Справа № 420/1613/20
20 березня 2020 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Кравченко М.М., розглянувши клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ЮНІОН ГРУП» про вжиття заходів забезпечення позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ЮНІОН ГРУП» до Київської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 05.02.2020 року № UA100000/2020/200010/2 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100670/2020/00019, -
В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться адміністративна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ЮНІОН ГРУП» до Київської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 05.02.2020 року № UA100000/2020/200010/2 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100670/2020/00019.
18.03.2020 року через канцелярію суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ЮНІОН ГРУП» надійшло клопотання про вжиття заходів забезпечення позову. У вказаному клопотанні позивач просить суд: заборонити Київській митниці Держмитслужби до закінчення розгляду справи № 420/1613/20 по суті та набрання рішення суду по справі законної сили перераховувати надану Товариству з обмеженою відповідальністю «ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ЮНІОН ГРУП» (код ЄДРПОУ - 43096047) по митній декларації № UА100670/2020/101106 фінансову гарантію у сумі 854812,80 грн. з рахунку Київської митниці Держмитслужби до Державного бюджету України у якості митних платежів.
В обґрунтування поданого клопотання про забезпечення позову Товариство з обмеженою відповідальністю «ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ЮНІОН ГРУП» вказує, що з урахуванням прийнятого відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів позивач з метою випуску товарів у вільний обіг сплатив митні платежі (фінансову гарантію) згідно митної вартості у розмірі 854812,80 грн., які перераховані на відповідний рахунок митниці відповідно до п.2 ч.1 ст.310 Митного кодексу України. Митним кодексом України не встановлено порядку та строків вирішення питань щодо наданої фінансової гарантії у разі оскарження саме до суду рішення митниці про коригування митної вартості товарів з урахуванням якого суб'єкт господарювання надає органу доходів і зборів фінансову гарантію у вигляді внесення грошової застави на рахунок митниці. Подання до суду адміністративного позову та відкриття провадження у справі не зупиняють дію оскаржуваних рішень, а оскільки строк дії фінансової гарантії не може перевищувати 90 днів, відповідач по спливу 90-денного терміну перерахує суму наданої гарантії до державного бюджету та при задоволенні позовних вимог судом відновлення порушених прав позивача може буди ускладнено та потребуватиме значних зусиль, часу та витрат. Позивач також особливо наголошує, що таке забезпечення позову, про яке просить Позивач зазначає, що вказане забезпечення позову жодним чином не є вирішенням справи по суті, а лише на певний час затримує митні платежі, які у подальшому стають «надмірно сплаченими грошовими коштами до Державного бюджету» на рахунках митного органу, що у свою чергу є певного гарантією не заподіяння значних фінансових збитків позивачу: 1) відсутності дієвого механізму повернення надміру сплачених коштів; 2) після скасування рішення про коригування митної вартості у судовому порядку отримує право на повернення надмірно сплаченої суми ПДВ лише в якості показника на його рахунку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, використання якого законодавчо обмежено певними цілями; 3) значних збитків внаслідок коливань курсової різниці гривні.
Відповідно до ч.1 ст.150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Згідно з ч.2 ст.150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Так, забезпечення позову - це вжиття судом визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.
Рішенням Конституційного Суду України у справі № 3-рп/2003р від 30.01.2003 року визначено, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.
Одним із головних принципів адміністративного судочинства, відповідно до ст.2 КАС України є принцип верховенства права. Відповідно до ст.3 Конституції України та ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права.
Однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, у тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.
З матеріалів справи вбачається, що предметом спору у справі є законність рішення про коригування митної вартості товарів від 05.02.2020 року № UA100000/2020/200010/2 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100670/2020/00019.
У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
При цьому, для встановлення існування хоча б однієї з названих обставин з метою недопущення зловживань суд зобов'язаний виходити з конкретних доказів.
Однак, заявник не навів та не надав до суду належних та допустимих доказів, які підтверджували хоча б одну з підстав забезпечення позову, чим не дотримався вимог ч.1 ст.77 КАС України згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Згідно з ч.2 ст.151 КАС України суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Крім того, у вказаному клопотанні не було надано належного обґрунтування щодо забезпечення позову в зазначений спосіб.
Також, в наданих матеріалах відсутні очевидні ознаки протиправності спірних рішень.
Відповідно до ч.1 ст.55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Згідно з ч.7 ст.55 Митного кодексу України у випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів митний орган за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.
Відповідно до ч.ч.8-9 ст.313 Митного кодексу України кошти, внесені як грошова застава, що перебувають на рахунку митного органу без розпорядження про їх використання протягом 1095 днів з дня їх внесення, у 30-денний строк підлягають поверненню особі, яка вносила ці кошти, або уповноваженій нею особі, а у разі неможливості такого повернення підлягають перерахуванню до державного бюджету. При невиконанні зобов'язання, забезпеченого грошовою заставою, сума митних платежів, що підлягає сплаті, перераховується до державного бюджету із сум грошової застави.
Разом з цим, ст.301 Митного кодексу України передбачено повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів, відповідно до якої повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України. У разі виявлення факту помилкової та/або надмірної сплати митних платежів митний орган не пізніше одного місяця з дня виявлення такого факту зобов'язаний повідомити платника податків про суми надміру сплачених митних платежів. Помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Якщо надмірна сплата сум митних платежів сталася внаслідок помилки з боку посадових осіб митного органу, повернення надміру сплачених сум митних платежів здійснюється у першочерговому порядку. Повернення сум відповідних митних платежів здійснюється також у разі, якщо: 1) законом передбачено повернення сум сплаченого мита при поміщенні товарів у митний режим реімпорту або у митний режим реекспорту відповідно до розділу V цього Кодексу, а також в інших випадках, визначених цим Кодексом; 2) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, здійснюється зміна раніше заявленого митного режиму, якщо суми митних платежів, належних до сплати при поміщенні товарів у новий митний режим, є меншими, ніж суми митних платежів, сплачених при поміщенні їх у попередній митний режим; 3) відновлюється режим найбільшого сприяння, вільної торгівлі; 4) митну декларацію змінено або визнано недійсною; 5) у товарах, що ввозяться на митну територію України або вивозяться за її межі, виявлено дефекти або вони якимось іншим чином не відповідають погодженим специфікаціям, за умови, що ці товари не ремонтувалися і не використовувалися відповідно на території України та за її межами (крім операцій, необхідних для виявлення дефектів або невідповідності) і повертаються протягом строку, визначеного підпунктом "а" пункту 3 частини другої статті 78 цього Кодексу; 6) платником податків подано митному органу документи, які підтверджують наявність у нього на день подання митному органу митної декларації для митного оформлення права на звільнення від сплати митних платежів. Повернення сум митних платежів у випадках, передбачених частиною п'ятою цієї статті, здійснюється у тому самому порядку, що і повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів за заявою платника податків за умови, що така заява подається не пізніше одного року з дня, наступного за днем виникнення обставин, що тягнуть за собою повернення сплачених сум митних платежів. Повернення сплачених сум митних платежів здійснюється у валюті України. Якщо сплата або стягнення митних платежів здійснювалося в іноземній валюті, повернення сум митних платежів здійснюється за курсом валюти, визначеним відповідно до статті 3-1 цього Кодексу, на день, коли відбулася їх сплата. Повернення не здійснюється: 1) якщо сума митних платежів, що підлягає поверненню, не перевищує 20 гривень; 2) в інших випадках, встановлених Податковим кодексом України.
Згідно з положеннями ст.43 Податкового кодексу України помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу. Платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку. Повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані.
Порядок повернення авансових платежів (передоплати) та помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів, затверджений Наказом Міністерства фінансів України від 18.07.2017 року № 643 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 14.07.2017 року за № 976/30844, визначає послідовність та порядок виконання дій посадовими особами митниць Державної фіскальної служби (далі - ДФС) та структурного підрозділу ДФС, до функціональних повноважень якого належить організація ведення єдиного рахунку для зарахування авансових платежів (передоплати), що вноситься підприємствами до/або під час митного оформлення (далі - підрозділ ДФС), при поверненні суб'єктам господарювання та/або фізичним особам (далі - платники податків) коштів авансових платежів (передоплати) та помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів, контроль за справлянням яких здійснюється митницями ДФС, та пені, у тому числі у випадках, зазначених у частинах дев'ятій, десятій статті 55, частині п'ятій статті 299, частинах третій, п'ятій статті 301 Митного кодексу України, статті 43 Податкового кодексу України, частині першій статті 9 глави V Додатка А до Конвенції про тимчасове ввезення (м. Стамбул, 1990 р.), частині третій статті 11 глави ІІ Митної конвенції про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП 1975 року.
Таким чином, з урахуванням зазначеного, діючим законодавством чітко визначений механізм повернення надмірно сплачених сум митних платежів, у тому числі на поточний рахунок платника податків в установі банку, на погашення грошового зобов'язання та/або податкового боргу з інших платежів або повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку.
Тобто, у разі скасування рішення про коригування митної вартості товарів підприємство має право повернути надмірно сплачені до бюджету кошти.
За таких обставин, суд прийшов до висновку, що в задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ЮНІОН ГРУП» про вжиття заходів забезпечення позову слід відмовити.
Згідно з ч.1 ст.154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Керуючись ст.ст.150, 151, 154, 243, 248 КАС України, суд -
Відмовити в задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ЮНІОН ГРУП» про вжиття заходів забезпечення позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ЮНІОН ГРУП» до Київської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 05.02.2020 року № UA100000/2020/200010/2 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100670/2020/00019.
Порядок і строки оскарження ухвали визначаються ст.ст.293, 295 КАС України.
Ухвала набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.256 КАС України.
Суддя М.М. Кравченко