про зупинення провадження у справі
20 березня 2020 року м. Рівне №460/1952/20
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Махаринця Д.Є. вирішуючи питання щодо зупинення провадження в справі
ОСОБА_1
доГоловне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області
про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій,
Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, в якому просив:
1. Визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області із відмови нарахувати за період з 01.0.12014 р. по 02.08.2014 р. та виплатити позивачу згідно зі статтею 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» доплату до пенсії відповідно до ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» як непрацюючому пенсіонеру, який проживає в у зоні гарантованого добровільного відселення, в розмірі двох мінімальних заробітних плат.
2. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області нарахувати та виплатити позивачу доплату до пенсії відповідно до статті 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» як непрацюючому пенсіонеру, у зоні гарантованого добровільного відселення в розмірі двох мінімальних заробітних плат за період з 01 січня 2014 року по 02 серпня 2014 року з урахуванням раніше виплачених сум.
Ухвалою суду відкрито провадження у справі. Розгляд і вирішення справи визначено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
У відповідності до п. 5 ч. 2 ст. 236 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд має право зупинити провадження у справі в разі перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду - до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції.
Судом встановлено, що ухвалою Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 02.04.2019 було передано на розгляд до Великої Палати Верховного Суду справу № 510/1286/16-а за позовом до Ізмаїльського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/80894542).
У вказаному судовому рішенні Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду визначено виняткові правові проблеми, головним чином, такі полягають у необхідності формування правових позицій, а саме:
1. Чи можуть cудами застосовуватися у спорах стосовно соціального захисту (для обмеження розміру належних особі сум соціальних виплат) шестимісячні строки звернення до суду, встановлені процесуальним законом - КАС України (стаття 99 в редакції, що діяла до 15 грудня 2017 року, та стаття 122 в чинній редакції), якщо предметом спору є неотримання особою регулярних (щомісячних тощо) соціальних виплат, які суб'єкт владних повноважень з власної вини не виплачував фізичній особі або виплачував у неповному розмірі?
2. Чи можуть суди застосовувати строки звернення до суду, встановлені процесуальним законом - КАС України (стаття 99 в редакції, що діяла до 15 грудня 2017 року, та стаття 122 в чинній редакції), для фактичного встановлення строкових меж (може граничним меж) триваючого правопорушення у сфері реалізації соціальних прав та відповідно цим строком обмежувати доступ особи до суду?
3. Чи може бути факт нездійснення перевірки особою, якій державою призначено пенсію або інші постійні соціальні виплати, правильності нарахування уповноваженими суб'єктами владних повноважень конкретних сум таких виплат або невчасне звернення з відповідним позовом до адміністративного суду підставою для судового захисту її прав лише у межах останніх шести місяців, що передують даті звернення до суду?
4. Чи можуть суди не застосовувати відповідний процесуальний строк, а відповідно до частини шостої статті 7 КАС України використовувати як аналогію закону до всіх зазначених вище спорів положення частини другої статті 87 Закону України "Про пенсійне забезпечення"; статті 46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та статей 51, 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", в яких міститься норма, згідно з якою нараховані (первинно встановлені за відповідною заявою фізичної особи) суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком?
Ухвалою Великої Палати Верховного Суду України 26.06.2019 прийнято до розгляду справу №510/1286/16-а.
З матеріалів справи судом встановлено, що позивач звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду у 2020 році з позовом у яком просив зобов'язати відповідача провести пенсійні виплати за період з 01 січня 2014 року по 02 серпня 2014 року.
Тому, з метою правильного застосування норм матеріального права та дотримання норми процесуального права, суд дійшов висновку про необхідність зупинення провадження у справі на підставі п.5 ч.2 ст.236 КАС України, до набрання законної сили судовим рішенням Великої Палати Верховного Суду України у справі №510/1286/16-а.
Керуючись статтями 236, 241, 256, 295 КАС України, суд
Провадження в даній адміністративній справі зупинити до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції у справі у справі №510/1286/16-а.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Махаринець Д.Є.