19 березня 2020 р. № 400/780/20
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Гордієнко Т. О. розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу
за позовом:Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Миколаївгаз", вул. Погранична, 159, м. Миколаїв, 54003
до відповідача:Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), вул. Богдана Хмельницького, 34, м. Одеса, Одеська область, 65007 Заводського відділу Державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), вул. Робоча, 1, м. Миколаїв, 54029
треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів:Державний виконавець Заводського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Кухарь Сергій Сергійович, вул. Робоча, 1, м. Миколаїв, 54029 ОСОБА_1 , АДРЕСА_1
про:визнання протиправною та скасування постанови від 16.01.2020 р. ВП № 60924645,
Позивач звернувся до суду з позовом до Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції(м. Одеса), Заводського відділу Державної виконавчої служби у м. Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції(м. Одеса), третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Державний виконавець Заводського відділу державної виконавчої служби у м. Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Кухарь Сергій Сергійович про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу від 16.01.2020 по виконавчому провадженню № 60924645.
Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що відповідно до ст.75 Закону України «Про виконавче провадження» не виконав рішення суду з поважних причин, оскільки стягувач не надає доступ до свого помешкання для виконання рішення суду. Крім того, державний виконавець постановами від 09.07.2019 та 23.07.2019 вже накладав на позивача штраф за невиконання цього ж рішення суду, тому повторне накладання на позивача штрафу суперечить ст.61 Конституції України. Невиконання рішення суду є триваючим порушенням, тому позивача двічі притягнуто до відповідальності за одне й те саме порушення.
02.03.2020 позивач надав суду уточнену позовну заяву.
Відповідач 1 надав суду відзив, просить відмовити у задоволенні позову, оскільки 16.01.2020 року державним виконавцем перевірено виконання рішення суду та встановлено, що рішення суду не виконано без поважних причин.
Відповідач 2, надав суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що спірна постанова про накладання штрафу є правомірною, оскільки обставини, які є поважними і внаслідок яких накладання штрафу унеможливлюється позивачем не надано державному виконавцю, а державним виконавцем не встановлено. Порушення державним виконавцем ст.61 Конституції України не було допущено, оскільки штрафи накладались в межах іншого виконавчого провадження № 59375093 та за інших конкретних обставин.
Третя особа: Кухарь Сергій Сергійович не надав суду пояснення.
Ухвалою від 25.02.2020 судом залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача - ОСОБА_1 .
Третя особа ОСОБА_1 надав суду пояснення, що станом на 03.03.2020 рішення апеляційного суду в Миколаївській області від 22.06.2017 № 487/5804/16-ц не виконано, просив відмовити у задоволенні позову.
Відповідно до ч.9 ст.205 КАС України суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).
Дослідив докази, суд встановив:
У провадженні Заводського відділу Державної виконавчої служби у м. Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) перебуває виконавче провадження № 60924645 з виконання виконавчого листа № 487/5804/16-ц, виданого 13.07.2017 Заводським районним судом м. Миколаєва про зобов'язання ПАТ по газопостачанню та газифікації «Миколаївгаз» відновити газопостачання шляхом приєднання газового приладу (газової плити) в квартирі АДРЕСА_2 , що належить ОСОБА_1 до загальної системи газопостачання.
21.12.2019 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та надано боржнику - АТ «Оператор Газорозподільної системи « Миколаївгаз» строк для самостійного виконання рішення до 03.01.2020 та попереджено про накладання штрафу у разі невиконання без поважних причин рішення суду.
У відзиві Заводського ДВС зазначено, що 16.01.2020 державним виконавцем проведено перевірку виконання рішення та встановлено, що рішення суду не виконано, тому 16.01.2020 на боржника було накладено штраф в сумі 5100 грн. та встановлено новий строк для виконання рішення суду -10 днів.
Відповідно до ч.1-3 ст.63 Закону України « Про виконавче провадження» за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів та попередження про кримінальну відповідальність.
Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.
У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
Згідно зі ст.75 Закону України « Про виконавче провадження» у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
Позивач обґрунтовує протиправність спірної постанови тим, що боржник не виконав рішення суду з поважних причин, оскільки стягувач- третя особа по справі ОСОБА_1 не допускає працівників до своєї квартири. Позивач посилається на ухвалу Апеляційного суду Миколаївської області від 30.06.2017, в якій зазначено, що в судовому рішенні місце приєднання газового приладу до загальної системи газопостачання в кв. АДРЕСА_3 судом не досліджувалось, оскільки це питання стосується технічних вимог при підключенні газового приладу та буде вирішуватись відповідачем на стадії виконання судового рішення. Відтак, позивач у цій справі дійшов висновку, що виконання рішення суду передбачає надання стягувачем доступу до свого помешкання працівникам Миколаївгазу, в якому необхідно підключення газової плити. Також позивач посилається на не допуск ОСОБА_1 до квартири з метою виконання рішення суду, що підтверджується актами від 04.07.2019 та 05.07.2019.
Нормами Закону України « Про виконавче провадження» передбачена підстава для накладання штрафу за невиконання рішення суду без поважних причин у встановлений виконавцем строк. Питання невиконання рішення суду з поважних причин необхідно з'ясувати державному виконавцю, оскільки наявність поважних причин унеможливлює накладання на боржника штрафу, в зв'язку з відсутністю суб'єктивної сторони правопорушення-вини боржника у невиконанні рішення суду.
Виконавче провадження № 60924645 з виконання виконавчого листа № 487/5804/16-ц, виданого 13.07.2017, відкрито постановою від 21.12.2019. Спірна постанова прийнята 16.01.2020. Доказів неможливості виконання рішення суду з поважних причин з 21.12.2019 по 16.01.2020 матеріали справи не містять та сторонами суду такі докази не надані.
Відповідно до ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Довести ті обставини, на яких ґрунтуються вимоги сторона повинна належними доказами, які містять інформацію щодо предмета доказування. Позивач не довів суду, що в період з 21.12.2019 по 16.01.2020 ОСОБА_1 чинив перешкоди у доступі до його квартири для виконання рішення суду, а саме акти про не допуск. Позивачем не доведено суду, що про неможливість виконання рішення суду він повідомляв державного виконавця.
Посилання на акти від 04.07.2019 та 05.07.2019 про відмову у доступі до помешкання є неналежними, оскільки не стосуються предмету доказування у цій справі.
Стосовно того, що відповідач не міг повторно накладати на позивача штраф за невиконання рішення суду, оскільки 09.07.2019 та 23.07.2019 на позивача вже накладались штрафи в сумі 5100 грн. та 10200 грн. відповідно за невиконання рішення суду по справі № 487/5804/16-ц, виданого 13.07.2017 за виконавчим провадженням №59375093 та це суперечить ст.61 Конституції України суд зазначає наступне:
За наслідками виконавчого провадження №59375093 була прийнята постанова про закінчення виконавчого провадження на підставі п.11 ч.1 ст.40 Закону України № 1404 у випадках передбачених ч.3 ст.63 цього Закону та виконавчий лист був надісланий суду.
Рішення суду боржником-позивачем у справі не було виконано.
Третя особа у справі повторно пред'явив виконавчий лист до виконання.
Рішення суду боржником повторно не виконується. Основними засадами судочинства є обов'язковість судового рішення (ст.129 Конституції України).
Рішення суду, яке боржник не виконує прийнято за правилами Цивільно-процесуального Кодексу України, яким передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом (ст.18).
Обов'язковість судових рішень гарантується, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, а саме: рішенням у справі "Хорнсбі проти Греції" від 19.03.1997 в п.40-41 зазначено, що передбачений статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод: право на судовий захист було б примарним, якби правова система держави дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове судове рішення залишалось недіючим на шкоду одній із сторін.
Відтак, суд не вважає, що позивача притягнуто до відповідальності за одне й те саме порушення двічі, що суперечить ст.61 Конституції України, оскільки це інше виконавче провадження, це новий склад правопорушення, рішення суду залишається невиконаним. Закон України « Про виконавче провадження» не містить ніяких застережень, що при повторному виконанні рішення суду, яке не було виконано, якщо на боржника накладувався штраф, це унеможливлює накладання штрафу при повторному виконанні рішення суду.
Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Позивач не довів суду ті обставини, на які він посилався в обґрунтування заявлених вимог, як підстав для визнання спірної постанови протиправною. Постанова від 16.01.2020 прийнята державним виконавцем правомірно та відповідно до вимог чинного законодавства.
Згідно зі ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів та у доведенні перед судом їх переконливості.
За таких обставин, позов задоволенню не підлягає.
Судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241 - 246, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позову Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Миколаївгаз" (вул. Погранична, 159, м. Миколаїв, 54003, ідентифікаційний код 05410263) до Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) (вул. Богдана Хмельницького, 34, м. Одеса, Одеська область, 65007, ідентифікаційний код 43315529) , Заводського відділу Державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) (вул. Робоча, 1, м. Миколаїв, 54029, ідентифікаційний код 43315529) відмовити.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених ст. 287 КАС України, можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення.
Апеляційна скарга подається в порядку, визначеному ст. 297 КАС України і п. 15.5 Перехідних положень КАС України.
Суддя Т. О. Гордієнко