20 березня 2020 року м. ПолтаваСправа № 440/316/20
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чеснокової А.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними, стягнення компенсації та моральної шкоди, -
20.01.2020 ОСОБА_1 /надалі - ОСОБА_1 , позивач/ звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області /надалі - ГУ ПФУ в Полтавській області, відповідач/, в якій просить суд:
визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у нарахуванні та виплаті позивачу компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії за період з 20 січня 2014 року по 02 серпня 2014 року;
стягнути з відповідача на користь позивача за рахунок коштів Пенсійного фонду України відповідно до статті 6 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії за період з 20 січня 2014 року по 02 серпня 2014 року;
стягнути з відповідача на користь позивача моральну шкоду в сумі 21020,00 грн.;
встановити судовий контроль шляхом зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення;
допустити до негайного виконання рішення суду в межах суми стягнення компенсації за один місяць.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що він має право на компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з несвоєчасною виплатою пенсії на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, оскільки тривале не нарахування пенсії за минулі періоди сталося з вини відповідача.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 24.01.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі 440/316/20; призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
13.02.2020 до суду надійшов відзив на позов, у якому представник ГУ ПФУ в Полтавській області просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на те, що станом на сьогоднішній день нарахована сума до виплати позивачу у розмірі 31952,27 грн виплачена. Оскільки пенсія виплачена у відповідності до Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" підстави для нарахування компенсації по Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" відсутні.
Дослідивши письмові докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини.
З матеріалів справи вбачається, що постановою Решетилівського районного суду Полтавської області від 24.07.2014 позов ОСОБА_1 задоволено частково; визнано неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Решетилівському районі Полтавської області щодо відмови у перерахунку та виплаті ОСОБА_1 державної та додаткової пенсії у порядку та розмірах, визначених статтями 50, 54 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"; зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Решетилівському районі Полтавської області, починаючи з 20 січня 2014 року, з урахуванням проведених виплат здійснити перерахунок та виплату державної пенсії ОСОБА_1 відповідно до вимог до ч.4 ст.54 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у розмірі, не нижчому 6 мінімальних пенсій за віком, виходячи з розміру, встановленого частиною 1 статті 28 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"; зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Решетилівському районі Полтавської області, починаючи з 20 січня 2014 року, з урахуванням проведених виплат здійснити перерахунок та виплату додаткової пенсії ОСОБА_1 відповідно до вимог до ст.50 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру, встановленого частиною 1 статті 28 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"; у задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 27.08.2014 у справі № 546/848/14-а постанову Решетилівського районного суду Полтавської області від 24.07.2014 у справі № 546/848/14-а, залишено без змін.
На виконання вказаного судового рішення Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснило перерахунок пенсії позивача за період з 20.01.2014 по 02.08.2014 /а.с. 8/, та 10.10.2019 виплачено позивачу недоплачену суму пенсії в розмірі 31952,27 грн, що підтверджується випискою за картковим рахунком клієнта /а.с. 10/.
18.10.2019 позивач звернулася до ГУ ПФУ в Полтавській області із заявою /а.с. 36/, у якій просила провести розрахунок, нарахування компенсації втрати частини доходу у зв'язку з порушенням строків виплати частини пенсії згідно судового рішення за період з 20.01.2014 по 02.08.2014 по день фактичної виплати, та виплатити нараховану компенсацію відповідно до статті 6 Закону України "Про компенсацію громадянами втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" за рахунок коштів Пенсійного фонду України.
Листом ГУ ПФУ в Полтавській області від 08.11.2019 № 5468/С-02 повідомлено позивача, що правові підстави для нарахування та виплати позивачу компенсації відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянами втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" відсутні.
26.11.2019 повторно звернулася до відповідача із заявою в якій просила провести розрахунок, нарахування компенсації втрати частини доходу у зв'язку з порушенням строків виплати частини пенсії згідно судового рішення за період з 20.01.2014 по 02.08.2014 по день фактичної виплати, та виплатити нараховану компенсацію відповідно до статті 6 Закону України "Про компенсацію громадянами втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" за рахунок коштів Пенсійного фонду України /а.с. 39/.
Відповідачем повідомлено ОСОБА_1 , що письмову відповідь на попередні звернення позивача разом з додатком розрахунку доплати пенсії за січень-серпень 2014 року було надіслано на адресу листом ГУ ПФУ в Полтавській області від 08.11.2019 № 5468/С-02 /а.с. 40/.
21.12.2019 позивач знову звернулася до ГУ ПФУ в Полтавській області із заявою, в якій просила нарахувати компенсацію за втрату частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати пенсії, нарахованої на підставі постанови Решетилівського районного суду Полтавської області від 24.07.2014 у справі № 546/848/14-а за період з 20.01.2014 по 02.08.2014, починаючи з 20.01.2014 по день фактичної виплати нарахованої пенсії, тобто по 10.10.2019 у сумі 45608,53 грн та виплатити зазначену нараховану компенсацію за рахунок коштів Пенсійного фонду України відповідно до статті 6 Закону України "Про компенсацію громадянами втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" /а.с. 41/.
Листом ГУ ПФУ в Полтавській області від 27.12.2019 № 6737/С-02 повідомлено позивача, що письмову відповідь на попередні звернення позивача разом з додатком розрахунку доплати пенсії за січень-серпень 2014 року було надіслано на адресу листом ГУ ПФУ в Полтавській області від 08.11.2019 № 5468/С-02 /а.с. 42/.
Не погодившись з відмовою в нарахуванні та виплаті компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам, суд виходить з наступного.
Частиною 2 статті 46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначено, що нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. Компенсація втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.
Питання, пов'язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, урегульовані Законом України від 19.10.2000 №2050-ІІІ "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" (надалі - Закон №2050-ІІІ) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159 (надалі - Порядок №159).
Згідно зі статтями 1, 2 Закону №2050-ІІІ підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.
Статтями 3 та 4 Закону №2050-ІІІ встановлено, що сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться). Виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Відповідно до приписів статті 6 Закону №2050-ІІІ компенсацію виплачують за рахунок:
- власних коштів - підприємства, установи і організації, які не фінансуються і не дотуються з бюджету, а також об'єднання громадян;
- коштів відповідного бюджету - підприємства, установи і організації, що фінансуються чи дотуються з бюджету;
- коштів Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, інших цільових соціальних фондів, а також коштів, що спрямовуються на їх виплату з бюджету.
Пунктом 2 Порядку №159 визначено, що компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати (далі - компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року.
Відповідно до пункту 3 Порядку №159 компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру:
пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат);
соціальні виплати (допомога сім'ям з дітьми, державна соціальна допомога інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам, допомога по безробіттю, матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, матеріальна допомога по безробіттю, допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), допомога по вагітності та пологах, щомісячна грошова сума в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, допомога дитині, яка народилася інвалідом внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності, тощо);
стипендії;
заробітна плата (грошове забезпечення).
Із наведеного слідує, що дія зазначених нормативних актів поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру, у тому числі, пенсії.
Основною умовою для виплати громадянину передбаченої статтею 2 Закону №2050-ІІІ та Порядком №159 компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). При цьому компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією (у цій справі пенсійним органом) добровільно чи на виконання судового рішення.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постановах від 18.11.2014 у справі №21-518а14, від 11.07.2017 у справі №21-2003а16, Верховним Судом у постановах від 06.02.2018 у справі №681/423/15-а, від 20.02.2018 у справі №522/5664/17, від 21.06.2018 у справі №523/1124/17, від 03.07.2018 у справі №521/940/17, від 05.10.2018 у справі №127/829/17, від 12.02.2019 у справі №814/1428/18.
Як встановлено судом, постановою Решетилівського районного суду Полтавської області від 24.07.2014 позов ОСОБА_1 задоволено частково; визнано неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Решетилівському районі Полтавської області щодо відмови у перерахунку та виплаті ОСОБА_1 державної та додаткової пенсії у порядку та розмірах, визначених статтями 50, 54 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"; зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Решетилівському районі Полтавської області, починаючи з 20 січня 2014 року, з урахуванням проведених виплат здійснити перерахунок та виплату державної пенсії ОСОБА_1 відповідно до вимог до ч.4 ст.54 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі, не нижчому 6 мінімальних пенсій за віком, виходячи з розміру, встановленого частиною 1 статті 28 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"; зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Решетилівському районі Полтавської області, починаючи з 20 січня 2014 року, з урахуванням проведених виплат здійснити перерахунок та виплату додаткової пенсії ОСОБА_1 відповідно до вимог до ст.50 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру, встановленого частиною 1 статті 28 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"; у задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 27.08.2014 у справі № 546/848/14-а постанову Решетилівського районного суду Полтавської області від 24.07.2014 у справі № 546/848/14-а, залишено без змін.
Матеріалами справи підтверджено, що на виконання вказаного судового рішення Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснило перерахунок пенсії позивача за період з 01.01.2014 по 02.08.2014 /а.с. 8/, та 10.10.2019 виплачено позивачу недоплачену суму пенсії в розмірі 31952,27 грн, що підтверджується випискою за картковим рахунком клієнта /а.с. 10/.
З урахуванням викладеного вище, беручи до уваги те, що суму пенсії, нарахованої на виконання судового рішення позивачу вчасно не виплачено, суд дійшов висновку про наявність у позивача права на одержання компенсації за втрату частини доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати пенсії.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Однак, відповідачем у порушення вимог статті 19 Конституції України, Закону України від 19.10.2000 №2050-ІІІ "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" та приписів Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159, протиправно відмовлено у нарахуванні та виплаті позивачу компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати пенсії, нарахованої на підставі постанови Решетилівського районного суду Полтавської області від 24.07.2014 у справі № 546/848/14-а, за період з 20.01.2014 по 02.08.2014, по день фактичної виплати пенсії, тобто по 10.10.2019.
Враховуючи вищевикладене, обираючи належний спосіб захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне відповідно до частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України з метою ефективного захисту прав та інтересів позивача вийти за межі позовних вимог, визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо відмови у нарахуванні та виплаті позивачу компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії за період з 20 січня 2014 року по 02 серпня 2014 року та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати пенсії, нарахованої на підставі постанови Решетилівського районного суду Полтавської області від 24.07.2014 у справі № 546/848/14-а, за період з 20.01.2014 по 02.08.2014, починаючи з 20.01.2014 по день фактичної виплати пенсії, тобто по 10.10.2019.
При зверненні до суду, позивач надав суду розрахунок суми компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати, яка, на переконання ініціатора звернення, складає 45608,53 грн та підлягає стягненню з відповідача.
Слід зауважити, спір, який складає предмет цієї справи, виник у зв'язку зі зверненням позивача до відповідача із заявою про проведення останнім розрахунку, нарахування та виплати компенсації, яка, у свою чергу, була залишена органом Пенсійного фонду без задоволення. Однак, у позові позивач наполягає саме на стягненні з відповідача суми компенсації.
Крім цього, розрахунок суми компенсації здійснено позивачем самостійно; разом із тим, числові значення, використані позивачем під час розрахунку, не підтверджені жодним чином.
На переконання суду вимога про стягнення може бути задоволена у випадку протиправної невиплати розрахованої та нарахованої суми компенсації. Разом із тим, у справі, що розглядається, відповідач не здійснив розрахунку та не нарахував таку компенсацію, а тому в межах розгляду цієї справи суд уповноважений лише на надання оцінки діям та рішенню територіального органа Пенсійного фонду про відмову в розрахунку, нарахуванні та виплаті позивачу компенсаційних сум.
Окремо слід зауважити, що суд не є тим органом, на якого покладається обов'язок здійснювати розрахунок компенсації за втрату частини доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати пенсії.
Обираючи належний спосіб захисту порушених прав позивача, суд вважає за доцільне скористатись правом, наданим частиною другою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, та вийти за межі позовних вимог зобов'язавши відповідача здійснити розрахунок, нарахування і виплату позивачу компенсації втрати частини доходу у зв'язку з порушенням строків виплати державної та додаткової пенсії, яка була нарахована та виплачена на підставі судового рішення у справі №546/848/14-а за період з 20.01.2014 по 02.08.2014.
Щодо заявленої моральної шкоди слід зазначити, що відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.
Порядок відшкодування моральної шкоди визначений в статті 23 Цивільного кодексу України, відповідно до якої особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Разом з тим, позивачем не надано обґрунтованих пояснень щодо стягнень моральної шкоди, не зазначено в чому полягає ця шкода, чим підтверджується факт її заподіяння, яких саме моральних (душевних/психічних) страждань він зазнав від дій відповідача, не надано детальний розрахунок моральної шкоди на суму 21020 грн.
Отже, позовні вимоги про стягнення моральної шкоди задоволенню не підлягають
Таким чином, адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.
Оскільки, присуджені позивачу виплати є компенсаційними та не носять характеру періодичних платежів, суд не знаходить підстав для допуску рішення до негайного виконання.
Стосовно клопотання позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду шляхом зобов'язання ГУ ПФУ в Полтавській області подати протягом одного місяця з дня набрання рішення законної сили звіт про виконання судового рішення, суд зазначає про відсутність підстав для його задоволення з огляду на наступне.
Відповідно до частини 1 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Отже, за приписами вказаної норми покладення таких зобов'язань на суб'єкта владних повноважень є правом, а не обов'язком суду.
Суд не вбачає підстав для застосування зазначеної форми контролю за виконанням судового рішення, оскільки не вважає, що відповідачем після набрання рішенням суду законної сили не будуть добровільно вживатися заходи з метою виконання даного судового рішення.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, 66, м. Полтава, Полтавська область, 36014, ЄДРПОУ 13967927) про визнання дій протиправними, стягнення компенсації та моральної шкоди задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, 66, м. Полтава, Полтавська область, 36014, ЄДРПОУ 13967927) щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії за період з 20 січня 2014 року по 02 серпня 2014 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, 66, м. Полтава, Полтавська область, 36014, ЄДРПОУ 13967927) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати пенсії, нарахованої на підставі постанови Решетилівського районного суду Полтавської області від 24.07.2014 у справі № 546/848/14-а, за період з 20.01.2014 по 02.08.2014, починаючи з 20.01.2014 по день фактичної виплати пенсії, тобто по 10.10.2019.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Другого апеляційного адміністративного суду.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII.
Суддя А.О. Чеснокова