18 березня 2020 року м. Рівне №460/171/20
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гудими Н.С., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
доГоловного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області
про визнання бездіяльності та дій протиправними, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправною бездіяльності щодо недотримання встановленого Законом України "Про звернення громадян" місячного терміну надання відповіді на звернення від 29.10.2019 та визнання протиправними дій щодо несвоєчасного надання відповіді на вказане звернення.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що 29.10.2019 звернувся до пенсійного органу з письмовою заявою в порядку Закону України "Про звернення громадян". Однак відповідь на вказане звернення позивача була здана відповідачем на пошту лише 03.12.2019, тобто після спливу місячного строку розгляду звернень громадян. Наголосив, що звернення, які за формою і змістом відповідають вимогам Закону України "Про звернення громадян", повинні бути об'єктивно, всебічно та своєчасно розглянуті підприємством, установою, організацією, яким воно адресоване. З огляду на це, стверджує про порушення відповідачем його права на своєчасність отримання відповіді. Зважаючи на неможливість відновити таке порушене право, позаяк таке є невідновлювальним, просив в судовому порядку визнати протиправними бездіяльність відповідача щодо недотримання місячного строку для надання відповіді та дії щодо несвоєчасного надання відповіді на подане звернення.
Ухвалою суду від 15.01.2020 позовну заяву залишено без руху. Ухвалою суду від 05.02.2020 продовжено строк для усунення недоліків позовної заяви. У встановлений судом строк позивачем (14.02.2020) надано суду документи на усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою від 19.02.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), а також задоволено клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору.
11.03.2020 на адресу суду надійшов відзив Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області на позовну заяву (а.с.41-47). На обґрунтування своїх заперечень відповідач зазначив, що вмотивована відповідь на звернення позивача від 29.10.2019 була надана та зареєстрована у системі електронного документообігу 27.11.2019. Пояснив, що оскільки Законом України "Про звернення громадян" не визначено, якою саме кореспонденцією необхідно направляти відповідь на звернення громадян, то 27.11.2019 така відповідь сформована та відправлена простою кореспонденцією через відділення поштового зв'язку. Стверджує, що відповідачем було своєчасно розглянуто звернення позивача, надано вмотивовану відповідь на нього та про результати розгляду повідомлено у встановленому порядку, а отже відсутні підстави щодо визнання протиправними бездіяльності та дій відповідача щодо несвоєчасного надання відповіді на звернення позивача від 29.10.2019. З огляду на це, просив в задоволенні позову відмовити повністю.
Разом з відзивом на позовну заяву Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області подало клопотання про розгляд справи за участю сторін (а.с.48).
Ухвалою суду від 12.03.2020 відмовлено в задоволенні вказаного клопотання відповідача. Одночасно цією ж ухвалою у Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області витребувано додаткові докази, які зобов'язано надати суду протягом 3 (трьох) днів з моменту отримання (вручення) копії даної ухвали. Однак, відповідач вимоги ухвали суду від 12.03.2020 не виконав, про причини такого невиконання не повідомив, відтак суд на підставі вимог ч.9 ст. 79 КАС України здійснює розгляд справи за наявними в ній доказами.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 263 КАС України оскарження бездіяльності суб'єкта владних повноважень або розпорядника інформації щодо розгляду звернення або запиту на інформацію суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Згідно з вимогами ч.3 ст. 263 КАС України у справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.
Розглянувши позовну заяву та відзив на неї, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини адміністративної справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими доказами, суд встановив наступне.
29.10.2019 р. ОСОБА_1 в порядку Закону України "Про звернення громадян" звернувся з письмовою заявою до начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, якою просив здійснити належне та повне виконання постанови Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 21.08.2019 у справі №569/19058/17, а саме: здійснити перерахунок пенсії із врахуванням індексації грошового забезпечення та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення у відповідності до ст.43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", а саме: надбавки за виконання особливо важливих завдань, премії, щомісячної додаткової грошової винагороди, надбавки за таємність. Одночасно з відповіддю просив надати належним чином засвідчені і належної якості копії довідок від 18.09.2019 за №501/191 та від 17.10.2017 за №501/591 (а.с.7).
Вказана заява отримана і зареєстрована відповідачем у той же день - 29.10.2019 р., що підтверджується наявним на ній відтиском штампу Відділу обробки звернень громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про отримання вхідної кореспонденції за №М-3504/07.1-59 (а.с.7, 47).
27.11.2019 року Головне управління Пенсійного фонду України листом за вих.№ М-3504/07.1-59 надало відповідь на вказане звернення позивача (а.с.9), який надіслано на адресу останнього за допомогою поштового зв'язку 03.12.2019, що підтверджується копією конверту (а.с8).
Позивач вважає, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області допущено протиправну бездіяльність щодо недотримання встановленого законом строку для надання відповіді та вчинені протиправні дії щодо несвоєчасного надання такої відповіді на його звернення, чим порушено права ОСОБА_1 на своєчасність отримання відповіді на його заяву від 29.10.19 р., внаслідок чого ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, які виникли між сторонами у цьому спорі, суд враховує таке.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 40 Основного Закону визначено, що усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об'єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів, а також забезпечення громадянам України можливості для участі в управлінні державними і громадськими справами, для впливу на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення, регулюються Законом України “Про звернення громадян” від 2 жовтня 1996 року №393/96-ВР (далі - Закон № 393/96-ВР).
Відповідно до ст.3 Закону України "Про звернення громадян" під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги. Даною статтею також надано тлумачення зазначених термінів.
Зокрема, заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.
Відповідно ч.6 ст.5 Закону № 393/96-ВР письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства. Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв'язку (електронне звернення).
Приписами частини 1 статті 14 Закону України "Про звернення громадян" передбачено, що органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, посадові особи зобов'язані розглянути пропозиції (зауваження) та повідомити громадянина про результати розгляду.
В силу вимог ст. 19 цього Закону органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані, зокрема: об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення; у разі визнання заяви чи скарги необґрунтованою роз'яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення.
Відповідно до ч.1 ст.20 Закону України "Про звернення громадян" звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.
Частиною 1 статті 15 Закону України "Про звернення громадян" встановлено, що органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).
Таким чином, системний аналіз вказаних норм свідчить про те, що орган державної влади у місячний строк від дня надходження звернення зобов'язаний в межах своїх повноважень: 1) об'єктивно, всебічно і вчасно розглянути заяву громадянина, який звернувся до нього з такою заявою, 2) прийняти за результатами такого розгляду відповідне рішення та 3) повідомити заявника про наслідки розгляду його звернення. Тобто, належним розглядом органом державної влади звернення громадянина вважатиметься безумовне виконання останнім чітко визначеної законодавцем сукупності зазначених дій (а не кожної окремо) протягом строків, встановлених ст. 20 Закону «Про звернення громадян».
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що відповідач зобов'язаний був у місячний строк не лише розглянути звернення ОСОБА_1 та прийняти рішення за його зверненням, а й вчасно повідомити позивача про результати такого розгляду і суть прийнятого рішення.
Загальні правила визначення та обчислення строків встановлені Цивільним кодексом України (далі, - ЦК України)
Відповідно до ст.251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.
Згідно з ч.3, ч.5 ст.254 ЦК України строк, що визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строку. Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.
В силу вимог ч.2 ст.255 ЦК України письмові заяви та повідомлення, здані до установи зв'язку до закінчення останнього дня строку, вважаються такими, що здані своєчасно.
Матеріали справи свідчать, що ОСОБА_1 звернувся до ГУ ПФУ в Рівненській області із заявою 29.10.2019, а отже сплив місячного строку, визначеного Законом України "Про звернення громадян" для її розгляду, сплинув 29.11.2019 (календарний день - п'ятниця).
Судом встановлено, що 27.11.2019 відповідачем за результатами розгляду вказаної заяви ОСОБА_1 прийнято рішення, оформлене листом за вих. №М-3504/07.1-59.
Поміж тим, вказану відповідь відповідач надіслав позивачу лише 03.12.2019 року, що підтверджується відтиском календарного штемпеля відділення поштового зв'язку, наявним на конверті (а.с.8).
У суду відсутні підстави для сумнівів, що саме цим конвертом було надіслано відповідь відповідача на звернення позивача, позаяк на ньому під адресою одержувача ОСОБА_1 також зазначено вихідний номер вкладення у лист (№ М-3405/07.1-59), який ідентичний вихідному номеру відповіді ГУ ПФУ у Рівненській області від 27.11.2019 р. (а.с.8, 9).
Відповідно до п.73 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою КМУ від 05.03.2009 №270, під час приймання для пересилання письмової кореспонденції на адресному боці кожного поштового відправлення проставляється відбиток календарного штемпеля. Дата відбитку календарного штемпеля маркувальної машини повинна відповідати даті подання письмової кореспонденції для пересилання. Якщо на письмовій кореспонденції, поданій для пересилання, відсутній відбиток календарного штемпеля або зазначена дата не відповідає даті подання її для пересилання, поштові відправлення повертаються відправникові для відповідного оформлення.
Таким чином, при вирішенні питання, в який момент часу обов'язок щодо надання відповіді на звернення вважається виконаним суб'єктом владинх повноважень у разі пересилання такої відповіді поштовим зв'язком, суд вважає, що таким моментом є здача документа на пошту.
Встановлені обставини дають суду підстави для висновку, що відповідь позивачу на його звернення від 29.10.2019 надана відповідачем несвоєчасно, з порушенням місячного строку, встановленого ст.20 Закону України "Про звернення громадян", позаяк здана на відділення поштового зв'язку 03.12.2019 року.
Доводи відповідача про протилежне, не спростовують висновків суду та не підтверджуються матеріалами справи.
Зокрема, у витязі з реєстру відправки поштової кореспонденції за 27.11.2019 (а.с.44), на який посилається відповідач як на доказ вчасного направлення відповіді позивачу, зазначено лише відомості про дату та вихідні номери листів, якими надано відповіді на звернення громадян. Проте, ні відмітки органу поштового зв'язку, ні відбитка календарного штемпеля відділення поштового зв'язку, що здійснював приймання та пересилання такої поштової кореспонденції, цей витяг не містить.
Тобто, такий доказ може підтвердити лише факт включення до даного реєстру відповіді на заяву позивача, однак в жодному разі не підтверджує її фактичне надіслання засобами поштового зв'язку на адресу позивача.
На переконання суду, належними і допустимими доказами дотримання відповідачем вимог Закону України "Про звернення громадян" в частині своєчасного надання відповіді на заяву позивача міг бути, наприклад, реєстр поштової кореспонденції з відтиском календарного штемпеля відділення поштового зв'язку про прийняття такої кореспонденції для пересилання або фіскальний чек відділення поштового зв'язку з датою не пізніше 29.11.2019 року.
Зважаючи на встановлені обставини справи в їх сукупності, суд констатує, що належних доказів на підтвердження дотримання вимог Закону України "Про звернення громадян" в частині вчасного направлення позивачу відповіді на його звернення від 29.10.2019, відповідачем суду не надано та судом в ході судового розгляду справи не здобуто.
Жодних доказів того, що строк розгляду звернення позивача продовжувався відповідачем матеріали справи також не містять і сторонами про це не повідомлялося.
За правилами частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частин першої - другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій (бездіяльності) та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, що встановлені у справі обставини спростовують позицію відповідача, покладену в основу заперечень, позаяк відповідач не довів обставин, які б свідчили про відсутність порушення ним прав, свобод та інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин щодо своєчасного отримання відповіді на своє звернення, а отже у суду наявні підстави для задоволення позовних вимог.
Поряд з цим, суд звертає увагу, що під протиправною бездіяльністю суб'єкта владних повноважень слід розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов'язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб'єкта владних повноважень, були об'єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.
Відтак, аналізуючи зміст вищенаведених норм Закону України "Про звернення громадян", суд вважає, що право особи на об'єктивний, всебічний і вчасний розгляд його звернення включає в себе не тільки право на отримання відповіді на звернення, а й право на своєчасність її отримання.
Враховуючи характер спірних правовідносин у цій справі та зважаючи на неможливість відновити своєчасність надання відповіді на звернення позивача, суд вважає, що належним способом захисту порушеного Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області права позивача є визнання такої бездіяльності відповідача протиправною.
За таких обставин, позов ОСОБА_1 підлягає до часткового задоволення, а саме: шляхом визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо недотримання встановленого Законом України "Про звернення громадян" місячного строку для надання відповіді на звернення позивача від 29.10.2019 року.
Підстави для застосування положень ст.139 КАС України відсутні, позаяк, ухвалою суду від 19.02.2020 позивача звільнено від сплати судового збору, а докази понесення інших судових витрат учасниками справи суду не надано.
Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (вул. Короленка, 7, м. Рівне, 33028, код ЄДРПОУ 21084076) - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо недотримання встановленого Законом України "Про звернення громадян" місячного строку для надання відповіді на звернення ОСОБА_1 від 29.10.2019 року.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складений 18 березня 2020 року.
Суддя Гудима Н.С.