1Справа № 335/2425/20 2/335/1326/2020
20 березня 2020 року м. Запоріжжя
Суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя Гашук К.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням,-
18.03.2020 позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з вказаним позовом, в якому просить визнати такими, що втратили право користування житловими приміщення ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 .
Одночасно із позовною заявою, ОСОБА_1 подала клопотання у якому просить звільнити її від сплати судового збору з тих підстав, що її майновий стан не дозволяє сплатити судовий збір в розмірі 20179,20 грн., оскільки вона отримує пенсію в розмірі 5274 грн.
Відповідно до положень ст. 8 Закону України «Про судовий збір» та ст. 136 ЦПК України підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати є скрутний майновий стан особи.
Так, до клопотання про звільнення від сплати судового збору ОСОБА_1 додано лише довідку про те, що у листопаді 2019 вона отримала пенсію у розмірі 5274,8 грн. Інших доказів, які б дали змогу суду оцінити матеріальне становище позивача, не додано.
У зв'язку із вищевикладеним, оскільки позивачем не доведено її скрутний майновий стан, суддя доходить висновку, що в задоволенні клопотання про звільнення її в повному обсязі від сплати судового збору, слід відмовити.
Разом з тим, суддя вважає за необхідне роз'яснити позивачу, що вона має право звернутись до суду із клопотанням про зменшення розміру судового збору.
При вирішенні питання про відкриття провадження в цивільній справі суддею встановлено, що позовну заяву подано без додержання вимог викладених у статтях 175 і 177 ЦПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 175 ЦПК України, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Відповідно до п. 2 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.
Натомість у позовній заяві, позивач не зазначила місце проживання чи перебування відповідачів, поштовий індекс.
У п.п. 4, 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України вказано, що позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Разом з тим, в обгрунтування позову не викладено обставин щодо кожного відповідача. Зокрема, коли саме кожен відповідач був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та на якій підставі, з якого часу відповідач не проживає у вказаній квартирі і якими доказами ці обставини підтверджуються.
Також, у позові ОСОБА_1 зазначає, що зареєтрована за адресою: АДРЕСА_1 , однак доказів на підтвердження цих обставин до позову не надано. Натомість, до позову додано копію паспорту громадянина України, де зазначено, що ОСОБА_1 зареєстрована за іншою адресою, а саме: АДРЕСА_2 .
До позову позивачем додано витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності з якого вбачається, що квартира за адресою: АДРЕСА_1 на праві приватної власності належить ОСОБА_1 , проте цей витяг не є актуальним, оскільки сформований 03.04.2017. Тобто позивачем не в повній мірі підтверджено, що вона є належним позивачем у цій справі.
Також, ч. 4 ст. 177 ЦПК України передбачено, що до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою підлягає сплаті судовий збір - 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу, що складає 840, 80 грн.
Згідно ч. 3 ст. 6 ЗУ «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Як вбачається зі змісту позовної заяви позивачем заявлено 24 окремі вимоги немайнового характеру, а тому судовий збір підлягає сплаті у розмірі 20 179, 20 грн.
Крім того, згідно ч. 1 ст. 177 ЦПК України, позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів.
В порушення вказаної норми, позивачем не надано копій позовної заяви та всіх документів, що додаються до позовної заяви, для відповідачів.
Згідно із ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Зважаючи на зазначені вище недоліки позовної заяви її необхідно залишити без руху, а позивачу - надати строк для їх усунення шляхом.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 259-261 ЦПК України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням - залишити без руху, надавши позивачу строк десять днів з дня отримання копії даної ухвали, для усунення недоліків позовної заяви.
Роз'яснити позивачу, що в разі не усунення недоліків у зазначений вище строк заява буде вважатися неподаною та повернута, що не позбавляє права повторного звернення до суду.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя К.В.Гашук