19 березня 2020 року
м. Київ
справа № 327/1268/16-к
провадження № 51 - 6336 ск 19
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 , який діє в інтересах засудженого ОСОБА_5 , на вирок Приморського районного суду Донецької області від 30 грудня 2017 року та ухвалу Донецького апеляційного суду від 11 грудня 2019 року,
встановив:
За вироком Приморського районного суду м. Маріуполя від 30 грудня 2017 року ОСОБА_5 засуджено за: п.п. 1, 6, 12, ч. 2 ст. 115 КК до покарання у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого; за ч. 4 ст. 187 КК до покарання у виді 15 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого; за ч.1 ст. 263 КК до покарання у виді 7 років позбавлення волі; за ч. 1 ст. 345 КК до покарання у виді 3 років позбавлення волі; за ч. 1 ст. 70 КК за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено покарання у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого,
ОСОБА_6 засуджено за: п.п. 1, 6, 12, ч. 2 ст. 115 КК до покарання у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого; за ч. 4 ст. 187 КК до покарання у виді 15 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого; за ч. 1 ст. 70 КК за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено покарання у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого.
Донецький апеляційний суд 11 грудня 2019 року вирок місцевого суду залишив без змін.
У касаційній скарзі захисник ОСОБА_4 порушує питання про перегляд зазначених судових рішень у касаційному порядку.
Перевіривши касаційну скаргу на відповідність вимогам ст. 427 КПК, колегія суддів дійшла висновку, що скаргу подано без додержання вимог зазначеної статті.
Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 427 КПК касаційна скарга повинна містити обґрунтування заявлених скаржником вимог із зазначенням того, в чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 438 КПКпідставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону (ст. 412 КПК), неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність (ст. 413 КПК) чи невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого (ст. 414 КПК).
Посилаючись у касаційній скарзі на незаконність судового рішення, особа, яка подає касаційну скаргу, має вказати на конкретні порушення закону, що є підставами для скасування або зміни судового рішення, і які, на її думку, були допущені судами при винесенні судових рішень, навести конкретні аргументи в обґрунтування кожної позиції.
При цьому слід враховувати, що відповідно до ст. 433 КПКсуд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскаржуваному судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Отже, посилаючись на незаконність судових рішень, особа, яка подає касаційну скаргу, повинна вказати на конкретні порушення закону, передбачені у ст. 438 КПК, які мають співвідноситися зі змістом оскаржуваного рішення та підставами його ухвалення.
Однак, усупереч наведеним положенням процесуального закону, доводи касаційної скарги захисника ОСОБА_7 зводяться до його посилань на неповноту судового розгляду, незгоду з наданою судами оцінкою доказам та по суті заперечення правильності встановлених фактичних обставин кримінального провадження, що в силу статей 433, 438 КПК не є предметом перевірки суду касаційної інстанції.
При цьому захисник ОСОБА_4 , обмежившись загальними фразами про порушення, допущені, на його думку, судом першої та апеляційної інстанції, не обґрунтував у чому саме ці порушення полягали, як вони вплинули на законність й обґрунтованість постановлених місцевим та апеляційним судом судових рішень, і чому ці порушення слід відносити до підстав для скасування касаційним судом вироку місцевого та ухвали апеляційного судів, згідно з ч. 1 ст. 438 КПК та з огляду на положення статей 370, 404, 412, 413, 414, 419 цього Кодексу.
Крім того, касаційна скарга захисника не містить доводів щодо незаконності висновків суду апеляційної інстанції, наведених у ухвалі цього суду на спростування доводів апеляційної скарги сторони захисту.
Враховуючи, що касаційна скарга не відповідає вимогам, передбаченим ст. 427 КПК, колегія суддів вважає за необхідне на підставі ч. 1 ст. 429 КПК залишити скаргу без руху та встановити строк для усунення допущених недоліків.
Протягом визначеного строку заявник має право звернутись до суду касаційної інстанції з уточненою касаційною скаргою на усунення зазначених в ухвалі недоліків.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 429 КПК, касаційна скарга повертається, якщо особа не усунула недоліки касаційної скарги, яку залишено без руху, в установлений законом строк.
Керуючись ч. 1 ст. 429 КПК, Верховний Суд
постановив:
Залишити касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 без руху і встановити йому семиденний строк із дня отримання ухвали на усунення зазначених у ній недоліків.
У разі невиконання викладених в ухвалі вимог касаційну скаргу буде повернуто скаржникові.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3