20 березня 2020 року м. ПолтаваСправа № 440/232/20
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Алєксєєвої Н.Ю., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Служба безпеки Вітязь" до Головного управління Держпраці у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування постанови та припису,
14 січня 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Служба безпеки Вітязь" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Держпраці у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 20.12.2019 №ЗП3536/5/АВ/П/ТД-ФС та припису про усунення виявлених порушень від 05.12.2019 №ЗП3536/5/АВ/П.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що оскаржувані постанову та припис винесено на підставі необґрунтованих висновків контролюючого органу про порушення вимог трудового законодавства. Вказував, що висновки на яких ґрунтується акт інспекційного відвідування, а отже і припис про усунення виявлених порушень № ЗП 3536/5/АВ/П від 05.12.2019 та постанова від 20.12.2019 №ЗП3536/5/АВ/П/ТД-ФС є завідомо помилковими, такими що не могли не бути спростовані за умов об'єктивного встановлення всіх обставин при винесенні оспорюваного рішення, що підтверджується факт відсутності будь-яких доказів, які вказували б на фактичне виконання трудових функцій для позивача на об'єкті охорони.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 15 січня 2020 року позовну заяву ТОВ "Служба безпеки Вітязь" залишено без руху у зв'язку із її невідповідністю вимогам статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 20 січня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, призначено судове засідання на 26 лютого 2020 року.
20 лютого 2020 року відповідач подав відзив на адміністративний позов, в якому просив відмовити в його задоволенні, посилаючись на правомірність висновків акту інспекційного відвідування. Пояснював, що під час проведення інспекційного відвідування позивача з питань дотримання вимог законодавства про працю було встановлено використання праці неоформлених працівників: гр. ОСОБА_1 , гр. ОСОБА_2 та гр. ОСОБА_3 , у зв'язку з чим відповідач зобов'язаний був вжити заходів щодо притягнення об'єкта відвідування до відповідальності.
Протокольною ухвалою суду від 26 лютого 2020 року за клопотанням представника відповідача відкладено розгляд справи, призначено судове засідання на 10 березня 2020 року.
Протокольною ухвалою суду від 10 березня 2020 року відкладено розгляд справи на 18 березня 2020 року для надання нових доказів у справі.
Учасники справи в судове засідання не з'явилися, надіслали до суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Згідно з частиною 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Зважаючи на відсутність перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених статтею 205 Кодексу адміністративного судочинства України, а також відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд ухвалив розглянути справу у порядку письмового провадження.
Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази у сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що згідно наказу Головного управління Держпраці в Запорізькій області № 2001 від 06.11.2019 та відповідно до направлення на проведення заходу державного контролю № 1139 від 06.11.2019 посадовими особами управління 12.11.2019 здійснено інспекційне відвідування ТОВ "Служба безпеки Вітязь" за адресою здійснення господарської діяльності: 71160, Запорізька область, Бердянський район, с. Осипенко, вул. Осипенко, 18 з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів.
При виході за даною адресою ТОВ "Служба безпеки Вітязь" встановлено відсутність документів, ведення яких передбачено законодавством пропрацю, у зв'язку з чим було складено акт про неможливість здійснення інспекційного відвідування № ЗП 3536/5-НД/АВ від 12.11.2019 та складено вимогу №ЗП 3536/5-НД від 12.11.2019 про надання документів у строк до 14.11.2019.
19.11.2019 року представником ТОВ "Служба безпеки Вітязь" отримано копію акту про неможливість здійснення інспекційного відвідування № ЗП 3536/5-НД/АВ від 12.11.2019 та копію вимоги про надання документів №ЗП 3536/5-НД від 12.11.2019.
В подальшому, посадовими особами управління було проведено інспекційне відвідування на предмет додержання законодавства про працю у діяльності суб'єктом господарювання - ТОВ "Служба безпеки Вітязь", що знаходиться за адресою: 71160 , Запорізька область, Бердянський район, с. Осипенко, вул. Осипенко, 18, за результатами якого складено акт від 15.11.2019 №ЗП3536/5/АВ.
Перевіркою встановлено, що в порушення вимог ч. 1 ст. 21 КЗпП України, ч. 1, ч. 3 ст. 24 КЗпП України підприємством допущено до роботи 3 працівників, без належного оформлення трудових відносин.
Так, відповідно письмового пояснення ОСОБА_2 , в газеті, «Ринг експрес» опублікована об'ява, де пропонувалася робота охоронником вахтовим методом, заробітна плата 280 грн. за добу + проживання та харчування. В об'яві зазначений номер телефону( НОМЕР_1 ). В липні 2019 року в пошуках роботи ОСОБА_2 зателефонував за номером телефону ( НОМЕР_1 ), та відповівши на дзвінок невідома особа запропонувала пройти співбесіду за адресою с. Осипенко, Бердянський район. В липні 2019 року прибувши за адресою: Бердянський район, вул. Осипенко, буд. 18 (будівля старої контори) проходив співбесіду з начальником служби охорони, який представився ОСОБА_3 . Через тиждень, ОСОБА_2 прибув в с. Осипенко, а потім начальник служби охорони ОСОБА_6 . повіз його в смт. Ялта, Донецька область для охорони території та складів господарства. Трудовий договір в письмовій формі з ОСОБА_2 не укладений. Грошові кошти не виплачувалися, що підтверджується поясненнями працівника, документами завезення зернових культур в склади.
Відповідно письмового пояснення ОСОБА_1 , в серпні 2019 року віно прийнятий охоронником в охорону службу «Вітязь». Охороняв об'єкти майстерні, яка знаходиться в с. Осипенко по вул. Маріупольське шосе . Інструктаж з ОСОБА_1 проводив ОСОБА_6 , який представився в.о. начальника охорони. Роботи виконував позмінно, І зміна починалася з 22.00 до 14.00, II зміна з 14.00 - 06.00. Зазначив, що позмінно працювали ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 .
Також, ОСОБА_3 пояснив, що працює в ТОВ «Служба безпеки Вітязь», не зазначивши на якій посаді. Зазначив, що документи при працевлаштуванні направляв в м. Полтава, де знаходиться ТОВ «Служба безпеки Вітязь». На питання чому він відсутній у відомостях на виплату заробітної плати ТОВ «Служба безпеки Вітязь» відповісти не зміг, що підтверджується письмовими поясненнями сторожа «Запоріжжя-Агро» ОСОБА_11 та зафіксовані засобами аудіотехніки.
Трудові договори в письмовій формі з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 не укладалися.
На вимогу відповідача, підприємством надані документи, які підтверджують офіційне працевлаштування в ТОВ «Служба безпеки Вітязь» працівників, а саме: ОСОБА_12 (наказ № 29-к від 12.09.2019), ОСОБА_13 (наказ № 29-к від 12.09.2019), ОСОБА_14 (наказ № 29-к від 12.09.2019), ОСОБА_15 (наказ № 29-к від 12.09.2019), ОСОБА_16 (наказ № 31-к від 04.10.2019), ОСОБА_17 (наказ № 33-к від 11.11.2019).
ТОВ «Служба безпеки Вітязь» не надавалися укладені в письмовій формі трудові договори з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 .
Виходячи з вищезазначеного, перевіряючі прийшли до висновку про використання неоформлених трудових відносин відносно 3 осіб, а саме: ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 .
На підставі зафіксованих актом перевірки порушень, головним державним інспектором складено припис про усунення виявлених порушень №ЗП3536/5/АВ/П від 05.12.2019.
20.12.2019 року заступником начальника Головного управління Держпраці у Полтавській області Ганненко О.О. прийнято постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами за №ЗП3536/5/АВ/П/ТД-ФС, якою на ТОВ "Служба безпеки Вітязь" накладено штраф у розмірі 375570,00 грн. на підставі абзацу другого частини другої ст. 265 КЗпП України.
Позивач не погодився із приписом та постановою про накладення штрафних санкцій, оскаржив їх до суду.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та аргументам учасників справи, суд виходить з такого.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №100 "Про утворення територіальних органів Державної служби з питань праці та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України" утворено Державну службу України з питань праці, реорганізувавши шляхом злиття територіальні органи Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки і Державної інспекції з питань праці.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16.09.2015 №929-р "Питання Державної служби з питань праці" на Державну службу України з питань праці покладено здійснення функцій і повноважень Державної інспекції з питань праці, що припиняється.
Положення про Державну службу України з питань праці затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №96 (далі - Положення).
Відповідно до п.1 вказаного Положення Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов'язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.
За приписами підпункту 9 пункту 4 Положення, Держпраці відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний контроль за дотриманням вимог законодавства про працю, зайнятість населення в частині дотримання прав громадян під час прийому на роботу та працівників під час звільнення з роботи; використання праці іноземців та осіб без громадянства; наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця; дотримання прав і гарантій стосовно працевлаштування громадян, які мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню; провадження діяльності з надання послуг з посередництва та працевлаштування.
Підпунктом 54 пункту 4 Положення передбачено, що Державна служба України з питань праці має право накладати у випадках, передбачених законом, штрафи за порушення законодавства, невиконання розпоряджень посадових осіб Держпраці.
Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи (пункт 7 Положення).
В цьому випадку Управління Держпраці у Полтавській області є територіальним органом Державної служби України з питань праці та має права на здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про працю, у тому числі щодо оформлення трудових відносин.
Постановою КМ України від 21.08.2019 №823 "Деякі питання здійснення державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю", затверджено Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (далі - Порядок №823), який визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об'єкт відвідування), з урахуванням особливостей, визначених, зокрема, Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".
Відповідно до п. 2 Порядку № 823 заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю здійснюються у формі інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань, що проводяться інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.
Відповідно до п. 5 Порядку № 823 інспекційні відвідування проводяться з таких підстав:
1) за зверненням працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю;
2) за зверненням фізичної особи, стосовно якої порушено правила оформлення трудових відносин;
3) за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань виключно з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту;
4) за рішенням суду;
5) за повідомленням посадових осіб органів державного нагляду (контролю), правоохоронних органів про виявлені в ході виконання ними повноважень ознак порушення законодавства про працю щодо неоформлення та/або порушення порядку оформлення трудових відносин;
6) за інформацією:
Держстату та її територіальних органів про наявність заборгованості з виплати заробітної плати;
ДПС та її територіальних органів про:
- невідповідність кількості працівників роботодавця обсягам виробництва (виконаних робіт, наданих послуг) до середніх показників за відповідним видом економічної діяльності;
- факти порушення законодавства про працю, виявлені в ході здійснення повноважень;
- факти провадження господарської діяльності без державної реєстрації у порядку, встановленому законом, як суб'єкта господарювання;
Пенсійного фонду України та його територіальних органів про:
- роботодавців, які нараховують заробітну плату 30 і більше відсоткам працівників менше мінімальної;
- роботодавців, в яких стосовно працівників відсутнє повідомлення про прийняття на роботу;
- роботодавців, в яких протягом місяця кількість працівників, що працюють на умовах неповного робочого часу, збільшилась на 20 і більше відсотків;
- фізичних осіб, які виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами в одного роботодавця більше року;
- роботодавців, в яких стосовно працівників відсутні нарахування заробітної плати у звітному місяці, що завершився;
- роботодавців, в яких протягом року не проводилась індексація заробітної плати або сума підвищення заробітної плати становить менше суми нарахованої індексації;
- роботодавців, в яких 30 і більше відсотків фізичних осіб працюють на умовах цивільно-правових договорів;
- роботодавців із чисельністю 20 і більше працівників, в яких протягом місяця відбулося скорочення на 10 і більше відсотків працівників;
7) за інформацією профспілкових органів про порушення прав працівників, які є членами профспілки, виявлених у ході здійснення громадського контролю за додержанням законодавства про працю;
8) за дорученням Прем'єр-міністра України;
9) за зверненням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини;
10) за запитом народного депутата;
11) у разі невиконання вимог припису.
Згідно з п. 8 Порядку № 823 про проведення інспекційного відвідування інспектор праці повідомляє об'єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі.
Про проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин інспектор праці повідомляє об'єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі, якщо тільки він не вважатиме, що таке повідомлення може завдати шкоди інспекційному відвідуванню.
Згідно з п. 9 Порядку № 823 під час проведення інспекційного відвідування інспектор праці повинен пред'явити об'єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі своє службове посвідчення. На вимогу об'єкта відвідування або уповноваженої ним посадової особи інспектор праці надає копію відповідного направлення на проведення інспекційного відвідування та вносить запис про проведення інспекційного відвідування до відповідного журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) об'єкта відвідування (за його наявності) перед наданням акта для підпису.
Відповідно до п. 19 Порядку № 823 за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) (далі - акт), і в разі виявлення порушень вимог законодавства про працю - припис щодо їх усунення.
Згідно з п. 20 Порядку № 523 акт складається в останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та об'єктом відвідування або уповноваженою ним особою.
Один примірник акта залишається в об'єкта відвідування.
Відповідно до п. 21 Порядку № 823 якщо об'єкт відвідування не погоджується з викладеною в акті інформацією, акт підписується із зауваженнями, які є його невід'ємною частиною.
Зауваження можуть бути подані об'єктом відвідування не пізніше трьох робочих днів з дня, що настає за днем підписання акта. Письмова вмотивована відповідь на зауваження надається інспектором праці не пізніше ніж через три робочих дні з дати їх надходження.
У відповідності до п. 23 Порядку № 823 припис є обов'язковою для виконання у визначені строки письмовою вимогою інспектора праці про усунення об'єктом відвідування порушень вимог законодавства про працю, виявлених під час інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.
Згідно з п. 27 Порядку № 823 у разі наявності порушень вимог законодавства про працю, зафіксованих актом, після розгляду зауважень об'єкта відвідування до нього (у разі їх надходження) інспектор праці проводить аналіз матеріалів інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, за результатами якого вносить припис та вживає заходів до притягнення винної у допущенні порушень посадової особи до встановленої законом відповідальності.
У разі виконання припису в установлений у ньому строк заходи до притягнення об'єкта відвідування до відповідальності не вживаються (п. 28 Порядку № 823).
Відповідно до пункту 2 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 509 від 17 липня 2013 року /надалі - Порядок № 509/, штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками, керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об'єднаних територіальних громад та їх заступниками (далі - уповноважені посадові особи). Штрафи можуть бути накладені на підставі акта про виявлення під час перевірки суб'єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу, виконавчого органу міської ради міста обласного значення та сільської, селищної, міської ради об'єднаної територіальної громади .
Пунктом 3 Порядку №509 встановлено, що уповноважена посадова особа не пізніше ніж через 10 днів з дати складення акта приймає рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу.
За результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі акта, зазначеного в пункті 3 цього Порядку, складає постанову про накладення штрафу /пункт 8 Порядку № 509/.
З 1 січня 2017 року збільшена фінансова відповідальність роботодавців за порушення законодавства з питань оплати праці з метою запобігання "тіньової" зайнятості, легалізації заробітної плати.
Так, Законом України від 06.12.2016 № 1774-VIII „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" внесено зміни до ст. 265 Кодексу законів про працю України, згідно з якими, юридичні та фізичні особи-підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу, зокрема, у разі: фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.
На підставі статті 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" з 1 січня 2019 року в Україні встановлена мінімальна заробітна плата у місячному розмірі 4173 гривні.
Відповідач постановою про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 20.12.2019 за порушення позивачем вимог ст. 24 КЗпП України, у відповідності до ч. 2 ст. 265 КЗпП України застосував до ТОВ "Служба безпеки Вітязь" штраф в розмірі 375570 грн. (4173 х 30 х 3 кількість працівників).
Суд зауважує, що постанови про накладення штрафу за порушення вимог ст. 24 КЗпП України виносяться у разі виявлення порушень законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Законодавством визначено досить суворі фінансові санкції для роботодавців за порушення в оформленні трудових відносин з працівниками, метою винесення постанов є усунення конкретного виявленого порушення вимог трудового законодавства, які мають на меті забезпечення виконання вимог законів про працю та оплату праці, сплати до бюджету відповідних платежів.
Оскаржувані припис та постанова винесені відповідачем за неналежне оформлення трудових відносин ТОВ "Служба безпеки Вітязь" з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , які, на думку органу Держпраці, перебували з підприємством у трудових відносинах.
Надаючи оцінку викладеному, суд зазначає таке.
Правові засади і гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці визначає Кодекс законів про працю України (далі - КЗпП України).
Кодекс законів про працю України регулює трудові відносини всіх працівників, сприяючи зростанню продуктивності праці, поліпшенню якості роботи, підвищенню ефективності суспільного виробництва і піднесенню на цій основі матеріального і культурного рівня життя трудящих, зміцненню трудової дисципліни і поступовому перетворенню праці на благо суспільства в першу життєву потребу кожної працездатної людини. Законодавство про працю встановлює високий рівень умов праці, всемірну охорону трудових прав працівників (стаття 1 КЗпП України).
Відповідно до частини першої статті 21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Тобто, за трудовим договором працівника приймають на роботу (посаду), включену до штату підприємства, для виконання певної роботи (певних функцій) за конкретною кваліфікацією, професією, посадою, працівникові гарантується заробітна плата, встановлені трудовим законодавством гарантії, пільги, компенсації тощо.
Частина третя статті 24 КЗпП України передбачає, що працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Приписами пункту 2 частини п'ятої статті 50 Закону України "Про зайнятість населення" визначено, що роботодавцям забороняється застосовувати працю громадян без належного оформлення трудових відносин, вчиняти дії, спрямовані на приховування трудових відносин.
За змістом частини другої статті 265 КЗпП України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.
Відповідно до частини четвертої статті 265 КЗпП України штрафи, зазначені у частині другій цієї статті, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Як слідує зі змісту акту інспекційного відвідування, громадянами ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 управлінню надано письмові пояснення, згідно яких вказані особи у липні-серпні 2019 року працювали на посаді охоронців та забезпечували охорону об'єктів, які знаходяться в смт. Ялта Донецької області та в с. Осипенко Бердянського району Запорізької області .
Згідно пояснень, наданих представником відповідача в ході судового засідання, для проведення інспекційного відвідування позивача, інспектор праці прибув за адресою: Запорізька обл., Бердянський район, с. Осипенко, вул. Поліни Осипенко, буд. 18.
Водночас, як зазначав представник позивача, працівники останнього жодного відношення до приміщення, що знаходиться за цією адресою не мають. Інспектори охорони та начальник відділу охорони ТОВ "Служба безпеки Вітязь" охороняли майно за адресою: Запорізька область, с. Осипенко, Маріупольське шосе, 68А, де відповідно знаходився Пост № 1 КПП та Пост № 2 Патруль.
Матеріалами справи підтверджено, що місцезнаходження юридичної особи ТОВ "Служба безпеки Вітязь": вул. Грабчака, 11, кв. 77, м. Полтава, 36021.
При цьому, перевірку дотримання позивачем законодавства про працю управлінням проведено за адресою: вул. Осипенко, 18, с. Осипенко, Бердянський район, Запорізька область, 71160, за якою згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зареєстроване місцезнаходження юридичної особи - ДП «Запоріжжя-Агро».
Відповідно до положень Договору про надання охоронних послуг № СБ-6 від 01.01.2017 ТОВ "Служба безпеки Вітязь" надає послуги охорони для ДП «Запоріжжя-Агро» та його працівники знаходяться на постах охорони в с. Осипенко та с. Нововасилівка, Запорізької області на об'єктах охорони належних ДП «Запоріжжя-Агро».
Згідно Дислокації постів охорони в редакції Додаткової угоди № 27 від 01.04.2019, яка діяла в період липень-серпень 2019, ТОВ "Служба безпеки Вітязь" надавалися послуги охорони для ДП «Запоріжжя-Агро» на наступних постах охорони:
Пост № 1 КПП - стаціонарний цілодобовий пост охорони, що знаходиться за адресою: Запорізька область, с. Осипенко, Маріупольське шосе;
Пост № 2 Патруль - нічний патрульний пост охорони, що знаходиться за адресою: Запорізька область, с. Осипенко, Маріупольське шосе;
Пост № 3 КТП (ферма) - стаціонарний цілодобовий пост охорони, що знаходиться за адресою: Запорізька область, с. Нововасилівка;
Пост № 4 Патруль (ферма) - цілодобовий патрульний пост охорони, що знаходиться за адресою: Запорізька область, с. Нововасилівка.
На виконання вимог договору позивачем та ДП «Запоріжжя-Агро», до початку відповідного календарного місяця протягом якого будуть надаватися послуги охорони, узгоджувався список інспекторів охорони та кандидатура начальника відділу охорони, які будуть залучені до охорони ДП «Запоріжжя-Агро».
Згідно акту узгодження переліку інспекторів охорони, які будуть залучені для охорони ДП «Запоріжжя-Агро» в липні 2019 року від 25.06.2019 та акту узгодження переліку інспекторів охорони, які будуть залучені для охорони ДП «Запоріжжя-Агро» в серпні 2019 року від 26.07.2019 особа із прізвищем ОСОБА_2 до охорони не залучалася. Функції начальника відділу охорони на вказаному об'єкті охорони у липні-серпні 2019 року позмінно виконували ОСОБА_18 , період зміни з 01.07.2019 по 16.07.2019, з 01.08.2019 по 16.08.2019, та ОСОБА_19 , період зміни з 16.07.2019 по 01.08.2019, з 16.08.2019 по 01.09.2018.
Як слідує із Довідки № 3 від 13.01.2020 «ДП «Запоріжжя-Агро» не відомо про випадки залучення ТОВ «Служба безпеки Вітязь» до несення служби охорони осіб не вказаних в погодженому сторонами Акті узгодження переліку інспекторів охорони, які будуть залучені для охорони ДП «Запоріжжя-Агро», що підписувався сторонами щомісячно.
Водночас, матеріали справи не містять документальних чи будь яких інших доказів фактичного виконання громадянами ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 у даний період обов'язків інспектора охорони ТОВ "Служба безпеки Вітязь", дотримання ними правил внутрішнього трудового розпорядку, посвідчення інспектора охорони ТОВ "Служба безпеки Вітязь" тощо.
У відповідності до пункту 2 частини другої статті 265 Кодексу законів про працю України, фізичні особи-підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту) - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.
Таким чином, встановлені в ході інспекційного відвідування порушення, що стали підставою для застосування до позивача штрафних санкцій за порушення законодавства про працю, не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду справи.
З урахуванням наведеного вище, висновок відповідача про порушення позивачем вимог частини третьої статті 24 Кодексу законів про працю України здійснено при неповному та необ'єктивному дослідженні всіх фактичних обставин справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Саме це положення Конституції України на найвищому рівні гарантує дотримання прав особи під час та в результаті вчинення органами державної влади, органами місцевого самоврядування та їх посадовими особами (суб'єктами владних повноважень, владними суб'єктами) відносно неї юридично значущих дій або прийняття рішень.
Згідно ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України одним із критеріїв правомірності рішень чи дій суб'єктів владних повноважень є використання повноважень з метою, з якою це повноваження надано.
Як зазначено судом вище, повноваження притягати до фінансової відповідальності роботодавців за порушення законодавства з питань оплати праці надано відповідачу з метою запобігання "тіньової" зайнятості та легалізації заробітної плати.
У даному випадку судом не встановлено ухилення підприємства позивача від легалізації заробітної плати.
Приймаючи до уваги наведене, суд дійшов висновку, що відповідач скористався своїми повноваженнями не з тією метою, з якою йому таке повноваження надано, а лише за формальними підставами. А відтак, оскаржувані постанова про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 20.12.2019 №ЗП3536/5/АВ/П/ТД-ФС та припис про усунення виявлених порушень від 05.12.2019 №ЗП3536/5/АВ/П є протиправними та підлягають скасуванню.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Служба безпеки Вітязь" (вул. Грабчака, 11, кв.77, м. Полтава, Полтавська область, 36021, код ЄДРПОУ 3981754) до Головного управління Держпраці у Запорізькій області (вул. Північне шосе, 25, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69032, код ЄДРПОУ 39833546) про визнання протиправними та скасування постанови та припису задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати припис №ЗП3536/5/АВ/П від 05 грудня 2019 року про усунення виявлених порушень.
Визнати протиправним та скасувати постанову №ЗП3536/5/АВ/П/ТД-ФС від 20 грудня 2019 року про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Служба безпеки Вітязь" судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2102,00 грн (дві тисячі сто дві гривні) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці у Запорізькій області.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Н.Ю. Алєксєєва