20 березня 2020 року м. ПолтаваСправа № 440/250/20
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шевякова І.С. розглянув у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Великобагачанської селищної ради Великобагачанського району Полтавської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
Позовні вимоги:
- визнати протиправним та скасувати Рішення 35 сесії 7 скликання Великобагачанської селищної ради Великобагачанського району Полтавської області від 16 липня 2019 року, яким позивачу відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства у приватну власність, що знаходиться за межами населених пунктів на території Великобагачанської селищної об'єднаної територіальної громади Великобагачанського району Полтавської області;
- зобов'язати Великобагачанську селищну раду розглянути заяву позивача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства у приватну власність на території Великобагачанської селищної об'єднаної територіальної громади Великобагачанського району Полтавської області.
Під час розгляду справи суд
15 січня 2020 року ОСОБА_1 (надалі також - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Великобагачанської селищної ради Великобагачанського району Полтавської області (надалі також - відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 20 січня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, ухвалено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
Аргументи учасників справи
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначав, що селищна рада відмовила у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою з підстав, не передбачених статтею 118 Земельного кодексу України. Отже, ця відмова, оформлена рішенням 35 сесії 7 скликання Великобагачанської селищної ради Великобагачанського району Полтавської області від 16.07.2019, є безпідставною, неконкретизованою та такою, що не відповідає вимогам чинного законодавства. Вказано, що ефективним способом захисту його порушеного права буде саме зобов'язання відповідача розглянути заяву позивача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
17.02.2020 від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому останній просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 . Зазначав, що оскільки спірна земельна ділянка перебуває у користуванні іншого громадянина - ОСОБА_2 , то позивачу відмовлено в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства.
У відповіді на відзив, що надійшла до суду 13.03.2020, представником позивача вказано, що належних доказів перебування відповідної земельної ділянки у користуванні інших громадян відповідачем не надано. Також представник позивача зауважив, що вказана у рішенні підстава не передбачена законодавством в якості відмови для надання дозволу на розробку проекту землеустрою.
23.01.2020 від позивача надійшло клопотання про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Великобагачанської селищної ради судових витрат, понесених позивачем, в тому числі на оплату професійної правничої допомоги.
Згідно з частиною п'ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
За відсутності клопотань сторін про розгляд справи у відкритому судовому засіданні чи за правилами загального позовного провадження, зважаючи на достатність наданих сторонами доказів та повідомлених обставин, суд розглянув справу у порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі факти та відповідні до них правовідносини.
Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази у сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов наступних висновків.
Обставини справи, встановлені судом
04 липня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Великобагачанської селищної ради із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність орієнтовною площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться за межами населених пунктів на території Великобагачанської об'єднаної територіальної громади Великобагачанського району Полтавської області.
До заяви додав викопіювання з бажаним місцем розташування земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, копію паспорту та коду.
16.07.2019 35 сесією 7 скликання Великобагачанської селищної ради за наслідками розгляду заяви щодо надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_1 прийнято рішення, за змістом якого вбачається, що рішення слід вважати таким, що не прийнято.
Не погоджуючись із цим рішенням, ОСОБА_1 оскаржив його до Полтавського окружного адміністративного суду.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам та відповідним доводам сторін, суд виходить з наступного.
Норми права, які підлягають застосуванню
Правовідносини у сфері забезпечення права громадян на землю урегульовано Земельним кодексом України.
Так, згідно з частиною першою статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.
Пунктом "б" частини першої статті 121 Земельного кодексу України визначено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.
З матеріалів справи слідує, що позивач, звертаючись до селищної ради із заявами про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок орієнтованою площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства у власність за рахунок земель сільськогосподарського призначення, не наданих у власність та користування, за межами населених пунктів Великобагачанської об'єднаної територіальної громади Великобагачанської району Полтавської області, зокрема, надав до них графічні матеріали із зображенням бажаного місця розташування земельної ділянки, копію паспорта та ідентифікаційного номера.
Таким чином, позивачем в кожній заяві зазначено цільове призначення земельної ділянки, її орієнтовний розмір, надано необхідний та повний пакет документів, що не спростовується представником відповідача.
За приписами частини шостої статті 118 Земельного кодексу України, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.
У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).
У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Як визначено частиною сьомою згаданої статті, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.
Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Таким чином, Земельний кодекс України визначає вичерпний перелік підстав для відмови особі в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у межах безоплатної приватизації, при цьому зобов'язує орган державної влади або орган місцевого самоврядування у випадках ухвалення рішення про відмову в надані такого дозволу належним чином мотивувати причини цієї відмови.
Висновки щодо правозастосування
Судом встановлено, що 35 сесією 7 скликання Великобагачанської селищної ради за наслідками розгляду заяви щодо надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_1 прийнято рішення, за змістом якого вбачається, що рішення слід вважати таким, що не прийнято.
Згідно з частиною сьомою статті 118 ЗК України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Таким чином, Земельний кодекс України визначає вичерпний перелік підстав для відмови особі в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, при цьому зобов'язує орган державної влади або орган місцевого самоврядування у випадках ухвалення рішення про відмову в надані такого дозволу належним чином мотивувати причини цієї відмови.
Рішення відповідача від 16.07.2019, прийняте за наслідками розгляду заяви позивача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, площею 2,0 га, суд не вважає належною відмовою у розумінні статті 118 ЗК України, оскільки останнє не містить конкретної мотивації відповідача щодо того, в чому ж саме місце розташування запитуваної позивачем земельної ділянки не відповідає вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Твердження відповідача, вказане у відзиві на позов, про те, що запитувана позивачем земельна ділянка перебуває в користуванні інших громадян (зокрема, гр. ОСОБА_2 ), не підтверджено належним доказом. Із наданої відповідачем до суду копії Державного акту на право довічного успадкування володіння землею вбачається, що конфігурація зображеної земельної ділянки не збігається з земельною ділянкою з кадастровим номером 5320255100:00:008:1255, з масиву якої просить надати дозвіл на виготовлення проекту землеустрою гр. ОСОБА_1 .
Крім того, згідно інформації з Державного земельного кадастру про власність та речові права на земельну ділянку з кадастровим номером 5320255100:00:008:1255, станом на 11.03.2020, земельна ділянка зареєстрована як "Землі запасу (земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам)".
З огляду на викладене та враховуючи те, що оскаржуване рішення відповідача не містить конкретної мотивації стосовно того, чому слід вважати рішенням неприйнятим, та в чому ж саме місце розташування запитуваної позивачем земельної ділянки не відповідає вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку, суд прийшов до висновку про невідповідність рішення 35 сесії 7 скликання Великобагачанської селищної ради Великобагачанського району Полтавської області від 16 липня 2019 року, яким позивачу не надано дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства у приватну власність, що знаходиться за межами населених пунктів на території Великобагачанської селищної об'єднаної територіальної громади Великобагачанського району Полтавської області, критеріям правомірності, зазначеним у частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з чим останнє підлягає визнанню протиправним та скасуванню.
Відтак, позовні вимоги ОСОБА_1 в частині визнання протиправним та скасування рішення 35 сесії 7 скликання Великобагачанської селищної ради Великобагачанського району Полтавської області від 16 липня 2019 року є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Оскільки у спірних правовідносинах відповідач прийняв рішення від 16.07.2019 "Про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_1 " про протиправність та необхідність скасування якого суд дійшов висновку в ході розгляду даної справи, суд вважає за необхідне з метою повного та ефективного захисту прав позивача зобов'язати Великобагачанську селищну раду розглянути заяву ОСОБА_1 від 04.07.2019 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства у приватну власність на території Великобагачанської селищної об'єднаної територіальної громади Великобагачанського району Полтавської області.
Відтак, позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню повністю.
Розподіл судових витрат
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи вказану норму та зважаючи на задоволення позову ОСОБА_1 в повному обсязі, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Великобагачанської селищної ради на її користь витрати зі сплати судового збору в розмірі 840 грн 80 коп.
Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу адвоката позивача, суд зазначає наступне.
Згідно зі статтею 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
З долучених до позовної заяви та до клопотання про стягнення судових витрат (витрат на професійну правничу допомогу) матеріалів судом встановлено, що 13.01.2020 між гр. ОСОБА_1 (клієнт) та ОСОБА_3 (адвокат) укладено договір про надання правової допомоги, предметом якого є надання адвокатом усіма законними методами та способами правової допомоги клієнту у всіх справах, які пов'язані чи можуть бути пов'язані із захистом та відновленням порушених, оспорюваних, невизнаних його прав та законних інтересів.
За умовами вказаного договору гонорар визначається обсягом виконаної роботи та погоджується сторонами окремо на підставі складених додатків до цього договору, а також актів виконаних робіт (наданих послуг).
До матеріалів справи долучені перелік послуг, що зобов'язується надати адвокат від 13.01.2020, попередній розрахунок вартості послуг від 13.01.2020 та акт виконаних робіт (наданих послуг) від 12.03.2020.
За змістом акту виконаних робіт (наданих послуг) від 12.03.2020, в якому зазначено детальний опис робіт (наданих послуг), загальна вартість наданих адвокатом на користь клієнта послуг становить 4100,00 грн.
На підтвердження оплати позивачем вартості вказаних послуг до матеріалів справи додано квитанцію від 12.03.2020 №32 на суму 4100,00 грн.
Дослідивши вказані документи суд зауважує, що при визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Дана справа відноситься до справ незначної складності, щодо яких на момент звернення позивача до суду сформовано сталу практику їх розгляду. Отже, даний спір не потребував значних затрат часу, а підготовка цієї справи до розгляду у суді не вимагала значного обсягу юридичної та технічної роботи для адвоката.
До того ж, консультування щодо необхідності отримання додаткових матеріалів, збір документів для справи, опрацювання законодавчої бази та формування правової позиції, на які за розрахунком адвоката витрачено загалом дві години, входять до етапу підготовки позовної заяви до суду та, зважаючи на відсутність у позивача на момент звернення до суду значної кількості доказів у цій справі, не могли зайняти таку кількість часу.
Враховуючи викладене, наведені обставини свідчать про те, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката є співмірним зі складністю справи та виконаними адвокатом роботами, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт та їх обсягом, а тому, суд вважає, що розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, який підлягає стягненню з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань, у цьому випадку має бути визначений у розмірі 4100,00 грн.
Керуючись статтями 6-9, 72-77, 211, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Великобагачанської селищної ради Великобагачанського району Полтавської області (вул. Каштанова, 20, смт Велика Багачка, Великобагачанський район, Полтавська область, 38300, код ЄДРПОУ 21044600) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Рішення 35 сесії 7 скликання Великобагачанської селищної ради Великобагачанського району Полтавської області від 16 липня 2019 року, яким не надано ОСОБА_1 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства у приватну власність, що знаходиться за межами населених пунктів на території Великобагачанської селищної об'єднаної територіальної громади Великобагачанського району Полтавської області.
Зобов'язати Великобагачанську селищну раду повторно розглянути заяву позивача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою від 04 липня 2019 року щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства у приватну власність на території Великобагачанської селищної об'єднаної територіальної громади Великобагачанського району Полтавської області.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Великобагачанської селищної ради Великобагачанського району Полтавської області (код ЄДРПОУ 21044600) на користь ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 840 грн 80 коп. (вісімсот сорок гривень вісімдесят копійок) та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4100,00 грн (чотири тисячі сто гривень).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.
Головуючий суддя І.С. Шевяков