Справа № 420/6359/19
10 березня 2020 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд в складі:
Головуючого судді Бойко О.Я.,
за участі:
секретаря судового засідання Белінського Г.В.,
представника позивача Гомонець О.Є., за ордером
представника відповідача Аветюка С.В., за паспортом
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроборд» до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень дійшов висновку, що дана позовна заява належить до часткового задоволення.
І. Суть спору
До Одеського окружного адміністративного суду звернувся позивач, ТОВ «Євроборд», до відповідача, Головного управління ДФС в Одеській області, з позовною заявою, в якій просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС в Одеській області:
-від 16.07.2019р. №0023641307 про нарахування податку на доходи з фізичних осіб на суму 12952,42 грн. та застосування штрафної санкції на суму 9231, 61 грн.;
- від 15.07.2019р. №0033541401 про донарахування підприємству податку на прибуток на суму 1 196 838 грн. та застосування штрафної санкції на суму 299209 грн;
- від 15.07.2019р. №0033521401 про донарахування податку на додану вартість на суму 432978 грн. та застосування штрафних санкцій на суму 108245 грн.
- від 16.07.2019р. №0023711307 про донарахування військового збору на суму 884,73 грн. та застосування фінансових санкцій на суму 629,34 грн.
ІІ. Аргументи сторін.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив наступне.
23.07.2019р. позивач одержав оскаржувані податкові повідомлення-рішення, які були прийняті на підставі акту перевірки ГУ ДФС в Одеській області від 19.06.2019р. №1176/15-32-14/32970981 «Про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Євроборд».
Відповідно до акту перевірки податковий орган встановив порушення податкового законодавства позивачем щодо неправомірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість та заниження доходу по взаєморозрахунках з контрагентами ТОВ «Нью - Фінанс», ТОВ «Селезія», ТОВ «Делівері Груп», ТОВ «Юнівест- Інвест», ТОВ «Виолент Юг», ТОВ «Хімпромінвест - ЖВВ», ТОВ «Сайленс Прайм», ТОВ «Промконект», ТОВ «Логотіп», ТОВ «Євроалмаз Холдінг», ТОВ «Імпорт Офіс Груп», ТОВ «Нормінг», ТОВ «Оксамитовий сезон і КО», ТОВ «Тамсен», ТОВ «Маркетинг група», ТОВ «Хронографсіті».
Позивач не погоджується з висновками в акті перевірки податкового органу, вважає, що вони мають характер припущень та є необґрунтованими, оскільки реальність здійснення господарських операцій досліджувалася відповідачем не на підставі первинних документів, складених за результатами таких операцій, а ґрунтується виключно на отриманій податковій інформації з баз даних податкового органу.
Позивач також зазначає, що сумнівність господарських операцій по зазначеним вище контрагентам відповідач обґрунтовує виключно з посиланням на інформацію, викладену в інформаційних базах даних фіскального органу. Однак інформаційні бази даних фіскального органу не мають статусу офіційних і можуть містити помилки, які впливають на правовий статус платника податку. Таким чином, бази даних ГУ ДФС в Одеські області не є належними доказами. Крім того, факт здійснення господарської операції повинен досліджуватися безпосередньо між учасниками самої господарської операції. У встановленому законом порядку договори та податкова звітність позивача недійсними не визнавалися, зустрічні звірки не поводилися. В акті відсутні докази на підтвердження недобросовісності позивача. Одним з видів діяльності позивача є КВЕД 73.11. - рекламні агентства, який включає забезпечення повного набору рекламних послуг за допомогою власних можливостей або на договірній основі. До перевірки позивач надав всі первинні документи. Реальність господарських операцій позивача із зазначеними контрагентами підтверджується первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, які характерні для такого роду господарських операцій.
Також позивач вважає, що відповідач протиправно донарахував податок на доходи фізичних осіб на підставі висновку податкового органу в акті перевірки про те, що водії використовували витрати позивача на паливно мастильні матеріали для своїх потреб, що є додатковим благом. Позивач не погоджується з даним висновком та зазначає, що факт заправки водія у вихідний день не є достатньою підставою вважати, що водій використовував автомобіль у власних інтересах. Факт використання автомобіля у робочий час підтверджується первинними документами.
Крім того, позивач зазначає, що оскільки, на його думку, підстав для включення до складу оподаткованого доходу працівників витрат на використане паливо немає, то і відсутні підстави для нарахування військового збору.
11.11.2019 р. ухвалою Одеський окружний адміністративний суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження за правилами загального позовного провадження.
02.12.2019 р. ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання, суд продовжив підготовче провадження до 90 днів.
27.01.2020 р. ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання, суд закрив підготовче провадження та розпочав розгляд справи по суті.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити з підстав, викладених у позові.
Представник відповідача у судовому засіданні у задоволенні позову просив відмовити з підстав, викладених у відзиві на позов (том ІІІ, а.с.80-83).
В обґрунтування відзиву представник відповідача зазначив, що у періоді, який перевірявся, позивач мав відносини з ТОВ «Нью - Фінанс», ТОВ «Селезія», ТОВ «Делівері Груп», ТОВ «Юнівест- Інвест», ТОВ «Виолент Юг», ТОВ «Хімпромінвест - ЖВВ», ТОВ «Сайленс Прайм», ТОВ «Промконект», ТОВ «Логотіп», ТОВ «Євроалмаз Холдінг», ТОВ «Імпорт Офіс Груп», ТОВ «Нормінг», ТОВ «Оксамитовий сезон і КО», ТОВ «Тамсен», ТОВ «Маркетинг група», ТОВ «Хронографсіті» щодо постачання рекламних послуг.
Далі представник відповідача зазначив, що в акті перевірки зафіксовано, що усі зазначені вище постачальники рекламних послуг не є суб'єктами економічної діяльності з виробництва відповідної послуги або взагалі не здійснюють господарської діяльності та функціонують лише для формування необґрунтованої податкової вигоди у «покупців». Відтак вибір контрагентом такого «продавця» та укладення з ним договорів мають штучний характер. За результатами проведеного аналізу баз даних ІС «Податковий блок» та «Архів електронної податкової звітності» по вищезазначеним постачальникам вбачається неможливість постачання вказаних послуг позивачу через недостатню кількість персоналу, через неможливість встановлення основних засобів, складських приміщень, трудових ресурсів.
Представник відповідача зазначав, що на балансі у складі основних фондів у позивача рахуються рекламні конструкції у кількості 113 шт., які потребують постійного обслуговування. Позивач для даних цілей склав договори з комунальними підприємствами міста та області на тимчасове користування місцями для розташування рекламних засобів. Відповідач зазначає, що придбання позивачем послуг по технічному обслуговуванню рекламних конструкцій здійснювалося з іншими третіми особами, але не вищезазначеними контрагентами - постачальниками, оскільки останні не необхідні умови надавати такі послуги та відповідно до своїх видів діяльності не надають таких послуг взагалі .
Також представник відповідача вказував, що під час перевірки було встановлено надання працівникам та стороннім громадянам матеріальних та соціальних благ за рахунок позивача. Так, при перевірці подорожніх листів спеціального автомобіля ЗІЛ 130 (номерний знак НОМЕР_1 ), чеків на придбання паливно-мастильних матеріалів, табелів обліку використання робочого часу, відомостей по нарахуванню заробітної плати, встановлено надання доходу у негрошовій формі працівнику підприємства ОСОБА_1 у вигляді отримання палива за рахунок коштів підприємства, отриманого на АЗС у неробочий час, що призвело до донарахування податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у сумі 12952,42 грн. Відповідно позивач порушив вимогу п.16-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідних положень « ПКУ в частині ненарахування , неутримання та несплати військового збору на загальну суму 884,73 грн.
У відповіді на відзив представник позивача зазначив, що відповідач так і не надав належних та допустимих доказів того, що з боку позивача мали місце порушення податкового законодавства.
Заслухавши вступне слово представника позивача та представника відповідача, з'ясувавши обставини на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та дослідивши письмові докази, якими вони обґрунтовуються, суд робить висновок, що адміністративний позов належить до часткового задоволення.
ІІІ. Обставини, встановлені судом
ТОВ «Євроборд» зареєстрований Виконавчим комітетом Одеської міської ради від 29.04.2004р. №Ю 020893. Перебуває на обліку в ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області з 05.11.2014р.
У періоді, що перевірявся, був платником податку на прибуток підприємств, податку на додану вартість, військового збору, ПДФО.
Вид діяльності згідно з Довідкою про включення до ЄДРПОУ - 73.11 Рекламні агентства.
На підставі направлень від 27.05.2019р., виданих ГУ ДФС в Одеській області, та наказу ГУ ДФС в Одеській області від 08.05.2019р. №3436 «Про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Єробуд» відбулася виїзна документальна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2016р. по 31.12.2018р., валютного законодавства за період з 01.01.2016р. по 31.12.2018р., іншого законодавства за період з 01.01.2016р. по 31.12.2018р., відповідно до затвердженого переліку питань документальної перевірки.
Перевірка проводилася з 29.05.2019р. по 11.06.2019р.
За результатами даної перевірки податковий орган склав акт від 19.06.2019р. №1176/15-32-14-01/32970981. У висновках акту перевірки державні ревізори-інспектори встановили наступні порушення позивачем податкового законодавства:
1)п.п.14.1.13,14.1.31,14.1.36,14.1.185 п.14.1 ст.14 ; п.44.1, п.44.2 ст.44, п.п.134.1.1 п134.1 ст.134, п.135.1 ст.135 ПКУ , ч.1 ст.9 ЗУ №996-ХIV; п.2.15,2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну України від 24.05.95р. №88 в результаті чого сума податку на прибуток занижена на 1196838 грн., в т.ч. за 2016 рік на суму 392040 грн., за 2017 р. на суму 433426 грн., за 2018 р. на 371372 грн.
2)п.44.1 ст.44,п.198.1,п.198.2, п.198.3 ПКУ в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість на загальну суму 453811 грн., в т.ч. за травень 2016р. -20833 грн, червень 2016р.- 32000 грн., липень 2016р. -20000 грн., серпень 2016р. -16667 грн., вересень 2016р.-16667 грн., жовтень 2016р. -16667 грн., листопад 2016р. - 16667 грн., грудень 2016р. - 33334 грн., лютий 2017р.-25000 грн., березень 2017р. -16667 грн., червень 2017р.- 11667 грн., серпень 2017р. - 8864 грн., жовтень 2017р. - 9615 грн., листопад 2017р.- 9996грн., грудень 2017р. - 30432 грн., січень 2018р. - 10228 грн., лютий 2018р. -19023 грн., березень 2018 р.. -22706 грн., квітень 2018р. -11316 грн., травень 2018р.- 11466 грн., червень 2018р. - 11886 грн., липень 2018р. -12006 грн., серпень 2018р. -12006 грн., вересень 2018р.- 12166 грн., жовтень 2018р. - 24584 грн., листопад 2018р.- 12300 грн., грудень 2018р. -9048 грн.
3)ст.51, п.119.2 ст.119, п.176.2 ст.176 ПКУ, податкова звітність про суми доходів нарахованого (сплаченого) на користь платників податку та суми утриманого з них податку надавалася не в повному обсязі;
4)пп.162.1.3 п.162.1 ст.162, пп.164.2.17 п.164.2, п.164.5 ст.164, п.167.1 ст.167, пп.168.1.1 пп.168.1.2 п.168.1 ст.168, п.171.2 ст.171, п.176.2 ст.176 ПКУ донараховано податок на доходи з фізичних осіб у сумі 12952,42 грн;
5)пп.1.3,п.п.1.4, пп.1.5 п.16 підрозділу 10 розділу ХХ, пп.162.1.1, пп.162.1.2, пп.162.1.3 п.162, пп. 163.1.2,163.1, пп.163.2.1, пп.163.2.2 п.153.2 ст.163, пп.164.1 .1, пп.164.1.2 п.164.1, пп.164.2.17 п.164.2, пп.168.1.1, пп.168.1.5 п.168, п.171.2 ст.171 ПКУ донараховано військовий збір у розмірі 884,72 грн.
04.07.2019р. позивач надав заперечення на акт перевірки ГУ ДФС в Одеській області від 19.06.2019р. №1176/15-32-14-01/32970981. Відповідно до відповіді на заперечення від 12.07.2019р. №14878/10/15-32-14-01-01-10 відповідач залишив висновки акту без змін.
На підставі акту перевірки відповідач виніс наступні податкові повідомлення- рішення:
- від 16.07.2019р. №0023641307 про нарахування податку на доходи з фізичних осіб на суму 12952,42 грн. та застосування штрафної санкції на суму 9231, 61 грн.;
-від 15.07.2019р. №0033541401 про донарахування підприємству податку на прибуток на суму 1 196 838 грн. та застосування штрафної санкції на суму 299209 грн;
-від 15.07.2019р. №0033521401 про донарахування податку на додану вартість на суму 432978 грн. та застосування штрафних санкцій на суму 108245 грн.-
-від 16.07.2019р. №0023711307 про донарахування військового збору на суму 884,73 грн. та застосування фінансових санкцій на суму 629,34 грн.
ІV Джерела права та висновки суду.
Відповідно до абз. першого пп.134.1.1. п.134.1 ст.134 ПКУ : « Об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу».
Згідно з п.44.1 ст.44 ПКУ: « Для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством».
Відповідно до п.44.2 ст.44 ПКУ для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.
Згідно з п.44.6 ст.44 ПКУ : «У разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.
Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення».
Відповідно до п.198.1 статті 198 ПК: « До податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:
а) придбання або виготовлення товарів та послуг;
б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;
ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України».
У пункті 198.2 ст.198 ПКУ встановлено: «Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
дата отримання платником податку товарів/послуг.
Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Датою збільшення податкового кредиту орендаря (лізингоотримувача) для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об'єкта фінансового лізингу таким орендарем.
Датою віднесення сум до податкового кредиту замовника з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).
Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку».
Відповідно до п.198.3 ст.198 ПКУ: « Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);
ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду».
Повертаючись до обставин даної адміністративної справи, суд встановив, у періоді, що перевірявся, позивач мав відносини щодо постачання рекламних послуг з контрагентами ТОВ «Нью - Фінанс», ТОВ «Селезія», ТОВ «Делівері Груп», ТОВ «Юнівест- Інвест», ТОВ «Виолент Юг», ТОВ «Хімпромінвест - ЖВВ», ТОВ «Сайленс Прайм», ТОВ «Промконект», ТОВ «Логотіп», ТОВ «Євроалмаз Холдінг», ТОВ «Імпорт Офіс Груп», ТОВ «Нормінг», ТОВ «Оксамитовий сезон і КО», ТОВ «Тамсен», ТОВ «Маркетинг група», ТОВ «Хронографсіті».
Відповідно до проведеного відповідачем аналізу можливості виконання оформлених господарських операцій з придбання (виробництва)/ продажу ідентифікованих товарів/послуг із використанням наявних основних засобів, трудових ресурсів на підставі даних ІС «Податковий блог», «Архів електронної податкової звітності», згідно з даними Єдиного реєстру податкових накладних суд встановив, що усі зазначені вище постачальники не є суб'єктами економічної діяльності щодо надання рекламних послуг .
Так, згідно з Реєстром реєстрації податкових накладних в періоді, що перевірявся, контрагенти займалися іншими видами діяльності аніж надання послуг з друку реклами та іншими рекламними послугами. По всім контрагентам встановлений обрив ланцюга по придбаним та реалізованим товарам.
Зокрема, що стосується контрагента ТОВ «Нью - Фінанс». Згідно з актом отриманих послуг дане підприємство надавало позивачеві послуги з широкоформатного друку рекламного матеріалу на суму 125000 грн.
Відповідно до даних Єдиного реєстру податкових накладних та на підставі даних ІС «Податковий блог» підприємство придбавало напої, пиво, продукти харчування, взуття та продавав труби поліпропіленові, послуги з миття автомобілів, автозапчастини. Встановлений обрив ланцюга по придбаним та реалізованим товарам.
Щодо контрагента ТОВ «Селезія», дане підприємство уклало з позивачем Договір про надання послуг з широкоформатного друку рекламного матеріалу №21/6 від 01.06.2016р. на загальну суму 312000 грн., (том І, а.с.178). Основний вид діяльності - неспеціалізована оптова торгівля. Відображено в реалізації товарів придбання товарів шоколаду, цукерок, побутових товарів, напоїв, пива, одягу, взуття, реалізує гофроящики, алюміній вторинний, автозапчастини, плоскогубці. Встановлений обрив ланцюга по придбаним та реалізованим товарам, не надання звітності по податку на прибуток.
Щодо ТОВ «Делівері Груп», між даним підприємством та позивачем укладений Договір від 01.08.2016р. про надання послуг обслуговування рекламних конструкцій (том І, а.с.103). Однак підприємство в періоді, що перевірявся, закуповувало цукерки, напої, пиво, горілку, добриво для рослин, сковорідки, телевізори. Продавало роботи по реалізації науково-практичної конференції «Проблеми сучасної побутової хімії та їх вирішення». Підприємство також реалізовувало більшість товару у той самий день , що і придбавало. Крім того, підприємство займалося дослідженням коньюктури ринку охоронних послуг та наданням інформаційних баз, технічним обслуговуванням теплолічильників, реалізацією запчастин, труб, виконувало функцію транзиту при відсутності трудових ресурсів, приміщень, транспортних засобів.
Щодо ТОВ «Юнівест- Інвест» суд зазначає, що підприємство уклало з позивачем Договір про надання рекламних послуг широкоформатного друку №5/12 від 01.12.2016р. (том І, а.с.212), договір №16/10 від 10.10.206р., (том І, а.с.218). За результатами аналізу даних Єдиного реєстру податкових накладних підприємство закуповує смартфони, телефони, планшети, сигарети, напої. Реалізує пластини ротора, заготовки, ролики конвеєрні, монтажну піну. ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м.Києві виявлено як фіктивний суб'єкт господарської діяльності за ознакою фіктивності - «Зареєстровано в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею у володіння чи управління підставним (неіснуючим), померлим, безвісти зниклим особам, або таким особам, що не мали наміру провадити фінансово-господарську діяльність. Дата встановлення ознаки - 13.03.2017р.
Щодо ТОВ «Хімпромінвест - ЖВВ» , дане підприємство уклало з позивачем договори про надання послуг з ротації рекламних матеріалів: Договір від 20.05.2016р. (том І, а.с.229), договір від 20.05.2016р. №20/05 (том ІІ, а.с.2). Основний вид діяльності оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням, не реєструвало податкові накладні в т.ч. на адресу позивача.
Щодо ТОВ «Сайленс Прайм», дане підприємство уклало з позивачем Договір №2/09 від 08.09.2016р. з послуг широкоформатного друку на загальну суму 100 000 грн. (том І, а.с.197). Основний вид діяльності - неспеціалізована оптова торгівля. Закуповувало ковбасу, шинку, паштет, м'ясні та хлібобулочні вироби. Реалізовувало мікросхеми, транзистори, фарбу автомобільну, консультаційні послуги.
Щодо ТОВ «Промконект», відповідно до укладених договорів підприємство надавало рекламні послуги на замовлення позивача на загальну суму 100 000 грн. Основний вид діяльності - неспеціалізована оптова торгівля. Підприємством придбавалися продукти харчування, напої, лікеро-горілчані напої, а реалізовувалися лампи люмінесцентні, автоматичні вимикачі, брус та інші промислові товари.
Щодо ТОВ «Логотіп» , відповідно до Договору про надання послуг від 19.12.2016р. №19/1 підприємство надавало позивачу послуги з реклами на суму 100 000 грн. (т.1 а.с.166). Основний вид діяльності - неспеціалізована оптова торгівля. Придбавав вино, горілку, цукор, інші продукти. Реалізовував лічильники води, текстоліт, послуги з ремонту генераторів.
Щодо ТОВ «Євроалмаз Холдінг», підприємство уклало з позивачем договори про надання позивачеві послуг з зміни зображення рекламного матеріалу, виготовлення зображення рекламного матеріалу на загальну суму 458 370 грн.: Договір №22/10 від 01.10.2017р. (том ІІ, а.с.54), Договір №84 від 01.08.2017р. (том ІІ, а.с.78), Договір №81 від 01.08.2017р. (том ІІ, а.с.100). Основний вид діяльності - оптова торгівля іншими проміжними продуктами.
Щодо ТОВ «Імпорт Офіс Груп», підприємство уклало з позивачем Договір №14/02 від 01.02.2017р. (том ІІ, а.с.138). Згідно з даним Договором підприємство надавало позивачу послуги з реклами на суму 100 000 грн. Основний вид діяльності - неспеціалізована оптова торгівля. Придбавав газ нафтовий зріджений, картоплю, свіжоморожену рибу, тушки курчат-бройлерів, печиво, корм для собак. Реалізовувало ніпель FBA, підведення для змішувача INOX, автозапчастини, лічильники води, тканини інші товари.
Щодо ТОВ «Хронографсіті», відповідно до договору №2017-ТО від 01.01.2017р. підприємство виконувало роботи, пов'язані з технічним обстеженням об'єктів зовнішньої реклами для позивача на загальну суму 949984 грн. (том ІІ, а.с.144).Основний вид діяльності - 69.10 - діяльність у сфері права.
Щодо ТОВ «Маркетинг група», дане підприємство уклало з позивачем договори про надання послуг з розробки макетів рекламного матеріалу, широкоформатного другу, монтажу самоклеючої плівки на рекламних конструкціях, послуги фотозвітів зображення на рекламоносіях на загальну суму 353440 грн. Зокрема, Договір № 27/11-01 від 27.11.2017р. (том ІІ, а.с.19), Договір №19/8 від 01.08.23017р. (том ІІ, а.с.62), Договір №Р-14/2018 від 05.02.2018р. (том ІІ, а.с.183), Договір №07-12/2018 від 07.12.2018р. (том ІІ, а.с. 189), Договір №25/02 від 01.02.2018р. (том ІІ, а.с. 202), Договір №19/8 від 01.08.2017р. (том ІІ, а.с.207). З аналізу Єдиного реєстру податкових накладних встановлені факти невідповідності придбаних та реалізованих товарів постачання у подальших ланцюгах постачання.
Щодо ТОВ «Оксамитовий сезон і КО» (перебуває на податковому обліку в ГУ ДФС Луганській області), дане підприємство укладало договори з позивачем про надання послуг з обслуговування, ротації рекламного матеріалу, перевірки технічного стану рекламоносіїв на загальну суму 326127 грн. Зокрема, Договір від 01.12.2017р. (том ІІ, а.с.37), Договір від 01.08.2017р. (том ІІ, а.с.49), Договір від 01.07.2017р. №21 (том ІІ, а.с.114) Договір №31/03 від 01.03.2018р. (том ІІІ, а.с.5), договір №56 від 01.04.2018р. (том ІІІ, а.с.13). Основний вид діяльності - 56.10. діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування. Згідно з Реєстром податкових накладних ТОВ «ОКСАМИТОВИЙ СЕЗОН І КО» протягом 2017-2918 років придбавало алкогольні та безалкогольні напої. Послуги з реклами не надавалися.
Щодо ТОВ «НОРМІНГ» , дане підприємство уклало Договір №01/03 від 01.03.2017р. про надання позивачеві послуг з реклами на суму 100 000 грн. (том ІІ, а.с. 121). Основний вид діяльності - неспеціалізована оптова торгівля. Згідно з Реєстром податкових накладних придбавав товари народного споживання (підгузники «Белла Хеппі», лак для волосся, фарба для волосся, миючі засоби, лосьйони для голоіння, продукти харчування (молоко незбиране згущене, квасоля консервована, кільки чорноморські. Будь-які послуги пов'язані з рекламою не надавалися.
Щодо ТОВ «Тамсен» уклав з позивачем Договір №10/02 від 10.02.2017р. про надання позивачеві послуги з ротації реклами на загальну суму 50000 грн. (том ІІ, а.с.132). Основний вид діяльності - неспеціалізована оптова торгівля З аналізу звітності реєстрації податкових накладних будь-які послуги пов'язані із ротацією реклами не надавалися.
Крім того, майже усі контрагенти (ТОВ «Нью - Фінанс», ТОВ «Селезія», ТОВ «Делівері Груп», ТОВ «Юнівей- Інвест» , ТОВ «Хімпромінвест - ЖВВ», ТОВ «Сайленс Прайм», ТОВ «Промконект», ТОВ «Логотіп», ТОВ «Євроалмаз Холдінг», ТОВ «Хронографсіті», ТОВ «Маркетинг група», ТОВ «НОРМІНГ», ТОВ «Тамсен», ТОВ «Виолент - Юг»,) окрім ТОВ «Оксамитовий сезон і КО» не відображали у складі доходів від реалізації послуг та товарів на суму реалізованого товару, не надавали звітність з податку на прибуток.
Також у ряду контрагентів (ПДВ ТОВ «Юнівей- Інвест» , ТОВ «Делівері Груп», ТОВ «Юнівест - Інвест» , ТОВ «Хімпромінвест - ЖВВ», ТОВ «Сайленс Прайм», ТОВ «Промконект», ТОВ «Логотіп», ТОВ «Виолент - Юг») було анульоване свідоцтво платника ПДВ.
У всіх контрагентів була встановлена відсутність трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень.
За результатами проведеного аналізу баз даних ІС «Податковий блок» та «Архів електронної податкової звітності» вбачається неможливість фактичного надання послуги наявним трудовим і матеріальним ресурсом, виходячи з її специфіки, штучний (уявний) характер документально оформленої послуги.
Представник позивача посилається на те, що інформаційні бази даних фіскального органу можуть містити помилки, які впливають на правовий статус платника податку. Таким чином, бази даних ГУ ДФС в Одеські області не є належними доказами. Суд не погоджується з такими доводами представника позивача та звертає увагу на сукупність даних декількох інформаційних баз податкового органу, які свідчать про те одні й ті самі обставини: контрагенти займалися іншими видами діяльності аніж надання послуг з друку реклами та іншими рекламними послугами, послуги з реклами не надавалися. По всім контрагентам встановлений обрив ланцюга по придбаним та реалізованим товарам, по всім контрагентам (за виключенням ТОВ «Оксамитовий сезон і КО») встановлено неподання звітності з податку на прибуток, по всім контрагентам вбачається неможливість фактичного надання послуги наявним трудовим і матеріальним ресурсом.
Всі ці обставини у своїй сукупності свідчать про штучне формування витрат та податкового кредиту.
ВС у постанові від 19.03.2019р. у справі 2а-3789/11/1070 в якій досліджувалися обставини придбання платником інформаційно-маркетингових послуг та послуг мерчандайзингу, в якій «суд, проаналізувавши наявні матеріали справ, дійшов висновку, що надання постачальником послуг за договорами не підтверджується щодо реального часу здійснення таких операцій, міст знаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого виду діяльності , оскільки маркетингові та мерчандайзингові послуги потребують значних зусиль та затрат, тривалого часу для їх надання, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів у контрагента позивача».
Таким чином, суд робить висновок, що позовні вимоги про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень ГУ ДФС в Одеській області від 15.07.2019р. №0033541401 про донарахування підприємству податку на прибуток на суму 1 196 838 грн. та застосування штрафної санкції на суму 299209 грн; від 15.07.2019р. №0033521401 про донарахування податку на додану вартість на суму 432978 грн. та застосування штрафних санкцій на суму 108245 грн. не належать до задоволення.
Разом з тим, суд погоджується з позицією позивача про те, що придбання паливно-мастильних матеріалів за рахунок позивача не було додатковим благом та вважає невірним висновком відповідача про порушення позивачем п.п. 162.1.3 п.162.1 ст.162, п.п.164.2.17 п.164.2, п.164.5 ст.164, п.167.1 ст.167,п.п.168.1.1 п.168.1 ст.168, п.171.2 ст.171, п.176.1 ст.176 ПКУ та донарахування податку на доходи фізичних осіб у розмірі 12952,42 грн.
Так, відповідно до п.п.14.1.47 п.14.1 ст.14 ПКУ додаткові блага-це кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податків податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків прямо передбаченими нормами розділу IV цього Кодексу).
Суд вважає, що ні в акті перевірки, ні в впродовж судового розгляду справи відповідач не надав належні та допустимі докази того, що відбувалося використання водіями витрат на паливно - мастильні матеріали на свої потреби.
Відповідно до п.164.1 ст.164 ПКУ базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід з урахуванням особливостей визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду. У разі використання права на податкову знижку базою оподаткування є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається шляхом зменшення загального оподатковуваного доходу з урахуванням п.164.6 цієї статті на суму податкової знижки такого звітного року. Базою оподаткування для доходів, отриманих від провадження господарської діяльності або незалежної професійної діяльності є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається відповідно до п.177.2 статті 177 та п.178.3 статті 178 цього Кодексу.
Згідно з пп.164.2.17 п.164.2 ст.164 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків передбачених статтею 165 цього Кодексу у вигляді:
а) вартості використання житла, інших об'єктів матеріального або нематеріального майна, що належать роботодавцю, наданих платнику податку в безоплатне користування, або компенсації вартості такого використання, крім випадків, коли таке надання зумовлено виконанням платником податку трудової функції відповідно до трудового договору (контракту) чи передбачено нормами колективного договору або відповідно до закону в установлених ними межах;
б) вартості майна та харчування, безоплатно отриманого платником податку, крім випадків, визначених цим Кодексом для оподаткування прибутку підприємств.
Додатково до винятків, передбачених підпунктом "а" цього підпункту, не вважаються додатковим благом платника податку доходи, одержані у формі та розмірах, що підлягають включенню роботодавцем до собівартості реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, а також кошти, вартість послуг, проживання, проїзду, харчування, спортивного одягу, аксесуарів, взуття та інвентарю, колясок для осіб з інвалідністю, у тому числі які призначені для участі осіб з інвалідністю в фізкультурно-реабілітаційних та спортивних заходах, лікарських та медико-відновлюваних засобів та інших доходів, наданих (виплачених) платнику податку - учаснику спортивних (крім професійного спорту), фізкультурно-оздоровчих заходів, заходів з фізкультурно-оздоровчої діяльності та фізкультурно-спортивної реабілітації, що фінансуються з бюджету та/або бюджетними організаціями, іншими неприбутковими організаціями, внесеними до Реєстру неприбуткових організацій та установ на дату надання таких коштів.
Також не вважається додатковим благом платника податку сплачена суб'єктом кінематографії вартість товарів та послуг, а саме проїзду, проживання, харчування, охорони, страхування, медичного обслуговування, тренування, навчання, що пов'язані з участю такого платника податку у виробництві аудіовізуальних творів, що виробляються (створюються) суб'єктами кінематографії України, якщо це передбачено умовами договору з такими платниками податку та/або режисерським сценарієм аудіовізуального твору;
в) вартості послуг домашнього обслуговуючого персоналу, безоплатно отриманих платником податку, включаючи працю підпорядкованих осіб, а також осіб, що перебувають на військовій службі чи є заарештованими або ув'язненими.
Під терміном "послуги домашнього обслуговуючого персоналу" розуміються послуги з побутового обслуговування фізичної особи, членів її сім'ї або від імені чи за їх дорученням будь-якої третьої особи, включаючи ремонт або спорудження об'єктів рухомого чи нерухомого майна, що належить таким особам або використовується ними;
г) суми грошового або майнового відшкодування будь-яких витрат або втрат платника податку, крім тих, що обов'язково відшкодовуються згідно із законом за рахунок бюджету або звільняються від оподаткування згідно з цим розділом;
ґ) суми безповоротної фінансової допомоги (крім суми процентів умовно нарахованих на таку допомогу);
д) основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. Кредитор зобов'язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов'язаний виконати всі обов'язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом.
За кредитом, що отриманий на придбання житла (іпотечний кредит), платник податку має право на сплату суми податкового зобов'язання, нарахованої на суму боргу (кредиту та/або відсотків), прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності, протягом трьох років починаючи з року, в якому задекларовано суму такого податкового зобов'язання. Для розстрочення такої суми податкового зобов'язання платник податку разом із декларацією подає до контролюючого органу заяву у довільній формі, що містить фактичні дані про суму прощеного (анульованого) кредитором боргу (кредиту та/або відсотків), підтверджену відповідними документами кредитора, та коротке пояснення обставин, що призвели до виникнення необхідності здійснення розстрочення задекларованої суми податкового зобов'язання.
Суми розстрочених податкових зобов'язань розраховуються платником податку самостійно згідно з документами щодо суми прощеного (анульованого) кредитором боргу (кредиту та/або відсотків) та погашаються рівними частинами кожного календарного кварталу до 20 числа місяця, наступного за кожним календарним кварталом (до 20 квітня, до 20 липня, до 20 жовтня і до 20 грудня) починаючи з кварталу, що настає за тим кварталом, у якому до контролюючого органу подано заяву у довільній формі, що містить фактичні дані про суму прощеного (анульованого) кредитором боргу (кредиту та/або відсотків), підтверджену відповідними документами кредитора, та коротке пояснення обставин, що призвели до виникнення необхідності здійснення розстрочення задекларованої суми податкового зобов'язання;
е) вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку, крім сум, зазначених у підпункті 165.1.53 пункту 165.1 статті 165 цього Кодексу.
Суд погоджується з твердженням позивача, що заправка і використання (списання) пального - різні господарські операції. Адже саме списання пального є операцією, що засвідчує його використання в господарській діяльності. Заправка автомобіля у вихідний день не є беззаперечним фактом того, що автомобіль використовувався в особистих інтересах. Факт використання автомобіля у робочий час повинен підтверджуватися первинними документами. Про використання пального свідчать подорожні (шляхові) листи. Відповідач не заперечував факт використання пального на підставі подорожніх листів. Таким чином, суд вважає, що відповідач не довів що витрати на паливо є додатковим благом. А тому суд робить висновок про те, що відповідач протиправно збільшив суму податку на доходи з фізичних осіб, нарахував штрафні санкції та пеню. Отже позовна вимога про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 16.07.2019 р. №0023641307 про нарахування податку на доходи фізичних осіб на суму 12952,42 грн. та застосування штрафної санкції на суму 9213,61 грн. належить до задоволення.
Щодо збільшення суми грошового зобов'язання з військового збору суд зазначає наступне. Відповідно до п.1.7 Підрозділу 10 Розділу ХХ «Інші перехідні положення» ПКУ звільняються від оподаткування військовим збором доходи, що згідно з розділом IV цього Кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб ( не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у підпунктах 165.1.2, 165.1.18, 165.1.25, 165.1.52 пункту 165.1 ст.165 ПКУ.
Оскільки суд, вище по тексту, зробив висновок про відсутність підстав для включення до складу оподатковуваного доходу працівників витрат на використане паливо, відповідно відсутні підстави для нарахування військового збору на вказані суми.
Таким чином, позовна вимога про визнання протиправним та скасування податкового-повідомлення рішення від 16.07.2019р. №0023711307 про донарахування військового збору на суму 884,73 грн. та застосування фінансових санкцій на суму 629,34 грн. належить до задоволення.
Згідно з ч.ч.1, 2 статті 77 КАС України: «Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача».
У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2,77,139, 244-246 КАС України, суд -
1.Адміністративний позов задовольнити частково.
2. Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС в Одеській області від 16.07.2019р. №0023641307 про нарахування податку на доходи з фізичних осіб на суму 12952,42 грн. та застосування штрафної санкції на суму 9231, 61 грн.
3. Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС в Одеській області від 16.07.2019р. №0023711307 про донарахування військового збору на суму 884,73 грн. та застосування фінансових санкцій на суму 629,34 грн.
4.У решті позовних вимог відмовити.
Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.
Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до п.15.5 ч.1 розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України через Одеський окружний адміністративний суд до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Позивач- Товариство з обмеженою відповідальністю «Євроборд», адреса:65078, м. Одеса, вул. Космонавтів код ЄДРПОУ 32970981.
Відповідач - Головне управління ДФС в Одеській області, адреса: 65044, м. Одеса, вул. Семінарська,5; код ЄДРПОУ 39398646.
Повний текст рішення виготовлений та підписаний суддею 20 березня 2020 року.
Суддя О.Я. Бойко
.