20 березня 2020 року
Київ
справа №620/3126/19
адміністративне провадження №К/9901/7416/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
судді-доповідача - Радишевської О.Р.,
суддів - Кашпур О.В., Уханенка С.А.,
перевіривши касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2019 року і постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2020 року в справі №620/3126/18 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 ,у якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування і невиплати індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 18.09.2018 і грошової компенсації за відпустки як учаснику бойових дій за період з 2015 по 2018 в кількості 56 діб, виходячи із грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби 18.09.2018 і не виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити індексацію грошового забезпечення за період із 01.01.2016 по 18.09.2018 із встановленням для обчислення місяця підвищення (базового місяця) квітень 2015 року і з одночасною щомісячною виплатою фіксованої (встановленою раніше) суми індексації;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити грошову компенсацію за невикористані календарні дні соціальної додаткової відпуски як учаснику бойових дій за період із 2015 по 2018 рік в кількості 56 діб, виходячи із грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби 18.09.2018;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити середній заробіток за весь час затримки розрахунку за період із 18.09.2018 по 23.10.2019 без утримання із зазначеної суми податку з доходів фізичних осіб і військового збору;
- встановити судовий контроль за виконанням рішення суду шляхом зобов'язання військової частини НОМЕР_1 подати у щомісячний строк із моменту набрання рішенням суду законної сили звіт про виконання рішення суду.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2019 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2020 року, позов задоволено:
- визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування і невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період із 01.01.2016 по 18.09.2018 і грошової компенсації за відпустки як учаснику бойових дій за період з 2015 по 2018 у кількості 56 діб, виходячи із грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби, невиплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні;
- зобов'язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період із 01.01.2016 по 18.09.2018;
- зобов'язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані календарні дні соціальної додаткової відпуски як учаснику бойових дій за період з 2015 по 2018 рік;
- зобов'язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити середній заробіток за весь час затримки розрахунку за період із 18.09.2018 по 23.10.2019.
13 березня 2020 року до Верховного Суду надіслано касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2019 року і постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2020 року в справі №620/3126/18.
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ», яким внесено зміни до розділу 3 Глави 2 «Касаційне провадження», зокрема щодо визначення підстав касаційного оскарження судових рішень та порядку їхнього розгляду.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Перевіряючи касаційну скаргу на відповідність вимогам процесуального закону, Суд дійшов висновку про залишення її без руху з огляду на таке.
Згідно з пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Відповідно до частин першої, четвертої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Водночас скаржником у касаційній скарзі не наведено жодної із зазначених підстав, на яких вона подається.
Відповідно до частини четвертої статті 330 КАС України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору, а також копії касаційної скарги відповідно до кількості учасників справи.
Скаржником до касаційної скарги не додано документу про сплату судового збору, водночас подано клопотання про відстрочення сплати судового збору. На його обґрунтування посилається на те, що є бюджетною організацією і фінансування станом на 13.03.2020 відсутністнє.
Відповідно до частини першої статті 133 КАС України суд, ураховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Згідно з частиною другою статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Частиною першою статті 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що, ураховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Отже, скаржник не є суб'єктом, на якого розповсюджується дія законодавства з питань звільнення від сплати судового збору, відстрочення, розстрочення його сплати чи зменшення його розміру.
Таким чином, у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору необхідно відмовити.
Відповідно до підпункту 2 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка за подання адміністративного позову майнового характеру фізичною особою становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Зі скарги та доданих до неї матеріалів убачається, що позивач у цій справі є фізичною особою і, звернувшись до суду в 2019 році, заявив одну позовну вимогу немайнового характеру.
Відповідно до положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» станом на 01 січня 2019 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 1921,00 грн.
Отже, розмір судового збору за подання цієї касаційної скарги складає 1536,80 грн (200 % від 768,40 грн).
Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів - УК у Печер. р-ні/Печерс. р-н/22030102; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38004897; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) - UA288999980313151207000026007; код класифікації доходів бюджету - 22030102; найменування податку, збору, платежу - судовий збір (Верховний Суд, 055); призначення платежу - *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД (назва відповідного касаційного суду, де розглядається справа, або Велика Палата Верховного Суду), номер справи, у якій сплачується судовий збір.
Відповідно до частини другої статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, установлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
За таких обставин, відповідно до норм статей 169, 332 КАС України, касаційна скарга підлягає залишенню без руху із установленням скаржнику строку для усунення її недоліків шляхом: зазначення підстави (підстав), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав); сплати судового збору і надіслання відповідних доказів на підтвердження його сплати.
Керуючись статтями 169, 248, 328, 330, 332 КАС України, Суд
Відмовити військовій частині НОМЕР_1 у задоволенні клопотання про відстрочення від сплати судового збору.
Касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2019 року і постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2020 року в справі №620/3126/18 залишити без руху.
Надати скаржнику строк у десять днів із дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали.
Роз'яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк касаційна скарга буде повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач: О.Р. Радишевська
Судді: О.В. Кашпур
С.А. Уханенко