С.С., який був членом комісії та зазначений у посвідченні; у посвідченні вказана ліцензія №641570 від 19.05.2011р., а не діюча ліцензія від 26.06.2015р.; у графі «інформація щодо проведення попередніх заходів державного нагляду, контролю» взагалі відсутні будь-які відомості, які повинні були бути обов'язково вказані при оформленні відповідного посвідчення у зв'язку з чим проведення перевірки було перенесено на 23.12.2019р., проте, 23.12.2019р. інспектори Наумов Р.Є. та Качан С.С. жодної перевірки не проводили, а прибули уже зі складеним актом про виявлені порушення та оспорюваним розпорядженням, які були складені машинописним текстом, тобто фактично без проведення перевірки будь-яких документів позивача, що, на думку позивача, позбавило позивача права надавати зауваження до акту перевірки та є порушенням вимог ч.2, ч.3, ч.7 ст.7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007р. №877-У (далі - Закон №877) з урахуванням вимог ч.3 ст.19 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності від 02.03.2015р. №222-УІІІ (далі - Закон №222). Окрім того, представник позивача зазначив, що посадова особа відповідача у акті перевірки від 23.12.2019р. не зазначив представників позивача, які приймали участь у плановому заході та не зазначили на вимогу позивача про здійснення фіксації ходу проведення планового заходу шляхом відео зйомки, а також здійснили спробу вручити представникові позивача акт перевірки від 23.12.2019р. та оспорюване розпорядження №25 від 23.12.2019р. без можливості надати позивачем будь-яких зауважень до складеного акту, що є порушенням вимог Закону №877. Також позивач вважає, що за відсутності пояснень відповідача та не надання позивачеві відповідачем документів, які підтверджують до якого саме ступеню ризику відноситься позивач, а, як наслідок, і з якою саме періодичністю має проходити плановий захід стосовно позивача, посадовими особами відповідача порушено порядок проведення планового заходу, встановлений Законами №877 та №222. У відповіді на відзив позивач посилається на ті ж самі підстави, що і у позові та додатково вказує на те, що у зв'язку з неоднозначним трактуванням постанови Кабінету Міністрів України №852 відносно ліцензії позивача, так як перелік робіт та послуг, які вказані в діючій ліцензії позивача відрізняється від переліку робіт та послуг, які зазначені у вищевказаній постанові Кабінету Міністрів України, орган ліцензування здійснив суб'єктивне трактування ліцензійних умов та не зазначив, які саме документи необхідно надати до перевірки, чим порушив принцип законності.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, у відзиві на позов просив визнати дії позивача щодо подання завідомо безпідставного позову зловживанням процесуальними правами та відмовити позивачеві у позовних вимогах у повному обсязі посилаючись на те, що орган, який видає ліцензію на право здійснення господарської діяльності, у тому числі і здійснює контроль за додержанням ліцензіатами вимог ліцензійних умов шляхом проведення перевірок за результатами яких приймає рішення згідно з ч.1, ч.2 ст.6 Закону №222. Так, 26.06.2015р. ДСНС України позивачеві була видана ліцензія серія АЕ №641570 на проектування, монтаж, технічне обслуговування засобів протипожежного захисту та систем опалення, оцінка протипожежного стану об'єктів, а відповідно, відповідач здійснює нагляд і контроль у сфері ліцензування. Представник відповідача вважає, що при проведенні планового заходу щодо перевірки позивача у період з 17.12.2019р. по 23.12.2019р. відповідачем порядок проведення перевірки та при складанні акту перевірки і оспорюваного розпорядження було дотримано, а саме: планова перевірка проведена на підставі наказу від 30.11.2018р. №692 (який позивачем не оскаржувався), на підставі якого було видано наказ від 30.09.2019р. №391 (не оскаржувався позивачем), які містять всі обов'язкові реквізити, встановлені Законом №877; на підставі вказаного наказу було оформлене повідомлення про проведення планової перевірки від 30.09.2019р. №18, яке 02.10.2019р. направлялося на адресу позивача (вул. Свердлова, 6 м. Дніпро), проте, 07.11.2019р. було повернуто поштою з відміткою про відмову в отриманні листа представником позивача та повторно було направлене, яке повернулося із відміткою Укрпошти «повернення за закінченням терміну зберігання» 22.11.2019р., також повідомлення додатково направлялося електронною поштою на електронну адресу позивача (е-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1 ); перевірка була розпочата 17.12.2019р. за результатами якої був складений акт №50 від 23.12.2019р. з урахуванням того, що протягом визначеного терміну перевірки позивачем не було надано на перевірку відповідні запитувані документи, від отримання акту та зазначення будь-яких зауважень до нього уповноважена особа позивача відмовилася, а тому акт було надіслано поштою. На підставі вказаного акту також було складено оспорюване розпорядження про необхідність усунення виявлених порушень до 23.01.2020р., від отримання цього розпорядження представник позивача також відмовився, яке було направлено позивачу у подальшому поштовим відправленням та отримано позивачем 04.01.2020р. згідно поштового повідомлення. У запереченнях представник відповідача зазначає, що повідомлення на перевірку позивачеві було вручено 19.12.2019р., представника відповідача було допущено до перевірки, що, на думку представника відповідача, свідчить про дотримання посадовими особами відповідача вимог Закону №877 щодо процедури та порядку проведення перевірки.
Ухвалою суду від 20.01.2020р. було відкрито провадження у даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження (з повідомленням сторін), судове засідання призначене на 19.02.2020р. (а.с.80).
У судовому засіданні 19.02.2020р., з метою надання додаткових документів учасників справи, була оголошена перерва до 04.03.2020р., що підтверджується змістом протоколу судового засідання (а.с.126-129).
04.03.2020р. у ході судового розгляду справи судом були досліджені надані сторонами копії документів, у тому числі і здійснено демонстрацію відеозапису ходу проведення перевірки, яка відбулася 19.12.2019р. та 23.12.2019р., копія якого була надана позивачем та судом проведено його демонстрацію за клопотанням представника позивача згідно до вимог ст.ст.99,219 Кодексу адміністративного судочинства України та оголошена перерва до 20.03.2020р.
У ході судового розгляду справи судом встановлені наступні обставини у даній справі.
Приватне підприємство «Аякс» зареєстроване 20.04.1995р. як юридична особа за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, вул. Свердлова, буд. 6, що підтверджується змістом копії Виписки з ЄДРПОУ від 23.03.2015р. (а.с.47-48).
Згідно Ліцензії Серії АЕ №641570 за №203/1624/2015 від 26.06.2015р. виданою Державною Службою України з надзвичайних ситуацій позивач здійснює проектування, монтаж, технічне обслуговування засобів протипожежного захисту та систем опалення, оцінки протипожежного стану об'єктів із необмеженим строком дії згаданої Ліцензії, що підтверджується інформацією, наведеною у копії згаданої Ліцензії, яка наявна в матеріалах справи (а.с.42).
У період з 19.12.2019р. по 23.12.2019р. на підставі наказу №391 від 30.09.2019р. посвідчення (направлення) від 16.12.2019р. №48 посадовими особами відповідача був проведений плановий захід державного нагляду (контролю) за додержанням ліцензіатом вимог законодавства у сфері провадження господарської діяльності з надання послуг і виконання робіт протипожежного призначення за переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України стосовно позивача за результатами якого був складений акт №50 від 23.12.2019р., що підтверджується копією відповідного акту, наявного у справі (а.с.20-42,91-101,102-105).
На підставі вказаного акту, 23.12.2019р. також посадовими особами відповідача було складено Розпорядження про усунення порушення ліцензійних умов провадження господарської діяльності з надання послуг, виконання робіт протипожежного призначення №25 зі змісту якого видно, що позивача було зобов'язано усунути виявлені порушення до 23.01.2020р. та інформацію про усунення порушень надати до Головного управління ДСНС України у Дніпропетровській області до 23.01.2020р., що підтверджується змістом наведеного розпорядження копія якого наявна у справі (а.с.7-10,106-108).
Позивач не погоджується із вищенаведеним оспорюваним розпорядженням, просить його визнати протиправним та скасувати посилаючись на те, що посадовими особами під час проведення планового заходу були допущені процедурні порушення, а саме: був відсутній на перевірці член комісії Качан С.С.; у посвідченні вказана не діюча Ліценція №641570 від 19.05.2011р.; у графі відсутня інформація щодо проведення попередніх заходів, окрім того, текст акту та розпорядження уже були складені посадовими особами відповідача без проведення перевірки та без перевірки будь-яких документів позивача, що позбавило позивача права надавати зауваження до акту перевірки та є порушенням вимог ч.7 ст.7 Закону №877; оспорюване розпорядження видано не протягом п'яти робочих днів після перевірки, а в день перевірки, що є порушенням ч.7 ст.19 Закону №222 та, на думку представника позивача, є підставою для визнання протиправним та скасування оспорюваного розпорядження.
Заслухавши учасників справи, які брали участь у судовому засіданні, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд приходить до висновку про відсутність обґрунтованих правових підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.
Порядок та умови проведення планових і позапланових заходів органами ліцензування суб'єктів господарювання визначені Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі - Закон №877) та Законом України «Про ліцензування видів господарської діяльності» ( далі - Закон №222).
Контроль за дотриманням ліцензіатами ліцензійних умов здійснюють у межах своїх повноважень органи ліцензування шляхом проведення планових і позапланових перевірок відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» з урахуванням особливостей, визначених цим Законом - ч.3 ст.19 Закону №222.
У відповідності до вимог ч.7, ч.8 ст.19 Закону №222 встановлено, що розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов видається органом ліцензування протягом п'яти робочих днів з останнього дня проведення перевірки у разі виявлення за результатами її проведення порушень ліцензіатом ліцензійних умов.
Ліцензіат, який одержав розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов, зобов'язаний в установлений у розпорядженні строк усунути зазначені порушення та подати до органу ліцензування інформацію про виконання вимог такого розпорядження.
Згідно до вимог ст.2 Закону №877 дія цього Закону поширюється на відносини, пов'язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Контроль за додержанням ліцензіатами вимог ліцензійних умов здійснюється органами ліцензування у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених Законом України «Про ліцензування видів господарської діяльності».
Плановий та позаплановий захід щодо суб'єкта господарювання - юридичної особи має здійснюватися у присутності керівника або особи, уповноваженої керівником - п.11 ч.4 ст.4 Закону №877.
За приписами ч.1 ст.5 Закону №877 планові заходи здійснюються відповідно до річних планів, що затверджуються органом державного нагляду (контролю) не пізніше 1 грудня року, що передує плановому.
Річні плани здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) на відповідний плановий період з урахуванням узгоджених дат початку та строків здійснення визначених у плані здійснення комплексних заходів державного нагляду (контролю) затверджують органи державного нагляду (контролю), оприлюднюють на своїх офіційних веб-сайтах та вносять відомості до інтегрованої автоматизованої системи державного нагляду (контролю) до 1 грудня року, що передує плановому.
Згідно до ч.4 ст.5 Закону №877 органи державного нагляду (контролю) здійснюють планові заходи з державного нагляду (контролю) за умови письмового повідомлення суб'єкта господарювання про проведення планового заходу не пізніш як за десять днів до дня здійснення цього заходу.
У відповідності до вимог ст.7 Закону №877 для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб'єкта господарювання щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.
На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) або його заступником із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові і засвідчується печаткою.
У посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються: найменування органу державного нагляду (контролю), що здійснює захід; найменування суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу щодо діяльності яких здійснюється захід; місцезнаходження суб'єкта господарювання щодо діяльності якого здійснюється захід; номер та дата наказу (рішення, розпорядження) на виконання якого здійснюється захід; перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу із зазначенням їх посади, прізвища, ім'я та по батькові; дата початку та дата закінчення заходу; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо); підстави для здійснення заходу; предмет здійснення заходу; інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення).
Перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику суб'єкта господарювання - юридичної особи або уповноваженій ним особі посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб'єкту господарювання копію посвідчення (направлення).
За результатами здійснення планового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт.
В останній день перевірки два примірника акта підписуються посадовими органами державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.
Якщо суб'єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.
Зауваження суб'єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід'ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).
У разі відмови суб'єкта господарювання підписати акт, посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис.
Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання - юридичної особи в останній день заходу державного нагляду (контролю).
На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає, зокрема, розпорядження щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу - ч.7 ст.7 Закону №877
Обов'язки суб'єкта господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначені у ст.11 Закону №877.
Так, суб'єкт господарювання зобов'язаний: допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю) за умови дотримання ними порядку здійснення державного нагляду (контролю), передбаченого цим Законом; виконувати вимоги органу державного нагляду (контролю) щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства; надавати документи, зразки продукції, пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час державного нагляду (контролю), відповідно до закону; одержувати примірник акта та/або припису органу державного нагляду (контролю) за результатами здійсненого планового чи позапланового заходу.
Аналіз вищенаведених норм чинного законодавства у сфері дотримання суб'єктом господарювання у своїй господарській діяльності ліцензійних умов свідчить про те, що контроль за їх додержанням покладено на органи ліцензування, у даному випадку, ДСНС України, шляхом надання вказаному органу повноважень на проведення відповідних планових або позапланових перевірок, проведенню яких передує складання наказу на перевірку, посвідчення (направлення) на перевірку, які надсилаються (вручаються) суб'єкту господарювання разом із пред'явленням службового посвідчення, що є передумовою для допуску суб'єктом господарювання посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до перевірки, за результатами проведення перевірки оформляється акт про виявлені порушення та розпорядження про їх усунення, які вручаються суб'єкту господарювання або його уповноваженій особі, а у разі відмови у отриманні таких документів суб'єктом господарювання, відповідна відмітка вноситься посадовою особою органу державного нагляду (контролю) до акту про таку відмову; водночас, також і на суб'єкта господарювання наведеними нормами Закону (за умови допуску суб'єктом господарювання посадових осіб відповідача до проведення перевірки) під час проведення перевірки покладено ряд обов'язків, серед яких, зокрема, обов'язок надавати документи, надавати пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, надавати довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час державного нагляду (контролю), одержувати примірники акту або припису (розпорядження).
Так, як встановлено судом із наданої учасниками справи копій документів, зокрема, копії наказу від 30.09.2019р. № 391 «Про проведення перевірок» наказано провести планові перевірки відповідно до Переліку суб'єктів господарювання, які надають послуги і виконують роботи протипожежного призначення щодо дотримання ними Ліцензійних умов, який додається (а.с.104).
Згідно Додатку до згаданого наказу №391 до Переліку суб'єктів господарювання, які надають послуги і виконують роботи протипожежного призначення, що підлягають плановій перевірці до пункту 3 цього переліку включено ПП «Аякс» із зазначенням періоду планової перевірки ліцензійних умов з 17.12.2019р. по 23.12.2019р., що підтверджується змістом копії наведеного Переліку (а.с.105).
Також 30.09.2019р. на підставі наведеного наказу було складено і Повідомлення про проведення планового заходу за №18 зі строком її проведення з 17.12.2019р. по 23.12.2019р.
Вказане повідомлення відповідачем надсилалося двічі на адресу позивача: вул. Володимира Антоновича , ( вул. Свердлова) буд. 6 м. Дніпро та було повернуто поштою із відмітками пошти: «відмова від одержання уповноваженою особою» (07.11.2019р.); «повернення за закінченням терміну зберігання» (22.11.2019р.), що підтверджується копіями довідок Укрпошти, наявних у справі (а.с.136-137).
На підставі наказу №391 від 30.09.2019р. відповідачем 16.12.2019р. було складено Посвідчення на проведення планового заходу державного нагляду (контролю) за додержанням ліцензіатом Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з надання послуг і виконання робіт протипожежного призначення стосовно діяльності позивача у строк з 17.12.2019р. по 23.12.2019р., при цьому, у вказаному посвідченні було визначено склад комісії, а саме: голова комісії - головний інспектор відділу нормативно-технічної роботи та контролю за системами протипожежного захисту та ліцензування УЗНС ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області Наумов Роман Євгенович; члени комісії - провідний інспектор відділу нормативно-технічної роботи та контролю за системами протипожежного захисту та ліцензування УЗНС ГУ ДСНС України в Дніпропетровській області Качан Сергій Сергійович, що підтверджується змістом наведеного повідомлення (а.с.102).
Вказана копія посвідчення на проведення перевірки 19.12.2019р. перед початком проведення планової перевірки посадовою особою відповідача Наумовим Р.Є. була вручена керівнику суб'єкта господарювання - юридичної особи ПП «Аякс» директору Острицову В.О., що підтверджується його підписом у копії наведеного посвідчення, а також і електронним доказом відеозапису, продемонстрованим судом у ході судового розгляду даної справи (а.с.19,102).
Також посадовою особою відповідача Наумовим Р.Є . 19.12.2019р. перед початком проведення планового заходу директору позивача Острицову В.О. було пред'явлено службове посвідчення та запропоновано ознайомитися з переліком питань, які підлягали перевірці, що відображено на електронному носії відеозапису (а.с.19).
Як свідчить зміст продемонстрованого відеозапису ходу проведення перевірки 19.12.2019р., посадовій особі відповідача Наумову Р.Є. представниками позивача, які брали участь у проведенні перевірки - Вегнер В.В. , Іваненко Д.А. та адвокатом Павловим Є.Г. пред'являлися до перевіряючого безліч вимог та запитань, при цьому, останні вимагали у інспектора надати пояснення та документи, які стосуються періодичності проведення перевірки, правомірності визначення ступеню ризиковості підприємства як високий, щодо неточних відомостей, зазначених у посвідченні та щодо питань, які підлягали перевірці, вказані дебати між учасниками перевірки тривали більше двох годин, проте представниками позивача жодних документів до перевірки інспектору не надавалось та у зв'язку з питаннями, які ставилися посадовими особами позивача та відповідача було узгоджено перенесення перевірки на 23.12.2019р. про що свідчить демонстрація відеозапису (а.с.19).
У період з 19.12.2019р. по 23.12.2019р. до Головного управління ДСНС у Дніпропетровській області позивачем жодних документів, що стосувалися перевірки не надавалось, що підтверджено представником позивача - адвокатом Павловим Є.Г. у ході судового розгляду справи.
23.12.2019р. з метою продовження перевірки до позивача прибули посадові особи відповідача, які були зазначені у складі комісії - Наумов Р.Є. та Качан С.С., з боку позивача брали участь у перевірці представники позивача за довіреністю Вегнер В.В., Іваненко Д.А. та адвокат Павлов Є.Г., які на повторну пропозицію посадової особи відповідача Наумова Р.Є. надати документи, які стосуються перевірки додержання ліцензійних умов за переліком питань, які були позивачеві запропоновані ще 19.12.2019р., жодних документів не надали, у зв'язку з чим посадова особа відповідача запропонував отримати акт перевірки №50 від 23.12.2019р. та розпорядження №25 від 23.12.2019р. про усунення виявлених порушень у строк до 23.01.2020р., однак представники позивача відмовилися від отримання акту та розпорядження про що представник відповідача у акті перевірки зробив відмітку про відмову у отриманні акту (а.с.91-101).
Всі вищенаведені події та обставини ходу проведення перевірки 19.12.2019р. та 23.12.2019р. зафіксовані і відеозаписом (електронним доказом), продемонстрованим судом на стадії дослідження письмових доказів за клопотанням позивача (а.с.19).
Надаючи правову оцінку згаданим вище подіям та обставинам щодо дотримання відповідачем процедури та порядку проведення перевірки позивача, які встановлені судом при розгляді даної справи та вищенаведеним нормам чинного законодавства, які регулюють питання умов, порядку проведення перевірки, повноваження органу ліцензування та обов'язки суб'єкта господарювання як ліцензіата при проведенні такої перевірки, аналізуючи їх у сукупності, суд приходить до висновку, що при проведенні перевірки (планового заходу) посадовими особами відповідача було дотримано вимог щодо умов та порядку проведення перевірки, встановлених ч.7, ч.8 ст.19 Закону №222 та вимог ч.4 ст.5, ч.7 ст.7 Закону №877, а саме: складений наказ №391 від 30.09.2019р. на проведення перевірки про що позивача було повідомлено шляхом надіслання на його адресу відповідного повідомлення, яке було повернуто поштою 22.11.2019р. через відмову представника позивача у його отриманні (а.с.136-137), що вважається належним повідомленням суб'єкта господарювання виходячи з вимог аналогії закону та аналогії права (ч.6 ст.7, п.11 ч.126 Кодексу адміністративного судочинства України), що є дотриманням відповідачем вимог ч.4 ст.5 Закону №877; перед початком перевірки посадовою особою відповідача копія посвідчення на проведення перевірки (планового заходу) було вручено під підпис керівнику позивача - директору Острицову В.О. та пред'явлено службове посвідчення, після чого позивачем було допущення посадову особу відповідача до проведення перевірки, (що підтверджено самим представником позивача у судовому засіданні та не оспорюється сторонами), при цьому, посадовою особою запропоновано було ознайомитися з переліком питань, які підлягали перевірці, забезпечено право на участь у перевірці не лише керівнику підприємства, а і його уповноважених осіб - представників за довіреністю Вегнер В.В., Іваненка Д.А. та адвоката Павлова Є.Г., які не були позбавлені права та можливості надавати свої пояснення зауваження, також позивачеві була надана можливість підготувати документи за переліком наданих питань, що підлягали перевірці та перевірку перенесено, за погодженням учасників перевірки, на 23.12.2019р., що підтверджується дослідженим судом відеозаписом (а.с.19); у останній день перевірки посадовою особою відповідача - 23.12.2019р. було повторно запропоновано представникам позивача надати документи для перевірки за раніше наданим 19.12.2019р. переліком питань, які підлягали перевірці та за наслідками не надання документів позивачем, посадовими особами відповідача було запропоновано представникам позивача підписати та отримати акт перевірки, а також і розпорядження про усунення порушень, проте, представники позивача від підписання акту та його отримання, а також і від отримання оспорюваного розпорядження відмовилися, вказана відмова була відображена посадовою особою відповідача у акті перевірки та у розпорядженні, що підтверджено у тому числі і дослідженим судом відеозаписом (а.с.19, 91-101, 106-108).
Також, продемонстрованим у ході судового розгляду справи відеозаписом ходу проведення перевірки (планового заходу), який відбувся 19.12.2019р. та 23.12.2019р. судом встановлено, що з боку позивача у проведенні перевірки брали участь директор підприємства - Острицов В.О. (19.12.2019р.), представники позивача за довіреністю Вегнер В.В., Іваненко Д.А. та адвокат Павлов Є . Г. (19.12.2019р. та 23.12.2019р.), яким було забезпечено право на участь у проведенні планового заходу, а відповідно, останні були наділені правом та можливістю надавати для перевірки, як документи згідно запропонованого переліку питань, що підлягали перевірці, так і надавати свої пояснення та зауваження, що спростовує доводи представника позивача про порушення його права на подання зауважень до акту перевірки, пояснень та на участь у проведенні перевірки через не зазначення вищенаведених осіб у акті перевірки (а.с.19).
У судовому засіданні представник позивача - адвокат Павлов Є.Г. підтвердив факт допуску посадових осіб відповідача до проведення перевірки та не надання позивачем документів посадовим особам відповідача до перевірки.
Разом з тим, слід зазначити, що за умови допуску позивачем до перевірки посадових осіб відповідача, на позивача покладено обов'язок надавати документи, довідки, відомості та матеріали з питань, що виникають під час перевірки виходячи з вимог ст.ст.10,11 Закону №877.
Також при прийнятті оспорюваного розпорядження відповідачем дотримано і строки його прийняття, встановлені ч.7 ст.19 Закону №222 та ч.7 ст.7 Закону №877 щодо прийняття розпорядження протягом п'яти робочих днів з останнього дня перевірки, оскільки його прийнято після закінчення перевірки та відмови позивача у підписанні і отриманні акту перевірки - 23.12.2019р., при цьому, наведена конструкція статті не містить заборони та обмеження щодо прийняття розпорядження після складання акту у цей же день.
За викладених обставин, суд приходить до висновку, що під час проведення перевірки позивача 19.12.2019р. та 23.12.2019р. посадовими особами відповідача було дотримано процедуру та порядок проведення перевірки, які встановлені ч.7 ст.7 Закону №877 та ч.7 ст.19 Закону №222.
Згідно до вимог ст.ст.73,75,76 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Частина 2 ст. 77 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.
В той же час, і ч.1 ст.77 вказаного Кодексу, на позивача покладено обов'язок довести ті обставини на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.
Однак, представником позивача у ході судового розгляду справи не надано жодних доказів та не наведено обґрунтованих підстав, які б свідчили про протиправність оспорюваного розпорядження у межах заявлених позовних вимог щодо процедурних порушень ходу проведення перевірки, недоліків у зазначенні інформації, яка міститься у посвідченні на перевірки з урахуванням обставин, встановлених судом, які підтверджені відеозаписом ходу проведення перевірки та спростовують доводи позивача щодо порушення його права на подання ним зауважень, пояснень та на участь у проведенні перевірки, установленим фактом не надання позивачем документів за запропонованим переліком питань, які підлягали перевірці у період проведення перевірки з 19.12.2019р. по 23.12.2019р. та виходячи із аналізу норм чинного вищенаведеного законодавства, які регулюють процедурні питання проведення перевірок.
Є безпідставними та необґрунтованими посилання представника позивача на те, що 19.12.2019р. був відсутній представник відповідача, який був членом комісії - Качан С.С.; у посвідченні вказана недіюча ліцензія №641570 від 19.05.2011р.; у посвідченні не зазначено відомостей щодо проведення попередніх заходів державного нагляду (контролю) у відповідній графі, з огляду на таке.
Суб'єкт господарювання наділений правом не допуску посадових осіб державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду, у разі, якщо надані документи не відповідають вимогам Закону згідно до вимог ст.10 Закону №877, тобто, позивач у такому випадку має право захищати свої права шляхом не допуску посадових осіб відповідача до перевірки.
В той же час, допуск до перевірки суб'єктом господарювання на підставі таких документів нівелює правові наслідки процедурних порушень.
Як встановлено судом та підтверджено як представником позивача, так і представником відповідача, позивачем посадових осіб відповідача було допущено до проведення перевірки на підставі посвідчення на перевірку від 16.12.2019р. №48.
Таким чином, суд приходить до висновку, що за умови допуску позивачем до проведення перевірки посадових осіб відповідача за вказаним посвідченням, яке містить вищенаведені неточності, суб'єкт господарювання у такий спосіб визнав надані до перевірки документи, оформленими у відповідності до вимог законодавства, а тому у подальшому позивач позбавлений можливості посилатися на недоліки у оформленні таких документів, як на підстави для визнання протиправним та скасування оспорюваного розпорядження, оскільки у разі надання документів, які не відповідають вимогам закону, позивач зобов'язаний був реалізувати своє право шляхом не допуску таких посадових осіб до перевірки.
При цьому, слід зазначити, що посилання представника позивача на те, що у посвідченні зазначено недіючу ліцензую не відповідають дійсності, оскільки досліджена судом копія Ліцензії, яка наявна в матеріалах справи (а.с.42) містить ті самі серію і її номер, що і у посвідченні на перевірку, а саме: Серія АЕ №641570, проте, допущення помилки у зазначенні дати видачі Ліцензії не може бути підставою для висновку про порушення відповідачем порядку проведення планової перевірки з урахуванням вірно зазначеного номеру ліцензії виходячи з вимог та порядку проведення перевірки, встановлених ст.7 Закону №877.
Щодо посилань представника позивача на те, що член комісії Качан С.С., який був зазначений у посвідченні був відсутній 19.12.2019р. слід зазначити, що вказана обставина не є порушенням процедури проведення перевірки, оскільки жодних ні акту, ні розпорядження, ні припису 19.12.2019р. посадовими особами не складалося та з урахуванням того, що посадова особа відповідача Качан С.С. був присутнім при проведенні перевірки 23.12.2019р., що свідчить про те, що останній брав участь у проведенні державного нагляду (контролю) при перевірці позивача згідно посвідчення №48 від 16.12.2019р., що також зафіксовано і відеозаписом ходу проведення перевірки (а.с.19,102).
Є безпідставними та відхиляються і посилання представника позивача на не зазначення у відповідній графі посвідчення відомостей про попередні заходи державного нагляду (контролю), оскільки як встановлено судом у ході судового розгляду справи та не спростовано позивачем жодними доказами, підприємство позивача раніше здійснювало свою господарські діяльність на непідконтрольній Україні території, у зв'язку з чим інформація про попередні перевірки позивача була відсутня у повідомленні, а тому за викладених обставин, суд вважає, що не зазначення такої інформації відповідачем у посвідченні є поважними причинами, мали бути усунуті учасниками перевірки, у тому числі і за сприяння позивача шляхом надання ним інформації, яка достеменно була відома позивачу (щодо їх попередньої перевірки), у зв'язку з чим зазначене не може бути визнано судом як порушення порядку проведення перевірки.
Судом не можуть бути прийняті до уваги та покладені в основу даного судового рішення доводи представника позивача щодо не зазначення у акті перевірки представників позивача, які брали участь у проведенні перевірки, а також не відображення інспектором інформації у акті про ведення відеозапису ходу проведення перевірки, з огляду на те, що акт перевірки повинен містити: дату складання акту; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи щодо діяльності якої здійснювався захід; посадова особа органу державного (нагляду) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб'єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства; у разі відмови суб'єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акту відповідний запис, що передбачено приписами ч.6 ст.7 Закону №877.
Тобто, аналіз вказаних норм свідчить про те, що зазначення у акті перевірки представників позивача, які брали участь у перевірці, а також і зазначення відомостей про ведення позивачем відеозапису ходу проведення перевірки без надання відповідного електронного диску не є обов'язковим згідно до вимог щодо оформлення акту, встановлених ч.6 ст.7 Закону №877.
Так, як видно зі змісту акту перевірки №50 від 23.12.2019р. він містить всі відомості, передбачені ч.6 ст.7 Закону №877 (а.с.20-42,91-101,102-105), у зв'язку з чим, суд приходить до висновку, що оформлення акту перевірки відповідає вимогам вищенаведеної норми ч.6 ст.7 Закону №877, а формальні не зазначення у акті перевірки представників позивача, які брали участь у перевірці та інформації про ведення відеозапису перевірки не можуть були визнані судом обґрунтованими підставами для визнання протиправним та скасування оспорюваного розпорядження, так як не зазначення у акті вищенаведених відомостей не призвели до порушення прав позивача на участь його представників у ході проведення перевірки, не позбавили представників позивача права у наданні документів, пояснень та зауважень, що підтверджено електронним відеозаписом ходу проведення перевірки зі змісту якого видно, що під час перевірки таке право представників позивача посадовими особами відповідача було забезпечено у період з 19.12.2019р. по 23.12.2019р. (установлений термін перевірки) (а.с.19).
Також судом критично надається оцінка та відхиляються доводи представника позивача з приводу того, що акт перевірки та оспорюване розпорядження складені без перевірки будь-яких документів позивача та без фактичного проведення перевірки, що позбавило його права надавати зауваження до акту перевірки, оскільки, по-перше, вказане не відповідає дійсності та спростовується відеозаписом ходу проведення перевірки із якого вбачається, що посадовою особою відповідача перевірку було розпочато 19.12.2019р. та завершено 23.12.2019р., проте, упродовж вказаного терміну позивач не надав будь-яких документів, що стосувалися питань перевірки, навпаки, представник позивача у судовому засіданні підтвердив факт не надання позивачем на вимогу посадових осіб відповідача документів для перевірки; по-друге, представник відповідача 23.12.2019р. повторно запропонував представникам позивача надати документи за переліком питань, які були надані позивачеві ще 19.12.2019р., проте, представники позивача відмовилися надати будь-які документи, що підтверджено і змістом відеозапису (а.с.19).
Є безпідставними і необґрунтованими доводи представника позивача про необхідність зазначення у акті перевірки інформації про здійснення фіксації ходу проведення перевірки шляхом відео зйомки, що вимагали представники позивача від посадових осіб відповідача, оскільки позивачем посадовим особам відповідача електронного відеозапису (відповідного диску) після завершення перевірки не було надано, (підтверджено продемонстрованим відеозаписом), що виключало можливість відображення у акті таких даних не є обов'язковим виходячи з вимог, які висуваються до оформлення акту за приписами ч.6 ст.7 Закону №877.
Також судом відхиляються як необґрунтовані і посилання представника позивача на вимоги, направлені до посадових осіб відповідача щодо надання доказів, які підтверджують до якого саме ступеню ризику відноситься позивач та пояснень з якою саме періодичністю має проходити плановий захід стосовно позивача, оскільки вказані документи (щодо віднесення позивача до ступеню ризику) не віднесені до переліку тих документів, які вручаються та пред'являються позивачеві перед початком проведення перевірки виходячи з вимог ч.5 ст.7 Закону №877.
Є безпідставними і доводи представника позивача про те, що перелік робіт і послуг, які вказані у Ліцензії позивача відрізняються від переліку робіт і послуг, які зазначені у постанові Кабінету Міністрів України №852, з огляду на те, що вказані обставини не звільняють позивача від допуску до проведення перевірки посадових осіб відповідача на підставі посвідчення на проведення перевірки та після пред'явлення службового посвідчення, а також не звільняє і від надання документів для перевірки у ході проведення планового заходу державного нагляду (контролю) виходячи з вимог ст.ст.7,11 Закону №877.
Судом також і відхиляються посилання представника позивача на те, що виявлені факти порушень не відповідають дійсності, а зазначені у них посадові особи позивача були звільнені ще у 2011р., що підтверджується податковими розрахунками, оскільки, по-перше, судом у судовому засіданні були оглянуті відповідні податкові розрахунки та представнику позивача було відмовлено у їх долученні до матеріалів справ з підстав того, що згідно змісту позову вони не були обрані позивачем у якості підстав та доказів для оскарження спірного розпорядження, факти виявлених порушень взагалі позивачем не були обрані в якості підстав позову (у позові такі підстави відсутні), заяви про уточнення, доповнення або зміну підстав позову позивачем до суду не подавалось з дотриманням вимог ст.47 Кодексу адміністративного судочинства України, а спроба представника позивача доповнити підстави позову усно, після початку судового розгляду справи, не передбачені процесуальними нормами, згідно змісту позову позивачем підставами для скасування оспорюваного розпорядження обрані лише процедурні порушення порядку проведення перевірки, тому судом розглядається позов у межах заявлених позовних вимог з підстав, заявлених у позові; по друге, вказані податкові розрахунки не були предметом планової перевірки, не надавались посадовим особам відповідача до перевірки, а, відповідно, і вказані документи не були оцінені перевіряючими та не були підставами для прийняття оспорюваного розпорядження, що виключає можливість їх оцінки судом виходячи з повноважень суду та критеріїв, установлених ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України.
За викладених обставин, суд приходить до висновку, що представником позивача не доведено жодними належними, достатніми та допустимими доказами порушення відповідачем процедури та порядку проведення планової перевірки позивача, яка відбулася з 19.12.2019р. по 23.12.2019р., відповідно, не доведено і протиправності прийняття оспорюваного розпорядження, а наведені представником позивача підстави та докази щодо процедурних порушень ходу проведення перевірки, на які останній посилався у ході судового розгляду справи, спростовуються наданим самим позивачем продемонстрованим судом відеозаписом ходу проведення перевірки (а.с.19).
В той же час, представником відповідача надані копії документів, які досліджені вище судом та підтверджують дотримання посадовими особами відповідача процедури та порядку проведення планового заходу (перевірки), встановленого ст.7 Закону №877, а також і дотримано строку і порядку прийняття оспорюваного розпорядження, встановленого ч.7 ст.7 Закону №877 та ч.7 ст.19 Закону №222, що було обрано позивачем підставами даного спору.
Проте, судом відхиляються посилання представника відповідача у відзиві на необхідність визнання дій позивача щодо подання завідомо безпідставного позову зловживанням процесуальними правами, з огляду на те, що по перше, зазначені посилання жодними нормами ні матеріального, ні процесуального права не обґрунтовані, доказів на підтвердження зазначеного представником відповідача суду не надано; по-друге, право на звернення до суду з позовом, якщо особа вважає таке право порушеним, гарантується ст.5 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.55 Конституції України, а також і таке право на оскарження в суді саме відповідного розпорядження передбачено і спеціальним законом, зокрема, нормами ст.10, ч.9 ст.7 Закону №877.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Перевіривши правомірність прийняття відповідачем оспорюваного розпорядження згідно до вимог ч.2 ст.2 вказаного Кодексу, суд приходить до висновку, що при прийнятті вищевказаного розпорядження відповідач як суб'єкт владних повноважень діяв у межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, обґрунтовано, з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Таким чином судом не встановлено, а представником позивача не підтверджено жодними доказами, порушення відповідачем прав та інтересів позивача при прийнятті оспорюваного розпорядження, а тому у адміністративного суду підстави для його визнання протиправним та скасування відсутні.
За викладених обставин, суд приходить до висновку про відсутність обґрунтованих правових підстав для задоволення даного адміністративного позову в повному обсязі.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України лише при задоволенні позову судові витрати покладаються на суб'єкта владних повноважень.
Однак, виходячи з того, що у суду відсутні підстави для задоволення даного позову, то і судові витрати позивача по сплаті судового збору не підлягають стягненню з відповідача - суб'єкта владних повноважень.
Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 250, 251, 257- 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства «Аякс» до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування розпорядження № 25 від 23.12.2019р. - відмовити повністю.
Судові витрати покласти на позивача згідно до вимог ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення, або протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення (у разі оголошення в судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини рішення) відповідно до вимог ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України та у порядку, встановленому п.п.15.1 п.15 Розділу УІІ Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення суду набирає законної сили у строки, визначені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повне судове рішення складено - 23.03.2020р.
Суддя С.О. Конєва