79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
24.03.10 Справа № 20/89
Львівський апеляційний господарський суд, в складі колегії:
головуючого-судді: Бойко С.М.,
суддів: Бонк Т.Б.,
Марко Р.І.,
при секретарі Гулик Н.Г.,
з участю представників:
від скаржника (позивача) - не з”явився,
відповідача - з»явився,
розглянув апеляційну скаргу приватного підприємця ОСОБА_2, м.Івано-Франківськ
на рішення господарського суду Івано-Франківської області від 24.12.2009 року, суддя Кобецька С.М., в справі за № 20/89
за позовом приватного підприємця ОСОБА_2, м.Івано-Франківськ
до відповідача обласного комунального підприємства «Івано-Франківське обласне бюро технічної інвентаризації», м.Івано-Франківськ
про зобов»язання зареєструвати право власності на незавершене будівництво,
рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 24.12.2009 року відмовлено в позові приватного підприємця ОСОБА_2 про зобов"язання обласного комунального підприємства «Івано-Франківське обласне бюро технічної інвентаризації»зареєструвати право власності на об»єкт незавершеного будівництва по вул.Чорновола,11 в м.Івано-Франківську.
Рішення суду мотивоване тим, що позивачем не наведено, а судом не встановлено наявність в спірному випадку правових підстав для реєстрації права власності на об»єкт незавершеного будівництва, оскільки позивачем не подано ні доказів права власності на спірний об»єкт, ні інших документів, передбачених діючим законодавством для реєстрації права власності на незавершений будівництвом об»єкт.
В апеляційній скарзі скаржник просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задоволити, в зв”язку з неповним з»ясуванням судом обставин, що мають значення для справи та порушення місцевим судом норм матеріального права, апелюючи тим, що необхідною та достатньою підставою для реєстрації права власності на спірний об»єкт незавершеного будівництва є постанова Львівського апеляційного господарського суду від 17.09.2008 року по справі №19/174, якою визнано право власності позивача на обладнання та матеріали, використані в процесі будівництва спірного об»єкта, а тому за змістом ст.19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень»та ст.331 ЦК України відповідач зобов»язаний зареєструвати право власності на спірне майно.
Скаржник також не погоджується з висновком суду про застосування до спірних правовідносин Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 07.02.2002 року за №7/5, оскільки вказане положення регулює порядок реєстрації нерухомого майна, будівництво якого закінчено та яке прийнято в експлуатацію у встановленому порядку. В спірному випадку позивач просить зареєструвати право власності на об»єкт незавершеного будівництва.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить в її задоволенні відмовити, мотивуючи тим, що позивачем не представлено усіх необхідних документів, передбачених ст.331 ЦК України, для здійснення реєстрації права власності на об»єкт незавершеного будівництва, що і стало підставою для відмови в задоволенні його заяви про таку реєстрацію.
Відповідач також покликається на те, що постановою Львівського апеляційного господарського суду від 17.09.2008 року по справі №19/174 визнано право власності на матеріали, використані у будівництві, а не ідентифіковано це майно як об»єкт незавершеного будівництва, що не є тотожним, а тому не може бути доказом підтвердження права власності на спірний об»єкт, а лише може бути доказом, який оцінюється в сукупності з іншими доказами.
Щодо підвідомчості даного спору господарському суду, то відповідач вважає такий спір підвідомчим, оскільки дана справа стосується спору про право, що виникає з цивільно-правових відносин, врегульованих актами цивільного законодавства, а не з правовідносин владного підпорядкування одного суб»єкта іншому. Відповідач вважає, що по суті спір стосується визнання за позивачем права власності на спірне майно за відсутності правовстановлюючих документів, передбачених законодавством, що свідчить про відсутність підстав для передачі даного спору на вирішення в порядку адміністративного судочинства.
В судове засідання представники позивача не з"явилися, хоча належним чином повідомлені про час та місце судового засідання, а тому суд вважає за можливе розгляд справи завершити без їх участі за наявних в справі документів про права і обов”язки сторін.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін з їх участю на засіданні, перевіривши та оцінивши докази по справі, вважає, що рішення місцевого суду підлягає скасуванню, а провадження в справі припиненню з наступних підстав.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.3 КАС України справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією з сторін є орган, зокрема, місцевого самоврядування, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно із п.1 ст.17 КАС України, компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень, а також спори, які виникають з приводу укладення та виконання адміністративних договорів; спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках встановлених законом; спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.
У відповідності до ст.104 КАС України до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин.
З аналізу наведених норм випливає, що справою адміністративної юрисдикції може бути спір, який виник між кількома суб'єктами стосовно їхніх прав та обов'язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб'єкт законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншого суб'єкта, а цей суб'єкт відповідно зобов'язаний виконувати вимоги та приписи такого владного суб'єкта. Єдиною ознакою суб'єкта владних повноважень є здійснення ним владних управлінських функцій і при цьому ці функції повинні здійснюватись ним саме у тих правовідносинах, у яких виник спір.
У випадку, якщо суб'єкт (у тому числі орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа) у спірних правовідносинах не здійснює владні управлінські функції щодо іншого суб'єкта, який є учасником спору, такий спір не має встановлених нормами КАС України ознак справи адміністративної юрисдикції, і, відповідно, не повинен вирішуватись адміністративним судом.
Судом встановлено, що предметом позовних вимог в даній справі є зобов"язання обласного комунального підприємства «Івано-Франківське обласне бюро технічної інвентаризації»зареєструвати право власності на об»єкт незавершеного будівництва по вул.Чорновола,11 в м.Івано-Франківську
Реєстрацію прав власності згідно з п.1.3 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції від 28 січня 2003 року N 6/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції 28 січня 2003 року N 66/7387, здійснюють комунальні підприємства бюро технічної інвентаризації (далі - БТІ).
Вказане свідчить, що БТІ на основі законодавства делеговані владні повноваження у сфері суспільних правовідносин, пов'язаних зі здійсненням від імені держави дій щодо реєстрації прав власності на нерухоме майно.
Таким чином, БТІ в розумінні п.7 ст.3 КАС України є суб'єктом владних повноважень.
Аналіз суб'єктного складу та характеру правовідносин свідчить, що дана справа є справою адміністративної юрисдикції.
Покликання відповідача на те, що дана справа підвідомча господарському суду, оскільки стосується спору про право, є безпідставним, оскільки в спірному випадку предметом позовних вимог є зобов»язання обласного комунального підприємства «Івано-Франківське обласне бюро технічної інвентаризації»зареєструвати право власності, а не визнання права власності.
У відповідності з п. 7 розділу VII "Прикінцеві та перехідні положення" КАС України, після набрання чинності цим Кодексом заяви і скарги у справах, що виникають з адміністративно-правових відносин, а також апеляційні, касаційній скарга (подання) розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом.
На порушення цих вимог суд першої інстанції уваги не звернув та розглянув спір, керуючись положеннями ГПК України, які до спірних правовідносин не застосовуються.
За таких обставин рішення господарського суду Івано-Франківської області від 24.12.2009 року підлягає скасуванню, а провадження в справі -припиненню відповідно до п.1 ч.1 ст.80 ГПК України, згідно вимог якої господарський суд припиняє провадження в справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.
Керуючись ст.ст. п.1 ч.1 ст.80, 99,103,105 ГПК України, суд,
рішення господарського суду Івано-Франківської області від 24.12.2009 року в справі за №20/89 скасувати.
Провадження в справі №20/89 - припинити.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.
Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.
Головуючий -суддя: С.М.Бойко
Судді: Т.Б.Бонк
Р.І.Марко