Іменем України
16 березня 2020 рокуСєвєродонецькСправа № 360/5402/19
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Секірської А.Г.,
за участю секретаря судового засідання - Вакуленка А.В.,
представника позивача - не прибув;
представника відповідача - не прибув;
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія» до Державної казначейської служби України про стягнення пені, -
23.12.2019 до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов Приватного акціонерного товариства «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія» (далі - позивач, ПрАТ «ЛИНІК») до Державної казначейської служби України (далі - відповідач, ДКСУ) про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії, в якому, з урахуванням уточненого адміністративного позову, позивач просить суд:
- стягнути з Державного бюджету на користь ПрАТ «ЛИНІК» нараховану за час затримки відшкодування з ПДВ пеню у розмірі 279 904 851,19 грн за декларацією за січень-лютий 2012 року за весь час її дії.
Уточнений позов обґрунтовано таким.
20.02.2012 ПрАТ «ЛИНІК» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби подано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за січень 2012 року у розмірі 170 027 357 грн.
20.03.2012 ПрАТ «ЛИНІК» до СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Луганську ДПС подано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування з ПДВ за лютий 2012 року у розмірі 114 731 492 грн.
З 15.08.2012 по 23.08.2012 контролюючим органом було проведено позапланову виїзну перевірку позивача, за результатами якої складено Акт від 05.09.2012 № 91/23-102/32292929 «Про результати позапланової виїзної перевірки ПрАТ «ЛИНІК» з питань достовірності визначення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за січень 2012 року та бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за січень 2012 року та бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за січень 2012 року та лютий 2012 року», перевіркою підтверджено відображене позивачем у декларації за січень 2012 року бюджетне відшкодування ПДВ частково у сумі 169 530 291 грн, а за лютий 2012 року в повному обсязі, або 114 731 492 грн, про що зазначено в Акті перевірки. Спір про розмір належного відшкодування щодо лютого 2012 року відсутній.
Щодо січня 2012 року, зменшення суми відшкодування зі 170 027 357 грн до 169 530 291 грн, або на 497 066 грн оскаржено до Луганського окружного адміністративного суду в окремому провадженні і не є предметом стягнення за цим позовом.
Отже, загальна сума заявленого до відшкодування ПДВ за січень та лютий 2012 року у судовому порядку буде складати 169 530 291 грн + 114 731 492 грн = 284 261 783 грн.
У лютому 2013 року ПрАТ «ЛИНІК» звернулося до Луганського окружного адміністративного суду за примусовим стягненням суми заборгованості з ПДВ. Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 11.03.2013 у справі № 812/1697/13-а стягнуто з Державного бюджету України в особі ГУ ДКСУ у Луганській області на користь позивача 284 261 783,00 грн бюджетного відшкодування з ПДВ та зобов'язано СДПІ по роботі з великими платниками податку в м. Луганську ДПС нарахувати та облікувати пеню в розмірі 10 423 591, 68 грн.
Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 29.05.2013 рішення суду першої інстанції скасовано, ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги ПрАТ «ЛИНІК» задоволено частково, визнана протиправною бездіяльність СДПІ по роботі з великими платниками податку в м. Луганську ДПС, стягнуто з Державного бюджету України у особі ГУ ДКС України у Луганській області на користь позивача 212 677 593,00 грн бюджетного відшкодування з ПДВ податкового періоду січня-лютого 2012 року, у задоволенні вимоги про нарахування та облікування пені відмовлено.
Зменшено суми стягнення було пов'язано з податковим боргом, що виник у позивача на час розгляду справи та зарахування самостійно контролюючим органом на погашення такої заборгованості по правилам, викладеним в пункті 87.1 статті 87 Податкового кодексу України.
Таким чином, сума бюджетної заборгованості склала 284 261 783,00 грн - 72 080 287,57 грн = 212 181 495,43 грн, крім того, сума пені за несвоєчасне повернення бюджетного відшкодування також зменшена та склала 5 589 097,88 грн.
В подальшому на виконанні в ДКСУ з липня 2014 року перебував виконавчий лист від 18.06.2013 у справі № 812/1697/13-а, виданий за наслідками набрання чинності постанови ДААС від 29.05.2013 про стягнення з Державного бюджету України у особі ГУ ДКСУ у Луганській області на користь ПрАТ «ЛИНІК» 212 677 593,00 грн бюджетного відшкодування з ПДВ, але тривалий час залишалось не виконаний через існування черги стягувачів, чиї виконавчі документи були видані раніше.
17.07.2018 позивач отримав лист ДКСУ від 09.07.2018 № 5-08/182-11117 за підписом керівника юридичного відділу. Як випливає з відповіді, відповідач, починаючи з липня 2016 року призупинив безспірне списання коштів за судовим рішенням у справі № 812/1697/13-а, не повідомивши платника податку про таке своє рішення, а саму процедуру зупинення провів всупереч пункту 13 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою КМУ від 03.08.2011 № 845.
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 19.11.2018, залишеним в силі постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 27.02.2019, позов ПрАТ «ЛИНІК» до ДКСУ задоволено в повному обсязі, зобов'язано поновити виконання безспірного списання коштів з Державного бюджету України в сумі 212 677 593,00 грн за виконавчим листом, виданим 18.06.2013 у справі № 812/1697/13-а за чергою, яка утворилася станом на час зупинення виконання судового рішення. Державним виконавцем притягнуто відповідача до штрафу в сумі 5000 грн за невиконання судового рішення, проте рішення так і не виконано. Чергове звернення ПрАТ «ЛИНІК» до керівника ДКСУ від 01.10.2019 № 130000/100000-43 залишено без задоволення.
Оскільки позивачеві безпідставно не відшкодовано визначену в судовому рішенні суму бюджетного відшкодування за січень - лютий 2012 року, позивач набув право на нарахування пені у порядку, встановленому пунктом 200.23 статті 200 ПКУ, на рівні 120 відсотків облікової ставки НБУ за весь час, починаючи з дня, коли платник набув право на таке відшкодування.
Передумовою початку нарахування пені є невиконання контролюючим органом обов'язку з виплати заборгованості з відшкодування податку на додану вартість протягом строку, визначеного статтею 200 ПКУ.
Подаючи позов позивач поклався на висновок щодо виникнення строку нарахування пені та строку, протягом якого платника податку має можливість звернутись за її стягненням, викладений в постанові ВС у складі суддів КАС ВС від 14.03.2019 у справі № 822/553/17, згідно із яким, зокрема, на суми податку, не відшкодовані протягом визначених статтею 200 ПКУ строків, які вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування ПДВ, нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки НБУ, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення, безвідносно до причин нездійснення такого відшкодування.
Таке правозастосування відповідає висновку ВСУ, викладеному у постанові від 03.06.2014 у справі за позовом ПАТ «Завод «Південкабель» до СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Харкові ДПС, ГУ ДКСУ в Харківській області про стягнення суми, який має враховуватись при застосуванні норм права у подібних правовідносинах. До судової практики, яка підтверджує право платника податків на стягнення пені, нарахованої на суму бюджетної заборгованості, що не була відшкодована, або відшкодована частково, можливо віднести постанови ВС від 26.03.2019 у справі № 810/1928/16, від 20.06.2019 у справі № 820/1750/18, від 11.09.2018 у справі № 812/103/15.
Днем виникнення права на відшкодування ПДВ у цій справі позивач визначив після невиконання комплексу дій, необхідних для своєчасного повернення сум бюджетної заборгованості з ПДВ час після завершення документальної перевірки, якою було підтверджено суму ПДВ, заявлену до відшкодування. З метою визначення дати початку нарахування пені, до такої дати слід додати визначені у пункті 200.12 ПКУ (в редакції, що діяла станом на час правовідносин) терміни 5 днів для складання висновку контролюючим органом та 5 операційних днів для відшкодування органом, який здійснює бюджетне відшкодування.
В порушення строків, встановлених ст. 200 ПКУ, сума бюджетного відшкодування на рахунок позивача до теперішнього часу не надійшла навіть після завершення судових процедур з примусового стягнення. Тобто, 07.09.2012 є останнім днем, коли повинно було відбутися відшкодування заборгованості з ПДВ, виходячи з наступного:
- з 15.08.2012 по 23.08.2012 час проведення позапланової документальної перевірки;
- з 24.08.2012 по 28.08.2012 час для подання висновку органу, який здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів;
- з 29.08.2012 по 02.09.2012 поштовий перебіг для відправки висновку;
- з 03.09.2012 по 07.09.2012 п'ять операційних днів для органу, що здійснює обслуговування бюджетних коштів для перерахування коштів.
Отже, загальний період, за який нараховується пеня, складає з 08.09.2012 по 22.12.2019 та її розмір складає 279 904 851,19 грн, виходячи з суми бюджетного відшкодування 212 677 593,00 грн:
1) 08.09.2012 - 31.12.2012, облікова ставка НБУ - 7,5, кількість днів у році -366, сума за один день прострочки - 52297,77 грн, кількість днів прострочки - 115, сума прострочки за період - 6 014 243,41 грн;
2) 01.01.2013 - 09.06.2013, облікова ставка НБУ - 7,5, кількість днів у році -365, сума за один день прострочки - 52441,05 грн, кількість днів прострочки - 160, сума прострочки за період - 8 390 568,05 грн;
3) 10.06.2013 - 12.08.2013, облікова ставка НБУ - 7, кількість днів у році -365, сума за один день прострочки - 48 944,98 грн, кількість днів прострочки - 64, сума прострочки за період - 3 132 478,74 грн;
4) 13.08.2013 - 14.04.2014, облікова ставка НБУ - 6,5, кількість днів у році -365, сума за один день прострочки - 45 448,91 грн, кількість днів прострочки - 245, сума прострочки за період - 11 134 983,02 грн;
5) 15.04.2014 - 16.07.2014, облікова ставка НБУ - 9,5, кількість днів у році -365, сума за один день прострочки - 66 425,33 грн, кількість днів прострочки - 93, сума прострочки за період - 6 177 555,73 грн;
6) 17.07.2014 - 12.11.2014, облікова ставка НБУ - 12,5, кількість днів у році -365, сума за один день прострочки - 87 401,75 грн, кількість днів прострочки - 119, сума прострочки за період - 10 400 808,32 грн;
7) 13.11.2014 - 05.02.2015, облікова ставка НБУ - 14,00, кількість днів у році -365, сума за один день прострочки - 97889,96 грн, кількість днів прострочки - 85, сума прострочки за період - 8 320 646,65 грн;
8) 06.02.2015 - 03.03.2015, облікова ставка НБУ - 19,50, кількість днів у році -365, сума за один день прострочки - 136346,73 грн, кількість днів прострочки - 26, сума прострочки за період - 3 545 015,00 грн;
9) 04.03.2015 - 27.08.2015, облікова ставка НБУ - 30,00, кількість днів у році -365, сума за один день прострочки - 209 764,20 грн, кількість днів прострочки - 177, сума прострочки за період - 37 128 263,63 грн;
10) 28.08.2014 - 24.09.2015, облікова ставка НБУ - 27,00, кількість днів у році -365, сума за один день прострочки - 188 787,78 грн, кількість днів прострочки - 28, сума прострочки за період - 5 286 057,87 грн;
11) 25.09.2015 - 31.12.2015, облікова ставка НБУ - 22,00, кількість днів у році -365, сума за один день прострочки - 153827,08 грн, кількість днів прострочки - 98, сума прострочки за період - 15 075 053,93 грн;
12) 01.01.2016 - 21.04.2016, облікова ставка НБУ - 22,00, кількість днів у році -366, сума за один день прострочки - 153406,79 грн, кількість днів прострочки - 112, сума прострочки за період - 17 181 560,30 грн;
13) 22.04.2016 - 26.05.2016, облікова ставка НБУ - 19,00, кількість днів у році -366, сума за один день прострочки - 132487,68 грн, кількість днів прострочки - 35, сума прострочки за період - 4 637 068,83 грн;
14) 27.05.2016 - 23.06.2016, облікова ставка НБУ - 18,00, кількість днів у році -366, сума за один день прострочки - 125514,65 грн, кількість днів прострочки - 28, сума прострочки за період - 3 514 410,06 грн;
15) 24.06.2016 - 28.07.2016, облікова ставка НБУ - 16,50, кількість днів у році -366, сума за один день прострочки - 115055,09 грн, кількість днів прострочки - 35, сума прострочки за період - 4 026 928,20 грн;
16) 29.07.2016 - 15.09.2016, облікова ставка НБУ - 15,50, кількість днів у році -366, сума за один день прострочки - 108 082,06 грн, кількість днів прострочки - 49, сума прострочки за період - 5 269 020,72 грн;
17) 16.09.2016 - 27.10.2016, облікова ставка НБУ - 15,00, кількість днів у році -366, сума за один день прострочки - 104595,54 грн, кількість днів прострочки - 42, сума прострочки за період - 4 393 012,58 грн;
18) 28.10.2016 - 22.12.2016, облікова ставка НБУ - 15,00, кількість днів у році -366, сума за один день прострочки - 97 622,50 грн, кількість днів прострочки - 56, сума прострочки за період - 5 466 860,10 грн;
19) 23.12.2016 - 31.12.2016, облікова ставка НБУ - 14,00, кількість днів у році -366, сума за один день прострочки - 97622,50 грн, кількість днів прострочки - 9, сума прострочки за період - 878 602,52 грн;
20) 01.01.2017 - 13.04.2017, облікова ставка НБУ - 14,00, кількість днів у році -365, сума за один день прострочки - 97889,96 грн, кількість днів прострочки - 103, сума прострочки за період - 10 082 665,94 грн;
21) 14.04.2017 - 25.05.2017, облікова ставка НБУ - 13, кількість днів у році -365, сума за один день прострочки - 90897,82 грн, кількість днів прострочки - 42, сума прострочки за період - 3 817 708,46 грн;
22) 26.05.2017 - 26.10.2017, облікова ставка НБУ - 12,5, кількість днів у році -365, сума за один день прострочки - 87401,75 грн, кількість днів прострочки - 154, сума прострочки за період - 13 459 869,58 грн;
23) 27.10.2017 - 14.12.2017, облікова ставка НБУ - 13,5, кількість днів у році -365, сума за один день прострочки - 94 393,89 грн, кількість днів прострочки - 49, сума прострочки за період - 4 625 300,64 грн;
24) 15.12.2017 - 25.01.2018, облікова ставка НБУ - 14,5, кількість днів у році -365, сума за один день прострочки - 101 386,03 грн, кількість днів прострочки - 42, сума прострочки за період - 4 258 213,29 грн;
25) 26.01.2018 - 01.03.2018, облікова ставка НБУ - 16, кількість днів у році -365, сума за один день прострочки - 111874,24 грн, кількість днів прострочки - 35, сума прострочки за період - 3 915 598,42 грн;
26) 02.03.2018 - 12.07.2018, облікова ставка НБУ - 17, кількість днів у році -365, сума за один день прострочки - 118 866,38 грн, кількість днів прострочки - 133, сума прострочки за період - 15 809 228,64 грн;
27) 13.07.2018 - 06.09.2018, облікова ставка НБУ - 17,5, кількість днів у році -365, сума за один день прострочки - 122362,45 грн, кількість днів прострочки - 56, сума прострочки за період - 6 852 297,24 грн;
28) 07.09.2018 - 25.04.2019, облікова ставка НБУ - 18, кількість днів у році -365, сума за один день прострочки - 125 858,52 грн, кількість днів прострочки - 231, сума прострочки за період - 29 073 318,30 грн;
29) 26.04.2019 - 18.07.2019, облікова ставка НБУ - 17,5, кількість днів у році -365, сума за один день прострочки - 122 362,45 грн, кількість днів прострочки - 84, сума прострочки за період - 10 278 445,86 грн;
30) 19.07.2019 - 05.09.2019, облікова ставка НБУ - 17, кількість днів у році -365, сума за один день прострочки - 118 866,38 грн, кількість днів прострочки - 49, сума прострочки за період - 5 824 452,66 грн;
31) 06.09.2019 - 24.10.2019, облікова ставка НБУ - 16,5, кількість днів у році -365, сума за один день прострочки - 115 370,31 грн, кількість днів прострочки - 49, сума прострочки за період - 5 653 145,23 грн;
32) 25.10.2019 - 12.12.2019, облікова ставка НБУ - 15,5, кількість днів у році -365, сума за один день прострочки - 108 378,17 грн, кількість днів прострочки - 49, сума прострочки за період - 5 310 530,36 грн;
33) 13.12.2019 - 22.12.2019, облікова ставка НБУ - 13,5, кількість днів у році -365, сума за один день прострочки - 94 393,89 грн, кількість днів прострочки - 10, сума прострочки за період - 943 938,91 грн.
З посиланням на норми ПКУ, рішення ЄСПЛ у справах «Інтерсплав проти України», «Михайлюк та Петров проти України», «Салов проти України», позивач зазначив, що протиправна бездіяльність контролюючого органу щодо несвоєчасного повернення суми бюджетного відшкодування податкового періоду січня - лютого 2012 року в сумі 212 181 495,43 грн була раніше визнана судом в інших адміністративних справах, а на законодавчому рівні відсутні приписи законодавства, які унормовують питання про порядок нарахування і сплату пені та покладають такий обов'язок саме на відповідача у цій справі (чи інший контролюючий орган), та вважає за можливе звернутися до суду за захистом порушеного права шляхом вимоги про стягнення суми пені, яка нараховується на суму бюджетної заборгованості в силу Закону та не залежить від волевиявлення платника ПДВ. Позивач вважає суму самостійно нарахованої ним пені своєю власністю та як компенсацію за затримку бюджетного відшкодування, а отже вважає належним способом захисту порушеного права вимогу про стягнення суми пені.
Ухвалою суду від 26.12.2019 позовну заяву залишено без руху із наданням позивачу строку для усунення недоліків позовної заяви (арк.спр. 87-88).
Ухвалою суду від 11.01.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, визначено розглядати справу за правилами загального позовного провадження (арк.спр. 103-105).
Ухвалою суду від 05.03.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті (арк.спр. 129).
Ухвалою суду від 16.03.2020 у даній справі у задоволенні клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду з позовом до Державної казначейської служби України про стягнення пені в частині вимог про стягнення пені розмірі 159 121 535,14 грн за період з 08 вересня 2012 року по 22 грудня 2016 року - відмовлено, а адміністративний позов ПрАТ «ЛИНІК» до Державної казначейської служби України (про стягнення пені в розмірі 159 121 535,14 грн за період з 08 вересня 2012 року по 22 грудня 2016 року залишено без розгляду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду.
Таким чином, предметом спору у межах даної справи залишилось право платника на стягнення пені з Державного бюджету України у зв'язку з несвоєчасним відшкодуванням бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за січень та лютий 2012 року за період з 23 грудня 2016 року по 22 грудня 2019 року у сумі 120 783 316,06 грн.
Представник позивача у судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином (арк.спр. 132), надав заяву від 16.03.2020 за вх. № 10022/2020 про розгляд справи без його участі (арк.спр. 134).
Представник відповідача у судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином (арк.спр. 133), причини неявки суду не повідомив.
Згідно із пунктом 1 частини третьої статті 205 КАС України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Таким чином, суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача, який є суб'єктом владних повноважень, і не повідомив причини неявки.
Відповідачем 31.01.2020 за вх. № 3970/2020 надано відзив на позовну заяву (арк.спр. 110-112), в якому відповідач заперечує проти позову та просить відмовити у задоволенні позовних вимог з огляду на таке.
Щодо складу учасників справи відповідач зазначив, що до ДКСУ позивачем не заявлено вимог, Казначейство виступає від власного імені, самостійно відповідає за власними зобов'язаннями і є окремим учасником адміністративних правовідносин, а здійснення безспірного списання коштів державного бюджету за судовим рішенням не є обґрунтованою підставою для залучення його до участі у справі в якості відповідача.
Частиною четвертою статті 55 КАС України регламентовано, що держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада беруть участь у справі через відповідний орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво органу державної влади, органу влади АРК, органу місцевого самоврядування) або через представника. Тому, на думку відповідача, при розгляді даної справи відповідачем має бути Держава в особі ДКСУ, оскільки ДКСУ не повинна відповідати коштами, передбаченими на утримання установи, за дії або бездіяльність органів державної влади.
Позивачем заявлено позовну вимогу про стягнення з Державного бюджету на користь ПрАТ «ЛИНІК» нарахованої за час затримки відшкодування ПДВ пені у розмірі 279 904 851,19 грн за декларацією січень - лютий 2012 року за весь час її дії, що є помилковим та не відповідає вимогам законодавства. Виходячи з вимог статті 19 Конституції України, умовою вчинення будь-яких дій органами державної влади є наявність встановленої Законом підстави, наявність встановлених Законом повноважень, визначення Законом способу вчинення відповідних дій. Сукупність лише всіх трьох вказаних умов дає можливість органу державної влади вчиняти дії, прямо передбачені відповідним законодавством.
Відповідно до пункту 2 Положення № 215 Казначейство у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України та КМУ, наказами Міністерства фінансів України, іншими актами законодавства України, а також дорученнями Президента України і Міністра фінансів України.
Частиною другою статті 129-1 Конституції України визначено, що держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Чинним законодавством передбачено спеціальний механізм виконання рішень суду про стягнення коштів з державного бюджету. Відповідно до абзацу другого підпункту 1 пункту 9 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України безспірне списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у порядку, встановленому КМУ, за черговістю надходження таких рішень.
До 09.03.2011 примусове виконання рішень в Україні покладалось на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Інші органи, установи, організації і посадові особи здійснювали виконавчі дії у випадках, передбачених законом, на вимогу чи за дорученням державного виконавця.
На виконання Закону України від 04.11.2010 № 2677-VI був прийнятий Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів або боржників, затверджений постановою КМУ від 03.08.2011 № 845, відповідно до якого здійснюється безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів за судовими рішеннями про стягнення надходжень бюджету (механізм виконання зазначеної категорії рішень регламентований пунктами 16-23 розділу «Безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів за судовими рішеннями про стягнення надходжень бюджету» Порядку).
Безспірне списання коштів державного бюджету за судовим рішеннями про стягнення надходжень бюджету здійснюється в порядку черговості надходження виконавчих документів. Разом з тим, у позовній заяві здійснено розрахунок пені з 08.02.2012, вимога щодо нарахування якої заявлялася ПрАТ «ЛИНІК» при розгляді справи № 812/1697/13-а, тому письмове підтвердження позивача, що ним не подано іншого позову з тим самим предметом та з тих самих підстав не відповідає дійсності.
Позивачем здійснено розрахунок пені за період перебування на виконанні судового рішення по справі № 812/1697/13-а в порядку черговості та в період зупинення, при цьому відповідальність у вигляді стягнення пені за вищезазначених підстав не передбачена ні Порядком виконання рішень, ні будь-яким іншим нормативно - правовим актом.
Крім того, застосування позивачем норм п. 200.23 ст. 200 Податкового кодексу України при визначенні позовної вимоги про стягнення з Державного бюджету на користь ПрАТ «ЛИНІК» пені, нарахованої за час затримки відшкодування ПДВ є помилковим та необґрунтованим, оскільки Казначейством здійснюється безспірне списання (виконання рішення суду) про стягнення з Державного бюджету бюджетної заборгованості з ПДВ про стягнення з Державного бюджету бюджетної заборгованості з ПДВ відповідно до норм Порядку виконання рішень, та не здійснюється бюджетне відшкодування з ПДВ у відповідно до норм ПКУ, що не є тотожним.
Інтереси держави у сфері бюджетного відшкодування ПДВ та/або пені полягають у забезпеченні правомірного обігу бюджетних коштів, додержанні законодавчого порядку відшкодування, а також у визнанні та фінансуванні лише законом підстав відшкодування.
На підставі викладеного відповідач просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
07.02.2020 за вх. № 5048/2020 позивачем надано відповідь на відзив (арк.спр. 116), в якому, зокрема, зазначено, що ухвалою ВАСУ у справі № 812/1697/13-а було відмовлено у вимозі не про стягнення, а нарахування пені, що не є тотожним. А твердження, що органи казначейства не здійснюють бюджетне відшкодування з ПДВ у відповідності до податкового законодавства є помилковим і нормативно не обґрунтованим. У відповідно до статті 200 ПКУ, якою унормовано порядок бюджетного відшкодування, органи казначейства здійснюють таке відшкодування разом з контролюючим органом, в тому числі несуть фінансову відповідальність за затримку повернення суми бюджетного відшкодування у вигляді пені, нарахованої на таку заборгованість за весь час затримки.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, судом встановлено таке.
Приватне акціонерне товариство “Лисичанська нафтова інвестиційна компанія” (ПрАТ “ЛИНІК”), код ЄДРПОУ 32292929, зареєстровано в якості юридичної особи виконавчим комітетом Лисичанської міської ради Луганської області 16.12.2002, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 190805 (арк.спр. 16), відомостями з ЄДРПОУ від 23.05.2018 № 23-22/184 (арк.спр. 17).
20.02.2012 ПрАТ «ЛИНІК» подано до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську ДПС (СДПІ по роботі з ВПП у м. Луганську ДПС) податкову декларацію з податку на додану вартість за січень 2012 року № 9006653006, в рядку 23 якої визначено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню - 170 027 357 грн (арк.спр. 18-29) та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за січень 2012 року у розмірі 170 027 357 грн (арк.спр. 24).
20.03.2012 ПрАТ «ЛИНІК» до СДПІ по роботі з ВПП у м. Луганську ДПС подано податкову декларацію з податку на додану вартість за лютий 2012 року № 9013006938, в рядку 23 якої визначено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню - 114 731 492 грн (арк.спр. 30-41) та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування з ПДВ за лютий 2012 року у розмірі 114 731 492 грн (арк.спр. 36).
05.09.2012 контролюючим органом складено Акт № 91/23-102/32292929 «Про результати позапланової виїзної перевірки ПрАТ «ЛИНІК» з питань достовірності визначення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за січень 2012 року та бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за січень 2012 року та лютий 2012 року», згідно із висновками якого перевіркою не встановлено порушень при відображенні ПрАТ «ЛИНІК» у декларації за січень 2012 року від'ємного значення з ПДВ у сумі 114 731 492 грн (п.4.1); на порушення абз. а) п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України ПрАТ «ЛИНІК» завищено суму бюджетного відшкодування ПДВ за січень 2012 року на 497 066 грн (п.4.2); перевіркою підтверджено відображене ПрАТ «ЛИНІК» бюджетне відшкодування за січень 2012 року у сумі 169 530 291 за лютий 2012 року бюджетне відшкодування ПДВ у сумі 114 731 492 грн (п.4.3) (арк.спр. 42-55).
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 11.03.2013 у справі № 812/1697/13-а стягнуто з Державного бюджету України в особі ГУ ДКСУ у Луганській області на користь ПрАТ «ЛИНІК» бюджетне відшкодування з ПДВ в розмірі 284 261 783,00 грн та зобов'язано СДПІ по роботі з ВПП в м. Луганську ДПС нарахувати та облікувати пеню у розмірі 10 423 591,68 грн (арк.спр. 137-141).
Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 29.05.2013 у справі № 812/1697/13-а постанову суду першої інстанції скасовано, ухвалено нову, якою позовні вимоги задоволено частково, визнано протиправною бездіяльність СДПІ по роботі ВПП у м. Луганську ДПС щодо ненадання до ГУ ДКС України в Луганській області висновку про відшкодування ПрАТ «ЛИНІК» ПДВ за деклараціями за січень - лютий 2012 року, стягнуто з Державного бюджету на користь ПрАТ «ЛИНІК» бюджетну заборгованість з ПДВ за січень - лютий 2012 року у розмірі 212 677 593,00 грн (арк.спр. 142-144).
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16.07.2014 у справі № 812/1697/13-а касаційні скарги СДПІ по роботі з ВПП у м. Луганську ДПС, ГУ ДКС у Луганській області та ПрАТ «ЛИНІК» залишено без задоволення, постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 29.05.2013 у справі № 812/1697/13-а - залишено без змін (арк.спр. 145-148).
Позивачем у позовній заяві зазначено, що з липня 2014 року в ДКС України перебував виконавчий лист від 18.06.2013 у справі № 812/1697/13-а, виданий за наслідками набрання чинності постанови Донецького апеляційного адміністративного суду від 29.05.2013 про стягнення з Державного бюджету України у особі ГУ ДКС України у Луганській області на користь ПрАТ «ЛИНІК» 212 677 593,00 грн бюджетного відшкодування з ПДВ, яке тривалий час залишалось не виконаним. 17.07.2018 позивач отримав лист ДКС України від 09.07.2018 № 5-08/182-11117 з зазначенням, що ДКС України, починаючи з липня 2016 року призупинено безспірне списання коштів за судовим рішенням у справі № 812/1697/13-а, у зв'язку з наявністю підстав для зупинення виконання судового рішення з посиланням на листи Служби безпеки України від 15.07.2016 та від 11.09.2017 з грифом «Для службового користування» та рішення РНБО від 21.06.2018 «Про застосування та внесення змін до персональних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), затверджених Указом Президента України від 21.06.2018 № 176/2018».
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 19.11.2018 у справі № 1240/2748/18 залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 27.02.2019, позов ПрАТ «ЛИНІК» до ДКС України про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії задоволено, зобов'язано ДКС України поновити виконання безспірного списання коштів з Державного бюджету України в сумі 212 677 593,00 грн за виконавчим листом, виданим 18.06.2013 у справі № 812/1697/13-а за чергою, яка утворилась станом на час зупинення виконання судового рішення (арк.спр. 149-156, 157-160).
Ухвалою Верховного Суду від 18.04.2019 у справі № 1240/2748/18 відкрито касаційне провадження за скаргою ДКС України на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 19.11.2018 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 27.02.2019, у задоволенні клопотання ДКС України про зупинення виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 19.11.2018 та постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 27.02.2019 у справі № 1240/2748/18 відмовлено (арк.спр. 161).
01.10.2019 позивачем до ДКС України направлено запит № 130000/100000-43 щодо отримання інформації про хід виконання судових рішень і повідомлення про зміну банківських реквізитів стягувача, в якому просив, зокрема, надати інформацію щодо реальних строків виконання виконавчого листа, виданого 18.06.2013 Луганським окружним адміністративним судом на виконання постанови Донецького апеляційного адміністративного суду від 29.05.2013 по справі № 812/1697/13-а про стягнення з Державного бюджету України на користь ПрАТ «ЛИНІК» бюджетної заборгованості з ПДВ за січень - лютий 2012 року у розмірі 212 677 593,00 грн (арк.спр. 83).
Листом від 01.11.2019 за № 5-06-06/18835 ДКС України повідомила ПрАТ «ЛИНІК», що на сьогоднішній день безспірне списання коштів за виконавчими документами не вбачається можливим у зв'язку з наявністю обставин, що є підставами для зупинення безспірного списання коштів відповідно до пункту 13 Порядку; після усунення обставин, що унеможливлюють безспірне списання коштів, питання здійснення безспірного списання котів на користь товариства буде розглянуто казначейством (арк.спр. 84).
Також 11.10.2019 старшим державним виконавцем ВПВР Департаменту ДВС МЮУ Башіловим В.О. при примусовому виконанні виконавчого листа № 1240/2748/18, виданого 22.04.2019, прийнято постанову ВП № 59948801 про накладення на боржника - ДКС України штрафу в розмірі 5100 грн за невиконання рішення суду згідно виконавчого документа без поважних причин (арк.спр. 85).
Станом на дату розгляду справи кошти в розмірі 212 677 593,00 грн позивачеві не відшкодовані.
Таким чином, загальна сума заявленого до відшкодування ПДВ за січень та лютий 2012 року, з вимогами про стягнення пені за несвоєчасне відшкодування якої звертається позивач в межах даної справи, становить 212 677 593,00 грн.
Пунктом 200.23 статті 200 Податкового кодексу України передбачено, що суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.
Отже, право позивача на відшкодування йому бюджетної заборгованості з податку на додану вартість з нарахуванням на зазначену суму пені прямо передбачено чинним законодавством.
Позиція щодо наявності у платника податку на додану вартість права на отримання пені у разі несвоєчасного повернення заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість висловлена Верховним Судом України в постанові від 03.06.2014 у справі № 21-131а14 за позовом публічного акціонерного товариства “Завод “Південкабель” до спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби України (далі - СДПІ), Головного управління Державної казначейської служби України в Харківській області про стягнення суми.
Право платника податків на стягнення пені, нарахованої на суму бюджетної заборгованості, що не була відшкодована, або відшкодована частково, підтверджено правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 26.03.2019 у справі № 810/1928/16, від 20.06.2019 у справі № 820/1750/18, від 11.09.2018 у справі № 812/103/15.
Щодо строку, за який платник податку має право на нарахування пені на заборгованість з ПДВ суд виходить з того, що статтею 200 Податкового кодексу України (в редакції яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) передбачено певні процедури перевірки правомірності заявлення сум бюджетного відшкодування та узгодження заборгованості бюджету.
Пунктом 200.7 статті 200 Податкового кодексу України визначено, що платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.
Зі змісту пункту 200.23 статті 200 Податкового кодексу України вбачається, що узгоджені суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість та на зазначені суми нараховується пеня протягом строку дії заборгованості, включаючи день погашення.
Порядок узгодження заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість також визначено статтею 200 Податкового кодексу України.
Відповідно до пункту 200.10 статті 200 Податкового кодексу України протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.
За наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки. Перелік достатніх підстав, які надають право податковим органам на позапланову виїзну документальну перевірку платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку, встановлюється Кабінетом Міністрів України (пункт 200.11 статті 200 Податкового кодексу України).
Відповідно до пункту 200.12 статті 200 Податкового кодексу України орган державної податкової служби зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
Пунктом 200.13 статті 200 Податкового кодексу України передбачено, що на підставі отриманого висновку відповідного контролюючого органу орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку контролюючого органу.
Тобто, дата, з якої розпочинається нарахування пені залежить від дати закінчення перевірки, та включає в себе 5 днів на подання висновку, 5 операційних днів на перерахування коштів.
Матеріалами справи підтверджується, що право платника на бюджетне відшкодування ПДВ за січень та лютий 2012 року в загальному розмірі 284 261 783 грн було підтверджено за наслідками перевірки, оформленої Актом від 05.09.2012 № 91/23-102/32292929.
Тобто, починаючи з 05.09.2012 протягом п'яти днів контролюючий орган повинен був скласти та подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок - до 10.09.2012, та казначейство, в свою чергу, мало виплатити платнику суму бюджетної заборгованості на протязі 5-ти операційних днів, а саме в строк до 17.09.2012 (15 та 16.09.2012 - вихідні дні). Однак, цього зроблено не було, і в подальшому позивач звертався до суду з позовами до контролюючого органу про стягнення бюджетної заборгованості та до ДКС України - про зобов'язання здійснити безспірне списання коштів на виконання судового рішення.
Тобто, початком перебігу строку нарахування пені є 17.09.2012, а не 07.09.2012, як помилково зазначив позивач.
Разом з тим, в межах спірних правовідносин початок перебігу такого строку не впливає на рішення у справі, оскільки ухвалою суду від 16.03.2020 у даній справі у задоволенні клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду з позовом до Державної казначейської служби України про стягнення пені в частині вимог про стягнення пені розмірі 159 121 535,14 грн за період з 08 вересня 2012 року по 22 грудня 2016 року - відмовлено, а адміністративний позов ПрАТ «ЛИНІК» до Державної казначейської служби України (про стягнення пені в розмірі 159 121 535,14 грн за період з 08 вересня 2012 року по 22 грудня 2016 року залишено без розгляду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду.
Позивачем самостійно визначено кінцеву дату розрахунку пені на заборгованість бюджету з відшкодування податку на додану вартість, а саме - 22 грудня 2019 року.
Оскільки кінцева дата нарахування пені, передбачена п. 200.23 статті 200 Податкового кодексу України, наразі невідома суд вважає, що позивач має право сам визначати період розрахунку пені в межах строку існування заборгованості бюджету з ПДВ з урахуванням положень статті 102 Податкового кодексу України.
Позовні вимоги про стягнення пені в розмірі 120 783 316,00 грн у зв'язку з несвоєчасним відшкодуванням бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за січень та лютий 2012 року за період з 23 грудня 2016 року по 22 грудня 2019 року належать до задоволення, оскільки судом перевірено та погоджено розрахунок пені за цей період, наданий позивачем, з застосуванням облікових ставок НБУ, відомості щодо розміру та періоду дії яких розміщено на офіційному веб-сайті НБУ (скріншот - арк.спр. 135-136).
Відповідачем жодних заперечень щодо здійсненого позивачем розрахунку суду не надано.
Так, загальна сума пені за період з 23.12.2016 по 22.12.2019 становить 120 783 316,00 грн, а саме:
- 23.12.2016 - 31.12.2016, облікова ставка НБУ - 14,00, кількість днів у році -366, сума за один день прострочки - 97622,50 грн, кількість днів прострочки - 9, сума прострочки за період - 878 602,52 грн;
- 01.01.2017 - 13.04.2017, облікова ставка НБУ - 14,00, кількість днів у році -365, сума за один день прострочки - 97889,96 грн, кількість днів прострочки - 103, сума прострочки за період - 10 082 665,94 грн;
- 14.04.2017 - 25.05.2017, облікова ставка НБУ - 13, кількість днів у році -365, сума за один день прострочки - 90897,82 грн, кількість днів прострочки - 42, сума прострочки за період - 3 817 708,46 грн;
- 26.05.2017 - 26.10.2017, облікова ставка НБУ - 12,5, кількість днів у році -365, сума за один день прострочки - 87401,75 грн, кількість днів прострочки - 154, сума прострочки за період - 13 459 869,58 грн;
- 27.10.2017 - 14.12.2017, облікова ставка НБУ - 13,5, кількість днів у році -365, сума за один день прострочки - 94 393,89 грн, кількість днів прострочки - 49, сума прострочки за період - 4 625 300,64 грн;
- 15.12.2017 - 25.01.2018, облікова ставка НБУ - 14,5, кількість днів у році -365, сума за один день прострочки - 101 386,03 грн, кількість днів прострочки - 42, сума прострочки за період - 4 258 213,29 грн;
- 26.01.2018 - 01.03.2018, облікова ставка НБУ - 16, кількість днів у році -365, сума за один день прострочки - 111874,24 грн, кількість днів прострочки - 35, сума прострочки за період - 3 915 598,42 грн;
- 02.03.2018 - 12.07.2018, облікова ставка НБУ - 17, кількість днів у році -365, сума за один день прострочки - 118 866,38 грн, кількість днів прострочки - 133, сума прострочки за період - 15 809 228,64 грн;
- 13.07.2018 - 06.09.2018, облікова ставка НБУ - 17,5, кількість днів у році -365, сума за один день прострочки - 122362,45 грн, кількість днів прострочки - 56, сума прострочки за період - 6 852 297,24 грн;
- 07.09.2018 - 25.04.2019, облікова ставка НБУ - 18, кількість днів у році -365, сума за один день прострочки - 125 858,52 грн, кількість днів прострочки - 231, сума прострочки за період - 29 073 318,30 грн;
- 26.04.2019 - 18.07.2019, облікова ставка НБУ - 17,5, кількість днів у році -365, сума за один день прострочки - 122 362,45 грн, кількість днів прострочки - 84, сума прострочки за період - 10 278 445,86 грн;
- 19.07.2019 - 05.09.2019, облікова ставка НБУ - 17, кількість днів у році -365, сума за один день прострочки - 118 866,38 грн, кількість днів прострочки - 49, сума прострочки за період - 5 824 452,66 грн;
- 06.09.2019 - 24.10.2019, облікова ставка НБУ - 16,5, кількість днів у році -365, сума за один день прострочки - 115 370,31 грн, кількість днів прострочки - 49, сума прострочки за період - 5 653 145,23 грн;
- 25.10.2019 - 12.12.2019, облікова ставка НБУ - 15,5, кількість днів у році -365, сума за один день прострочки - 108 378,17 грн, кількість днів прострочки - 49, сума прострочки за період - 5 310 530,36 грн;
- 13.12.2019 - 22.12.2019, облікова ставка НБУ - 13,5, кількість днів у році -365, сума за один день прострочки - 94 393,89 грн, кількість днів прострочки - 10, сума прострочки за період - 943 938,91 грн.
Щодо доводів відповідача про те, що відповідачем у справі має бути Держава в особі ДКС України, суд зазначає, що частиною четвертою статті 55 КАС України, на яку посилається і ДКС України, визначено, що держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада беруть участь у справі через відповідний орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування), або через представника.
В даному випадку належним відповідачем у справі є ДКС України як відповідний орган державної влади, що відповідає положенням частини четвертої статті 55 КАС України.
Також відповідачем зазначено, що застосування позивачем норм пункту 200.23 статті 200 Податкового кодексу України є помилковим, оскільки Казначейством здійснюється безспірне списання (виконання рішення суду) про стягнення з Державного бюджету бюджетної заборгованості з ПДВ відповідно до норм Порядку виконання рішень, та не здійснюється бюджетне відшкодування з ПДВ у відповідності до норм Податкового кодексу України, що не є тотожним.
З цього приводу суд зауважує, що предметом спору є стягнення пені за несвоєчасне відшкодування бюджетної заборгованості з ПДВ, порядок якого регламентовано саме статтею 200 Податкового кодексу України.
Крім того, відповідач у відзиві зазначив, що вимога про нарахування пені з 08.02.2012 заявлялася ПрАТ «ЛИНІК» при розгляду справи № 812/1697/13-а, тому письмове підтвердження позивача, що ним не подано іншого позову з тим самим предметом та з тих самих підстав не відповідає дійсності.
Суд зазначає, що судовим рішенням у справі № 812/1697/13-а відмовлено ПрАТ «ЛИНІК» у нарахуванні пені у зв'язку з передчасністю заявленої вимоги, тобто станом на дату розгляді зазначеної справи висновок до органу Казначейства не було подано контролюючим органом, а в межах спірних правовідносин має місце тривала бездіяльність ДКС України щодо невідшкодування заявлених платником сум ПДВ за січень - лютий 2012 року після подання висновку контролюючим органом. Тобто правовідносини не є тотожними.
Здійснюючи розподіл судових витрат суд виходить з такого.
У відповідності до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно із положеннями частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано юридичною особою - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; немайнового характеру, який подано юридичною особою - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Позов подано 23.12.2019.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2019 року - 1921 гривня.
Таким чином, ставка судового збору за звернення з майновою вимогою в розмірі 279 904 851,19 грн становить 19210,00 грн, а за вимогу немайнового характеру - 1921 грн.
Позивачем при зверненні до суду з позовом сплачено судовий збір в загальному розмірі 40341 грн, а саме - 19210,00 грн платіжним дорученням від 17.12.2019 № 2682 (арк.спр. 7), 19210,00 грн платіжним дорученням від 17.12.2019 № 2681 (арк.спр. 8) та 1921,00 грн платіжним дорученням від 17.12.2019 № 2683 (арк.спр. 9).
У первісному позові позивач заявляв вимогу немайнового характеру (визнання бездіяльності відповідача протиправною) та майнового характеру в розмірі 279 904 851,19 грн.
В подальшому, на виконання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху позивачем уточнено позовні вимоги, та заявлено лише майнову вимогу в сумі 279 904 851,19 грн.
З огляду на наведене, з урахуванням уточнених позовних вимог, позивачем надмірно сплачено судовий збір у сумі 1921 грн та у сумі 19210 грн.
Суд роз'яснює позивачеві, що у відповідності до пунктів 1, 4 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом; залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).
Щодо розподілу судового збору в розмірі 19210 грн, сплаченого за звернення до суду з майновою вимогою в розмірі 279 904 851,19 грн, з яких задоволено 120 783 316,06 грн (43,15% від загальної ціни позову), у відповідності до вимог частини третьої статті 139 КАС України стягненню на користь позивача підлягає судовий збір в розмірі 8 289,11 грн (43,15% від 19210 грн) за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст. 69-72, 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія» (місце знаходження: 93405, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Маяковського, буд. 5-Б, код ЄДРПОУ 38338502) до Державної казначейської служби України (код ЄДРПОУ 37567646, місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Бастіонна, буд. 6) про стягнення пені в розмірі 120 783 316,00 грн задовольнити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія» пеню у зв'язку з несвоєчасним відшкодуванням бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за січень та лютий 2012 року за період з 23 грудня 2016 року по 22 грудня 2019 року у сумі 120 783 316,06 грн (сто двадцять мільйонів сімсот вісімдесят три тисячі триста шістнадцять гривень 06 коп.).
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної казначейської служби України на користь Приватного акціонерного товариства «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія» судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 8 289,11 грн (вісім тисяч двісті вісімдесят дев'ять гривень 11 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.
Повний текст рішення складено 20 березня 2020 року.
Суддя А.Г. Секірська