20 березня 2020 року Справа № 160/13392/19
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Коренева А.О.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Дочірнього підприємства «Дніпропетровський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу, -
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Дочірнього підприємства «Дніпропетровський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» до Головного управління Держпраці у Дніпропетровської області, в якій просило:
визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці у Дніпропетровської області № ДН2814/1857/1НП/СП-ФС/605 від 03 грудня 2019 року.
В обґрунтовування свого позову, позивач зазначив, що підставою для проведення державного контролю було колективне звернення в особі ОСОБА_1 , направлене по пошті. Позивач вважає, що вказане звернення є не належним у відповідності до ст. 5 ЗУ «Про звернення громадян» та ст. 6 ЗУ «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», оскільки підставами для здійснення позапланових заходів, є звернення фізичної особи (фізичних осіб). Такого звернення, як колективне звернення в особі фізичної особи цими законами не передбачено. Відповідно до ст. 244 ЦК України, представництво фізичної особи здійснюється на підставі нотаріально засвідченої довіреності, якої до звернення, направленого по пошті відповідачу, не додано. Крім того зазначили, що приймаючи постанову про накладення штрафу на ДП «Дніпропетровський облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» відповідач не врахував, що частина працівників філії «Дніпропетровський облавтодор» звільнилась, а ті що залишились були у відпустці у період проведення перевірки. Крім того, вказали, що відповідач вимоги про надання документів на адресу ДП «Дніпропетровський облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» не направляв, тому підстав для їх притягнення до відповідальності відсутні.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2019 року прийнята справа до провадження та призначена до розгляду за правилами загального позовного провадження у підготовче засідання.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2019 року у задоволенні заяви про забезпечення позову - відмовлено
Відповідач до суду надав відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування своєї позиції зазначили, що в ході проведення інспекційного відвідування встановлено, що у приміщенні працівників на робочих місцях не має, охоронець повідомив що всі працівники звільнені. При телефонному дзвінку керівник філії повідомив, що знаходиться на лікарняному, коли лікарняний закінчиться він не знає. У зв'язку з неможливістю особистого вручення Акту про неможливість проведення інспекційного відвідування від 07.10.2019 №ДН2814/1857/НП та Вимоги про надання документів від 07.10.2019 №ДН2814/1857/НД, вищевказані документи було направлено поштовим відправленням №4900076357175, у зв'язку з чим, інспекційне відвідування було призупинено до 17 жовтня 2019 року. 17 жовтня 2019 року інспекційне відвідування було поновлено, але у строк на 25 жовтня 2019 року документи перелічені у Вимозі про надання документів від 07.10.2019 №ДН2814/1857/НД надано не було. Отже, керівництвом філії не дотримано вимог частини першої статті 259 КЗпП, згідно з якою: «Державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами-підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України» та вимоги підпункту 5 пункту 6 Положення № 96 згідно з яким: «Держпраця для виконання покладених на неї завдань має право безперешкодно проводити відповідно до вимог закону без попереднього повідомлення в будь-яку робочу годину доби перевірки виробничих, службових, адміністративних приміщень та об'єктів виробництва фізичних та юридичних осіб, які використовують найману працю та працю фізичних осіб, експлуатують машини, механізми, устаткування підвищеної небезпеки, та у разі виявлення фіксувати факти порушення законодавства, здійснення нагляду та контролю за додержанням якого віднесено до повноважень Держпраці». Зазначене свідчить про створення об'єктом відвідування перешкод у проведенні інспекційного відвідування. Крім того, зазначили, що про неналежне оформлення звернення громадянина - без нотаріально засвідченої довіреності. Відповідно до вимог ст. 5 ч. 6 Закону України "Про звернення громадян" письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства. Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв'язку (електронне звернення). Як передбачено ст. 5 ч. 7 Закону України "Про звернення громадян" у зверненні має бути зазначено прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв'язку з ним. Застосування електронного цифрового підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається. У даному випадку звернення, що надійшли до Головного управління відповідали вимогам Закону України "Про звернення громадян".
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 січня 2020 року підготовче судове засідання відкладено на 24 лютого 2020 року.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2020 року закрито підготовче засідання та призначено справу до розгляду по суті на 10 березня 2020 року.
Представник позивача надав до суду заяву про розгляд справи в порядку письмово провадження. Представник відповідача не заперечував проти розгляд справи в порядку письмово провадження.
Відповідно до ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо не має перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Фіксування судового засідання відповідно до статті 229 КАС України не здійснювалося, тому керуючись приписами пункту 10 частини 1 статті 4 та частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи судом вирішено здійснювати у порядку письмового провадження.
Суд зазначає, що судове рішення у справі, постановлене у письмовому провадженні, складено у повному обсязі відповідно до ч.4 ст.243 КАС України, з врахуванням положень ст.193 КАС України - суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.
Відповідно до частини 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
Судом встановлено, що на підставі колективного звернення працівників в особі ОСОБА_1 від 12.09.2019 року щодо порушення стосовно них законодавства про працю за № ДН-2814 та згідно наказу Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області від 02.10.2019 року № 672-І призначено інспекційне відвідування у період з 03.10.2019 року по 17.10.2019 року зі здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю у філії «Дніпропетровський облавтодор» ДП «Дніпропетровський облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», юридична адреса: 49124, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Магаданська, будинок 46, код ЄДРПОУ 35112137. Під час інспекційного відвідування необхідно було провести контроль додержання законодавства про працю у філії з питань повноти, своєчасності нарахування та виплати заробітної плати та остаточного розрахунку звільненим працівникам.
07 жовтня 2019 року складено акт № ДН2814/1857/НП про неможливість проведення інспекційного відвідування/невиїзного інспектування. У зв'язку з тим, всі працівники звільнені та керівник філії знаходиться на лікарняному. Поштовим відправленням направлено вимогу від 07.10.2019 року № ДН2814/1857/НД Про надання документів, якою призупинено інспекційне відвідування. Строк проведення інспекційного відвідування зупинено до 17 жовтня 2019 року.
17 жовтня 2019 року інспекційне відвідування поновлено.
Згідно наказу від 15.10.2019 року № 755-Іпо та направлення Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області від 15 жовтня 2019 року № 419-Н призначено інспекційне відвідування філії з питань повноти, своєчасності нарахування та виплати заробітної плати та остаточного розрахунку звільненим працівникам в період з 17 жовтня 2019 року по 25 жовтня 2019 року.
25 жовтня 2019 року складено акт № ДН2814/1857/1НП про неможливість проведення інспекційного відвідування/невиїзного інспектування. У зв'язку з неможливістю особистого вручення акту про неможливість проведення інспекційного відвідування від 07 жовтня 2019 року складено акт № ДН2814/1857/НП та вимоги від 07.10.2019 року № ДН2814/1857/НД про надання документів (а.с. 61-62).
03 грудня 2019 року Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровської області прийнято постанову № ДН2814/1857/1НП/СП-ФС/605 Про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами на ДП «Дніпропетровський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» у розмірі 12519 грн, у зв'язку з перешкодою у проведенні інспекційного відвідування керівництвом філії «Дніпропетровський облавтодор» ДП «Дніпропетровський облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України».
Не погодившись із вказаною постановою, ДП «Дніпропетровський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» звернулось із позовом до суду.
Частина 2 статті 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 1 статті 259 Кодексу законів про працю України, державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначено Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" N 877-V від 05 квітня 2007 року (далі - Закон N 877-V).
Відповідно до статті 1 Закону N 877-V, державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю, з урахуванням особливостей, визначених Конвенцією Міжнародної організації праці N 81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі, ратифікованої Законом України N 1985-IV від 8 вересня 2004 року, Конвенцією Міжнародної організації праці N 129 1969 року про інспекцію праці в сільському господарстві, ратифікованої Законом України N 1986-IV від 8 вересня 2004 року, та Законом України "Про основі засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" визначає Порядок здійснення державного контролю за додержанням, законодавства про працю, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України N 823 від 21 серпня 2019 року (надалі - Порядок N 823, у редакції чинній на час винесення оскаржуваної постанови).
Згідно з п. 2 Порядку N 823, заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю здійснюються у формі інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань, що проводяться інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.
Згідно з вимогами пункту 5 Порядку N 823 інспекційні відвідування проводяться з таких підстав: 1) звернення працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю; 2) звернення фізичної особи, стосовно якої порушено правила оформлення трудових відносин; 3) рішення керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань, прийняте за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту; 4) рішення суду; 5) повідомлення посадових осіб органів державного нагляду (контролю), правоохоронних органів про виявлені в ході виконання ними повноважень ознак порушення законодавства про працю щодо неоформлення та/або порушення порядку оформлення трудових відносин; 6) інформація: Держстату та її територіальних органів про наявність заборгованості з виплати заробітної плати; ДПС та її територіальних органів про: - невідповідність кількості працівників роботодавця обсягам виробництва (виконаних робіт, наданих послуг) до середніх показників за відповідним видом економічної діяльності; - факти порушення законодавства про працю, виявлені в ході здійснення повноважень; - факти провадження господарської діяльності без державної реєстрації у порядку, встановленому законом, як суб'єкта господарювання; Пенсійного фонду України та його територіальних органів про: - роботодавців, які нараховують заробітну плату 30 і більше відсоткам працівників менше мінімальної; - роботодавців, в яких стосовно працівників відсутнє повідомлення про прийняття на роботу; - роботодавців, в яких протягом місяця кількість працівників, що працюють на умовах неповного робочого часу, збільшилася на 20 і більше відсотків; - фізичних осіб, які виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами в одного роботодавця більше року; - роботодавців, в яких стосовно працівників відсутні нарахування заробітної плати у звітному місяці, що завершився; - роботодавців, в яких протягом року не проводилася індексація заробітної плати або сума підвищення заробітної плати становить менше суми нарахованої індексації; - роботодавців, в яких 30 і більше відсотків фізичних осіб працюють на умовах цивільно-правових договорів; - роботодавців із чисельністю 20 і більше працівників, в яких протягом місяця відбулося скорочення на 10 і більше відсотків працівників; 7) інформація профспілкових органів про порушення прав працівників, які є членами профспілки, виявлені у ході здійснення громадського контролю за додержанням законодавства про працю; 8) доручення Прем'єр-міністра України; 9) звернення Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини; 10) запит народного депутата України; 11) невиконання вимог припису інспектора праці.
Звернення фізичних осіб, стосовно яких порушено правила оформлення трудових відносин, працівників і роботодавців може бути подане через уповноваженого представника.
Отже, приписами пункту 5Порядку №823 передбачено, що інспекційні відвідування проводяться з такої підстави, як, зокрема, за звернення працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю. Позивач не заперечував про те, що заявники є працівниками філії.
Суд зауважує, що позивачем дії по проведенню інспекційного відвідування або наказ про його призначення до суду у встановлений законодавством порядку, не оскаржені.
Так, пунктом 14 Порядку N 823 визначено, що у разі створення об'єктом відвідування перешкод у діяльності інспектора праці (відмова у допуску до проведення відвідування, зокрема ненадання на письмову вимогу інспектора праці інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідування; перешкода в реалізації інших прав, передбачених пунктом 10 Порядку N 823), відсутності об'єкта відвідування або уповноваженої ним особи за місцезнаходженням (адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, інших документах, що стали підставою для проведення відвідування), відсутності документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, перевищення строків проведення інспекційного відвідування, визначених пунктом 9 Порядку N 823, складається акт про неможливість проведення інспекційного відвідування із зазначенням відповідних підстав, який у разі можливості підписується об'єктом відвідування або іншою уповноваженою ним особою.
Копія акта, про неможливість проведення інспекційного відвідування надсилається органам, яким підпорядкований об'єкт відвідування (за наявності), для вжиття заходів з усунення перешкод і забезпечення присутності об'єкта відвідування за своїм місцезнаходженням.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що філія «Дніпропетровський облавтодор» ДП «Дніпропетровський облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» не має статусу юридичної особи, а знаходиться у підпорядкованості ДП «Дніпропетровський облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України».
Таким чином, відповідач, копію акту, про неможливість проведення інспекційного відвідування повинен був надіслати позивачу, як органу, якому підпорядкований об'єкт відвідування, для вжиття заходів з усунення перешкод і забезпечення присутності об'єкта відвідування за своїм місцезнаходженням.
Однак, відповідач копії актів про неможливість проведення інспекційного відвідування направив на адресу позивача лише 11 грудня 2019 року, тобто після винесення постанови від 03.12.2019 року про накладення штрафу на ДП «Дніпропетровський облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України.
Частиною 1 ст. 265 КЗпП України передбачено, що посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.
Юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу у разі (у редакції статті 265 КЗпП України чинній на момент винесення оскаржуваної постанови):
фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення;
порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення;
недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення;
недотримання встановлених законом гарантій та пільг працівникам, які залучаються до виконання обов'язків, передбачених законами України "Про військовий обов'язок і військову службу", "Про альтернативну (невійськову) службу", "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення;
недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення;
вчинення дій, передбачених абзацом шостим цієї частини, при проведенні перевірки з питань виявлення порушень, зазначених в абзаці другому цієї частини, - у стократному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення;
порушення інших вимог трудового законодавства, крім передбачених абзацами другим - сьомим цієї частини, - у розмірі мінімальної заробітної плати.
"Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення" затвердженим постановою Кабінету Міністрів України N 509 від 17.07.2013 року (далі - Порядок N 509), визначено механізм накладення на суб'єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України та частинами другою - сьомою статті 53 Закону України "Про зайнятість населення".
Згідно пункту 2 Порядку N 509, штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, керівниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками, керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об'єднаних територіальних громад та їх заступниками.
Штрафи накладаються на підставі, зокрема, акта про неможливість проведення інспекційного відвідування/невиїзного інспектування.
Судом встановлено, що вимога Головного управління Держпраці у Дніпропетровської області від 07.10.2019 року № ДН2814/1857/НД про надання документів на адресу позивача не направлялась.
Крім того, суд зазначає, що під час здійснення інспекційного відвідування відповідачу стало відомо про те, що у філії відбулося звільнення частини працівників, а інша частина перебувала у відпустках, тобто відповідачу було достаменно відомо про відсутність уповноважених осіб за місцем знаходження філії.
Вказані обставини також підтверджуються, наказом філії «Дніпропетровський облавтодор» ДП «Дніпропетровський облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» № 189-1 від 01.10.2019 року, яким припинено подачу холодної води та водовідведення, електроенергії до адміністративного приміщення з 01 жовтня 2019 року (а.с. 13).
Із змісту актів від 07.10.2019 року та від 25.10.2019 року про неможливість проведення інспекційного відвідування вбачається, що в ході проведення інспекційного відвідування встановлено у приміщенні працівників на робочих місцях не має, охоронець повідомив що всі працівники звільнені. При телефонному дзвінку керівник філії повідомив що знаходиться на лікарняному.
Таким чином, висновки відповідача про створення об'єктом відвідування перешкод у проведенні інспекційного відвідування є необґрунтованими, а постанова про накладення штрафу на ДП «Дніпропетровський облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» на підстав абз.6 ч.2 ст.265 КЗпП України є протиправною, оскільки позивач жодних перешкод щодо проведення інспекційного відвідування не чинив, а відповідач у визначений законом спосіб не здійснив жодних дій, щодо повідомлення позивача про обставини, які стали підставою для винесення оскаржуваної постанови.
Статтею 6 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
У рішеннях Європейського суду з прав людини склалася практика, яка підтверджує, що дискреційні повноваження не повинні використовуватися свавільно, а суд повинен контролювати рішення, прийняті на підставі реалізації дискреційних повноважень, максимально ефективно (рішення у справі «Hasan and Chaush v. Bulgaria» №30985/96).
У рішенні від 20.10.2011 року у справі «Рисовський проти України» (п.70, п.71) Європейський Суд з прав людини підкреслив особливу важливість принципу «належного урядування», який, зокрема, передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовніший спосіб. Суд зазначив, що на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість уникати виконання своїх обов'язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.
Резолюцією Комітету Міністрів Європи 77 (31) від 28.09.1977 року «Про захист особи відносно актів адміністративних органів» урядам держав-членів рекомендовано керуватися у своєму праві й адміністративній практиці принципами, які наводяться у додатку до резолюції. Ці принципи застосовуються для захисту осіб, як фізичних, так і юридичних, в адміністративних процедурах відносно будь-яких індивідуальних заходів або рішень, які були прийняті в ході здійснення публічної влади і які за своїм характером безпосередньо впливають на їхні права, свободи або інтереси (адміністративні акти).
Такими принципами, згідно з додатком до Резолюції, зокрема, є:
- право бути вислуханим, що означає, що щодо будь-якого адміністративного акта, який за своїм характером може несприятливо впливати на права, свободи або інтереси особи, така особа може пред'явити факти й аргументи та, у відповідних випадках, докази, що будуть враховані адміністративним органом;
- виклад мотивів, що означає, що якщо адміністративний акт є таким, що за своїм характером несприятливо впливає на права, свободи або інтереси особи, така особа отримує інформацію про мотиви, на яких він ґрунтується. Інформація про мотиви зазначається в акті або передається відповідній особі, за її запитом, у письмовій формі протягом розумного строку.
У справі «Суханов та Ільченко проти України» (Заяви №68385/10 та 71378/10) Суд вказує, що першим і найголовнішим правилом статті 1 Першого протоколу є те, що будь-яке втручання державних органів у право на мирне володіння майном має бути законним і повинно переслідувати легітимну мету «в інтересах суспільства». Будь-яке втручання також повинно бути пропорційним по відношенню до переслідуваної мети. Іншими словами, має бути забезпечено «справедливий баланс» між загальними інтересами суспільства та обов'язком захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідного балансу не буде досягнуто, якщо на відповідну особу або осіб буде покладено особистий та надмірний тягар (див., серед багатьох інших джерел, рішення у справі «Колишній Король Греції та інші проти Греції» (Former King of Greece and Others v. Greece) [ВП], заява № 25701/94, пп. 79 та 82, ЄСПЛ 2000-XII).
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Приписами статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд зазначає, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірність своїх дій. Натомість, позивачем доведено та підтверджено належними доказами обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що постанова про накладення штрафу уповноваженими особами від 03.12.2019 року № ДН2814/1857/1НП/СП-ФС/605 прийнята Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області є протиправною, а відтак, підлягає скасуванню.
За таких обставин, адміністративний позов підлягає задоволенню.
Згідно з ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Зважаючи на задоволення позовних вимог, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору на суму 1921,00 грн. підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області.
Керуючись статтями 2, 9, 77, 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву Дочірнього підприємства «Дніпропетровський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» до Головного управління Держпраці у Дніпропетровської області - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці у Дніпропетровської області № ДН2814/1857/1НП/СП-ФС/605 від 03 грудня 2019 року.
Стягнути на користь Дочірнього підприємства «Дніпропетровський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (ЄДРПОУ- 31950828) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області (ЄДРПОУ- 39788766) судовий збір у розмірі 1921, 00 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя А.О. Коренев