18 березня 2020 року
м. Київ
справа № 753/9978/15-ц
провадження № 61-13175св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - судді Кузнєцова В. О.,
суддів: Жданової В. С., Ігнатенка В. М., Карпенко С. О. (судді-доповідача), Стрільчука В. А.,
учасники справи:
позивач - Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк «Укргазбанк»,
відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк», подану його представником - адвокатом Самойленком Артемом Володимировичем, на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 11 серпня 2017 року, ухвалене у складі судді Леонтюк Л. К., та постанову Апеляційного суду міста Києва від 24 січня 2018 року, прийняту колегією у складі суддів: Гаращенка Д. Р., Невідомої Т. О., Пікуль А. А.,
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2015 року Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк «Укргазбанк» (далі - ПАТ АБ «Укргазбанк») звернулося з позовом, уточненим у серпні 2017 року, до ОСОБА_1 і ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та штрафу.
В обґрунтування позову зазначило, що 27 лютого 2007 року між Відкритим акціонерним товариством Акціонерний банк «Укргазбанк» (далі - ВАТ АБ «Укргазбанк»), правонаступником якого є ПАТ АБ «Укргазбанк», та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 18-ф/07, відповідно до умов якого банк надав позичальнику кредит у сумі 190 000 доларів США зі сплатою 12,5% за користування кредитом на строк по 19 лютого 2027 року.
У той же день між ВАТ АБ «Укргазбанк» і ОСОБА_2 укладено договір поруки № 18-П/07, згідно з яким поручитель зобов'язалася солідарно у повному обсязі відповідати за кредитними зобов'язаннями ОСОБА_1 , що виникли із кредитного договору № 18-ф/07.
Крім того, у забезпечення виконання зазначеного договору ОСОБА_2 ередала в іпотеку банку трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 , що придбана за кредитні кошти. Цим договором передбачено, що іпотекодавець зобов'язується застрахувати предмет іпотеки за власний рахунок та надати банку копії договорів страхування, а також документи, що підтверджують сплату страхових платежів; у випадку невиконання такого обов'язку іпотекодавець сплачує на користь іпотекодержателя штраф у розмірі 5 000 гривень.
Позивач зазначає, що ОСОБА_1 припинив належним чином виконувати зобов'язання за кредитним договором, а саме сплачувати проценти за кредитом у строк до 15 числа календарного місяця, наступного за місяцем нарахування процентів, а також своєчасно не продовжив дію договору особистого страхування від нещасних випадків, тому банк скористався правом вимагати дострокового повернення усієї заборгованості за кредитом, процентами і сплати нарахованих штрафних санкцій.
Станом на 12 березня 2015 року заборгованість ОСОБА_1 становить 99 835,07 доларів США і складається із: строкової заборгованості за тілом кредита - 87 874,65 доларів США, простроченої заборгованості за процентами - 10 756,66 доларів США, поточної заборгованості за процентами - 1 203,76 доларів США, а також позичальнику нараховано пеню у розмірі 66 917,62 гривень.
За таких обставин ПАТ АБ «Укргазбанк» просило суд стягнути солідарно з ОСОБА_1 і ОСОБА_2 заборгованість у розмірі 99 835,07 доларів США і 66 917,62 гривень.
Крім того, просило стягнути з ОСОБА_2 штраф у розмірі 5 000 гривень у зв'язку з невиконанням вимог договору іпотеки щодо обов'язкового укладення і подання іпотекодержателю договору страхування предмета іпотеки.
Короткий зміст судових рішень судів першої і апеляційної інстанцій та мотиви їх прийняття
Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 11 серпня 2017 року позов задоволено частково.
Стягнено солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» заборгованість за кредитним договором від 20 лютого 2007 року № 18-Ф/07 станом на 1 червня 2015 року у розмірі 62 337,42 доларів США, з яких: прострочена заборгованість за кредитом - 28 709,31 доларів США, поточна заборгованість за кредитом, що підлягала сплаті до 19 лютого 2027 року, - 19 724,87 доларів США, заборгованість за процентами, нарахованим за період з 1 червня 2012 року по 1 червня 2015 року, - 13 903,24 доларів США.
У задоволенні інших позовних вимог відмовлено. Стягнено з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» у відшкодування судового збору по 1 827 гривень з кожного.
Стягуючи з відповідачів заборгованість у розмірі 62 337,42 доларів США, суд першої інстанції покладав в основу рішення висновок судової економічної експертизи від 20 квітня 2016 року, згідно з яким частина простроченої заборгованості нарахована поза межами трирічної позовної давності.
У стягненні пені суд відмовив у зв'язку з її обчисленням у іноземній валюті, що суперечить законодавству.
Постановою Апеляційного суду міста Києва від 24 січня 2018 року апеляційну скаргу ПАТ АБ «Укргазбанк» залишено без задоволення, а рішення Дарницького районного суду м. Києва від 11 серпня 2017 року без змін.
Відхиляючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції погодився із висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для часткового задоволення позову, оскільки вважав, що до таких висновків суд першої інстанції дійшов на підставі всебічного і повного з'ясування обставин справи.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У березні 2018 року ПАТ АБ «Укргазбанк» звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою,у якій просило рішення Дарницького районного суду м. Києва від 11 серпня 2017 року та постанову Апеляційного суду міста Києва від 24 січня 2018 року скасувати і ухвалити нове рішення про задоволення позову у повному обсязі.
Касаційна скарга мотивована тим, що судові рішення судів першої і апеляційної інстанцій ухвалені з неправильним застосуванням норм матеріального права і порушенням норм процесуального права.
Заявник зазначає, що суди узагалі не мотивували відмову у стягненні з ОСОБА_2 штрафу у розмірі 5 000 гривень.
Вказує, що у кредитному договорі збільшено позовну давність щодо усіх вимог за цим договором до трьох років, тому пеня у розмірі 66 917,62 гривень, яка заявлена до стягнення у межах трирічного строку і нарахована відповідно до умов договору, підлягала стягненню з відповідачів.
Посилається на те, що суди жодним чином не спростували доводи, наведені у запереченнях банка на висновок судової економічної експертизи, зокрема, щодо відсутності у позичальника простроченої заборгованості за тілом кредита на день подання позову, що свідчить про відсутність підстав для зменшення суми стягнення за тілом кредита з підстав спливу позовної давності.
Крім того, у висновку неправильно вказані дати внесення коштів у погашення кредита і періоди нарахування процентів, помилково враховані проплати, спрямовані на погашення іншого кредитного договору, неправильно визначено розподіл поточних платежів, на що вказав банк і просив призначити комплексну економічну експертизу, проте суди у цьому відмовили і відповідні доводи не спростували.
Позиція інших учасників справи
У червні 2018 року ОСОБА_1 подав відзив на касаційну скаргу, у якому послався на безпідставність її доводів. Зазначив, що заборгованість визначена висновком судової економічної експертизи, який є належним і допустимим доказом. За клопотанням позивача у справі призначалася додаткова економічна експертиза, яка ним не оплачена, тому не проведена; у суді апеляційної інстанції позивач заявив про проведення повторної експертизи, проте не обґрунтував необхідність і доцільність її призначення, у зв'язку з чим відповідне клопотання відхилено судом.
Провадження у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 23 березня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі і ухвалою цього суду від 28 лютого 2020 року справу призначено до судового розгляду.
Встановлені судами першої і апеляційної інстанцій фактичні обставини справи
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 27 лютого 2007 року між ВАТ АБ «Укргазбанк», правонаступником якого є ПАТ АБ «Укргазбанк», та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 18-ф/07, відповідно до умов якого банк надав позичальнику кредит у сумі 190 000 доларів США зі сплатою 12,5% за користування кредитом на строк по 19 лютого 2027 року.
У той же день між ВАТ АБ «Укргазбанк» і ОСОБА_2 укладено договір поруки № 18-П/07, згідно з яким поручитель зобов'язалася солідарно у повному обсязі відповідати за зобов'язаннями ОСОБА_1 , що виникли із кредитного договору № 18-ф/07.
Крім того, у забезпечення виконання зазначеного договору ОСОБА_2 ередала в іпотеку банку трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 , придбану за кредитні кошти.
Згідно з пунктами 3.2.8, 3.3.2 кредитного договору позичальник зобов'язався сплачувати проценти за користування кредитом, виходячи із ставки 12,5% річних, у строк до 15 числа місяця, наступного за місяцем нарахування процентів, а у разі прострочення погашення кредита - сплачувати проценти за ставкою 17,5% річних на залишок простроченої заборгованості.
Тіло кредита підлягало погашенню щомісячними платежами у розмірі 791,67 доларів США.
16 лютого 2009 року між ВАТ АБ «Укргазбанк», правонаступником якого є ПАТ АБ «Укргазбанк», та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду № 1, відповідно до умов якої уточнено порядок погашення кредитної заборгованості.
Згідно з поданим ПАТ АБ «Укргазбанк» розрахунком заборгованості станом на 12 березня 2015 року заборгованість ОСОБА_1 становить 99 835,07 доларів США і складається із: строкової заборгованості за тілом кредита - 87 874,65 доларів США, простроченої заборгованості за процентами - 10 756,66 доларів США, поточної заборгованості за процентами - 1 203,76 доларів США. Також позичальнику нараховано пеню у розмірі 66 917,62 гривень.
З висновку судової економічної експертизи № 6/15 від 20 квітня 2016 року, наданого експертом Приватного підприємства «Центр судових досліджень «Експерттранссервіс» Пилипенком В. В., суди встановили, що заборгованість ОСОБА_1 станом на 1 червня 2015 року складає 62 337,42 доларів США, з яких: прострочена заборгованість за кредитом - 28 709,31 доларів США, поточна заборгованість за кредитом, що підлягала сплаті по 19 лютого 2027 року, - 19 724,87 доларів США, заборгованість за процентами, нарахованим за період з 1 червня 2012 року по 1 червня 2015 року, - 13 903,24 доларів США.
Експерт дійшов висновку, що за частиною щомісячних платежів, які підлягали сплаті у рахунок тіла кредита, спливла трирічна позовна давність, тому заборгованість за тілом кредита підлягає зменшенню з 87 874,65 доларів США до 48 434,18 доларів США.
Також із висновку судової економічної експертизи № 6/15 від 20 квітня 2016 року суди встановили, що надання банком позичальнику послуг з обслуговування кредиту документально не підтверджується, тому сплачені у рахунок оплати таких послуг 3 647,05 доларів США підлягають зарахуванню як погашення заборгованості за процентами та тілом кредита.
ПАТ АБ «Укргазбанк», не погодившись із висновком судової економічної експертизи, подало заперечення на цей висновок та просило призначити комплексну судову економічну експертизу, проведення якої доручити експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз. У запереченнях, зокрема, вказало на помилковість висновків експерта щодо наявності у ОСОБА_1 простроченої заборгованості за тілом кредита, так як борг у сумі 87 874,65 доларів США, вказаний у розрахунку заборгованості, є поточним і позовна давність до позовних вимог щодо стягнення цих сум не підлягає застосуванню.
Судом першої інстанції дане клопотання задоволено частково, призначено у справі додаткову судову економічну експертизу, на вирішення якої постановлено наступні питання: чи відповідає висновок судової економічної експертизи № 6/15 від 20 квітня 2016 року дійсності, з урахуванням матеріалів справи і вимог законодавства, та яким є реальний розмір кредитної заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № 18-ф/07. Проведення експертизи доручено експерту Приватного підприємства «Центр судових досліджень «Експерттранссервіс» Пилипенку В. В., який надав первинний висновок № 6/15 від 20 квітня 2016 року.
Вказана експертиза не проведена через її неоплату ПАТ АБ «Укргазбанк».
Позиція Верховного Суду, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті постанови
Вивчивши матеріали цивільної справи та перевіривши доводи касаційної скарги, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» № 460-IX від 15 січня 2020 року касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України у редакції, чинній на час подання касаційної скарги, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України у редакції, чинній на час подання касаційної скарги).
Погоджуючись із висновками суду першої інстанції щодо зменшення розміру належних до стягнення сум за тілом кредита і процентами та відхиляючи відповідні доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції погодився із розрахунками, наведеними експертом Приватного підприємства «Центр судових досліджень «Експерттранссервіс» Пилипенком В. В. у висновку судової економічної експертизи № 6/15 від 20 квітня 2016 року.
Проте такий висновок суду апеляційної інстанції є передчасним.
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (стаття 509 ЦК України).
Статтею 525 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з частиною першою статті 530 ЦК України у разі, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частина перша статті 1049 ЦК України встановлює, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України (частина друга статті 1050 ЦК України).
ПАТ АБ «Укргазбанк», звертаючись із цим позовом, вказало, що ОСОБА_1 систематично порушує зобов'язання зі сплати процентів за користування кредитом і має прострочену заборгованість за процентами у розмірі 10 756,66 доларів США; про наявність у позичальника простроченої заборгованості за тілом кредита банк не зазначив, вказавши, що сума у розмірі 87 874,65 доларів США є строковою заборгованістю за тілом кредита, тобто такою, що підлягала погашенню періодичними платежами у строк по 19 лютого 2027 року.
Суд апеляційної інстанції, погодившись із висновками суду першої інстанції щодо зменшення заборгованості за тілом кредита до 48 434,18 доларів США, виходив з того, що вимоги про стягнення щомісячних платежів за тілом кредита, які підлягали сплаті у строк до 28 травня 2012 року, заявлені поза межами трирічної позовної давності.
У поясненнях, поданих ПАТ АБ «Укргазбанк» щодо висновку судової економічної експертизи № 6/15 від 20 квітня 2016 року, банк вказав на допущені експертом помилки та зазначив, крім іншого, що сума у розмірі 87 874,65 доларів США є поточною заборгованістю за тілом кредита, яка підлягала погашенню щомісячними платежами у строк по 19 лютого 2027 року, тому до вимог про її стягнення позовна давність не підлягає застосуванню.
Посилання на відповідні доводи зазначені ПАТ АБ «Укргазбанк» і в апеляційній скарзі на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 11 серпня 2017 року.
Згідно зі статтею 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
За змістом статті 382 ЦПК України у постанові апеляційного суду зазначаються, зокрема, мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу.
Суд апеляційної інстанції, відхиляючи апеляційну скаргу, не спростував доводи ПАТ АБ «Укргазбанк» про те, що заявлена до стягнення сума у розмірі 87 874,65 доларів США є строковою, а не простроченою заборгованістю за тілом кредита, тому позовна давність щодо відповідної позовної вимоги не спливла.
Відмовляючи позивачу у задоволенні клопотання про призначення повторної судової економічної експертизи з тих підстав, що банком не надано власного розрахунку на спростування висновків експерта, апеляційний суд не звернув уваги на те, що у поданих ПАТ АБ «Укргазбанк» поясненнях наведений докладний перелік усіх помилок, які, на його думку, допущені експертом і вплинули на достовірність розрахунків. У порушення вимог статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції не надав цим поясненням і викладеним у них доводам належної оцінки, незважаючи на обґрунтування відповідними обставинами апеляційної скарги.
Також, мотивуючи рішення про відмову у призначенні повторної експертизи тим, що у суді першої інстанції позивач не забезпечив оплату призначеної за його клопотанням додаткової експертизи, апеляційний суд не врахував, що ПАТ АБ «Укргазбанк» не погоджувалося із висновком судової економічної експертизи № 6/15 від 20 квітня 2016 року повністю і просило призначити комплексну економічну експертизу, натомість суд першої інстанції призначив додаткову експертизу, поставивши на її вирішення питання щодо достовірності та законності первинного висновку і доручивши її проведення тому ж експерту, який його надав.
Стаття 150 ЦПК України у редакції, чинній на час розгляду справи судом першої інстанції, встановлювала, що у разі, якщо висновок експерта буде визнано неповним або неясним, судом може бути призначена додаткова експертиза, яка доручається тому самому або іншому експерту (експертам). Якщо висновок експерта буде визнано необґрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності, судом може бути призначена повторна експертиза, яка доручається іншому експертові (експертам).
Аналогічні положення містить стаття 113 ЦПК України у редакції, чинній на час перегляду справи судами апеляційної та касаційної інстанцій.
Суд апеляційної інстанції не звернув уваги на те, що доводи ПАТ АБ «Укргазбанк» щодо необхідності призначення комплексної економічної експертизи і доручення її проведення Київському науково-дослідному інституту судових експертиз стосувалися повної незгоди із первинним висновком та сумнівами у його правильності, що згідно з наведеними положеннями законодавства є підставою для призначення не додаткової, а повторної експертизи, проведення якої доручається іншому експерту.
Таким чином, суд апеляційної інстанції необґрунтовано відхилив клопотання ПАТ АБ «Укргазбанк» про призначення повторної судової економічної експертизи, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, зокрема, визначення дійсного розміру заборгованості за тілом кредита, а саме віднесення заявленої до стягнення суми у розмірі 87 874,65 доларів США до строкової або до простроченої заборгованості.
Крім того, суд апеляційної інстанції не перевірив доводи заявника щодо безпідставності відмови у стягненні штрафу у розмірі 5 000 гривень з ОСОБА_2 та не звернув уваги на відсутність у рішенні суду першої інстанції будь-яких мотивів в обґрунтування відмови у позові у цій частині.
Касаційний суд, з урахуванням встановлених статтею 400 ЦПК України у редакції, чинній на час подання касаційної скарги, меж розгляду справи у суді касаційної інстанції, процесуальної можливості усунути допущені апеляційним судом недоліки не має, так як не може встановлювати та вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Згідно з частинами третьою, четвертою статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, або необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів, або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, або встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів.
Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом.
Враховуючи, що суд апеляційної інстанції безпідставно відхилив клопотання ПАТ АБ «Укргазбанк» про призначення повторної судової економічної експертизи, не встановив віднесення заявленої до стягнення заборгованості за тілом кредита у розмірі 87 874,65 доларів США до строкової або до простроченої заборгованості, а також не перевірив наявність правових підстав для стягнення з ОСОБА_2 штрафу у розмірі 5 000 гривень за порушення зобов'язань за договором іпотеки, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, прийнята судом апеляційної інстанції постанова не може вважатися законною і обґрунтованою, тому відповідно до статті 411 ЦПК України підлягає скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Під час нового розгляду справи суду належить урахувати викладене, вирішити у відповідності до вимог цивільного процесуального законодавства клопотання банка про призначення повторної судової економічної експертизи та встановити, простроченою чи поточною є заявлена до стягнення сума заборгованості за тілом кредита у розмірі 87 874,65 доларів США, а також перевірити доводи ПАТ АБ «Укргазбанк» щодо допущення ОСОБА_2 порушень своїх зобов'язань зі страхування предмета іпотеки, що є підставою для стягнення з неї штрафу, та ухвалити судове рішення по суті позовних вимог відповідно до встановлених обставин і вимог закону.
Також, у разі встановлення правових підстав для стягнення заборгованості, для правильного застосування положень статей 553, 554 та статті 559 ЦК України у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, суду апеляційної інстанції необхідно урахувати висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постановах від 20 червня 2018 року у справі № 758/6863/14-ц, від 13 червня 2018 року у справі № 408/8040/12, від 5 червня 2019 року у справі № 523/3082/14-ц, згідно з якими у разі погашення кредита щомісячними платежами шестимісячний строк чинності поруки обчислюється окремо за кожним із таких платежів і перебіг даного строку починається з моменту настання строку погашення відповідного платежу.
Щодо судових витрат
Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Оскільки суд касаційної інстанції дійшов висновку про передачу справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у судах першої та апеляційної інстанцій, а також розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.
Керуючись статтями 409, 411 ЦПК України у редакції, чинній на час подання касаційної скарги, статтею 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк», подану його представником - адвокатом Самойленком Артемом Володимировичем, задовольнити частково.
Постанову Апеляційного суду міста Києва від 24 січня 2018 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Судді: В. О. Кузнєцов В. С. Жданова В. М. Ігнатенко С. О. Карпенко В. А. Стрільчук