16 березня 2020 року Справа № 160/13219/19
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді Царікової О.В.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійний вимог на предмет спору на стороні відповідача -Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії,-
24 грудня 2019 року ОСОБА_1 звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому просить:
- визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, що викладене в листі №26575/05-05/26 від 21.12.2019 року про відмову у вжитті заходів з метою повернення ОСОБА_1 помилково (надмірно) сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування за придбання нерухомого майна у розмірі 1% від вартості об'єкта купівлі-продажу, що становить 5546,00 грн.;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м.Дніпро, вул.Набережна Перемоги, буд.26, код ЄДРПОУ 21910427) сформувати та подати до Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області (49000, м.Дніпро, вул.Челюскіна, буд.1, код ЄДРПОУ 37988155) подання про повернення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) суми помилково (надмірно) сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 5546,00 грн. (п 'ять тисяч п'ятсот сорок шість) гривень 00 копійок, згідно з квитанцією №QS75604201 від 18 жовтня 2018 року;
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач, на підставі договору купівлі-продажу квартири від 18 жовтня 2018 року, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Огородник Л.В. за реєстровим №1742, придбала у власність квартиру АДРЕСА_2 . Під час оформлення вказаного договору ОСОБА_1 згідно квитанції № QS75604201 від 18 жовтня 2018 року перерахувала в пенсійний фонд за купівлю-продаж нерухомого майна 5546,00 грн., що є 1% від вартості об'єкта купівлі-продажу нерухомого майна за цим договором.
Позивач також вказує на те, що житло нею придбавалось вперше, а тому відповідно до положень пункту 9 частини 1 статті 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» вона не є платником відповідного збору та не повинна була його сплачувати, що свідчить про наявність правових підстав для повернення їй сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 5546,00 грн..
Однак, на звернення позивача відповідачем було відмовлено у поверненні помилково сплаченого збору, з посиланням на необхідність звернення до суду для встановлення для цього правових підстав.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 січня 2020 року відкрито провадження у справі №160/13219/19 та призначено її розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
15 січня 2020 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він заперечив проти позову та вказав, що 06.12.2019 ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про повернення сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 5546 грн. 00 коп., однак зі змісту поданої заяви не можна зробити висновок стосовно доведеності обставин щодо обов'язку Управління повернути сплачені кошти.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача пояснень щодо заявлених позовних вимог не надав, копію ухвали про відкриття провадження у справі отримав 17 січня 2020 року, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, що міститься у матеріалах справи.
Дослідивши всі документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи на підставі договору купівлі-продажу квартири від 18 жовтня 2018 року, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Огородник Л.В. за реєстровим номером 1742, ОСОБА_1 придбала у власність квартиру АДРЕСА_2 , що підтверджується копіями відповідного нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу квартири та Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №141776922 від 18.10.2018 року.
Під час оформлення вказаного договору ОСОБА_1 , згідно з квитанцією № QS75604201 від 18 жовтня 2018 року сплатила в пенсійний фонд грошові кошти у розмірі 5546,00 грн.- 1% від вартості об'єкта купівлі-продажу придбаного нерухомого майна. Зазначені кошти сплачені позивачем на розрахунковий рахунок №31114156004004, отримувач: УК у Шевченківському районі м.Дніпра, код отримувача: 37989274, банк отримувача: Казначейство України, МФО 899998, із призначенням платежу « 1% в пенсійний фонд за купівлю-продаж нерухомого майна».
З урахуванням того, що позивач придбала зазначене житло вперше, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта від 05.12.2019 за №191755298, ОСОБА_1 06 грудня 2019 року звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою, в якій просила відповідача сформувати та подати до Головного управління Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області подання про повернення їй збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна за вказаним вище договором у розмірі 5546,00 грн., оскільки відповідно до положень п.9 ч.1 ст.1 Закону України «Про збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» громадяни, які придбавають житло вперше звільняються від обов'язку сплачувати вказаний збір.
У відповідь на вказану заяву Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області листом від 21.12.2019 №26575/05-05/26 повідомило позивача про відсутність в останньої правових підстав для повернення збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомості у заявленому розмірі, у зв'язку з відсутністю офіційного джерела інформації, яке б підтверджувало обставину придбання житла вперше.
Надаючи оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами суд виходить з такого.
Порядок справляння та використання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування визначається Законом України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» № 400/97-ВР від 26 червня 1997 року (далі - Закон № 400/97).
Відповідно до абзацу 1 пункту 9 статті 1 даного Закону, платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Питання сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій згідно із Законом України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» врегульовані Порядком сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03 листопада 1998 року №1740 (далі - Порядок).
Згідно з пунктом 15-1 Порядку, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об'єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України.
Пункт 15-3 Порядку передбачає, що нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.
З системного аналізу наведених правових актів суд приходить до висновку, що із загального правила про обов'язковість сплати збору при придбанні нерухомого майна законодавцем встановлено винятки для громадян, які придбавають житло і перебувають на черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Матеріалами справи, зокрема, Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта від 05.12.2019 №191755298 підтверджується, що у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно є відомості про реєстрацію права власності за ОСОБА_1 на квартиру АДРЕСА_2 на підставі договору купівлі-продажу квартири від 18 жовтня 2018 року, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Огородник Л.В. за реєстровим номером 1742.
Відомості щодо придбання іншого нерухомого (житлового) майна позивачем відсутні.
Суд зазначає, що під час розгляду даної справі відповідачем будь-яких належних та допустимих доказів, які б спростовували твердження позивача про придбання ним житла вперше, чи підтверджували б реєстрацію на праві приватної власності за ним будь-якого іншого нерухомого майна та свідчили б про відсутність у неї права на звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, не надано.
У той же час, посилання відповідача на неможливість перевірки інформації щодо придбання квартири конкретною особою вперше, як на підставу для відмови позивачу в поверненні помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна є необґрунтованими.
У постанові від 03 липня 2018 року у справі №819/33/17 Верховний Суд дійшов правового висновку, що за відсутності відповідного правового механізму перевірки інформації про факт придбання нерухомості вперше саме держава в особі Пенсійного фонду України як уповноваженого суб'єкта владних повноважень зобов'язана доводити той факт, що у кожному конкретному випадку особа, що зобов'язана сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, придбала житло не вперше. Держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов'язана забезпечити його реалізацію. В протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності належного правового регулювання покладаються саме на державу.
Відсутність в Україні єдиної системи реєстрації прав на нерухоме майно та позбавлення можливості Пенсійного фонду України та його територіальних відділень встановити придбання квартир конкретною особою вперше не може ставитись в провину особі, оскільки невизначення порядку виконання законодавчо закріплених норм не може призводити до порушення чи обмеження прав громадян, які наділені такими правами.
Зазначена правова позиція також викладена у постановах Верховного Суду від 30 січня 2018 року №К/9901/412/17, від 14 лютого 2018 року №К/9901/1783/18 від 20 лютого 2018 року №К/9901/404/17.
Таким чином, суд приходить до висновку, що 18 жовтня 2018 року позивач вперше придбала житло і при нотаріальному оформленні договору купівлі-продажу квартири безпідставно сплатила збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 1% від його вартості, а саме: 5546 грн..
Враховуючи викладене, суд зазначає, що частиною 2 статті 45 Бюджетного кодексу України передбачено, що казначейство України веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням (висновком) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, перерахування компенсації частини суми штрафних (фінансових) санкцій покупцям (споживачам) за рахунок сплачених до державного бюджету сум штрафних (фінансових) санкцій, застосованих такими органами за наслідками проведеної перевірки за зверненням або скаргою покупця (споживача) про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій.
Механізм повернення коштів, помилково зарахованих до державного бюджету визначений у Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного або місцевого бюджетів, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 03 вересня 2013 року №787 (далі - Порядок №787).
Відповідно до пункту 5 Порядку № 787, повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за ухвалою суду, яка набрала законної сили.
Подання на повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи Державної фіскальної служби України (далі - органи ДФС)) подається до відповідного органу Казначейства за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.
Відповідно до пункту 7.2 Порядку ведення органами Пенсійного фонду України обліку надходження сум єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та інших платежів, затвердженого постановою Пенсійного фонду України від 27.09.2010 № 21-2, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 жовтня 2010 року за №988/18283, яким установлено механізм здійснення органами Пенсійного фонду України обліку надходження сум збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, суми помилково сплачених платежів зараховуються в рахунок майбутніх платежів або повертаються платникам на підставі заяви.
Отже, законодавством визначено порядок повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджетів, який передбачає наявність подання відповідного органу, що контролює справляння надходжень бюджету, з метою внесення його платником до органу Державної казначейської служби України.
Таким чином, враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про те, що позивач звільнений від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, як такий, що придбав житло вперше, а тому має право на повернення помилково сплаченого нею збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна, сплаченого під час укладання договору купівлі-продажу квартири від 18 жовтня 2018 року.
Втім, суд зазначає, що такі кошти мають бути повернуті на підставі подання відповідача до третьої особи про повернення позивачу суми збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 5546,00 грн. сплаченого на підставі квитанції №QS75604201 від 18 жовтня 2018 року.
У зв'язку з наведеним, відмова Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, що викладена в листі №26575/05-05/26 від 21.12.2019 року у вжитті заходів з метою повернення ОСОБА_1 помилково (надмірно) сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування за придбання нерухомого майна у розмірі 1% від вартості об'єкта купівлі-продажу, що становить 5546,00 грн. є протиправною.
Суд зазначає, що зважаючи на відсутність в органів Пенсійного фонду України, в силу незалежних від них обставин, можливості зробити самостійний і беззаперечний висновок про придбання позивачем житла вперше, а також на те, що такі обставини встановлені в ході розгляду адміністративної справи, прийняття судом рішення про зобов'язання сформувати та подати до відповідного органу Державної казначейської служби відповідне подання є єдиним способом відновлення прав позивача, ефективним механізмом захисту таких прав, який відповідатиме принципу верховенства права.
Таким чином, зважаючи на приписи ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України та з метою ефективного захисту прав позивача суд доходить до висновку про необхідність зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м.Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, і.к. 21910427) сформувати та подати до Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області (49000, м.Дніпро, вул.Челюскіна, буд.1, і.к. 37988155) подання про повернення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) суми помилково (надмірно) сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 5546,00 грн. (п 'ять тисяч п'ятсот сорок шість) гривень 00 копійок згідно з квитанцією №QS75604201 від 18 жовтня 2018 року.
Таки чином позовні вимоги є обгрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Згідно з ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 77, 139, 242 - 246, 247, 250, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул.Набережна Перемоги, буд.26, м.Дніпро, 49094, і.к. 21910427), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійний вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області (вул.Челюскіна, буд.1, м.Дніпро, 49000, і.к. 37988155) про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити повністю.
Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, що викладена в листі №26575/05-05/26 від 21.12.2019 у вжитті заходів з метою повернення ОСОБА_1 помилково (надмірно) сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування за придбання нерухомого майна у розмірі 1% від вартості об'єкта купівлі-продажу, що становить 5546,00 грн..
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м.Дніпро, вул.Набережна Перемоги, буд.26, і.к. 21910427) сформувати та подати до Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області (49000, м.Дніпро, вул.Челюскіна, буд.1, і.к. 37988155) подання про повернення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) суми помилково (надмірно) сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 5546 (п 'ять тисяч п'ятсот сорок шість) гривень 00 копійок, згідно з квитанцією №QS75604201 від 18 жовтня 2018 року.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати з оплати судового збору у сумі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення складений 16 березня 2020 року.
Суддя О.В. Царікова