Справа № 308/6699/18
06 лютого 2020 року м. Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в особі:
головуючого - судді ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3
обвинуваченого - ОСОБА_4
захисника - адвоката ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ужгород кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018070000000079 від 19.01.2018 р. про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України,-
У провадженні Ужгородського міськрайонного суду перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018070000000079 від 19.01.2018 р. про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 строку тримання під вартою, посилаючись на те, що ризики у зв'язку з якими відносно нього обрано такий вид запобіжного заходу не змінилися, а менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаним ризикам.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 в судовому засіданні проти продовження відносно ОСОБА_4 дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечив. Просив суд відмовити в задоволенні клопотання прокурора та змінити обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою на більш м"який не пов"язаний з триманням під вартою, а саме домашній арешт.
Обвинувачений ОСОБА_4 заперечив проти продовження відносно нього дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, підтримав заявлене захисником клопотання та просив змінити відносно нього запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт, посилаючись на те, що буде з'являтися в судове засідання за кожним викликом, не має наміру жодним чином перешкоджати розгляду справи.
Заслухавши думку учасників судового провадження по заявленому клопотанню прокурора про продовження ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд приходить до наступного.
Відповідно до ч.3 ст.331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершено до його спливу.
Згідно ухвали Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 16.12.2019 року обвинуваченому ОСОБА_4 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою по 13.02.2020 року включно.
У зв'язку зі спливом строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_4 суд зобов'язаний розглянути питання щодо доцільності продовження строку запобіжного заходу.
У відповідності до вимог ст. 177 КПК України - метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків. Застосування таких заходів завжди пов'язано із необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Підставами застосування запобіжного заходу є обґрунтованість підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та наявність ризику (ризиків), перелік яких встановлено пунктами 1 - 5 ч. 1 ст. 177 КПК.
Вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , суд також враховує положення ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів (п. 35 рішення ЄСПЛ № 12369/86 від 26.06.1991 року "Летельє проти Франції).
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою може оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Одночасно, в рішенні Харченко проти України Європейський суд з прав людини зазначив, що продовження тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом свободи особистості.
З огляду на наведене, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 307 КК України, в якому обвинувачується ОСОБА_4 ,суспільну небезпеку вказаного кримінального правопорушення, яка визначається поширенням та згубним впливом наркоманії на свідомість та спосіб життя громадян, що призводить до поступового занепаду та деградації особистості, а також те, що на даний час судовий розгляд у даному кримінальному провадженні не завершено, ризики передбачені ст.177 КПК України, у зв'язку з якими відносно ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою не зменшились, а менш суворий запобіжний захід не зможе забезпечити належне виконання ОСОБА_4 покладених на нього згідно кримінально-процесуального законодавства України обов'язків обвинуваченого, суд вважає за необхідне продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 .
При цьому, що стосується клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт, то суд вважає, що будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою в судовому засіданні не встановлено, наявність таких ризиків доведено прокурором, а тому клопотання про зміну запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 до задоволення не підлягає.
Керуючись ст.ст. 176-178, 331, 369-372 КПК України, суд, -
В задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_4 - відмовити.
Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 строку тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на період судового розгляду кримінального провадження, по 05 квітня 2020 року включно.
Копію ухвали надіслати начальнику ДУ "Закарпатська УВП (№ 9)".
Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду ОСОБА_1