про відмову у відкритті касаційного провадження
20 березня 2020 року
м. Київ
справа №340/2969/19
провадження №К/9901/6018/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єзерова А.А.,
суддів: Кравчука В.М., Стародуба О.П.,
перевіривши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Долинка» на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 17.02.2020 у справі № 340/2969/19 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Долинка» про вжиття заходів забезпечення позову до подання позовної заяви,
22.11.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Долинка» до подання позову у справі звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду із заявою про забезпечення позову способом зупинення дії постанови Управління Держпраці у Кіровоградській області № КР3317/43/ТД-ФС від 30.10.2019 про накладення уповноваженими посадовими особами органу Держпраці на ТОВ «Агрофірма Долинка» штрафу в розмірі 250 380 грн.
Заява обґрунтована тим, що ТОВ «Агрофірма Долинка» має намір звернутися до суду з позовом про оскарження постанови виконувача обов'язків начальника Управління Держпраці у Кіровоградській області Заніздри В.А. від 30.10.2019 № КР3317/43/ТД-ФС, якою за порушення вимог ч. 1 ст.21 КЗпП та ч. ч. 1, 3 ст. 24 КЗпП на ТОВ «Агрофірма Долинка» на підставі абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП накладено штраф у розмірі 250 380 грн. Заявник вказував, що згадана постанова набрала законної сили 30.10.2019, а строк подання її до виконання - 30.01.2020. Окрім того, у постанові зазначено, що ТОВ «Агрофірма Долинка» в строк до 30.11.2019 повинна надіслати документ, який підтверджує сплату штрафу. Також товариство зазначало про те, що Управління Держпраці у Кіровоградській області може подати постанову № КР3317/43/ТД-ФС від 30.10.2019 на примусове виконання, що спричинить наслідки, передбачені Законом України «Про виконавче провадження», зокрема може призвести до стягнення суми штрафу та витрат виконавчого провадження, а також арешту та реалізації майна ТОВ «Агрофірма Долинка». Водночас, на думку ТОВ «Агрофірма Долинка», розгляд справи може тривати значний час, а стягнення штрафу на підставі оскарженої постанови створить обставини, за яких захист прав, свобод та інтересів стане неможливим або для їхнього відновлення потрібно буде докласти значних зусиль та витрат.
Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22.11.2019 заяву про забезпечення позову задоволено.
Вжито заходи забезпечення позову способом зупинення дії постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № КР3317/43/ТД-ФС від 30.20.2019, оформленої Управлінням Держпраці у Кіровоградській області, якою на Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Долинка» накладено штраф у розмірі 250 380 грн.
Ухвала суду мотивована тим, що постанова про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № КР3317/43/ТД-ФС від 30.10.2019 є виконавчим документом та має бути виконана протягом тримісячного строку з дня її оформлення. Початок примусового виконання постанови, яку позивач має намір оскаржити в судовому порядку, може істотно ускладнити чи унеможливити виконання судове рішення, а також призвести до неможливості ефективного захисту або поновлення прав позивача в разі встановлення судом факту їхнього порушення.
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, Управління Держпраці у Кіровоградській області подало апеляційну скаргу, в якій, покликаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просило її скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 17.02.2020 апеляційну скаргу Управління Держпраці у Кіровоградській області задоволено:
А) Скасовано ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22.11.2019 у справі № 340/2969/19.
Б) Ухвалено нове судове рішення, яким відмовлено у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Долинка» про вжиття заходів забезпечення позову.
Вважаючи постанову суду апеляційної інстанції такою, що ухвалена з порушенням норм процесуального права, Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Долинка» звернулося до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою.
Розв'язуючи питання про наявність підстав для відкриття касаційного провадження, Верховний Суд керується такими мотивами.
Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією з основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
За правилами частини першої статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (далі за текстом - КАС України, у редакції, чинній з 08.02.2020) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Тобто особи, які беруть участь у справі, у тому разі, якщо вони не погоджуються з ухваленими (постановленими) судовими рішеннями після їхнього перегляду в апеляційному порядку, можуть реалізувати право на їхнє касаційне оскарження тільки у визначених законом випадках.
Реалізація судом повноважень щодо вжиття заходів забезпечення позову в справі регламентується положеннями статей 150-158 КАС України. Частина восьма статті 154 КАС України передбачає, що ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено.
Колегія суддів встановила, що у спірній ситуації заявник оскаржує постанову суду апеляційної інстанції, якою скасовано ухвалу суду першої інстанції про забезпечення позову в справі та відмовлено у задоволенні заяви про забезпечення позову.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Тлумачення норм частини другої статті 328 КАС України та частини першої статті 294 КАС України у їхньому логічному взаємозв'язку дає підстави для висновку, що у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції (після їхнього перегляду в апеляційному порядку) щодо: забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову; повернення заяви позивачеві (заявникові); відмови у відкритті провадження у справі; залишення позову (заяви) без розгляду; закриття провадження у справі; відмови у відкритті провадження про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, відмови в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами; заміни сторони у справі (процесуальне правонаступництво) або сторони виконавчого провадження.
Згідно з частиною третьою статті 328 КАС України у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову та заміни заходу забезпечення позову, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз'яснення рішення чи відмову у роз'ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.
Граматичний і телеологічний (цільовий) способи тлумачення положень частини другої статті 328 КАС України у логічному взаємозв'язку із частинами першою, третьою цієї статті дають підстави для висновку про те, що касаційне оскарження ухвал суду першої інстанції, зазначених у пунктах 3, 4, 12, 13, 17, 20 частини першої статті 294 КАС України, можливе у разі їхнього оскарження одночасно з постановою суду апеляційної інстанції, ухваленою за результатами апеляційного перегляду відповідної ухвали.
Зважаючи на нормативну конструкцію частини другої статті 328 КАС України, на відміну від правил, установлених частиною першою цієї статті, окреме касаційне оскарження постанов суду апеляційної інстанції, ухвалених за результатом апеляційного перегляду ухвал суду першої інстанції, зазначених у пунктах 3, 4, 12, 13, 17, 20 частини першої статті 294 КАС України, цим Кодексом не передбачено.
За такого правового врегулювання та обставин справи постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 17.02.2020 у цій справі не може бути предметом самостійного касаційного оскарження.
Відповідно до вимог пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
З огляду на те, що касаційна скарга подана на судове рішення, яке не належить оскаржувати в касаційному порядку, Верховний Суд дійшов висновку, що у відкритті касаційного провадження треба відмовити.
Керуючись положеннями частини другої статті 328, приписами пункту 1 частини першої статті 333 КАС України,
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Долинка» на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 17.02.2020 у справі № 340/2969/19 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Долинка» про вжиття заходів забезпечення позову до подання позовної заяви.
2. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами надіслати скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач А.А. Єзеров
Суддя В.М. Кравчук
Суддя О.П. Стародуб