Справа № 638/19170/19
Провадження № 1-кп/638/927/20
20 березня 2020 року Дзержинський районний суд міста Харкова у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
секретарів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
прокурора ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
представника потерпілого ОСОБА_6
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові обвинувальний акт кримінального провадження № 12019220480003981 від 05.10.2019 року за обвинуваченням:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Самара Самарської області РФ, громадянина України, з вищою освітою, розлученого, має на утриманні дитину інваліда, не працюючого, раніше не судимого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.194 КК України,
05.10.2019 року ОСОБА_7 , маючи умисел на пошкодження чужого майна шляхом підпалу загально небезпечним способом, придбав невстановлену в ході досудового розслідування кількість легкозаймистої рідини (бензину), після чого, близького 02 год. 10 хв., прибув на автомобільну стоянку розташовану біля супермаркету «Чудо маркет» за адресою: м. Харків, вул. 23-го Серпня, 29, де був припаркований автомобіль марки «SUZUKI» моделі «Jimni» бежевого кольору, д.н. НОМЕР_1 , який належить потерпілій.Реалізуючи свій злочинний умисел направлений на пошкодження чужого майна, діючи умисно ОСОБА_7 підійшов до автомобілю марки «SUZUKI» моделі «Jimni» бежевого кольору д.н. НОМЕР_1 , облив легкозаймистою речовиною (бензином) передню частину вищевказаного автомобілю та підпалив його джерелом відкритого вогню, тим самим умисно пошкодив майно, яке належить ОСОБА_8 , спричинивши матеріальну шкоду відповідно до висновку судової авто товарознавчої експертизи № 22459 від 22.11.2019 року - 270714,20 грн. Після чого, ОСОБА_7 намагався зникнути з місця вчинення кримінального правопорушення, однак був затриманий очевидцями злочину.Відповідно до висновку комплексної судової пожежно-технічної експертизи та експертизи з дослідження нафтопродуктів і пально-мастильних матеріалів № 22432/22433 від 28.11.2019 року виникнення пожежі в автомобілі «SUZUKI Jimni», д.н.з. НОМЕР_1 , відбулося внаслідок займання горючих матеріалів в передній частині, під впливом нештатного джерела відкритого вогню в присутності інтенсифікатора горіння. Первинне горіння відбулося по пароповітряній фазі легкозаймистої або горючої рідини у довільних напрямках, при цьому лінійна швидкість розповсюдження полум'я складала близько 1 м/с. В подальшому займалися горючі матеріали передньої частини автомобілю «SUZUKI Jimni», д.н.з. НОМЕР_1 .
Обвинувачений ОСОБА_7 в судовому засіданні вину у скоєнні інкримінованого злочину визнав повністю та підтвердив обставини, вчиненого ним кримінального правопорушення, детально вказавши на обставини та механізм вчиненого, що викладені у вироку вище. Фактичних обставин справи та розміру завданої шкоди не оспорював, у скоєному щиро кається. При цьому обвинувачений вказав про те, що близько 20 років чоловік потерпілої був його бізнес партнером, який вирішив самостійно продати спільну справу, залишивши його осторонь. 05.10.2019 року побачив автомобіль потерпілої, згадав образу та вирішив помститися. Вказав, що відшкодував збитки потерпілій у повному обсязі, шкодує про свій вчинок.
На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів по справі, стосовно доказів, щодо тих обставин, які ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин, сумнівів у добровільності та істинності його позиції немає; обвинуваченому роз'яснено, що у такому випадку, він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
За таких обставин, суд вважає, що вина ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.194 КК України повністю доведена.
ОСОБА_7 своїми умисними діями, які виразились в умисному пошкодженні чужого майна вчиненому шляхом підпалу, скоїв злочин, передбачений ч. 2 ст.194 КК України.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_7 у відповідності зі ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_7 , згідно ст. 66 КК України, суд визнає, що обвинувачений покаявся, сприяв розкриттю злочину та добровільно відшкодував завдані матеріальні збитки, спричиненні внаслідок вчинення злочину.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_7 згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому ОСОБА_7 , міри покарання, суд, відповідно до ст. 65 КК України, враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані, що характеризують особу обвинуваченого, зокрема, те, що обвинувачений раніше не судимий, розлучений, має на утриманні дитину - інваліда ОСОБА_9 , 1987 р.н., позитивно характеризується за місцем проживання, на обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває, і вважає необхідним обрати йому покарання у виді позбавлення волі, оскільки менш суворий вид покарання буде недостатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів.
Разом з тим, дотримуючись загальних засад призначення покарання, з метою реалізації принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, враховуючи відношення ОСОБА_7 до вчиненого, добровільне відшкодування потерпілій завданих матеріальних збитків, суд вважає можливим його виправлення без ізоляції від суспільства, і тому вважає за необхідне звільнити від відбуття призначеного покарання з іспитовим строком на підставі ст. 75 КК України.
Під час розгляду справи потерпілою ОСОБА_8 подано цивільний позов до обвинуваченого про стягнення на її користь 270714,20 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди.
Проте, під час судового розгляду представник потерпілої зазначив, що обвинуваченим відшкодовано потерпілій суму матеріальної шкоди у розмірі 270714,20 грн., тому жодних претензій матеріального характеру до обвинуваченого не має, від позову відмовляється.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ч.3 ст.13 ЦПК України, учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Згідно ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою яка її завдала.
Згідно п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 31.03.1989 року «Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна» при розгляді кримінальної справи суд зобов'язаний на основі всебічного, повного й об'єктивного дослідження обставин справи з'ясувати характер і розмір матеріальної шкоди, заподіяної злочином, наявність причинного зв'язку між вчиненим і шкодою, що настала, роль і ступінь кожного з підсудних в її заподіянні, а також чи відшкодовано її повністю або частково до судового розгляду справи, і у вироку дати належну оцінку зазначеним обставинам.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що оскільки обвинуваченим відшкодована сума завданої матеріальної шкоди, суд приходить до висновку, що позовні вимоги потерпілої ОСОБА_10 , не підлягають задоволенню.
Судові витрати за проведення судової автотоварознавчої експертизи № 22459 від 22.11.2019 року - 5495 грн.; комплексної судової пожежно - технічної експертизи та експертизи з дослідження нафтопродуктів і пально-мастильних матеріалів № 22432/22433 від 28.11.2019 року - 10519 грн., суд покладає на обвинуваченого.
Речовими доказами слід розпорядитись відповідно до ст.100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 100, ч.2 ст.127, 128, 129, 369, 370, 371, 373, 374, 376 КПК України, суд,-
ОСОБА_7 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.
На підставі ст.75 КК України ОСОБА_7 звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням з визначенням іспитового строку тривалістю в 2 (два) роки.
Відповідно до ст.76 КК України покласти на ОСОБА_7 наступні обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Запобіжний захід ОСОБА_7 до набрання вироком законної сили не обирати.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_8 до обвинуваченого ОСОБА_7 про стягнення 270714,20 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, - залишити без задоволення.
Стягнути з ОСОБА_7 на користь держави витрати за проведення судової автотоварознавчої експертизи № 22459 від 22.11.2019 року - 5495 грн.; комплексної судової пожежно - технічної експертизи та експертизи з дослідження нафтопродуктів і пально-мастильних матеріалів № 22432/22433 від 28.11.2019 року - 10519 грн.
Речові докази, а саме залишки 5-ти літрової пластикової пляшки з ручкою червоного кольору, пару перчаток чорного кольору - знищити; мобільний телефон марки «Нокіа-1112» ІМЕІ: НОМЕР_2 з сім-картою «Водафон» НОМЕР_3 , вилучений у обвинуваченого - повернути за належністю; автомобіль марки «Suzuki» моделі «Jimmi» бежевого кольору, номерний знак НОМЕР_1 , що переданий потерпілій на зберігання- вважати переданим за належністю.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Вирок може бути оскаржено до Харківського апеляційного суду через Дзержинський районний суд м. Харкова протягом тридцяти діб з моменту його проголошення.
Головуючий: