Справа № 539/4048/15-а
Провадження № 2-а/539/21/2020
16 березня 2020 року Лубенський міськрайонний суд
Полтавської області
в складі : головуючого судді Іващенка Ю.А.,
при секретарі Павличенко О.А.,
з участю : позивача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Лубни Полтавської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення коштів,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до УПФ України в м. Лубнах та Лубенському районі про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення коштів.
Позов мотивовано тим, що він є пенсіонером та учасником ЛНА на ЧАЕС І- категорії, та інвалідом ІІ групи, пенсію отримує через Управління ПФУ у м. Лубнах та Лубенському районі Полтавської обл.
З 01 лютого 2015 р. він почав отримувати пенсію по інвалідності не в повному розмірі, оскільки з пенсії утримувався відповідачем податок на доходи фізичних осіб та військового збору по серпень 2015 року включно.
В зв'язку з чим він 30.10.2015 року звернувся до відповідача з проханням пояснити, з яких причин з його пенсії проводиться утримання, на що отримав листа за №107/Т-02, згідно якого відповідач повідомляє, що відповідно до змін, внесених Законом України від 28.12.2014 № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» до ст. 164.2.19. Податкового кодексу, з 01.01.2015 р. суми пенсій (включаючи суму їх індексації, нараховану відповідно до закону) або щомісячного довічного грошового утримання, отримуваних платником податку з Пенсійного фонду України чи бюджету згідно із законом, якщо їх розмір перевищує три розміри мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, - у частині такого перевищення, а також пенсій з іноземних джерел, якщо згідно з міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, такі пенсії підлягають оподаткуванню чи не оподатковуються в країні їх виплати. Ставки податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) становить 15 % та 20 %, якщо база оподаткування в календарному році перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати. Утримання податку на доходи фізичних осіб проводилось в період з 01.02.2015 року по 31.08.2015 р..
Він не може погодитися з діями відповідача з приводу проведення утримання подати з його пенсії як учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС І- категорії, та інваліда ІІ групи, що настала внаслідок захворювання при виконанні робіт по ліквідації наслідків аварії Чорнобильської катастрофи, вважаючи їх неправомірними, а тому звернувся до суду.
Позивач прохає суд визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Лубнах та Лубенському районі щодо утримання з 01 лютого 2015р. сум податку на доходи фізичних осіб із частини, яка перевищує три розміри мінімальної заробітної плати розміру, призначеної відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з нарахованої пенсії ОСОБА_1 . Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Лубнах та Лубенському районі перерахувати та виплатити пенсію ОСОБА_1 без утримання сум податку на доходи фізичних осіб із частини, яка перевищує три розміри мінімальної заробітної плати розміру призначеної та нарахованої пенсії, відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в м. Лубнах та Лубенському районі на користь ОСОБА_1 недоотриману суму пенсії за період з 01 лютого 2015 року по 31 серпня 2015 року включно в сумі 5929,70 гривень.
Ухвалою Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 16.03.2020 року залучено по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в м. Лубнах та Лубенському районі Полтавської області про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення коштів на підставі ст. 52 КАС України в якості відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області як правонаступника Управління пенсійного фонду України в м. Лубнах та Лубенському районі Полтавської області.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримав, прохав задовольнити.
Представник відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області в судове засідання не з'явився, надіслав до суду відзив, згідно якого заперечує проти задоволення позову ОСОБА_1 , прохав відмовити у задоволенні позову, мотивуючи тим, що відрахування з пенсії позивача було проведено на підставі чинного законодавства.
З'ясувавши обставини справи, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити з наступних підстав.
Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 , являючись ліквідатором аварії на ЧАЕС 1 -ї категорії, маючи ІІ групу інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС безстроково (а.с.4), станом на час подачі позову отримував пенсію по інвалідності через УПФУ в м. Лубнах та Лубенському районі відповідно до ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», станом на час розгляду справи отримує пенсію через Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області.
З 01 січня 2015 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28 грудня 2014 року № 71-VIII, яким внесено ряд змін до Податкового кодексу України та до Бюджетного кодексу України.
Відповідно до статті 1 Податкового кодексу України в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори. До загальнодержавних належать податки та збори, що встановлені цим Кодексом і є обов'язковими до сплати на усій території України, крім випадків, передбачених цим Кодексом. До загальнодержавних податків належить податок на доходи фізичних осіб (стаття 9 цього Кодексу).
Зарахування загальнодержавних податків та зборів до державного і місцевих бюджетів здійснюється відповідно до Бюджетного кодексу України.
Підпунктами 162.1.1, 162.1.3 пункту 162.1 статті 162 Податкового кодексу України встановлено, що починаючи з 1 січня 2015 року платниками податку на доходи фізичних осіб є, зокрема, фізична особа - резидент, яка отримує доходи як із джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи, податковий агент.
Згідно з підпунктами 163.1.1, 163.1.2 пункту 163.1 статті 163 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід та доходи, що визначені пунктом 162.1 статті 163 цього Кодексу, тобто доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання).
Пунктом 164.1 статті 164 Податкового кодексу України передбачено, що базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.
Відповідно до підпункту 164.2.19 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються суми пенсій (включаючи суму їх індексації, нараховану відповідно до закону) або щомісячного довічного грошового утримання, отримуваних платником податку з Пенсійного фонду України чи бюджету згідно із законом, якщо їх розмір перевищує три розміри мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, - у частині такого перевищення, а також пенсій з іноземних джерел, якщо згідно з міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, такі пенсії підлягають оподаткуванню чи не оподатковуються в країні їх виплати.
Пунктом 167.1 статті 167 Податкового кодексу України визначено, що ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 - 167.6 цієї статті) у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами, якщо база оподаткування для місячного оподатковуваного доходу не перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року (далі у цьому пункті мінімальна заробітна плата). Якщо база оподаткування, яка визначена з урахуванням норм пункту 164.6 статті 164 цього розділу щодо доходів, зазначених в абзаці першому цього пункту, в календарному місяці перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, до суми такого перевищення застосовується ставка 20 відсотків.
При цьому, з 01 січня 2015 року згідно зі статтею 8 Закону України «Про Державний бюджет на 2015 рік» від 28 грудня 2014 року № 80-VIII розмір мінімальної заробітної плати для працездатних осіб встановлено у розмірі 1218 грн. на місяць.
Згідно з підпунктом 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України оподаткування доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику податку податковим агентом.
Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.
Отже, починаючи з 01.01.2015 року податкові агенти при виплаті пенсій у розмірі, що перевищує 3654,00 грн. (розмір мінімальної заробітної плати 1218,00 грн. х 3), зобов'язані утримати з них податок на доходи фізичних осіб за ставкою 15 відсотків.
Крім того, згідно із Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України» від 07.07.2014 року № 1621, Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів, щодо податкової реформи» від 28.12.2014 року № 71 тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір. Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 Податкового кодексу України. Об'єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу. Ставка збору становить 1,5 відсотка від об'єкта оподаткування, визначеного статтею 163 цього Кодексу.
Позивачу призначена пенсія у розмірі, що перевищує 3654,00 грн., а тому оподаткування такого доходу здійснюється згідно з вимогами Податкового кодексу України. З 01 січня 2015 року органи Пенсійного фонду України визначені податковими агентами при нарахуванні та виплаті пенсії.
Положення Податкового кодексу України в частині оподаткування пенсії набрали чинності 01 січня 2015 року, не визнані такими, що не відповідають Конституції України, а тому у відповідача відсутні правові підстави не застосовувати норму закону, яка є чинною.
За таких обставин дії відповідача при утриманні з пенсії позивача 15 відсотків податку на доходи фізичних осіб та 1,5 відсотка військового збору є правомірними та ґрунтуються на нормах податкового законодавства, у зв'язку з чим викладені в позові доводи позивача стосовно відсутності законних підстав для утримання цих коштів, є необґрунтованими.
Пенсія позивача не може розглядатися як різновид відшкодування державою шкоди, заподіяної внаслідок Чорнобильської катастрофи з огляду на таке.
Відповідно до абзацу четвертого частини другої статті 1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» державна політика в галузі соціального захисту потерпілих від Чорнобильської катастрофи та створення умов проживання і праці на забруднених територіях базується на принципах, зокрема: соціального захисту людей, повного відшкодування шкоди особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Розділ VIII вищезазначеного Закону визначає пенсії і компенсації особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4 та відповідно розмежовує поняття пенсій або компенсацій.
Так, статтями 49, 50, 51, 54 даного Закону визначені відповідні пенсії цим особам, та відповідно статтями 48, 52, 53 даного Закону компенсації.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що відшкодування державою шкоди, заподіяної внаслідок Чорнобильської катастрофи, реалізується саме шляхом надання компенсацій та пільг, передбачених цим Законом.
Виплата пенсій (основної та додаткової), визначених цим Законом є складовою соціального захисту цих категорій осіб, а не відшкодуванням шкоди, заподіяної внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Таким чином, вимоги п.п. 165.1.3 п. 165.1 ст. 165 Податкового Кодексу України стосовно не включення до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку сум відшкодування платнику податку розміру шкоди, заподіяної йому внаслідок Чорнобильської катастрофи, не можуть бути застосовані до спірних правовідносин.
Посилання позивача на те, що він звільнений від сплати податків та зборів всіх видів на підставі ст. 20 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», є безпідставними з огляду на те, що спеціальним нормативно-правовим актом у сфері оподаткування є Податковий кодекс України, яким пільги щодо звільнення від сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи не встановлені.
Слід зазначити, що 27 лютого 2018 року Конституційний Суд України ухвалив Рішення про визнання неконституційним положення абзацу першого підпункту 164.2.19 пункту 164.2 статті 164 ПК, яким передбачено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються суми пенсій (включаючи суму їх індексації, нараховану відповідно до закону) або щомісячного довічного грошового утримання, отримуваних платником податку з Пенсійного фонду України чи бюджету згідно із законом, якщо їх розмір перевищує десять розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (у розрахунку на місяць), встановленого на 1 січня звітного податкового року, - у частині такого перевищення, а також пенсій з іноземних джерел, якщо згідно з міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, такі пенсії підлягають оподаткуванню чи не оподатковуються в країні їх виплати.
Відповідно до статті 91 Закону України «Про Конституційний Суд України» від 13 липня 2017 року № 2136-VIII закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Отже, абзац перший підпункту 164.2.19 пункту 164.2 статті 164 ПК втратив чинність лише з 27 лютого 2018 року, однак діяв під час спірних правовідносин.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду №202/190/16-а від 17.05.2019 року.
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що в задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення коштів слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 9, 77, 139, 243-246, 250, 255 КАС України,
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення коштів відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до п.15 розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Лубенський міськрайонний суд Полтавської області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Дата повного складення рішення 20.03.2020 року.
Суддя Лубенського
міськрайонного суду Ю.А. Іващенко