Справа № 308/14519/19
про залишення позовної заяви без руху
17 січня 2020 року м. Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Бенца К.К., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 , подану в особі уповноваженого представника Семенов Юліана Олександровича до Департаменту міського господарства Ужгородської міської ради про стягнення матеріальної та моральної шкоди,-
ОСОБА_1 , в особі уповноваженого представника Семенов Юліана Олександровича звернулася до Ужгородського міськрайонного суду з позовною заявою до Департаменту міського господарства Ужгородської міської ради про стягнення матеріальної та моральної шкоди.
У контексті права на справедливий суд, визначеного ст. 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи відповідно до Конституції та в порядку, встановленому законами України.
Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суддя перевіряє чи подана вона з додержанням норм чинного законодавства, а саме статей 175-177 ЦПК України.
За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статті 175 ЦПК України, а також вимогам статті 177 цього Кодексу.
Стаття 177 ЦПК України встановлює, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року № 3674-VI визначено правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.
Статтями 3 і 4 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VI визначено об'єкти справляння судового збору, його розміри та перелік позовних заяв чи інших заяв, передбачених процесуальним законодавством, за подання яких судовий збір не справляється.
Суд звертає увагу позивача, що за змістом ст.4 Закону України «Про судовий збір» ,за подання до суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За ч. 2 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року (в редакції Закону № 484-VIII від 22.05.2015 року, що набрав чинності з 01.09.2015 року) із змінами внесеними згідно із Законом № 1774-VIII від 06.12.2016) ставка судового збору за подання до суду позовної заяви про відшкодування моральної шкоди встановлюється у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. ( 1921,00 гривень).
Згідно абзацу 4 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» з 1 січня 2019 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 1921,00 гривень.
Варто також зазначити, що згідно п. 10 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах » від 17.10.2014 року №10, судам надані роз'яснення: подані до суду позовні заяви чи заяви, а також зустрічні позовні заяви можуть містити кілька самостійних позовних вимог, кожна з яких є об'єктом справляння судового збору.
Як вбачається із змісту прохальної частини позовної заяви в такій об'єднано дві позовні вимоги : стягнення матеріальної шкоди ( яка є вимогою майнового характеру і за яку позивач повинен сплатити судовий збір виходячи з ціни позову), стягнення моральної шкоди (за яку позивач повинен сплатити судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб , а саме в сумі 1921,10 грн.), кожна позовна вимога є об'єктом справляння судового збору.
Тобто, при зверненні до суду позивач має сплатити судовий збір за позовну вимогу про стягнення моральної шкодиу розмірі 1921,00 грн. та за вимогу майнового характеру - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб ( ціна позову - 67 574,85 грн. )
Таким чином, сплата судового збору згідно з вимогами Закону є обов'язковою.
Водночас, позивачем до позовної заяви долучено докази сплати судового збору в сумі 1536,80 грн. (2 квитанції на суму по 768, 40 грн. кожна), що є недостатнім.
На підтвердження оплати судового збору до Ужгородського міськрайонного суду необхідно надати оригінал квитанції про оплату судового збору за всі заявлені позовні вимоги.
При цьому належним доказом сплати судового збору є фінансовий документ: платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою мають містити відомості про те, за яку саме позовну заяву (заяву, скаргу, дію) сплачується судовий збір. Також фінансовий документ повинен бути підписаний уповноваженою посадовою особою і скріплено печаткою установи з відміткою про дату виконання платіжного доручення та відміткою про зарахування суми судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Відповідні документи подаються до суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені з використанням технічних засобів (фотокопії тощо) цих документів, а також платіжне доручення, яке за формою не відповідає наведеним вимогам, не можуть бути належним доказом сплати судового збору - згідно наданих Пленумом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду Цивільних і кримінальних справ розяснень у постанові №10 від 17.10.2014 №10 "Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах ".
Слід зазначити, що дотримання вимог ст. 175 ЦПК України при пред'явленні позову в суд є імперативним правилом, в тому числі і для суду на предмет перевірки позову та долучених до нього матеріалів і недопущення відкриття провадження, призначення непідготовленої справи (позову) до розгляду.
Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на чому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року, « .... де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992 року. Відтак, в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.
Дослідивши матеріали справи приходжу до переконання, що без усунення наведених вище недоліків, вирішити питання про відкриття провадження у справі неможливо, вважаю за необхідне заяву залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків позовної з врахуванням вимог ст.ст. 175,177 ЦПК України та зазначених недоліків.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях175 і 177 цього Кодексу, не сплачено судовий збір, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити, що в разі усунення недоліків у зазначений строк позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Керуючись ст.ст. 175, 177, 258-260 ЦПК України, суддя,-
Позовну заяву ОСОБА_1 , подану в особі уповноваженого представника Семенов Юліана Олександровича до Департаменту міського господарства Ужгородської міської ради про стягнення матеріальної та моральної шкоди - залишити без руху.
Повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки позовної заяви в строк, що не перевищує шести днів з дня отримання копії ухвали.
Роз'яснити, що інакше позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду К.К. Бенца