Справа № 948/231/20
Провадження № 1-кп/948/48/20
19.03.2020 Машівський районний суд Полтавської області у складі:
головуючого-судді ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Машівка клопотання прокурора Машівського відділу Кобеляцької місцевої прокуратури ОСОБА_3 про закриття кримінального провадження № 12013180250000067 від 07.02.2013р. за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України у зв'язку з закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності
відповідно до ч.2 ст. 376 КПК України в судовому засіданні 19 березня 2020 року оголошено вступну та резолютивну частини ухвали
у березні 2020 року до суду надійшло вказане клопотання прокурора з матеріалами кримінального провадження № 12013180250000067 від 07.02.2013р., яке за ухвалою суду від 13.03.2020р. призначено до судового розгляду.
Клопотання обґрунтоване тим, що злочин, передбачений ч.2 ст. 286 КК України вчинений 02.11.2004р., класифікується як тяжкий, особа, яка його вчинила не встановлена, а тому, враховуючи приписи ч.1 ст. 49 КК України, за якою при вчиненні тяжких злочинів особа звільняється від відповідальності, якщо з дня вчинення злочину пройшло більше 10 років, прокурор просить кримінальне провадження закрити.
Суд, заслухавши думку прокурора, яка клопотання підтримала з наведених у його змісті підстав та просила його задовольнити, дослідивши докази у справі, дійшов такого висновку.
З матеріалів справи вбачається, що 07.02.2013р. до ЄРДР за № 12013180250000067 внесені відомості про те, що 02.11.2004р. на узбіччі автодороги по вулиці Леніна в с. Селещина Машівського району Полтавської області з тілесними ушкодженнями, характерними для ДТП, був виявлений ОСОБА_4 , який доставлений до Машівської ЦРЛ та помер не приходячи до свідомості (а.с. 66).
Згідно п. 3-1 ч.1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо не встановлено особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, у разі закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, крім випадків вчинення особливо тяжкого злочину проти життя чи здоров'я особи або злочину, за який згідно із законом може бути призначено покарання у виді довічного позбавлення волі.
Пунктом 1-1 ч.2 цієї статті передбачено, що з зазначених вище підстав кримінальне провадження закривається судом.
Отже, вказані норми кримінального процесуального закону пов'язують можливість закриття кримінального провадження виключно за наявністю одночасно двох підстав: не встановлення особи, яка вчинила кримінальне правопорушення та закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Так, злочин, передбачений ч. 2 ст. 286 КК України відповідно до положень ст. 12 цього Кодексу є тяжким, строки давності притягнення до кримінальної відповідальності з дня вчинення особою вказаного злочину, згідно з п.4 ч.1 ст. 49 КК України становлять десять років.
Разом з тим, у ч. 1 ст. 49 КК України йдеться про звільнення від відповідальності особи, яка вчинила злочин.
Отже, кримінальне провадження, в ході розслідування якого не встановлено особу, яка вчинила злочин, суд вправі закрити лише на підставі ч. 2 ст. 49 КК України.
З матеріалів кримінального провадження видно, що вказаний злочин вчинено 02.11.2004р., тобто на час внесення клопотання з дня його вчинення пройшло більше 15 років, що формально дає суду підстави закрити провадження, хоча клопотання обґрунтоване іншими підставами.
Натомість відповідно до п. 25 ч.1 ст. 3 КПК України учасниками кримінального провадження є сторони кримінального провадження в т.ч. потерпілий.
Об'єктивна сторона злочину, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України передбачає порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, якщо вони спричинили смерть потерпілого або заподіяли тяжке тілесне ушкодження.
Так, у частині 2 статті 55 КПК України визначається момент виникнення в особи статусу потерпілого як учасника кримінального провадження: права і обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого.
Особа у кримінально-правовому розумінні є потерпілим з моменту вчинення щодо неї кримінального правопорушення, а не з моменту подання нею відповідної заяви, як це передбачено у частині 2 статті 55 КПК України.
Таким чином, потерпілий в кримінально-правовому розумінні як жертва посягання з'являється вже з моменту вчинення цього посягання, незалежно від того, чи закріплений (юридично легалізований) такий статус процесуально.
Кримінальний процесуальний закон (статті 55 - 59 КПК України) юридично закріплює статус потерпілого - учасника кримінального провадження, наділяючи його певними процесуальними правами та обов'язками саме як учасника процесу.
Водночас у частині 6 статті 55 КПК України передбачено так зване правонаступництво у кримінальному провадженні. Згідно з положеннями цієї норми, якщо внаслідок кримінального правопорушення настала смерть особи або особа перебуває у стані, який унеможливлює подання нею відповідної заяви, положення частин першої - третьої цієї статті поширюються на близьких родичів чи членів сім'ї такої особи. Потерпілим визнається одна особа з числа близьких родичів чи членів сім'ї, яка подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого, а за відповідним клопотанням - потерпілими може бути визнано кілька осіб.
Таким чином, чинний КПК України передбачає юридичну фікцію, відповідно до якої інша особа визнається власне потерпілим, хоча їй безпосередньо не заподіяна шкода в результаті вчинення кримінального правопорушення. Водночас КПК України закріплює перехід до такої особи не тільки прав потерпілого, а й перехід самого процесуального статусу потерпілого.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, в порядку правонаступництва жодна особа потерпілим не визналася, хоча на а.с. 17 є пояснення ОСОБА_5 , яка вказувала, що загиблий був її дідусем та проживав з нею однією сім'єю.
Отже, враховуючи те, що органом досудового розслідування жодна особа потерпілою не визнавалася, хоча загиблий мав близького родича та члена сім'ї, їй або іншому близькому родичу, не було роз'яснено права на подання відповідної заяви, а відтак за відсутності такого статусу, останніх було позбавлено прав, визначених ст. 56 КПК України, в т.ч. на участь в судових провадженнях, висловлення думки щодо тих чи інших питань та одержання копій процесуальних документів, зокрема і вказаного судового рішення.
Разом з тим, з матеріалів провадження видно, що в ході досудового розслідування внучка загиблого навіть не допитувалася, з проведених слідчих дій лише мається висновок судово-медичної експертизи ти допитані як свідки сторонні особи, які про ДТП дізналися від місцевих мешканців.
Отже, використання органами досудового розслідування норми, що була запроваджена Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих положень кримінального процесуального законодавства», як можливості закінчити досудове розслідування кримінального провадження, шляхом його закриття за строками давності, суперечить завданням та загальним засадам, встановленим чинним КПК України.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що клопотання прокурора є передчасним, оскільки досудове розслідування проведене не повно, а тому у його задоволенні слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 284, 372, 376 КПК України, суд
у задоволенні клопотання прокурора Машівського відділу Кобеляцької місцевої прокуратури ОСОБА_3 про закриття кримінального провадження № 12013180250000067 від 07.02.2013р. за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України у зв'язку з закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом 7 днів з дня її оголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через Машівський районний суд.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження, а у випадку її оскарження, після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1