12 березня 2020 р. Справа № 480/3/20
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Кунець О.М.,
за участю секретаря судового засідання - Токар Ю.В.,
позивача - ОСОБА_1 ,
представника відповідача - Павленко Р.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/3/20 за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Глухівської міської ради про стягнення соціальної допомоги в сумі 17000 грн.,-
02 січня 2020 року позивач, ОСОБА_1 звернулась з позовною заявою до Управління соціального захисту населення Глухівської міської ради, в якій просить суд:
- стягнути з Управління соціального захисту населення Глухівської міської ради допомогу багатодітним сім'ям в розмірі 17000, 00 грн. за період з липня по листопад 2019 року.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що вона є матір"ю трьох неповнолітніх дітей та однієї повнолітньої дитини, яка навчається, відповідно, її сім"я має статус багатодітної сім"ї. У квітні 2019 року , для отримання відповідного статусу багатодітної сім"ї та для отримання відповідної допомоги, позивач звернулась до Управління соціального захисту населення Глухівської міської ради (далі - відповідач) з відповідною заявою та надала відповідні документи для оформлення відповідної допомоги багатодітним сім"ям, як це передбачено Постановою Кабінету Міністрів України від 13 березня 2019 року №250, якою затверджено Порядок виплати допомоги на дітей, які виховуються у багатодітних сім'ях (далі - Порядок №250). З 01.04.2019р. позивачу було призначено допомогу (соціальну підтримку багатодітним сім"ям), щомісячний розмір якої становив - 3400 грн. В подальшому, як зазначає позивач, в період з квітня по червень 2019 року вона отримувала відповідну допомогу. Однак, вже з липня 2019 року і по листопад 2019 року відповідна допомога позивачу не виплачувалась, у зв"язку з чим, за підрахунками позивача утворилась заборгованість загальна сума якої становить 17000 грн.
Позивач надала докази неодноразових звернень до відповідача з заявами щодо поновлення виплати та щодо роз"яснення причин не здійснення відповідних виплат у період з липня по листопад (включно) 2019 року. Зокрема, листом №288-02/Л від 16.12.2019р. у відповідь на звернення позивача щодо заборгованості ОСОБА_1 було повідомлено, що обов'язковою умовою призначення допомоги є наявний статус багатодітної сім'ї, та роз'яснено, що у зв"язку з закінченням терміну дії посвідчення позивачем втрачено статус багатодітної сім'ї, відповідно - припинено виплату допомоги.
Позивач вважає дії відповідача щодо припинення виплати допомоги такими, що порушують її права на отримання певного виду соціальної допомоги та просила суд задовольнити її позовні вимоги стягнувши з відповідача на користь позивача заборгованість по виплаті соціальної допомоги в розмірі 17000 грн., яка утворилась в період невиплати відповідної суми коштів з липня 2019р. по листопад 2019р. (3400 грн. х 5 місяців невиплати = 17000 грн.).
При цьому, позивач зазначає, що пунктом 11 Порядку №250 чітко визначено підстави для припинення відповідних виплат допомоги, однією з яких є - "втрата статусу багатодітної сім"ї". Відповідач у листі №288-02/Л від 16.12.2019р. (а.с.13), який було надіслано на адресу позивача у відповідь на її звернення, зазначав, що виплата припиняється у разі втрати статусу багатодітної с ім"ї. Позивач просить суд врахувати, що статусу багатодітної сім"ї вона не втрачала, оскільки у неї як на момент звернення (квітень 2019 року ) , так і на даний час на утриманні троє неповнолітніх дітей.
Крім цього, позивач просила суд взяти до уваги, що відповідачем не приймалось будь-якого рішення щодо припинення здійснення виплат допомоги на дітей, зокрема і з підстав припинення статусу багатодітної сім"ї.
Позивач також звертає увагу суду на те, що у письмовій відповіді (у листі №288-02/Л від 16.12.2019р. (а.с.13)) відповідач посилався на те, що підставою для припинення здійснення виплат з липня 2019 року є "закінчення терміну дії посвідчення багатодітної сім"ї". При цьому, позивач по-перше просить суд врахувати, що термін дії посвідчення було своєчасно продовжено, по-друге позивач просить суд врахувати, що Порядок №250 не містить такої підстави для припинення здійснення виплати допомоги, як "закінчення терміну дії посвідчення багатодітної сім"ї". На переконання позивача, зважаючи на те, що термін дії посвідчення було своєчасно подовжено ще 30 червня 2019 року (продовжено до 30.06.2020р.), виплата відповідної допомоги не повинна була припинятися.
З урахуванням викладених обставин, та з урахуванням уточненої заяви від 05.02.2020р. (а.с.42-43) позивач просила суд стягнути з Управління соціального захисту населення Глухівської міської ради на користь ОСОБА_1 допомогу багатодітним сім'ям в розмірі 17000, 00 грн. за період з липня по листопад 2019 року.
В судовому засіданні позивач у повному обсязі підтримала позовні вимоги та просила су їх задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні просив суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог , оскільки вважає їх необґрунтованими та протиправними. Так, у судовому засіданні відповідач просив суд врахувати, що при оформленні статусу багатодітної сім"ї (у квітні 2019 року) до заяви позивачем було надано документи на 4-х дітей ( ОСОБА_2 - 2001 року народження, ОСОБА_3 - 2007 року народження, ОСОБА_4 - ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 - ІНФОРМАЦІЯ_1 ).
Відповідач звертає увагу суду на те, що згідно матеріалів особової справи Позивача вбачається, що її дитина ОСОБА_2 , яка враховуються до складу родини для визначення статусу багатодітної сім'ї народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , тобто 02.02.2019 року йому виповнилося 1 8 років.
Враховуючи, що ОСОБА_6 згідно довідки № 649 від 03.04.2019 Глухівського коледжу Сумського НАУ навчається, то, відповідно, якщо він буде продовжувати навчання до 23 років - матиме статус дитини з багатодітної сім'ї, але повинен що пів-року підтверджувати шляхом надання довідки установи освіти той факт, що він продовжує навчання, не відрахований, тощо на підставі чого продовжується строк дії посвідчення.
У зв"язку з викладеними обставинами, позивачу було визначено термін дії посвідчення до 30 червня 2019 року (кінець відповідного навчального року в навчальних закладах) і письмово попереджено позивача про необхідність перездати документи у червні 2019 року, що підтверджується її особистим підписом (а.с. 26 на звороті).
Відповідач не заперечував проти того, що у червні 2019 року позивач надала відповідні документи з навчального закладу стосовно ОСОБА_6 , які дозволили продовжити термін дії посвідчення на рік - до червня 2020 року. Однак, на переконання представника відповідача, правових підстав для виплати відповідної допомоги з липня 2019 року вже не було. Не зважаючи на продовження дії посвідчення у червні 2019 року, відповідач вважає, що позивач втратила право на отримання допомоги, оскільки для поновлення відповідних виплат позивачу слід було повторно звернутись до відповідного відділу Управління соціального захисту населення Глухівської міської ради та повторно надати весь пакет документів для призначення (поновлення) виплати. При цьому. відповідач стверджує, що механізм здійснення виплати лише після повторного звернення до Управління з заявою про призначення (поновлення) допомоги чітко передбачено пунктами 1-9 Порядком виплати допомоги на дітей, які виховуються у багатодітних сім'ях, який затверджено Постановою КМУ №250.
Слід зазначити, що у письмовому відзиві представник відповідача стверджував, що виплата допомоги припинилася зважаючи на те, що :
- позивач втратила статус багатодітної сім"ї (при цьому, не зазначаючи у відзиві - коли саме це відбулося);
- позивач вчасно не звернулася з заявою про призначення (поновлення) виплати, яка припинилася у червні 2019 року;
- посилався нате, що державні субвенції місцевим бюджетам можна використовувати виключно за умови прийняття бюджету. Як зазначає позивач, така норма Бюджетного кодексу діяла в 2019 році, тому дійсно ніхто у місті (близько 90 осіб) не могли отримати допомогу багатодітним сім'ям до жовтня 2019 року, адже бюджет був прийнятий 27.09.2019р. і люди такі допомоги отримали, але виключно ті особи які подали всі необхідні документи.
Будь-яких ґрунтовних пояснень стосовно відсутності будь-якого письмового рішення про припинення виплати допомоги ОСОБА_1 в якому було би чітко визначено причини та правові підстави припинення виплат у відповідний період, як і рішення щодо поновлення виплат (виплату допомоги позивачу було поновлено з грудня 2019 року) відповідачем не надано.
Окрім вищезазначеного, відповідач у відзиві і в подальшому в судовому засіданні зазначав, що позивач звернулася з позовом до неналежного відповідача, так як Управління соціального захисту населення Глухівської міської ради виконує лише суто розпорядчо-технічну роботу по соціальному обслуговування певних категорій населення міста та виконує і керується виключно законодавчими актами, є розпорядником найнижчого рівня стосовно коштів, які є предметом позову і розпоряджається якими Міністерство соціальної політики України.
Зважаючи на те, що відповідач не надав відповідних доказів того, що Управління не є розпорядником коштів, навпаки - не заперечував проти того, що Управління є розпорядником коштів у жданих правовідносинах, суд не вважав за доцільне залучати у даній справі в якості належного відповідача - Міністерство соціальної політики України.
В судовому засіданні представник відповідача підтримав позицію викладену у письмовому запереченні та просив суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.
31.01.2020р. позивачем подано до суду письмове заперечення на відзив (а.с.32-34). Ще раз наголосила на тому, що статус багатодітної сім"ї не переривався не втрачався, посилання відповідача на те, що деякі особи не могли отримати допомогу багатодітним сім'ям до жовтня 2019 року, адже бюджет був прийнятий лише 27.09.2019р. не може бути належною та обґрунтованою підставою для припинення виплати соціальної допомоги.
Провадження у даній справі було відкрито 02.01.2020р.. Розгляд справи було призначенро за правилами спрощеного провадження на 05.02.2020р. В подальшому, у справі було оголошено перерву до 19.02.2020р. В судовому засіданні 19.02.2020р. було допитано в якості свідка ОСОБА_7 - начальника відділу прийому громадян. Для виклику в якості свідка ОСОБА_8 - начальника відділу персоніфікованого обліку пільгових категорій населення в судовому засіданні було оголошено перерву до 12.03.2020р.
Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши наявні докази у справі, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог, виходячи з наступного:
Як свідчить з матеріалів справи, позивач є матір"ю чотирьох дітей.
У квітні 2019 року, для отримання відповідного статусу багатодітної сім"ї та для отримання відповідної допомоги, позивач звернулась до Управління соціального захисту населення Глухівської міської ради з відповідною заявою та надала відповідні документи для оформлення відповідної допомоги багатодітним сім"ям, як це передбачено Постановою Кабінету Міністрів України від 13 березня 2019 року №250, якою затверджено Порядок виплати допомоги на дітей, які виховуються у багатодітних сім'ях (далі - Порядок №250).
Так, при оформленні статусу багатодітної сім"ї (у квітні 2019 року) до заяви позивачем було надано документи на 4-х дітей ( ОСОБА_2 - 2001 року народження, ОСОБА_3 2007 року народження, ОСОБА_4 - ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 - ІНФОРМАЦІЯ_1 ) (свідоцтва про народження - а.с.7-10).
12 квітня 2019р. позивачу було видано посвідчення НОМЕР_1 (а.с.6). Пред"явник цього посвідчення має право на пільги, передбачені законодавством України для багатодітних сімей. Термін дії посвідчення при його отриманні було проставлено до 30 червня 2019р.
З 01.04.2019р. позивачу було призначено допомогу (соціальну підтримку багатодітним сім"ям), щомісячний розмір якої становив - 3400 грн. В подальшому, як зазначає позивач, в період з квітня по червень 20219 року вона отримувала відповідну допомогу.
В червні 2019 року позивач, для подальшого отримання допомоги, повинна була продовжити строк дії посвідчення.
Щодо терміну видачі посвідчення - до 30 червня 2019р. слід зазначити наступне:
Зважаючи на те, що ОСОБА_6 згідно довідки № 649 від 03.04.2019 Глухівського коледжу Сумського НАУ навчається, то, відповідно, якщо він буде продовжувати навчання до 23 років - матиме статус дитини з багатодітної сім'ї, але повинен що пів-року підтверджувати шляхом надання довідки установи освіти той факт, що він продовжує навчання, не відрахований, тощо на підставі чого продовжується строк дії посвідчення.
У зв"язку з викладеними обставинами, позивачу було визначено термін дії посвідчення до 30 червня 2019 року (кінець відповідного навчального року в навчальних закладах) і письмово попереджено позивача про необхідність перездати документи у червні 2019 року, що підтверджується її особистим підписом (а.с. 26 на звороті).
Отже, у термін до 30.06.2019р. позивач мала надати документи з відповідного навчального закладу на підтвердження продовження навчання старшого сина - ОСОБА_6 .
Судом було допитано в якості свідка ОСОБА_8 - начальника відділу персоніфікованого обліку пільгових категорій населення, яка пояснила, що ОСОБА_1 своєчасно - в червні 2019 року надала всі необхідні документи для продовження дії посвідчення. У зв"язку з цим, ОСОБА_1 було продовжено дію посвідчення до 30 червня 2020 року (а.с.6).
На запитання позивача та суду "Чи втрачала ОСОБА_1 в період з квітня 2019 року по теперішній час (зокрема і в період з липня по листопад 2019 року) статус багатодітної сім"ї?" "Якщо втрачала , то у зв"язку з чим і коли саме?" свідок ОСОБА_8 прояснила, що фактично позивач н е в т р а ча л а с т а ту с багатодітної сім"ї. Не заперечувала свідок також і проти того, що позивач маючи трьох неповнолітніх дітей має право на статус багатодітної сім"ї, незалежно навіть від того - чи навчається її старший син у навчальному закладі, чи ні. Однак, зважаючи на те, що старша дитина 2001 ІНФОРМАЦІЯ_2 народження, все ж таки була, включена позивачкою до переліку дітей які перебувають на утриманні, строк дії посвідчення НОМЕР_1 (виданого ОСОБА_1 та ОСОБА_9 ) було встановлено до 30.06.2019р. Отже, як стверджує свідок ОСОБА_8 , позивач для подовження дії посвідчення, була зобов"язана надати відповідні підтверджуючі документи його навчання, що позивачем і було своєчасно здійснено - у червні 2019 року, строк дії посвідчення подовжено до 2020р.
При цьому, вже з липня 2019р. виплату допомоги багатодітним сім"ям позивачу було припинено.
Доказів прийняття будь-якого письмового рішення щодо припинення здійснення виплат відповідачем до суду не надано. В судовому засіданні представник відповідача зазначив, що письмове рішення Управлінням стосовно припинення здійснення виплат ОСОБА_1 не приймалось.
У зв"язку з відсутністю будь-якого рішення відповідача про припинення виплат з липня 2019 року ОСОБА_1 суд орієнтувався на ті обставини, які буде зазначено відповідачем у відзиві та в судовому засіданні.
Слід зазначити, що у відзиві відповідач зазначав, що виплата допомоги у липні - листопаді 2019 року була припинена з наступних підстав:
- 1) позивач втратила статус багатодітної сім"ї (при цьому, не зазначаючи у відзиві - коли саме це відбулося);
- 2) позивач вчасно не звернулася з заявою про призначення (поновлення) виплати, яка припинилася у червні 2019 року;
- 3) посилався на те, що державні субвенції місцевим бюджетам можна використовувати виключно за умови прийняття бюджету. Така норма Бюджетного кодексу діяла в 2019 році, тому дійсно ніхто у місті (близько 90 осіб) не могли отримати допомогу багатодітним сім'ям до жовтня 2019 року, адже бюджет був прийнятий 27.09.2019р. і люди такі допомоги отримали, але виключно ті особи які подали всі необхідні документи.
Однак, в судовому ж засіданні представник відповідача не надав будь-яких доказів та ґрунтовних пояснень стосовно факту та правових підстав вважати, що позивачем було втрачено статусу багатодітної сім"ї. Фактично, відповідач визнав, що такого статусу позивач не втрачала, але просив суд врахувати, що позивач була зобов"язана звернутись не лише до відділу з персоніфікованого обліку пільгових категорій населення з відповідними документами для продовження строку дії посвідчення , а і до відділу прийому громадян до якого слід було подати повторно документи для призначення відповідної допомоги. Отже, на переконання відповідача, позивач для поновлення здійснення виплат мала повторно звернутися з відповідною заявою та відповідним пакетом документів для здійснення виплати.
В судовому засіданні була допитана в якості свідка - начальник відділу прийому громадян - ОСОБА_7 (а.с.60), яка зазначила, що позивач будь-яких повторних заяв та документів на призначення їй виплат , окрім як у квітні 2019 року, не надавала до відділу. При цьому свідок ОСОБА_7 зазначила, що позивач для поновлення (відновлення, призначення) виплат повинна була повторно подати документи. Однак свідок ОСОБА_7 не змогла чітко зазначити суду правову норму, яка передбачала би такий обов"язок позивача, за умови, що позивач, маючи неповнолітніх дітей, в квітні 2019 року всі необхідні заяви та документи для призначення відповідної допомоги вже надавала, допомога вже була призначена і деякий час виплачувалась.
Отже, спірним питанням у справі є правомірність припинення виплати допомоги багатодітним сім"ям позивачу в період з липня 2019р. по листопад 2019р. зважаючи на те, що позивач звернувшись до управління у квітні 2019 року про призначення допомоги, в подальшому, після закінчення терміну дії посвідчення, у червні 2019р., не надала повторної заяви та відповідних документів у червні 2019 року для продовження (поновлення, призначення) виплат.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного:
Згідно частини 1 статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Закріплюючи на конституційному рівні право на соціальний захист кожного громадянина, без будь-яких винятків, держава реалізує положення статті 24 Конституції України, відповідно до якої громадяни мають рівні конституційні права і не може бути обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Згідно статті 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Гарантований державою рівень матеріальної підтримки сімей з дітьми шляхом надання державної грошової допомоги встановлює Закон України від 21 листопада 1992 року № 2811-XII «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» (надалі - Закон № 2811-XII). Даний Закон спрямований на забезпечення пріоритету державної допомоги сім'ям з дітьми у загальній системі соціального захисту населення.
Так, згідно з частиною першою статті 1 зазначеного Закону громадяни України, в сім'ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених Законом та іншими законами України.
Порядок призначення та виплати державної соціальної допомоги встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно з пунктом 4 Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2003 року № 250 (далі - Порядок № 250) призначення і виплата соціальної допомоги здійснюються структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі - органи соціального захисту населення) за зареєстрованим місцем проживання або місцем фактичного проживання особи, яка претендує на призначення допомоги.
Допомога надається одному з батьків, які постійно проживають разом з дитиною.
Перелік документів необхідних для призначення допомоги визначено пунктом 7 Порядку №250.
Згідно положень 9 Порядку допомога призначається на третю і кожну наступну дитину з місяця, в якому було подано заяву з усіма необхідними документами, та виплачується щомісяця по місяць досягнення дитиною 6-річного віку включно. У разі коли в сім'ї одночасно народилося двоє і більше дітей, внаслідок чого сім'я набула статусу багатодітної, виплата допомоги здійснюється на кожну таку дитину.
Статус позивача як матері багатодітної сім'ї підтверджується належними доказами, наявними в матеріалах справи. Зокрема відповідним посвідченням та свідоцтвами про народження дітей (а.с.6-10).
Відповідно до пункту 11 Порядку №250 виплати допомоги на дітей, які виховуються у багатодітних сім'ях виплата допомоги припиняється у разі:
- позбавлення отримувача допомоги батьківських прав; відмови отримувача допомоги від виховання дитини;
- нецільового використання коштів і незабезпечення створення отримувачем допомоги належних умов для повноцінного утримання та виховання дитини;
- відібрання дитини в отримувача допомоги без позбавлення батьківських прав;
- тимчасового влаштування ди тини па повне державне утримання; перебування отримувача допомоги у місцях позбавлення волі за рішенням суду;
- в т р а т и с т а т у су б а га т о ді т н о ї с і м ' ї;
- смерті дитини;
- смерті отримувача допомоги.
Виплата допомоги припиняється з місяця, що настала за місяцем, в якому виникли зазначені обставини, з а р і ш е н н я м о р г а н у соціального захисту населення, який призначив допомогу.
Зазначений в п. 11 Порядку перелік є вичерпним та не підлягає розширеному тлумаченню.
Суд зауважує, що з аналізу зазначених норм законодавства не вбачається такої підстави для припинення виплати допомоги (відмови у її призначенні) як - "закінчення терміну посвідчення" або "ненадання повторної заяви та документів для поновлення виплати". Крім того, норми чинного законодавства вимагають від відповідача у визначених випадках приймати саме в м о т и в о в а н е р і ш е ння про відмову в призначенні допомоги із визначенням порядку його оскарження, у той час як будь-якого письмового рішення відповідача у зв"язку з припиненням здійснення виплат позивачу не приймав.
Суд бере до уваги той факт, що позивачем заявлений позов фактично в інтересах дітей для їх належного матеріального забезпечення, а відповідно до частини сьомої статті 7 Сімейного Кодексу України, дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно до п. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 (в редакції зі змінами, схваленими резолюцією 50/155 Генеральної Асамблеї ООН від 21 грудня 1995 року), яку ратифіковано постановою Верховної Ради України №789-XII від 27.02.1991, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно вимог частин першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідачем не доведено правомірність своєї позиції у даній справі. Обставини та докази, які були дослідженні в ході розгляду справи свідчать проте, що позивач в період з липня по листопад 2019 року не втрачала а ні статусу багатодітної сім"ї, а ні права на отримання відповідної соціальної допомоги.
Однак, суд зазначає, що у прохальній частині позивач просить стягнути з відповідача на її користь чітко визначену суму недоотриманої допомоги - 17000 грн.
Відповідно до пункту 7 частини 2 статті 245 КАС України в разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання вчинити певні дії. Отже, суд наділений повноваженнями щодо зобов'язання відповідача вчинити певні дії, і це прямо вбачається з норм Кодексу адміністративного судочинства України. При цьому, спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Згідно ч. 2 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Отже, у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, вихід за межі позовних вимог можливий, але повинен бути пов'язаний із захистом саме тих прав, на захист яких поданий позов.
Вказане підтверджується роз'ясненням поняття "виходу за межі позовних вимог", наведеним у Постанові Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року "Про судове рішення". Так, відповідно до пункту 3 цієї Постанови виходом за межі позовних вимог є вирішення незаявленої вимоги, задоволення вимоги позивача у більшому розмірі, ніж було заявлено.
Суд може вийти за межі позовних вимог у разі якщо захист прав позивач неможливий у спосіб, про який просить позивач.
В даному випадку суд бере до уваги, що за період з липня 2019 року по листопад 2019 року відповідачем відповідну суму допомоги не було нараховано. Тоді, як стягненню підлягає лише та суму, яка вже нарахована і щодо якої не існує відповідного спору.
Таким чином, суд вважає за можливе вийти за межі позовних вимог для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, про захист яких він просить та зобов"язати відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 допомогу багатодітним сім'ям за період з липня 2019 року по листопад 2019 року, з урахуванням висновків суду.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Глухівської міської ради про стягнення допомоги - задовольнити частково.
Зобов'язати Управління соціального захисту населення Глухівської міської ради (41400, Сумська область, м. Глухів, вул. Курлука, 1/3, код ЄДРПОУ 22592610) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) допомогу багатодітним сім'ям за період з липня 2019 року по листопад 2019 року.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління соціального захисту населення Глухівської міської ради (41400, Сумська область, м. Глухів, вул. Курлука, 1/3, код ЄДРПОУ 22592610) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) витрати зі сплати судового збору у сумі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 20.03.2020р.
Суддя О.М. Кунець