Справа: № 2-а-2400/09/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Арсірій Р.О.
Суддя-доповідач: Саприкіна І.В.
Іменем України
"31" березня 2010 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Саприкіної І.В.,
суддів: Горбань Т.І., Романчук О.М.,
при секретарі: Приходько Є.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу приватного підприємства «Окко-будівельні технології»на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.04.2009 року у справі за їх позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва про визнання дій незаконними, визнання недійсним акту перевірки, -
ПП «Окко-будівельні технології»звернулися до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва про визнання незаконними дій щодо скасування свідоцтва платника податку на додану вартість № 36403567 від 04.07.2006року; визнання недійсним Акту № 1271 від 30.10.2007 року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість; зобов'язання відновити реєстрацію ПП «Окко-будівельні технології»як платника податку на додану вартість з 30.10.2007 року.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.04.2009 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, ПП «Окко-будівельні технології»подали апеляційну скаргу, в якій просять скасувати незаконну, на їх думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою задовольнити позовні вимоги повністю. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність оскаржуваного рішення, що є підставою для його скасування.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, що з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що вона задоволенню не підлягає, виходячи з наступного:
Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України).
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Як вбачається з матеріалів справи, ПП «Окко-будівельні технології»зареєстроване Святошинською РДА 15.06.2006 року, що підтверджується довідкою Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) серії АА № 200312.
04.07.2006 року ДПІ у Печерському районі м. Києва проведено реєстрацію позивача у якості платника ПДВ, про що видано свідоцтво № 36403567.
30.10.2007 року відповідачем складено Акт № 1271 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість позивача, оскільки останній подає податкові декларації з податку на додану вартість протягом періоду з 20.08.2006р. по 20.09.2007р., які свідчать про відсутність оподатковуваних поставок протягом дванадцяти послідовних податкових місяців.
Окружний адміністративний суд м. Києва в своєму рішенні прийшов до висновку про необхідність відмови в задоволенні позовних вимог.
Апеляційна інстанція повністю погоджується з такими доводами суду першої інстанції, з огляду на наступне:
Відповідно ч. 2 ст. 69 КАС України докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.
Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст. 86 КАС України).
З матеріалів справи слідує, що відповідач прийняв рішення про анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість з 30.10.2007 року та зобов'язав позивача повернути податковому органу анульоване свідоцтво протягом двадцяти календарних днів від дня прийняття рішення про його анулювання.
Відповідно до п. 1.3 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість»(далі -Закон), платник податку - це особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.
За змістом пп. «а»п. 2.1 ст. 2 Закону платником податку є будь-яка особа, яка здійснює або планує здійснювати господарську діяльність та реєструється за своїм добровільним рішенням як платник цього податку.
Об'єктом оподаткування є, зокрема, операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України (пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону).
У статті 9 Закону визначено порядок реєстрації осіб як платника податку на додану вартість. Будь-якій особі, яка реєструється як платник податку на додану вартість, присвоюється індивідуальний податковий номер, який використовується для справляння цього податку.
Згідно з п. 9.8 ст. 9 Закону визначено випадки анулювання реєстрації особи як платника податку на додану вартість. У пп. «ґ»п. 9.8 ст. 9 Закону зазначено, що податковим органом здійснюється анулювання реєстрації особи як платника податку на додану вартість, якщо особа, зареєстрована як платник податку, не надає податковому органу декларації з цього податку протягом дванадцяти послідовних податкових місяців або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність оподатковуваних поставок протягом такого періоду, а також у випадках, визначених законодавством стосовно порядку реєстрації суб'єктів господарювання.
Посилання апелянта на податкову декларацію, подану позивачем 19.10.2007 року є безпідставними, оскільки в акті чітко зазначено період відсутності оподатковуваних поставок: з 20.08.2006 року по 20.09.2007 року.
Крім того, доводи позивача щодо відсутності правових підстав проводити анулювання свідоцтва платника ПДВ після подання таким платником податкових декларацій не заслуговують уваги, оскільки, на момент подачі декларації 19.10.2007 року, ПП «Окко-будівельні технології»вже було порушено вимоги Закону України «Про податок на додану вартість»та існували всі підстави для анулювання реєстрації. Положення даного нормативно-правового акту чітко передбачають, що відсутність оподатковуваних поставок протягом дванадцяти послідовних податкових місяців у суб'єкта господарювання є підставою для анулювання свідоцтва платника ПДВ, жодних винятків при недотриманні п. 9.8 ст. 9 Закону чинним законодавством не передбачено.
Таким чином, апеляційна інстанція приходить до висновку, що суд першої інстанції правомірно відмовив у задоволенні позовних вимог.
Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Проаналізувавши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.
За таких підстав, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції -без змін.
Керуючись ст.ст. 198, 200, 205, 206 КАС України, судова колегія, -
В задоволенні апеляційної скарги приватного підприємства «Окко-будівельні технології»- відмовити.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.04.2009 року -залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.
Повний текст ухвали виготовлено 02 квітня 2010 року.
Головуючий суддя:
Судді: