Справа № 640/22599/18
н/п 2/953/261/20
05 березня 2020 року
Київський районний суд м. Харкова:
головуючий - суддя Золотарьова Л.І.
за участю:
секретаря Бломберус С.А. ,
позивача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу №640/22599/18 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування, -
30.11.2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому просить:
визнати за нею право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , на ј частку спадкового майна - квартири АДРЕСА_1 ;
визнати за нею право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 1/6 частку спадкового майна - квартири АДРЕСА_2 .
Як на підставу позову посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла її мати, після якої залишилася спадщина. 14 серпня 2015 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Перфенковою Іриною Володимирівною було заведено спадкову справу № 10/205 після смерті ОСОБА_3 . На момент смерті ОСОБА_3 на праві власності належала 1/2 частка в квартирі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 . та 1/3 частки в квартирі, що знаходиться за адресою АДРЕСА_4 . Мати заповіту не залишила. На підставі закону спадкоємцями першої черги є: вона та ОСОБА_2 - онука померлої. Після смерті ОСОБА_3 вона та Відповідачка звернулися до нотаріуса із заявами про прийняття спадщини. проте видати свідоцтво про право на спадщину на 1/2 частку квартири АДРЕСА_1 нотаріус не змогла у зв'язку з відсутністю реєстрації права власності на зазначене майно. В жовтні 20І5 року ОСОБА_2 звернулася до Київського районного суду м. Харкова з позовною заявою про визнання права власності на нерухоме маймо в порядку спадкування. 11.01.2016 року суддею Київського районного суду Чередник В.С. по цивільній справі № 640/18670/15-ц прийнято заочне рішення згідно з яким за ОСОБА_2 було визнано право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 на 1/6 частку спадкового майна квартири, що знаходиться за адресою АДРЕСА_4 та на 1/4 частку майна - квартири, що знаходиться за адресою АДРЕСА_3 .
Ухвалою суду від 10.12.2018 позовну заяву залишено без руху, вказані недоліки позивачем усунуті.
Ухвалою суду від 08.02.2020 року відкрито провадження у справі та розгляд справи призначено проводити в порядку загального позовного провадження з проведенням підготовчого засідання.
В судовому засідання позивачка вимоги підтримала з підстав зазначених у позові.
Відповідачка не з*явилася, написала заяву в якій зазначила, що проти задоволення позову не заперечує, справу просила розглядати й її відсутність.
Згідно з ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
03 березня 1999 року ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та та ОСОБА_2 отримали свідоцтво про право власності на квартиру №8-99-165006 згідно з Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду України», що знаходиться за адресою : АДРЕСА_4 . ( а.с.8-9 )
Крім того ОСОБА_3 та ОСОБА_5 Рішенням виконавчого комітету Київської ради м. Харкова від 17.12.2002 року видане свідоцтво про право власності по Ѕ на квартиру за адресою: АДРЕСА_3 . (а.с.7)
Згідно довідки, наданої КП «Харківське міське БТІ» від 23.09.2015 року інформація про власника ізольованої квартири АДРЕСА_5 відсутня, право власності на квартиру не зареєстровано. (а.с.31)
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_3 . (а.с.6)
Згідно свідоцтва про народження матір'ю ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 записана ОСОБА_3 .
Згідно витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища, вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 мала прізвище до реєстрації шлюбу « ОСОБА_7 ».
Згідно листа приватного нотаріуса Парфенкової І.В., після смерті ОСОБА_3 заведено спадкову справу №10/2015, відкрилася спадщина на належні їй частки в нерухомому майні, у квартирі АДРЕСА_6 та квартирі АДРЕСА_1 . Спадкоємицями першої черги після померлої ОСОБА_3 є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса для отримання свідоцтва про право на спадщину, однак нотаріус їй відмовив, посилаюсь на відсутність реєстрації права власності на вищезазначене майно, про що надано письмову відповідь. (а.с.10)
Відповідно заочного рішення Київського районного суду м. Харкова від 11.01.2016 року за ОСОБА_2 визнано право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 на 1/6 частку спадкового майна - квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 . Також згідно рішення за нею визнано право власності, після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 на 1/6 частку спадкового майна - квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 . (а.с.11-12)
У відповідності до положень ч.1ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Ст. 1261ЦК України передбачено, що у першу чергу на спадкування за законом мають діти спадкодавця. При цьому,їх частки у спадщини, відповідно до положень ч.1ст. 1267 ЦК України, є рівними.
Виникнення у спадкоємця права на спадщину, яке пов'язується з її прийняттям, як майнового права зумовлює входження права на неї до складу спадщини після смерті спадкоємця, який не одержав свідоцтва про право на спадщину (статті 1296, 1297ЦК) та не здійснив його державної реєстрації (ст. 1299 ЦК).
Відповідно до ст. 1297 Цивільного кодексу України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
У відповідності до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб у спосіб, визначений законами України.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України визначено, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.
Відповідно до статті 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.
Відповідно до статі 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Згідно ч.1 ст.182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 2 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно
У своєму інформаційному листі №10-1387 від 27.09.2012 року Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ зазначив, що відповідно до ст. 2 Закону України від 1 липня 2004 року № 1952-ІV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень. Згідно зі ст.3 зазначеного закону право власності та інші речові права на нерухоме майно, набуті згідно з діючими нормативно-правовими актами до набирання чинності цим Законом, визнаються державою.
Згідно ст. 41 Конституції України, право власності є непорушним. Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.
З врахуванням встановлених в судовому засіданні обставин справи, суд оцінивши, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, приходить до висновку, що вимоги позивачів знайшли своє доведення в судовому засіданні, є такими, що ґрунтуються на вимогах чинного законодавства України, а тому позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи, що позовні вимоги задоволені, то з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір у розмірі 2000,00 грн.
Керуючись ст.ст. 16,392, 328,1218, 1261, 1267 ЦК України, ст.ст. 76, 81, 141, 264, 265 ЦПК, Конституцією України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 . право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 на ј частку спадкового майна - квартири, що знаходиться за адресою АДРЕСА_3 .
Визнати за ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 , право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 на 1/6 частку спадкового майна - квартири, що знаходиться за адресою АДРЕСА_4 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 2 000 (дві тисячі) грн..
Рішення може бути оскаржено у встановлено порядку до Харківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного тексту рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Позивач: ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 , АДРЕСА_7 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІПН НОМЕР_2 , АДРЕСА_8 .
Повний текст рішення виготовлено 20.03.2020 року.
Головуючий -