20 січня 2020 року Справа № 160/11850/19
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Олійника В. М.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця Вольф Тетяни Леонідівни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: акціонерне товариство "Банк Форвард" про визнання протиправними та скасування постанов, -
27 листопада 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до приватного виконавця Вольф Тетяни Леонідівни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: акціонерне товариство "Банк Форвард", в якому просить:
визнати протиправною та скасувати постанову від 14.08.2019 року про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, винесену приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Вольф Тетяною Леонідівною у виконавчому провадженні №59650303 при примусовому виконанні виконавчого напису №970, виданого 11.07.2019 року приватним нотаріусом ІМНО Київської області Кондратюк B.C.;
визнати протиправною та скасувати постанову від 29.07.2019 року про відкриття виконавчого провадження, винесену приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Вольф Тетяною Леонідівною у виконавчому провадженні №59650303 при примусовому виконанні виконавчого напису №970, виданого 11.07.2019 року приватним нотаріусом ІМНО Київської області Кондратюк B.C.;
визнати протиправною та скасувати постанову від 08.08.2019 року про арешт коштів боржника, винесену приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Вольф Тетяною Леонідівною у виконавчому провадженні №59650303 при примусовому виконанні виконавчого напису №970, виданого 11.07.2019 року приватним нотаріусом ІМНО Київської області Кондратюк B.C.
В обґрунтування позову позивач зазначила, що на примусовому виконанні приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Вольф Тетяни Леонідівни перебуває виконавче провадження №59650303 у відношенні боржника ОСОБА_1 .
Позивач вважає, що постанова від 29.07.2019 року ВП №59650303 про відкриття виконавчого провадження та постанова від 14.08.2019 р. про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, прийняті відповідачем з порушенням приписів Закону №1404-VІІІ, оскільки приватним виконавцем виконавчий документ прийнято до виконання не за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи (позивача).
Місце проживання та місце отримання доходів боржника не відноситься до виконавчого округу, на території якого приватний виконавець Вольф Т.Л. здійснює діяльність та відомості щодо якого внесені та містяться у Єдиному реєстрі приватних виконавців України, а виконавчий документ у виконавчому провадженні №59650303 прийнято до виконання відповідачем не за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи.
Ухвалою суду від 02 грудня 2019 року відкрито спрощене провадження у справі без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
21 грудня 2019 року на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній зазначив, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки дії приватного виконавця були вчинені відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» виходячи з наступного.
Стягувачем було надано заяву про примусове виконання рішення із зазначенням місця знаходження майна боржника (грошових коштів) - карткового рахунку № НОМЕР_1 у валюті гривні, відкритого в АТ «Банк Форвард», який розташований за адресою: м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 105.
Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» порядок відкриття банками рахунків та їх режими визначаються Національним банком України. Умови відкриття рахунка та особливості його функціонування передбачаються в договорі, що укладається між банком і його клієнтом - власником рахунка.
Тобто ОСОБА_1 є власником карткового рахунку № НОМЕР_1 та наявних на цьому рахунку грошових коштів, що підтверджується довідкою АТ «Банк Форвард».
Відповідно, в даному випадку порушення Закону України «Про виконавче провадження» відсутнє, оскільки майно боржника (грошові кошти) перебуває у м. Києві, а відповідно до статті 24 цього Закону приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника.
Чинною редакцією Закону України «Про виконавче провадження» не передбачено проведення виконавчих дій спрямованих на перевірку наявності грошових коштів або майна до відкриття виконавчого провадження. Виконавець відкриває виконавче провадження на підставі заяви стягувача, в якій стягувач має право зазначити будь-які відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місце знаходження тощо). Надання стягувачем доказів на підтвердження зазначеної в заяві інформації не вимагається.
Виходячи з наведеного, приватний виконавець має право приймати виконавчі документи за місцезнаходженням грошових коштів боржника, у тому числі коштів, які знаходяться на рахунках боржника в банках та інших фінансових установах.
Таким чином, оскільки до відповідача надійшов виконавчий документ у якому зазначено, що місцезнаходження майна боржника у межах виконавчого округу м. Києва, у приватного виконавця не було підстав для повернення виконавчого документа стягувачу, у зв'язку із пред'явленням не за місцем виконання.
Щодо вимог позивача про скасування постанови від 14.08.2019 року про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, відповідач зазначив, що частиною 2 статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.
Від стягувача - АТ «Банк Форвард», надійшла заява про примусове виконання рішення.
У прохальній частині заяви про примусове виконання рішення стягувач зазначив, що звернути стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника без застосування заходів примусового звернення стягнення на його майно та без перевірки його майнового стану за місцем проживання (перебування).
Керуючись ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження», з дотриманням встановлених строків, приватним виконавцем було направлено запит до Пенсійного фонду України задля здійснення перевірки майнового стану боржника.
Від Пенсійного фонду України було отримано відповідь на запити та встановлено, що ОСОБА_1 отримує дохід від Білоцерківського об'єднаного управління ПФУ. На підставі отриманої інформації приватним виконавцем 14.08.2019 року було винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника.
Крім того, відповідач зазначив, що постанова про арешт коштів від 31.07.2019 року також прийнята на законних підставах, оскільки вказаною постановою останній визначив банківським установам, які виконують рішення виконавця, порядок виконання з урахуванням обмежень, визначених законодавством.
Таким чином, приватним виконавцем було винесено постанову про арешт коштів боржника, яка відповідає діючому законодавству.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд встановив наступні обставини.
Від акціонерного товариства «Банк Форвард» до відповідача надійшла заява про примусове виконання виконавчого напису, виданого приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Кондратюк В.С., за №970 від 11.07.2019 року про стягнення з боржника, яким є ОСОБА_1 - позивач, коштів у розмірі 30343,16 грн.
У заяві АТ «Банк Форвард» просив: відкрити, за місцем знаходження майна (грошових коштів) боржника, виконавче провадження з примусового виконання виконавчого напису, виданого приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Кондратюком Віктором Станіславовичем за №970 від 11.07.2019 про стягнення із боржника, яким є: ОСОБА_1 коштів у розмірі 30343,16 гривень;
накласти арешт на все рухоме та нерухоме майно (грошові кошти) боржника;
провести перевірку майнового стану боржника;
у випадку встановлення доходу боржника, яким є: ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер платника податків: НОМЕР_2 , - звернути стягнення на заробітну плату, стипендію, та інші доходи боржника без застосування заходів примусового звернення стягнення на його майно та без перевірки його майнового стану за місцем проживання (перебування) боржника.
На підставі цієї заяви 29 липня 2019 року відповідачем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №59650303.
Постановою від 08.08.2019 року відповідачем накладено арешт на відкриті рахунки в банківських установах.
14.08.2019 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Вольф Тетяною Леонідівною у межах виконавчого провадження №59650303 винесена постанова про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, якою постановлено звернути стягнення на доходи боржника - ОСОБА_1 , у розмірі основної суми боргу в сумі 30343,16 грн., основної винагороди приватного виконавця в сумі 3034,32 грн., витрат в сумі 2000,00 грн. у розмірі 20% до виплати загальної суми боргу.
Вищевказана постанова була направлена на адресу закладу, де позивач отримує дохід, а саме комунальний заклад "Криворізький дитячий будинок-інтернат" Дніпропетровської обласної ради", ЄДРПОУ 03188292, адреса місця реєстрації: 50008, Дніпропетровська обл., місто Кривий Ріг, Саксаганський район, вул. Володимира Великого, 42А.
Поняття та особливості здійснення виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження і примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) визначено Законом України «Про виконавче провадження» (далі Закон № 1404-VIII).
Пунктом 3 частини першої статті 3 Закону № 1404-VIII виконавчі написи нотаріусів віднесено до виконавчих документів, які підлягають примусовому виконанню.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 26 Закону № 1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Відповідно до частини третьої статті 26 Закону № 1404-VIII у заяві про примусове виконання рішення стягувач має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місцезнаходження тощо), рахунки в банківських установах для отримання ним коштів, стягнутих з боржника, а також зазначає суму, яка частково сплачена боржником за виконавчим документом, за наявності часткової сплати.
Частиною першою статті 5 Закону № 1404-VIII передбачено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Відповідно до частини першої та другої статті 22 Закону № 1403-VIII про початок діяльності приватний виконавець повідомляє Міністерство юстиції України. У повідомленні про початок діяльності обов'язково зазначаються зокрема виконавчий округ, на території якого приватний виконавець має намір здійснювати діяльність.
Згідно з пунктом 4 частини другої статті 23 Закону № 1403-VIII у Єдиному реєстрі приватних виконавців України містяться відомості про виконавчий округ, на території якого приватний виконавець здійснює діяльність.
Частиною першою статті 25 Закону № 1403-VIII передбачено, що виконавчим округом є територія Автономної Республіки Крим, області, міста Києва чи Севастополя.
Згідно з частиною другою статті 25 Закону № 1403-VIII, приватний виконавець має право приймати до виконання виконавчі документи, місце виконання яких відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» знаходиться у межах Автономної Республіки Крим, області або міста Києва чи Севастополя, у яких розташований його виконавчий округ.
Відповідно до пункту 10 розділу III Інструкції, місце виконання рішення визначається відповідно до вимог, встановлених статтею 24 Закону.
Частиною другою статті 24 Закону № 1404-VIII передбачено, що приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника.
Відповідно до ст. ст. 179, 190 ЦК України майном, як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки. Річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов'язки.
З матеріалів справи вбачається, що позивач зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією паспорту.
У постанові від 14.08.2019 зазначено, що позивач отримує доходи у Білоцерківському об'єднаному управлінні ПФУ (ЄДРПОУ 41249051), місце знаходження якого м. Біла Церков.
Однак, зазначене не відповідає фактичним обставинам, оскільки позивач отримує пенсію по втраті годувальника від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (м. Дніпро). Жодного відношення до Білоцерківського об'єднаного управління ПФУ не має.
Виконавчим округом приватного виконавця Вольф Тетяни Леонідівни визначено: м. Київ.
Статтею 24 Закону № 1404-VIII передбачена можливість відкриття виконавчого провадження як за місцем проживання, перебування боржника, так і за місцезнаходженням майна боржника.
Суд звертає увагу, що приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Вольф Тетяна Леонідівна в заявленому спорі у відповідності до частини другої статті 24 Закону № 1404-VIII мала підстави для відкриття виконавчого провадження у разі наявності майна боржника, місцем знаходження якого є м. Київ.
З тексту позовної заяви вбачається, що боржник має картковий рахунок, відкритий у банку, місцезнаходження його зареєстровано у м. Києві.
Однак, судом не встановлено та матеріалами справи не підтверджено, що на картковому рахунку обліковуються грошові кошти, належні боржнику.
Окрім того, матеріалами справи не підтверджена наявність у приватного виконавця на час відкриття виконавчого провадження відомостей про знаходження коштів боржника на рахунку у банку.
Таким чином, наявність самого рахунку в банку, за відсутності на ньому коштів чи цінностей, не породжує цивільні права та обов'язки. Сам рахунок без наявності на ньому коштів не може бути власністю громадянина, оскільки призначений для зберігання грошей і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів.
Отже, тільки матеріальні цінності, майно, кошти можуть бути об'єктом стягнення, а не рахунок у банку, таким чином наявність у боржника банківського карткового рахунку не є тотожнім наявному у боржника майна у такому банку.
Крім того, за приписами статті 68 Закону №1404-VІІІ стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів.
За іншими виконавчими документами виконавець має право звернути стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника без застосування заходів примусового звернення стягнення на майно боржника - за письмовою заявою стягувача або за виконавчими документами, сума стягнення за якими не перевищує п'яти мінімальних розмірів заробітної плати.
Про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника виконавець виносить постанову, яка надсилається для виконання підприємству, установі, організації, фізичній особі, фізичній особі - підприємцю, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи.
Таким чином, місце проживання та місце отримання доходів боржника не відноситься до виконавчого округу, на території якого приватний виконавець Вольф Т.Л. здійснює діяльність та відомості щодо якого внесені та містяться у Єдиному реєстрі приватних виконавців України, а виконавчі документи у виконавчому провадженні №59650303 прийнято до виконання відповідачем не за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи.
З аналізу матеріалів справи суд дійшов висновку про обґрунтованість заявленого позову, оскільки наявність майна боржника у виконавчого окрузі міста Києва не встановлена судом, відповідна достовірна інформація приватному виконавцю стягувачем не надана.
Згідно із пунктом 10 частини четвертої статті 4 Закону №1404-VІІІ виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо виконавчий документ пред'явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю.
Таким чином, у даному випадку приватний виконавець повинен був повернути виконавчий документ стягувачу у зв'язку із пред'явленням його не за місцем виконання, чого в даному випадку зроблено не було.
Також суд має зазначити про те, що постановою від 08.08.2019 року відповідачем накладено арешт на відкриті рахунки позивача у банківських установах.
Однак, вказаною постановою заблоковано всі картки, що належать позивачу, у зв'язку з чим позивач не може користуватися ні пенсією, ні соціальною допомогою, ні заробітною платою.
В той же час у постанові від 14.08.2019 року зазначено про те, що стягнення відбувається із заробітної плати позивача у розмірі 20%.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи, що протягом судового розгляду справи відповідач не довів правомірність своїх рішень, суд приходить до висновку про задоволення адміністративного позову у повному обсязі.
У зв'язку із задоволенням адміністративного позову та відстрочкою сплати судового збору для позивача, відповідно до вимог ст. 139 КАС України, суд вважає за необхідне стягнути судовий збір на користь державного бюджету із відповідача у розмірі 2305,20 грн.
Керуючись ст.ст. 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати постанову від 14.08.2019 року про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, винесену приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Вольф Тетяною Леонідівною у виконавчому провадженні №59650303 при примусовому виконанні виконавчого напису №970, виданого 11.07.2019 року приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Кондратюк B.C.
Визнати протиправною та скасувати постанову від 29.07.2019 року про відкриття виконавчого провадження, винесену приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Вольф Тетяною Леонідівною у виконавчому провадженні №59650303 при примусовому виконанні виконавчого напису №970, виданого 11.07.2019 року приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Кондратюк B.C.
Визнати протиправною та скасувати постанову від 08.08.2019 року про арешт коштів боржника, винесену приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Вольф Тетяною Леонідівною у виконавчому провадженні №59650303 при примусовому виконанні виконавчого напису №970, виданого 11.07.2019 року приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Кондратюк B.C.
Стягнути з приватного виконавця Вольф Тетяни Леонідівни до спеціального фонду держбюджету України суму судового збору у розмірі 2 305,2 грн. (дві тисячі триста п'ять гривень двадцять копійок), а саме:
Отримувач: УК у Чечелівському р. м. Дніпра/Чечел.р./22030101;
Код ЄДРПОУ (отримувача): 37989253;
Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);
Код банку отримувача (МФО): 899998;
Рахунок отримувача: UA238999980313131206084004008;
Код класифікації доходів бюджету: 22030101.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.М. Олійник