79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
17.03.10 Справа № 3/144
Львівський апеляційний господарський суд, в складі колегії:
головуючого-судді: Бойко С.М.,
суддів: Бонк Т.Б.,
Якімець Г.Г.,
при секретарі Гулик Н.Г.,
з участю представників:
від позивача - не з”явився,
від відповідача - не з”явився,
розглянув апеляційну скаргу підприємця ОСОБА_2, м.Коломия
на рішення господарського суду Івано-Франківської області від 22.10.2009 року, суддя Фрич М.М., у справі № 3/144
за позовом підприємця ОСОБА_3, м.Коломия
до відповідача підприємця ОСОБА_2, м.Коломия
про усунення перешкод у користуванні орендованим майном,
рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 22.10.2009 року задоволено позов підприємця ОСОБА_3 та зобов»язано підприємця ОСОБА_2 не чинити перешкоди у користуванні орендованим позивачем приміщенням по вул.Котляревського, 8а, м.Коломия, яке є частиною ЗАПТ "Коломийське РБУ-4" відповідно до договору оренди нежитлового приміщення від 18 квітня 2003р. шляхом забезпечення доступу до зазначеного приміщення.
Рішення суду мотивоване тим, що право позивача на користування спірним приміщенням передбачено договором оренди нежитлового приміщення від 18 квітня 2003р., укладеного із ЗАПТ Коломийським РБУ-4, а матеріалами справи підтверджується факт втручання відповідача в користування позивачем майном, переданим йому в оренду іншою особою, що свідчить про наявність достатніх підстав для задоволення позовних вимог про усунення перешкод в користуванні цим майном.
В апеляційній скарзі скаржник (відповідач) просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити, в зв”язку з неповним з»ясуванням судом обставин, що мають значення для справи та порушення норм матеріального права, апелюючи тим, що договір оренди спірного приміщення від 18.04.2003 року, укладений між позивачем та ЗАПТ "Коломийське РБУ-4", є нікчемний згідно вимог ст.220 ЦК України, оскільки в порушення ст.793 ЦК України він укладений строком більше одного року, проте, нотаріально не посвідчений.
Скаржник також покликається на порушення місцевим судом норм процесуального права в частині розгляду справи без участі представника відповідача та за наявності його письмового клопотання про відкладення розгляду справи з поважних причин, чим порушено право сторони на належний захист своїх прав та законних інтересів, а також безпідставне незалучення до участі в справі третьої особи ЗАПТ "Коломийське РБУ-4" -орендодавця спірного приміщення, оскільки рішення по справі може вплинути на права та обов»язки цього товариства.
В судове засідання представники сторін не з"явилися, хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, а тому суд розцінює їх неявку як без поважних причин та вважає за можливе розгляд справи завершити без їх участі за наявних в справі документів про права і обов”язки сторін.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача з його участю на засіданні, перевіривши та оцінивши докази по справі, вважає, що рішення суду підлягає скасуванню..
Судом встановлено, що між підприємцем ОСОБА_3 (орендар) та ЗАТП "Коломийське РБУ-4" (орендодавець) 18.04.03 року укладено договір оренди нежитлового приміщення, згідно якого орендодавець (ЗАТП "Коломийське РБУ-4") передав, а орендар (позивач) отримав в користування з подальшим правом викупу приміщення площею 500 м 2 за адресою м.Коломия, вул.Котляревського,8/а. Даний факт підтверджується актом прийому-передачі орендованого приміщення від 18.04.09р.
Відповідно до п.6.1 строк дії даного договору з 18.04.03р. до 31.12.2009р. З цих підстав покликання скаржника на нікчемність вказаного договору є безпідставним, оскільки ЦК України вступив в силу з 01.01.2004 року, тобто до укладення вказаного договору та пролонгація договору не здійснювалася, а тому норми ст.220 ЦК України щодо нікчемності договору у випадку відсутності його нотаріального посвідчення на вказаний договір не поширюються.
Підставою для звернення з даним позовом позивач зазначає факт самовільного захоплення відповідачем території приміщення ЗАТП "Коломийське РБУ-4" та вчинення останнім перешкод в користуванні позивачем орендованого ним приміщення.
Відповідно до ч.1 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, припинення дії, яка порушує право (п.3 ч.2 ст.16 ЦК України).
Вимоги про усунення перешкод в користуванні майном шляхом забезпечення доступу до майна, що належить іншому власникові, можливий після встановлення права на користування цим майном, а підставою такої вимоги може бути порушення відповідного права, яке підтверджується, зокрема, документом про недопуск, складеним уповноваженою особою у встановленому порядку.
Оскільки на час прийняття оскаржуваного рішення позивач був належним користувачем спірного приміщення згідно діючого договору оренди від 18.04.03 року заявлений позивачем спосіб захисту порушеного права шляхом забезпечення доступу до зазначеного приміщення та зобов»язання не чинити перешкоди в користуванні орендованим майном відповідає визначеним статтею 16 Цивільного кодексу України способам захисту порушеного права, реалізація яких забезпечується в тому числі у примусовому порядку виконання судових рішень.
Разом з тим, в порушення положень ст.ст.391,398 ЦК України місцевим судом не з'ясовано обставини щодо вчинення відповідачем перешкод позивачу в користуванні та порушень з боку відповідача права позивача на користування майном, щодо якого заявлені вимоги про усунення перешкод в користуванні.
Відповідно до ст.1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.
Аналіз вказаної норми свідчить про те, що до господарського суду звертаються, зокрема, юридичні особи, а суд при вчиненні провадження у справі з'ясовує наявність у позивача суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист якого подано позов, та у випадку встановлення факту порушення або оспорювання наявного у позивача права чи охоронюваного законом інтересу, ухвалює відповідне рішення про їх захист. Апеляційним судом не встановлено, яке порушене право позивача підлягало б захисту по суду.
Позивачем не доведено, а судом не встановлено, яким чином відповідач здійснює перешкоди позивачу у користуванні орендованим майном.
Покликання позивача на претензію ПП ОСОБА_2 до ПП ОСОБА_3 від 12.04.08р., та постанову про відмову в порушенні кримінальної справи, судом до уваги не береться, оскільки вказані документи не є належними доказами в розумінні ст.34 ГПК України для підтвердження такого факту.
Згідно вимог ст.ст.32,33 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Інших доказів чинення відповідачем перешкод позивачу у користуванні спірним майном позивачем не доведено, а судом не встановлено.
Крім цього, звернутися з позовом про усунення будь-яких порушень свого права, не пов'язаних з неправомірним позбавленням володіння може власник (негаторний позов). Для подання такого позову не вимагається, щоб перешкоди до здійснення права користування й розпорядження були результатом винних дій відповідача чи спричиняли збитки. Достатньо, щоб такі дії (бездіяльність) об'єктивно порушували права власника і були протиправними.
Позивачем не доведено порушення його права чи охоронюваних законом інтересів, за захистом яких він звернувся до суду, оскільки право власності на спірні приміщення належать не позивачу, а тому відсутні підстави його захисту в порядку ст.387 ЦК України.
З наведеного апеляційний суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог підприємця ОСОБА_3 про зобов»язання підприємця ОСОБА_2 не чинити перешкоди у користуванні орендованим позивачем приміщенням по вул.Котляревського 8а, м.Коломия, яке є частиною ЗАПТ "Коломийське РБУ-4" відповідно до договору оренди нежитлового приміщення від 18 квітня 2003р. шляхом забезпечення доступу до зазначеного приміщення, а тому в позові слід відмовити, скасувавши рішення місцевого суду.
Оскільки судом першої інстанції неповно з”ясовано обставини, що мають значення для справи та прийнято рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому воно підлягає скасуванню, а апеляційна скарга - задоволенню.
При скасуванні рішення суду проводиться новий розподіл судових витрат на підставі ст.49 ГПК України, а тому з позивача на користь відповідача належить стягнути понесені скаржником витрати в розмірі 42,5 грн. державного мита за апеляційне провадження.
Керуючись ст.ст.99,103-105 ГПК України, суд,
постановив:
рішення господарського суду Івано-Франківської області від 22.10.2009 року в справі за номером 3/144 -скасувати, а апеляційну скаргу підприємця ОСОБА_2 -задоволити.
В задоволенні позовних вимог підприємця ОСОБА_3 про зобов»язання підприємця ОСОБА_2 не чинити перешкоди у користуванні орендованим позивачем приміщенням по вул.Котляревського 8а, м.Коломия, яке є частиною ЗАПТ "Коломийське РБУ-4" відповідно до договору оренди нежитлового приміщення від 18 квітня 2003р. шляхом забезпечення доступу до зазначеного приміщення відмовити.
Стягнути з розрахункового рахунку підприємця ОСОБА_3 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1, АДРЕСА_2) на користь підприємця ОСОБА_2 (інд.номер НОМЕР_2, АДРЕСА_1) 42,5 грн. державного мита за апеляційне провадження.
Наказ видати суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.
Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.
Головуючий -суддя: С.М.Бойко
Судді: Т.Б.Бонк
Г.Г.Якімець